Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького

18/09/2026

Зробити вибійчану торбинку чи зліпити горня? Підглянути, як працює різьбяр, чи повчитися гри на народних інструментах?

Приходьте на Ярмарок ремесел на Покрови в Гаю. На галявинах і біля садиб працюватимуть майстри та ділитимуться своїми знаннями і вміннями на майстеркласах

🗓️3-4 жовтня
Квитки та програма: https://skansenlviv.event.net.ua/cart/event?id=11398

14/09/2026

У свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього християни відзначають подію віднайдення і урочистого піднесення хреста Господнього. Символіка хреста як знаку перемоги і надії на життя вічне сприяла тому, що християни почали встановлювати хрести на могилах померлих.

Розкажемо сьогодні про традицію виготовлення надмогильних хрестів в Україні, зокрема про один із найвідоміших осередків каменярства на Львівщині — село Демню.

Кам’яні хрести відомі в Україні ще з XVI–XVIII століть, зокрема на козацьких могилах. У XVIII столітті поширюються надгробки з елементами скульптури, а в XIX столітті їх стає дедалі більше на сільських кладовищах Прикарпаття та Поділля.

У цей час в Україні формуються каменярські осередки. Один із найвідоміших на Львівщині село Демня поблизу Миколаєва. Виготовляти меморіальніпамʼятники тут почали після скасування панщини у 1849 р., а на 1880-ті роки припадає пік демнянського промислу.

Майстри з Демні у своїй роботі найбільше зосереджувалися на виготовлені намогильних пам’ятників, оскільки існував стійкий попит на цвинтарну скульптуру. Місцевий цвинтар і сьогодні нагадує музей просто неба, де можна побачити різноманітні зразки народної кам’яної пластики.

У Львівському скансені експонуються два надгробні хрести з Розп’яттями, що походять із Демні. Хрести датуються початком ХХ століття та розташовані біля церкви зі села Стоянів.

Детальніше про хрести зі с. Демня читайте на сайті музею у статті Уляни Трач за посиланням: https://lvivskansen.org/kamyani-hresty-z-s-demni/

09/09/2026

Чим живе Львівський скансен та з якими викликами зіштовхується? Про реставраційну, експедиційну та виставкову діяльність, а також про плани щодо розвитку скансену розповів директор музею Михайло Закопець у розмові з Leopolis.news.

🔗 Читайте матеріал за посиланням: https://leopolis.news/myhajlo-zakopecz-koshtorys-restavracziyi-starovynnoyi-haty-mozhe-kolyvatysya-vid-5-tys-grn-j-do-miljona/

Про те, чим зараз живе знаний «Шевченківський гай», які виклики має на пʼятому році широкомасштабного вторгнення, журналістка Leopolis.news поспілкувалася з

07/09/2026

А ви давно були на музейній Гуцульщині?

Якщо пройтися музейною Львівщиною і Бойківщиною, минути Покуття та Буковину й дійти аж до нашої Гуцульщини, то обабіч дороги, поміж дерев, ви побачите відреставровану, майже столітню садибу з Яворова.

Її звели у 1927 році в селі Яворів на Коломийщині. Це традиційне житло гуцульської родини середнього достатку. Під одним дахом тут об’єднані два житлові приміщення, розділені сіньми і комору.

Цьогоріч наші реставратори повністю замінили дахове покриття, відтворивши автентичну дранку. Також частково замінили передню платву, протезували дві крокви та оновили частину лат.

Тож користуйтеся теплими осінніми днями і приходьте на музейну Гуцульщину подивитися на оновлену хату з Яворова ☀️🍂

27/08/2026

Реєстрація майстрів на Ярмарок ремесел на Покрови в Гаю 3–4 жовтня

Друзі, ми розпочинаємо реєстрацію майстрів на цьогорічний осінній ярмарок! Шукаємо майстрів, які займаються традиційним ремеслом та народним мистецтвом. Творців, що у своїй роботі надихаються місцевими народними традиціями.

Тож якщо ви знаєте майстрів, чиї особливі вироби могли б доповнити та урізноманітнити нашу ярмаркову галявину, діліться з ними цим дописом. А якщо гадаєте, що саме ваш крам пасував би до нашої події — хутчіш заповнюйте реєстраційну форму.

🔗Форма для реєстрації: https://forms.gle/Jg9Q29srfvNeCJWy9
Умови участі прописані у реєстраційній формі.

Дедлайн подачі заявок 9 вересня.

25/08/2026

День Незалежності в Гаю 💙💛

Друзі, дякуємо всім, хто провів цей особливий в історії нашої країни день разом із нами — у пам’ятуванні традицій та тих, хто боровся і бореться за нашу незалежність.

Переглядаємо ваші згадки, підбиваємо підсумки і тішимось, бо нам вдалося згуртувати понад 3 000 гостей і гуртом зібрати майже 40 000 грн, і повністю закрили збір фонду UA FirstAid на системи переливання крові та закупити навіть більше наборів, ніж попередньо планували.

Дякуємо Етерія / Eteria, і NeverTheLes за український фолк, Ultra Sound за звук музичного дійства і всім вам, що вчора були разом із нами.

Слава Україні!

24/08/2026

З Днем Незалежності!🇺🇦

У день, коли ми відзначаємо день відновлення нашої державності, згадуємо всіх, хто доклався до її творення та боронить її сьогодні, ми хочемо розповісти про символи українськості, які ставали частиною інтер’єру та проявом національної свідомості у бездержавні часи.

У колекції нашого музею зберігається портьєра 1930-х років із тризубами та золотими левами. Вона походить із с. Вовковатиця, Бродівського району Львівської області, з родини головного зберігача фондів музею Руслана Сірого. Портьєру вишила його бабуся — Ольга Сіра, у дівоцтві Шах.

У радянський час за зберігання такого предмета інтерʼєру вдома пані Ользі погрожували засланням. Задля безпеки власної і сімʼї, вона зшила окремі її частини так, щоб приховати вишиті символи до кращих часів.

Сьогодні ми бережемо цю портьєру як матеріальне свідчення епохи та приклад того, як українська національна свідомість знаходила прояви у часи бездержавності.
Оглянути портьєру можна на виставці «Щедрою рукою».

17/08/2026

Розбираємо експедиційний багаж та показуємо експонати, що доповнили музейну колекцію.

Музейна команда повернулася з експедиції зі с. Бережниця Верховинського району Івано-Франківської області. Цього разу музейники привезли чимало речей, що репрезентують побут гуцулів: меблі, предмети інтер’єру, одяг тощо.

Можливо, невдовзі ви впізнаєте куфер чи шафу з фото в інтер’єрі однієї (чи ні) з музейних садиб.

14/08/2026

Друзі, маємо для вас дві новини

Перша — виставку «Дикі трави» у Львівському скансені продовжено. Друга — на нашому YouTube-каналі вийшов artist talk з автором виставки Богданом Кухарським.

Митець розповідає про творчий шлях, роботу з матеріалом і те, як народжуються його роботи. А ще ви побачите місце, де вони створюються.

🔗https://youtu.be/eb6HVbIxYf0