Комунальний заклад "Музей спротиву Голодомору" Дніпровської міської ради

29/10/2026

Музей спротиву Голодомору запрошує вас на лекцію Тимура Литвина у партнерстві з Дніпропетровським обласним товариством німців «Відергебурт» :«Забута сторінка: Голодомор у пам’яті українських німців».

На долю українських німців в роки сталінізму випали важкі випробування: розкуркулення, репресії, мовні заборони, і зрештою депортація. На цьому фоні тема штучних голодів першої половини ХХ століття в історії українських німців – дещо губиться.
Під час зустрічі поговоримо про:
- Відображення Голодомору в історичній пам’яті українських німців;
- Взаємозв’язок локальних трагедій із загальноукраїнським досвідом опору та збереження пам’яті;
- Маловідомі сторінки спільного минулого, які важливо знати сьогодні.

Чекаємо на вас:
📅04 листопада
🕓17:00
📍Книгарня «Є», б-р Європейська 2Б

🖇Реєстрація на захід є обов’язковою та доступна за посиланням: https://forms.gle/WHJwWW9pp5mLmzZd7

27/10/2026

📖Українську мову забороняли понад 130 разів, але сьогодні вона - наш найміцніший невидимий кордон.
Століттями імперія намагалася стерти нашу ідентичність.
Тоталітарний режим діяв комплексно: Голодомор знищував українського господаря, а паралельні репресії зачищали інтелігенцію, словники та правопис.

Стстема не врахувала одного - нашої незламності. Коли здавалося, що все знищено, українці зберегли своє слово в піснях, у родинних розмовах за зачиненими дверима, у листах дисидентів із таборів.

Сьогодні кожне ваше слово українською — це більше, ніж засіб комунікації,а продовження історичного спротиву.

📅 З Днем української писемності та мови!

23/10/2026

21/10/2026

⏳Коли ми сьогодні обираємо вишиванку з особливим кроєм чи додаємо до образу припинду, ми не просто слідуємо трендам - ми відтворюємо естетичний код, який формувався століттями.

Запрошуємо на лекцію від Музею спротиву Голодомору та лекторки Альвіни Блаженко «Краса по-українськи: від канонів ХІХ ст. до сучасного етностилю».

Поговоримо про:
• якою бачили дівочу та парубочу красу за народними піснями, спогадами й польовими матеріалами;
• чому без вишитої пазухи, дукачів чи запасок дівчина вважалася «неприбраною»;
• як у часи випробувань та Голодомору руйнувався традиційний спосіб життя, а родинні прикраси й срібні дукачі доводилося міняти на хліб заради виживання;
• як вишита сорочка перетворилася зі святкового вбрання на святу реліквію, заховану на дні скрині;
• як автентичні елементи повертаються в наш гардероб сьогодні та чому старовинний крій, металеві підвіси й припинда стали головними мастхевами сучасної моди.

27 жовтня, вівторок, 18:00
Дніпро
Вхід вільний. Реєстрація обовʼязкова за посиланнями, у розділі події Дніпра: https://linktr.ee/khatiiahub?utm_source=ig&utm_medium=social&utm_content=link_in_bio&fbclid=PAdGRleAVFYJpleHRuA2FlbQIxMQBwZG9mAmZkaWQWUQuspSHAF2-stGEwIr4ayH-

Адреса події надійде листом напередодні.

19/10/2026

📅 19 жовтня 1926 року народився Богдан Гаврилишин - видатний український економіст, меценат, громадський діяч та людина, яка навчила світ рахуватися з Україною.
Богдан Гаврилишин став співзасновником Всесвітнього економічного форуму в Давосі, радником державних діячів та топ-менеджерів у багатьох країнах світу, але серцем завжди залишався з Україною.

Особливе місце у його світогляді посідала пам’ять про трагічні сторінки української історії. Народившись у 1926 році, він змалку бачив, як тоталітарний режим намагався зламати й знищити українську ідентичність. Голодомор 1932–1933 років та масові репресії залишили глибокий слід у його пам’яті.

🌾Гаврилишин часто наголошував, що Голодомор був геноцидом, спрямованим на знищення самого коріння української нації. Проте він завжди додавав: «Ми все пережили. Ми пережили найгірше — ми пережили Голодомор. Але корінь нашого народу виявився живим».

Він заснував Благодійний фонд Богдана Гаврилишина, створив «Декларацію відповідальності людини» та інвестував у молодь, вірячи, що саме нове покоління здатне трансформувати Україну.

Його життя - це приклад того, як, пам’ятаючи про найважчі випробування минулого, можна будувати велике майбутнє.

16/10/2026

Дорогі колеги, запрошуємо до участі

Міждисциплінарна наукова конференція

ПАРТИТУРИ МОВЧАННЯ ТА СПРОТИВУ:
епоха Голодомору, музика, культурна пам'ять

м. Київ, Україна,
2026, 17 листопада
Очно/онлайн

Долучайтеся до події за попередньою реєстрацією:
https://us06web.zoom.us/webinar/register/WN_YdJm5LwQRx6pi1dbIozJSA

Історія культурної пам’яті про Голодомор — це історія тривалого подолання численних меж і заборон, замовчування й заперечення, утвердження українським суспільством права говорити про власне минуле та боротьби за його суспільне визнання.

Ця пам’ять постала й формувалася всупереч совєтській політиці приховування та заперечення злочину геноциду, нацистській політиці використання трагедії українців у пропагандистських цілях, політиці невтручання західних держав, продиктованій міркуваннями «економічної доцільності».

Пам’ять про вбивство голодом мільйонів українців, учинене комуністичним імперським режимом у центрі Європи, проривалася крізь нав’язуване мовчання, виходила за межі родинного досвіду, долала державні кордони й поступово ставала частиною суспільного знання, а міжнародне визнання Голодомору геноцидом — моральною вимогою та виявом історичної відповідальності.

Особливе місце в цій історії належить музиці. В епоху Голодомору українська музична культура, попри жорсткий ідеологічний контроль і використання совєтською владою у цілях пропаганди та легітимації насильства, залишалася і засобом збереження української національної ідентичності, і голосом спротиву.

Згодом музика стала важливим засобом осмислення, збереження й передавання пам’яті про Голодомор. Завдяки своїй художній виразності та здатності пробуджувати співпереживання музика й сьогодні допомагає залучати до пам’ятання нові покоління, людей із різних країн і культур., підтримуючи зв'язок між минулим, сучасним і майбутнім. Цю тяглість культурної пам'яті влучно передає думка Алейди Ассман: «Культури укладають договір між живими, померлими й тими, хто ще не народився».

У фокусі міжнародної наукової конференції — комплекс проблем, пов'язаних із осмисленням історії Голодомору та формуванням культурної пам’яті про геноцид українського народу. Особливу увагу буде приділено музичній культурі епохи Голодомору, а також ролі музики у художньому осмисленні геноциду, збереженні та передаванні пам’яті про нього наступним поколінням.

Конференція покликана поглибити міждисциплінарний науковий діалог істориків, музикознавців, дослідників пам’яті, митців та освітян, а також сприяти обміну ідеями щодо інтеграції наукових знань в освітні практики України в умовах сучасної російсько-української війни.

Дискусія охоплюватиме, зокрема, такі питання:
— новітні тенденції розвитку студій Голодомору: теоретико-методологічні підходи, джерелознавство, історіографія та перспективні напрями дослідження історії, культурної пам'яті;

— совєтська державна політика у сфері музичної культури та музика епохи Голодомору: ідеологічний контроль, політико-пропагандистські функції музики, її використання як засобу політичної мобілізації та інструменту державного насильства;

— українська музична культура епохи Голодомору: засіб збереження національної ідентичності, культурних традицій; форма культурного спротиву;

— Голодомор у сучасних студіях пам'яті (memory studies): становлення та розвиток культурної пам’яті; порівняльні дослідження пам’яті про геноциди й масове насильство;

— музична репрезентація Голодомору: художнє осмислення геноциду, збережння та передавання знань наступним поколінням;

— викладання історії Голодомору в умовах сучасної російсько-української війни: міждисциплінарні підходи та міжпредметні зв'язки; використання музики в освітніх практиках та виклики осмислення травматичного минулого;

— інтегровані цифрові ресурси музичної спадщини епохи Голодомору: досвід створення, стратегії розвитку та популяризації.

Заявки для участі в конференції (тема і основні ідеї виступу — 300 слів, резюме) просимо надсилати на електронну адресу [email protected]

Кінцевий термін подачі заявок — 2026, 7 листопада.

Організатори покриватимуть витрати на проїзд, проживання, харчування учасників

Організатори: Інститут історії України Національної академії наук України, Київська муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC-UA), за підтримки Канадсько-української фундації, Науково-освітнього консорціуму вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій Альбертського університету

16/10/2026

📆16 жовтня - Всесвітній день хліба.
Для українців хліб - це не про естетичні відео з випічкою, а про наш генетичний код, пам'ять і... спротив.

У 1932–1933 роках "совєтський" режим прагнув зламати нас через штучний голод проте українці не чекали змирившись.

Наші предки закопували зерно в ями, замуровували в печі, виходили на «волинки» та зі зброєю відбивали вилучений хліб.
Тоталітарна система трощила навіть ручні жорна, бо сам факт випікання хліба був актом непокори.

Сьогодні ворог знову палить наші поля із пшеницею, але ми сіємо, збираємо врожай і знову печемо хліб у себе вдома.

🌾Хліб на нашому столі сьогодні - це свідчення нашої незламності й перемоги.

15/10/2026

Готуєш роботу на міський дитячо-юнацький та молодіжний освітньо-мистецький конкурс «Незламне зерно: історія української стійкості», але маєш запитання?

Запрошуємо на ознайомчу онлайн-зустріч! ✨

Створення творчої чи дослідницької роботи - це завжди шлях, на якому виникають сумніви та запитання:
❓ Яку номінацію краще обрати саме для моєї ідеї?
❓ Як правильно оформити коротку анотацію до роботи?
❓ Про що краще розповісти: про сімейну історію чи рідне місто?

Ми раді повідомити, що готові допомогти вам розібратися з усіма деталями!

Запрошуємо учасників, батьків, педагогів та всіх, хто планує долучитися до ініціативи на онлайн-зустріч із організаторами.

🗓 Коли: 22 жовтня (четвер)
⏰О котрій: 18:30
📍 Де: Платформа Zoom, посилання на зустріч надійде зареєстрованим учасникам за день до заходу.

🔗Реєстрація на захід є обов’язковою та доступна за посиланням:https://forms.gle/7RtCvVbvdo6iMBH68

Рух опору Сил Спеціальних Операцій Збройних Сил України

14/10/2026

🖼У неділю, 11 жовтня, 24 учасники та учасниці — містяни, краєзнавці й усі, хто прагне знати справжнє минуле рідного краю, вирушили унікальним маршрутом-мартирологом. Екскурсія охопила Лівий берег Дніпра, а саме Мануйлівку, район лікарні №9, колишній Покровський цвинтар та Хлібзавод № 2. Цей куточок міста зовсім не розбалуваний увагою, адже його багату та драматичну спадщину радянська влада буквально «закатала в асфальт».
Авторську програму розробив і провів лектор Музею спротиву Голодомору Микола Чабан.
Під час прогулянки екскурсанти відкрили для себе культурне серце Мануйлівки — історію давнього козацького села та його діячів братів Василя та Петра Бикових, де створювалися перші номери видання «Добра порада» і де збирав фольклор поет Іван Манжура. Разом із лектором присутні згадали трагічні долі діячів українського Відродження Максима Ємця, Ілька Вирви, священника Макара Шкіля та єпископа Макарія Крамаренка. Також вони дізналися родинні таємниці вулиці Трамвайної, де мешкала сестра Симона Петлюри Маріамна Скрипник та її син, майбутній Патріарх Мстислав.

Глибоке враження справили сторінки Голодомору 1932–1933 років: історія про радянський літак-привид «ЛІТАН», що скидав пропагандистські листівки над пухлими від голоду робітниками, та трагедія чотирьох розстріляних працівників Хлібзаводу № 2. Поруч із цим згадували й людяність жінок-робітниць, які в повоєнний час потайки просовували голодним дітям теплий буханець через «віконце життя». Окремою зупинкою стало Мануйлівське «Марсове поле» — заасфальтована територія колишнього Покровського цвинтаря, поверх якого за СРСР звели стадіон заводу «Комінтерн», а також площа колишнього німецького шпиталю. Розповідь Миколи Чабана перетворилася на живий діалог завдяки доповненням місцевих жителів — Зої Шевцової, Леоніда Кир'яна та Ірини Рябцевої.

“Я все життя прожила на Лівому березі й навіть не здогадувалася про величні та драматичні події на вулицях, якими я ходжу щодня.” - ділиться своїми враженнями місцева жителька, яка відвідала екскурсію.

Завдяки спогадам жителів історія оживала на очах, лишаючи після себе не розпач, а відчуття гордості за незламність українського роду.

09/10/2026

Запрошуємо вас на авторську пішохідну екскурсію Миколи Чабана, присвячена багатому творчому доробку нашого видатного краянина — письменника, мовознавця, драматурга та публіциста Василя Чапленка.

Василь Чапленко був одним із перших українських письменників-емігрантів, який у своїх творах, зокрема в драмі «Чий злочин?» змалював штучний характер Голодомору 1932–1933 років як свідомого злочину тоталітарної системи проти українського селянства. Його творчість допомогла зберегти та донести правду про геноцид до світової спільноти в часи, коли СРСР жорстко заперечував факт трагедії.

Під час екскурсії ми пройдемо епохальними локаціями, де вирувало життя та творчість письменника.
- Ми зупинимося біля будівлі, де колись діяв Дніпропетровський робітфак. Саме тут 30-річний Василь Кирилович викладав українську мову та літературу, а згодом змалював цей закладу в сатиричній повісті «Люди в тенетах».
- Завітаємо на вулицю Чапленка, що пролягла між аристократичним центром та робітничим районом.
- Ми відвідаємо садибу на сучасній вулиці Ярослава Мудрого, де мешкав молодий Василь Чапля, бо саме в цих стінах народжувалися його перші оповідання, повісті та наукові розвідки про український сонет до того, як у 1929 році автора заарештували у сфабрикованій справі «Спілки визволення України».
- Пройдемо повз місця, де колись функціонували цигаркова фабрика та «бублейна» пекарня, що були місцями роботи юного Чапленка.
-Дізнаємося про листування Василя Чапленка з легендарним істориком козацтва, якого письменник тонко вивів у своїй прозі під іменем Дмитра Йвановича Яворенка.

Очікуємо на вас:
📅15 жовтня
🕓16:00
📍Місце збору буде повідомлене зареєстрованим учасникам
Реєстрація на захід доступна за посиланням: https://forms.gle/PtoN7Y9MFDZD39dR7

‼️Кількість місць є обмеженою.‼️