Чернівецький обласний художній музей

30/10/2026

26/10/2026

МАГІЯ ЧАГОРСЬКОЇ ЛАДИ
Схоже, експонати виставки «Скарби з чагорської лади» мають особливу магію: вони не лише розповідають про весільні традиції минулого, а й допомагають людям віднайти власні родинні історії.
Ми вже розповідали про експонати, які допомагають відвідувачам відчути атмосферу традиційного буковинського весілля, зокрема, про сплетений із ялинових гілок весільний вінок, який за звичаєм встановлювали над брамою, а в музейній експозиції - над вхідними дверима, що перетворює сам вхід на символічний поріг у світ давніх звичаїв.
Важливе місце в експозиції посідають старі весільні фотографії: і оригінальні світлини, переважно з колекції Наталії Машталір, і збільшені фоторепродукції. Пошуками та дослідженням фотографій односельчан упродовж багатьох років займалися вихованці гуртка «Етнографічне краєзнавство» Глибоцького центру туризму та краєзнавства, що працює на базі Чагорського ліцею під керівництвом Наталі Козачок. Завдяки дослідницькій роботі представлені весільні світлини стали свідченнями живої історії села Чагор.
Магія виставки дала про себе знати ще під час облаштування експозиції, коли до виставкової зали завітала пара молодих людей, які планують одружитися. А цими вихідними на виставку прийшли чагоряни - подружжя Руснаків із донькою (колишні власники будинку, який згодом придбала родина Машталір). Розглядаючи експозицію, Степан Іванович Руснак упізнав на центральній стіні весільну фотографію своїх батьків - Івана Олексійовича Руснака та Марії Костянтинівни Вірозуб. Виявилося, що такої світлини немає в їхньому родинному фотоальбомі. До музейної експозиції увійшла також родинна лада Руснаків та чимала колекція сорочок, вишитих невтомними руками Марії Костянтинівни. Ці речі становлять вагому частину виставки і засвідчують не лише красу традиційного вбрання, а й майстерність, життєвий досвід і пам’ять про людей, які творили культурну спадщину рідного села. Завдяки цьому виставка стає чимось більшим, ніж зібранням етнографічних предметів: вона допомагає людям відчути зв’язок із власним корінням.
8 листопада відбудеться урочисте закриття виставки «Скарби з чагорської лади». Та історія виставки не завершується разом з експозицією - вона може продовжитися у ваших родинних спогадах, старих фотографіях і реліквіях, що зберігаються вдома. Запрошуємо завітати до музею, поділитися родинними переказами й разом відкрити нові сторінки весільної культури Буковини! Адже кожна збережена реліквія - це частинка нашої спільної історії, яку ми маємо передати наступним поколінням.

Лариса КУРУЩАК
кураторка виставки

21/10/2026

https://versii.cv.ua/news/chagor-dvi-natali-shho-zberigayut-pam-yat/70972.html

Записи Записи новини

21/10/2026

ПРО ЧАГОРСЬКІ ВЕСІЛЛЯ
Виставка «Скарби з чагорської лади» стала знаковою подією для Чернівецького обласного художнього музею. Вперше наша установа репрезентує етнографічно-культурну спадщину одного населеного пункту, а дві відомі чагорянки дебютували у виставковій діяльності як колекціонери: Наталя Козачок - учителька української мови та літератури Чагорського ліцею, методист Глибоцького центру туризму і краєзнавства, лауреатка обласної премії імені Юрія Федьковича та районної премії імені Івана Топала. Закохана в український фольклор та етнографію, вона поєднує педагогічну діяльність із краєзнавчими дослідженнями й розвитком дитячого туризму; Наталія Машталір - майстриня народного мистецтва, займається нанизуванням бісеру, яка атестована Національною спілкою майстрів народного мистецтва України на "НАРОДНОГО МАЙСТРА", колекціонує українські старожитності, активна учасниця виставок, організованих ГО «Вишиваний Дивотвір».
Особливе місце в експозиції посідають дві лади - скрині з колекцій обох учасниць виставки. У кожній родинній скрині турботливо збережені реліквії та пам’ять про тих, кого вже немає поруч. З ладами пов’язані найперше спогади про весілля. За давньою традицією, дівчата їх завчасно наповнювали приданим, готуючись до заміжжя. Лада була потрібною не лише для зберігання одягу, тканин та інших домашніх речей - завдяки пласкій верхній кришці вона могла слугувати місцем для сидіння, а оздоблення розписами робило її окрасою інтер’єру помешкання. Тож лада була справжнім родинним скарбом, у якому практичність поєднувалася з красою.
Через окремі експонати відвідувачі виставки можуть відчути атмосферу традиційного буковинського весілля: килим із парою лелек - образом, що асоціюється з родинним гніздом, єднанням, тайстра із зображенням пташок (із колекції "Хачина" Н. Машталір). Ця магічна сила спрацювала – уже під час побудови експозиції до залу завітала пара молодих людей, які планують одружитися. Віримо, що їхній намір стане реальністю з буковинським відтінком, адже дівчина отримала в подарунок від майстрині бісерну прикрасу.
Весільна традиція вагомо представлена давніми фотографіями. Особливо вражають збережений оригінальний весільний одяг і світлини молодят у цьому вбранні з родинної колекції Наталі Козачок. Пані Наталі довелося відтворити окремі присутні на фото предмети: головний убір нареченої - весільні віночки і нагрудну прикрасу – салби. На передній стіні представлено витканий мамою Н. Козачок рушник, який був свідком багатьох весіль у Чагрі, та чималу колекцію обрядових весільних хустинок - ширинок. Колекціонерки реконструювали і весільний стіл: біля наречених мав бути обрядовий хліб: колачі, пари спечених з тіста баранчиків чи голубів, поруч з графином стоїть скріплена червоною стрічкою пара давніх чарок. Чоловіки сплели весільний вінок з гілок ялини, який за традицією встановлювали над брамою. В експозиції він прикрашає вхідні двері до виставкової зали, перетворюючи сам вхід на символічний поріг до світу давніх звичаїв.
У Чернівецькому обласному художньому музеї можна відкрити для себе особливий світ весільних традицій одного з гонорових буковинських сіл - Чагра. Численні світлини ХХ ст. зберегли щасливі обличчя молодят, миті весільного свята й традиції, без яких історія культури Буковини була б неповною. Кожен експонат засвідчує, як родинна пам’ять стає частиною історії громади. Виставка – промовистий результат зацікавленості ініціативних чагорян своєю культурною спадщиною.
8 листопада відбудеться урочисте закриття виставки. Її історія може продовжитися у ваших родинних спогадах: нам цікаво дізнатися, що збереглося у вашій ладі? Можливо, це весільний вінок вашої бабусі, вишита сорочка, давній рушник, прикраса, фотографія чи інша річ, яка пам’ятає історію вашої родини. Кожна збережена реліквія - це частинка нашої спільної історії, яку ми мусимо передати наступним поколінням. Запрошуємо завітати до музею та, поділившись своїми сімейними переказами, відкрити нові сторінки весільної культури Буковини.

Лариса КУРУЩАК
кураторка виставки

18/10/2026

ЧАГОР - СКАРБНИЦЯ БУКОВИНСЬКИХ ТРАДИЦІЙ
Чагор - старовинне буковинське село неподалік Чернівців, із багатою історією та самобутньою культурною спадщиною. Його минуле зберігається не лише в архівних документах і світлинах, а й у дбайливо збережених речах, що супроводжували повсякденне життя людей, відображали їхні звичаї, естетичні уподобання та родинні традиції.
Виставка «Скарби з чагорської лади» представляє понад 300 предметів, які розкривають своєрідність матеріальної культури села: традиційний одяг і прикраси - оригінальні та відтворені за історичними світлинами, взуття, старовинні скрині-лади, світлини та їхні копії, документи, килимові вироби, ткані рушники, тайстри й інші предмети побуту. Доповнює експозицію парний живописний портрет бабусі та внучки, створений юною художницею з Чагра, що символічно поєднує покоління.
Кожен експонат є свідченням своєї доби, джерелом знань про народні ремесла, традиції вбрання й прикрашання, весільні звичаї та родинний уклад. Особливу цінність становлять історичні світлини, які дають змогу простежити особливості традиційного одягу й стали основою для відтворення бісерних прикрас. Таке поєднання автентичних речей і реконструкцій унаочнює можливості дослідження та відновлення втрачених елементів культурної спадщини.
Експозицію сформовано з предметів родинної колекції Наталі Козачок, учительки місцевої школи, та приватної колекції Наталії Машталір - майстрині нанизування бісеру й збирачки народних старожитностей, зокрема пов’язаних із Чагром. Завдяки їхній праці та небайдужості родинні реліквії й предмети народної культури виходять за межі приватного зберігання, стали відкритими та доступними для ближчого ознайомлення громадськості та дослідників.
«Скарби з чагорської лади» актуалізують значення приватних колекцій у збереженні етнографічної спадщини, привертають увагу до необхідності документування, вивчення та передачі наступним поколінням матеріальних свідчень минулого. Водночас виставка спонукає до осмислення перспектив створення музею села - осередку збереження його історії, традицій і культурної самобутності.

Лариса КУРУЩАК
куратор виставки

фото А.Курочки

16/10/2026

«СКАРБИ З ЧАГОРСЬКОЇ ЛАДИ»:
історія буковинського села в етнографічній спадщині

Як зберегти пам’ять про минуле рідного села? Про що можуть розповісти традиційний одяг і прикраси, взуття, ткані рушники, килимові вироби, скрині-лади, історичні світлини та документи? Відповіді на ці запитання шукатимуть відвідувачі виставки «Скарби з чагорської лади», яку 18 жовтня о 13:00 представить громадськості Чернівецький обласний художній музей.
Експозиція об’єднала понад 300 предметів, що розкривають багатство народної культури Чагра - буковинського села неподалік Чернівців. Виставку сформовано з предметів родинної колекції Наталі Козачок, учительки місцевої школи, та приватної колекції Наталії Машталір - майстрині нанизування бісеру й збирачки народних старожитностей. Саме завдяки небайдужості цих жительок Чагра родинні реліквії та етнографічні скарби стали доступними широкому загалу.
Відкриття виставки стане нагодою для зустрічі тих, хто береже, досліджує і популяризує культурну спадщину Буковини: завітають буковинські колекціонери, люди, які зберегли представлені в експозиції речі, учні місцевої школи, голова Чагорської територіальної громади, відомі громадські й культурні діячі краю.
Запрошуємо представників медіа, дослідників народної культури, краєзнавців і всіх, хто цікавиться локальною історією та традиціями Буковини.

Лариса КУРУЩАК
кураторка виставки

14/10/2026

14/10/2026

14/10/2026

14 жовтня 2026 року в Чернівецькому обласному художньому музеї відкрилася виставка творів НАРОДНОГО ХУДОЖНИКА УКРАЇНИ
ІВАНА ХОЛОМЕНЮКА (1926 - 2008), присвячена 100-РІЧЧЮ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИТЦЯ.

Іван Олександрович Холоменюк – один з найвідоміших майстрів живопису у колективі чернівецьких художників.
Заслужений діяч мистецтв України.(1970).
Народний художник України. (1996).
Іван Холоменюк народився 14 жовтня 1926 року у с. Мизинівка Звенигородського р-ну Черкаської області.
1948-50 рр. – навчався у Київському художньому інституті (майстерня Тетяни Яблонської).
1950-54 рр. – Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (факультет монументального живопису. Викладачі С.Єржиков, Й.Бокшай, Ю.Щербатенко, М.Ліщинер).
У Чернівцях жив і працював з 1955 року.
З 1961 – Член Спілки художників України.
Багато років очолював правління Чернівецької організації СХ України. (1961-1976, 1986-1990).
Учасник всеукраїнських (з 1957 р.). всесоюзних (з 1970 р.) й закордонних виставок (з 1977 р.).
Персональні виставки: Чернівці (1969), «По Югославії» (1980), «По Німеччині» (1982; 1997), Чернівецький обласний художній музей (2016).
Твори зберігаються у Чернівецькому художньому музеї, музеях України, Канади, США, Німеччини, Австрії.
Монументальність у роботах І.Холоменюка проявляється не тільки у великих розмірах полотен, але й у збільшених фігурах людей, що постають як у тематичних картинах, так і портретах сучасників. Художник часто застосовував низьку лінію обрію. Він писав експресивно, енергійними рухами пензля, які залишали на полотнах крупні пастозні мазки. Колірна гама його картин побудована на контрастних сполученнях відкритих локальних кольорів. Художник приділяв увагу позам й жестам героїв, передачі індивідуальних особливостей кожного зображеного. Він намагався відтворити портретованих в особливо піднесених станах, у моменти душевного підйому. За роки творчої діяльності І.Холоменюк створив сотні образів знаних людей Буковини, передових робітників, селян й особливо багато портретів діячів культури: художників, музикантів, акторів й представників інших творчих професій.
На виставці представлено 25 оригінальних живописних полотен майстра, що зберігаються у колекції Чернівецького обласного художнього музею.
Іван Холоменюк зробив вагомий внесок у культурний літопис Буковини, його твори увійшли у скарбницю найкращих здобутків нашої сучасності.

Олена Гужва
cтарший науковий співробітник

фото Л.Курущак