29/10/2026
Українські художники були представлені у Венеції задовго до появи окремого національного проєкту.
Простежуємо цей шлях — від Іллі Рєпіна й Олександра Мурашка до персональної виставки Олександра Архипенка та українських секцій у павільйоні СРСР.
До першої участі незалежної України у 2001 році українські митці потрапляли на Бієнале у зовсім інших історичних і політичних умовах. Водночас в експозиціях інших країн з’являлися автори, народжені або сформовані на території сучасної України, але пов’язані насамперед з іншими культурами — польською, угорською, британською.
Детально розглядаємо період до 1930 року — останньої виставки, де українська секція ще зберігала відносну мистецьку свободу. У 1932 та 1934 роках радянські експозиції дедалі більше підпорядковувалися ідеології: для показу відбирали роботи українських митців із сюжетами колективізації, соціалістичного змагання та індустріалізації. Після 1934 року участь СРСР перервалася до 1956-го.
Діліться цією історією — українські митці виходили на міжнародну сцену й здобували визнання задовго до появи незалежної України, їхні імена варто знати.