Львівський музей історії релігії

29/10/2026

🏛4 листопада, о 16:00 запрошуємо до нашого музею на презентацію каталогу «Софія Караффа-Корбут. Збірка естампної графіки» – видання, яке відкриває нові сторінки творчості видатної української художниці-графіка та книжкової ілюстраторки.
◼У каталозі зібрано чорно-білі графічні роботи мисткині, що зберігаються у фондах музею. Більшість з них досі не публікувалася. Тож видання дає змогу побачити твори, які тривалий час залишалися маловідомими широкій аудиторії.
◼У 2014 році Василь Валько, невтомний сподвижник української культури та розпорядник спадщини художниці, передав музею оригінальні матриці її ліногравюр. Згодом старша викладачка кафедри книжкової та станкової графіки Української академії друкарства Соломія Дорош надрукувала з них два комплекти відбитків. Один зберігається у Львівському музеї історії релігії, інший — у Львівській національній бібліотеці України імені Василя Стефаника.
◼Ініціатором організації цього проєкту став Львівський музей історії релігії в особі директора Ореста Малиця. Втілити задум у життя допоміг український політик, науковий діяч Степан Давимука – добрий друг Василя Валька.
◼Каталог побачив світ завдяки співпраці музею з видавництвом «Апріорі». Упорядниками видання стали український художник, мистецтвознавець Роман Яців і наукова співробітниця музею Любов Бучко. Вступні статті підготували Степан Давимука і Роман Яців. Художнє оформлення видання – робота художниці і дизайнерки Інни Шкльоди.
◼Презентація продовжує послідовну роботу музею з популяризації творчості Софії Караффи-Корбут. Два роки тому, до 100-річчя від дня народження мисткині, тут відбулася виставка «…тільки праця, віра, честь». Новий каталог – ще один важливий крок до вивчення, збереження та відкриття її творчого доробку широкій громадськості.
◼Серед запрошених гостей – Степан Давимука, Роман Яців, письменник і засновник видавництва «Апріорі» Юрій Николишин, Інна Шкльода, інші учасники проєкту.
🔷Запрошуємо і вас долучитися до презентації. Це нагода ближче познайомитися з мистецтвом Софії Караффи-Корбут, а також дізнатися більше про людей, завдяки яким її твори продовжують жити.

25/10/2026

🏛У нашому музеї відбувся науково-практичний семінар «Старообрядницькі ікони з колекції Львівського музею історії релігії».
◼Про унікальні пам’ятки старообрядницького іконопису, що зберігаються у фондовій колекції Львівського музею історії релігії, розповіла на науково-практичному семінарі наукова співробітниця музею, вчений секретар Ірина Боцько.
◼Історія цих ікон веде до села Біла Криниця на Буковині – важливого осередку старообрядництва. Саме звідти, зі Старообрядницького митрополичого собору Успіння Пресвятої Богородиці, пам’ятки потрапили до Львова під час наукової експедиції Львівського історичного музею 1965 року. А у 1973 році вони стали частиною колекції новоствореного Львівського музею історії релігії.
◼Під час семінару йшлося про історію Білої Криниці, становлення старообрядницької громади, відновлення її ієрархії у 1846 році та розбудову величного храму Успіння Пресвятої Богородиці, зведеного у 1900–1908 роках коштом заможних московських старообрядців Гліба й Ольги Овсянникових.
◼Особливу увагу учасників семінару було прикуто до трьох ікон XVIII– XIX століть, які досліджувала Ірина Боцько.
🔷«Іоан Хреститель – Ангел Пустелі» XVIII століття. Святий постає в образі пустельника з великими ангельськими крилами, що символізують духовну чистоту та особливий характер його буття.
🔷«Світе тихий» XVIII століття – рідкісна, складна багатосюжетна пам’ятка із яскравою колористикою та великою кількістю мікросюжетів. Окремим предметом дослідження стали автентичні церковнослов’янські написи, які вимагають філігранного підходу до аналізу і відтворення історичних шрифтів.
🔷«Образ соборної і апостольської церкви» XIX століття – вражаюча за розмірами ікона (126 × 107 см) відтворює повний багатоярусний іконостас православного храму. Численні постаті, дрібне письмо та складна структура перетворюють її на справжню мистецьку енциклопедію храмового простору.
А ще цей образ мав особливе призначення: він слугував своєрідним «мобільним храмом», для молитви вірян за відсутності стаціонарної церкви.
◼Після завершення доповіді, семінар перейшов у формат активної наукової дискусії. Оскільки частина колег доєдналася до заходу в онлайн-форматі, обговорення набуло ширшого географічного масштабу.
◼Кожна з цих пам’яток має свої особливості й розповідає про традиції старообрядницької культури. Вони показують майстерність іконописців, їхнє бачення світу та багатство релігійного мистецтва.
◼Матеріали проведених досліджень Ірини Боцько вже опубліковані та доступні для наукової спільноти у музейних виданнях серії «Історія одного експоната. З фондових колекцій», які можна придбати безпосередньо у Львівському музеї історії релігії.
🟧Організувала захід – Ірина Орлевич, доктор історичних наук, завідувач Інституту релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії.
📸Фото: Олена Малюга

22/10/2026

Майже два століття історії, роки кропіткої реставрації та повернення до життя унікальної мистецької пам’ятки. У нашому музеї презентували відреставроване «Розп’яття Христа» Мартина Яблонського.

«Створене 1831 року, полотно призначалося для Домініканського костелу Божого Тіла як захист від епідемії холери, що тоді лютувала у місті. Спочатку воно висіло на стіні навпроти амвона, згодом образ прикрасив зал монастиря. Тут твір перебував до заснування 1973 року Львівського музею історії релігії», – розповідає Марія Боньковська, завідувач науково-реставраційного відділу музею, художник-реставратор станкового олійного живопису вищої категорії. Саме вона виконала реставрацію пам’ятки.

Масштаб картини вражає: 365 × 208 см разом з обрамленням! Та за величними розмірами - тонкий, душевний живопис і непроста доля твору, який пережив війни та радянські часи.

Історію збереження картини доповнює ще одна цікава деталь: на її звороті є напис, який засвідчує, що у 1935 році твір реставрував Владислав Зісікевич. Минуло багато десятиліть - і пам’ятка знову потребувала фахового втручання.

Шлях до її відновлення розпочався у 2018 році, коли в експозиційному приміщенні «Римська католицька церква» розпочалися реставраційні роботи. Відновлення тривало з перервами й завершилося у серпні 2026 року.
Це була складна робота - і технічно, і фізично. Лише уявіть: потрібно було зняти, а згодом повернути на місце масивне обрамлення вагою понад 200 кг! Під час презентації Марія Боньковська розповіла про різні етапи реставрації, труднощі, з якими довелося зіткнутися, та відкриття, що супроводжували роботу над полотном. Після кропіткої праці реставраторки «Розп’яття Христа» знову набуло експозиційного вигляду і повернулося на своє історичне місце.

Подію відвідали фахівці музейної та реставраційної спільнот: брат Боніфатій - схимонах-студит, реставратор та іконописець реставраційної майстерні при Свято-Михайлівському монастирі студитів у Львові, Олександра Гливка художник-реставратор вищої категорії із Львівського історичного музею, Тарас Гера завідувач відділу реставрації предметів темперного живопису НМЛ ім. А. Шептицького, викладачі-реставратори вищої категорії Львівського фахового коледжу декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша Оксана Садова, Андрій Почеква, Олег Рішняк та інші фахівці.

Запрошуємо й Вас до нашого музею оглянути відреставроване «Розп’яття Христа» Мартина Яблонського!

📸Фото: Вікторія Темна

20/10/2026

22 жовтня о 14.00 запрошуємо до нашого музею на науковий семінар "Старообрядницькі ікони у колекції Львівського музею історії релігії".
Доповідачка: старший науковий співробітник Львівського музею історії релігії, Ірина Боцько.

13/10/2026

Виставка "Святе і грішне в журналі "Перець"” експонуватиметься в нашому музеї до 8 листопада включно. 16 та 21 жовтня запрошуємо на кураторські екскурсії Ореста Даца, який зібрав цю чудову колекцію журналів. Буде весело і пізнавально!
Вартість квитка: 100 грн (загальний), 50 грн (пільговий)

13/10/2026

https://youtu.be/cjAmtxqaLSU?si=yhUKNKjknFjLlhEu
Про життя євреїв в українських містах 17-18 століть. Євреї з часу Русі, а ще ашкенази, караїми і сефарди - які групи євреїв мешкали в Україні. Євреї в Україні. Ідеальні шляхетські міста, які заселялись "ідеальними євреями". Ремісництво, чим займались євреї, живучи на Правобережній Україні. Про це розповідає завідувач відділом "юдаїзм" у львівському Музеї історії релігії Максим Мартин.

Ведуча - кураторка проєкту "Історія зі смаком", письменниця Ганна Гороженко.

Про життя євреїв в українських містах 17-18 століть. Євреї з часу Р...

06/10/2026

«Сакральний простір юдаїзму».
У нашому музеї знову можна побачити пам’ятки єврейської сакральної культури – предмети, які колись були частиною щоденного життя синагог і єврейських родин Галичини.
Чимало пам’яток надійшли до музею із синагоги «Янкель Янцер Шуль», що на вулиці Вугільній, 3 у Львові. Серед них – шафа для сувоїв Тори, ханукальні світильники XVIII–XIX століть, парохет з дарчим написом, присвяченим душам загиблих під час нацистської окупації.
Особливу увагу привертають синагогальні грати XVIII століття – найдавніший збережений у Львові елемент оздоблення синагоги другої половини XVIII століття. А ще – Тора-Шилд XVII–XVIII століть, найстаріший збережений експонат такого типу в Західній Україні. Поруч – бсамім, скринька для пахощів, посудина для омивання рук перед молитвою, цдака – скринька для пожертв, та інші предмети, що відкривають світ релігійного життя єврейської громади.
Серед книжкових раритетів – «Сефер га-Мізрахі» Еліягу Мізрахі, надрукована 1545 року у Венеції в знаменитій друкарні Даніеля Бомберга. В Україні зберігаються лише два примірники цього видання: один – у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, другий – у нашому музеї. Його особливість – унікальний набір гравюр та ілюстрацій, не зафіксований в інших відомих виданнях.
Ця експозиція – про збережену пам’ять. Про речі, книги, символи та молитви, які пережили важкі часи і сьогодні розповідають нам про життя та спадщину галицьких євреїв. Особлива подяка нашому науковцю, куратору виставки Максиму Мартину. Після дороги війни він повернувся до музейної справи – досліджувати, зберігати й відкривати людям історію та культуру через унікальні музейні пам’ятки.
Фото: Ігор Сальніков

03/10/2026

🏛Запрошуємо на «Музейні зустрічі в часі війни» на актуальні теми сьогодення.
6 жовтня, о 14:00 львів’ни та гості міста матимуть нагоду поспілкуватися з відомим релігійним і церковним діячем, єпископом-емеритом Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) Владикою Глібом Лончиною.
◼Владика Гліб Лончина народився в США в українській родині. У Детройті навчався у парафіяльній школі Непорочного Зачаття, Школі українознавства та Українському музичному інституті. З дитинства є членом «Пласту».
◼Свій духовний шлях Владика Гліб Лончина пройшов від ієромонаха до єпископа-емерита. Він був правлячим єпископом єпархії Пресвятої Родини в Лондоні, апостольським адміністратором Паризької єпархії святого Володимира Великого, очолював Курію Верховної Архиєпархії УГКЦ. Від грудня 2025 року – радник президента Українського католицького університету та духівник для університетської спільноти.
◼Окрім української, володіє англійською, італійською та французькою мовами.
Серед важливих завдань Владики як духівника УКУ – бути поруч із людьми у їхньому духовному пошуку, допомагати знаходити відповіді на непрості життєві питання, підтримувати у час випробувань. Він проводить духовні науки, реколекції та молитовні чування.
◼Під час зустрічі говоритимемо про віру, надію та людську стійкість у час війни, про те, як зберегти внутрішню опору, коли навколо багато болю, втрат і невизначеності, як не втратити здатність бачити майбутнє, зберегти в собі світло і знаходити сили жити далі, любити та підтримувати інших.
🔷Організатор – наукова співробітниця музею Зоряна Білик.

24/09/2026

🏛30 вересня, о 16:00 запрошуємо до нашого музею на відкриття нової виставки – «Між забобонами, вірою і наукою».

◼Чому ми остерігаємося чорної кішки, вбачаємо недобрий знак у розсипаній солі, носимо обереги, загадуємо бажання – і навіть у XXI столітті часом зазираємо в гороскоп? Звідки походять ці уявлення? Чому одні з них зникають, а інші продовжують жити поруч із сучасною наукою? Відповіді на ці питання спробуємо разом відшукати на виставці «Між забобонами, вірою і наукою».
◼Це виставка про одвічне прагнення людини зрозуміти світ, передбачити майбутнє, пояснити невідоме. Археологічні знахідки, етнографічні артефакти, твори мистецтва, старовинні аптечні й хірургічні інструменти, предмети, пов’язані з давніми уявленнями про Всесвіт створюють своєрідний діалог між епохами.

Експозиція розгортається у трьох тематичних розділах:
🔷«Підкорюючи час» – про спостереження за небесними явищами, календар, спроби пізнати закони Всесвіту та передбачити майбутнє. Тут відвідувачі зможуть не лише побачити експонати, а й долучитися до інтерактивної частини виставки: зазирнути в таємниці алхімії, поворожити на картах Таро та перевірити, наскільки щасливим може бути Ваш день.
🔷«Сеанс магії» – про те, як знання ставало наукою, а незнання могло перетворитися на розвагу, шарлатанство чи інструмент маніпуляції. Алхімічні пошуки, аптечні та лабораторні предмети, гадальні карти допомагають простежити цей непростий шлях.
🔷«Обереги» – про людське прагнення захистити себе, своїх близьких і найдорожчих. Амулети, символи та обряди демонструють способи, за допомогою яких люди намагалися подолати страх перед хворобами, нещастям, невідомістю та злою долею.
🔶Куратор виставки – Надія Полянська, заступник директора музею з музейного розвитку.
🟧Партнери виставки: Астрономічна обсерваторія Львівського національного університету ім. Івана Франка, Історико-краєзнавчий музей у Винниках, Аптека-музей «Під чорним орлом», Історико-краєзнавчий музей «Бойківщина», Львівський історичний музей, Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, Музей історії медицини Галичини ім. Мар'яна Панчишина, Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського, фотограф Ігор Сальніков, науковці музею.
🎫Виставка експонуватиметься до кінця цього року.

29/08/2026

🕯️ СТІЛ ПАМ’ЯТІ
Є місця, які залишаються порожніми назавжди.
Але це не означає, що вони перестають бути чиїмись.

29 серпня – День пам’яті загиблих захисників України.
У цей день Львівський музей історії релігії долучився до акції «Стіл пам’яті», яку проводять Меморіал героїв та Благодійний фонд імені Іллі Грабара. Усі відвідувачі музею зможуть вписати ім’я загиблого захисника чи захисниці у спеціальну листівку – на знак вдячності та нашої спільної пам’яті.