Валківський краєзнавчий музей

Call Directions Website Contact the museum

Валківський краєзнавчий музей Збирає, зберігає, вивчає, експонує матеріали про історію, культуру, природу та економіку Валківщини

«ТИХІ СТЕЖКИ»: ПІЗНАЄМО ВАЛКІВЩИНУ РАЗОМ!28 жовтня Валківський краєзнавчий музей спільно з Валківським молодіжним центро...
29/10/2026

«ТИХІ СТЕЖКИ»: ПІЗНАЄМО ВАЛКІВЩИНУ РАЗОМ!

28 жовтня Валківський краєзнавчий музей спільно з Валківським молодіжним центром розпочали цикл зустрічей- демонстрацій відеоматеріалів YouTobe – проєкту «Тихі Стежки».

«Тихі Стежки» - це авторський проєкт працівників Валківського краєзнавчого музею Миколи Панченка та Юлії Захарової, покликаний відкривати для глядачів цікаві сторінки історії, культури та життя нашого краю. На YouTobe -каналі зібрані короткі відео пізнавального, краєзнавчого та розважального спрямування, що розповідають про Валківщину, її минуле, традиції, легенди та людей.

Перша зустріч стала чудовою нагодою познайомити молодь із відеопроєктом, разом переглянути його матеріали та ще раз переконатися, скільки цікавого приховує наш рідний край.
Сподіваємося, що попереду нас чекають ще нові зустрічі!

Запрошуємо відкривати наш край разом із нами!
Переходьте за посиланням, підписуйтеся на наш канал, ставте вподобайки та коменуйте!

https://youtube.com/channel/UCB6EA05o8tp_d4swOnnr3yw?si=12-8kxkCJGrLZ1pG

ОСІННІ КАНІКУЛИ - ЧАС ВІДКРИВАТИ ІСТОРІЮ!Напередодні осінніх канікул, а також упродовж них Валківський краєзнавчий музей...
28/10/2026

ОСІННІ КАНІКУЛИ - ЧАС ВІДКРИВАТИ ІСТОРІЮ!

Напередодні осінніх канікул, а також упродовж них Валківський краєзнавчий музей традиційно стає місцем зустрічі з допитливими юними відвідувачами.

Нещодавно до нас завітали групи школярів із Харкова та Люботина. Під час оглядових екскурсій діти познайомилися з історією Валок, дізналися більше про минуле нашого міста, його видатних постатей, культурні традиції та цікаві сторінки життя Валківщини.

А одна з екскурсій мала особливу атмосферу: навіть коли зникло електропостачання, ми продовжили мандрівку музейними залами при світлі ліхтарів, а дитяча допитливість та інтерес нікуди не зникли. Здається, що в такій атмосфері історії відкриваються по-особливому!

Музейна подорож — це не лише нові знання, а й можливість відчути зв’язок поколінь і відкрити для себе щось несподіване.

Ми раді кожній зустрічі, кожному щирому запитанню та зацікавленому погляду! Дякуємо нашим гостям за відвідування й запрошуємо нові групи школярів знайомитися з історією рідного краю.

Вічна пам'ять герою...
27/10/2026

Вічна пам'ять герою...

Просєкін Олександр Сергійович — ВОЛОНТЕР, ВОЇН, ГЕРОЙ…

З глибоким сумом повідомляємо громаді про загибель Захисника України Просєкіна Олександра Сергійовича, який віддав своє життя за свободу й незалежність Батьківщини.

Олександр народився 13 травня 1996 року в селі Литвинівка Валківського району. До першого класу пішов у Черемушнянську школу, а згодом, за станом здоров’я, продовжив навчання у спеціалізованій школі-інтернаті № 13 у Харкові. Після її закінчення вступив до коледжу харчової промисловості, а пізніше продовжив здобувати освіту в університеті за цим самим фахом.

До повномасштабного вторгнення Олександр працював пекарем і на будівництві в Харкові. У 2019 році створив власну сім’ю, одружився, а згодом став батьком сина, якого також назвали Олександром. Для дружини він був люблячим і турботливим чоловіком, для сина — ніжним та дбайливим батьком, для рідних — надійною опорою.

З початком повномасштабної війни Олександр не залишився осторонь чужого болю. Він добровільно став волонтером, допомагав відновлювати пошкоджене російськими обстрілами житло, підтримував людей, які втратили свої домівки. Згодом створив власний волонтерський фонд «Бойові Волонтери». Разом з однодумцями доправляв гуманітарну допомогу цивільному населенню та військовим на Куп’янський і Донецький напрямки.

Він був людиною дії, людиною великого серця, яка не чекала, поки хтось інший прийде на допомогу. Олександра цінували й поважали за щирість, відданість своїй справі та готовність підтримати тих, хто цього потребував. Він умів бути поруч у складну хвилину, знаходив сили допомагати іншим навіть тоді, коли самому було непросто.

У 2023 році Олександра мобілізували до лав Збройних Сил України через Валківський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Він без вагань став на захист держави, рідних і кожного з нас. Служив у військовій частині А0536.

12 жовтня 2023 року Олександр Просєкін загинув поблизу населеного пункту Водяне Покровського району Донецької області, мужньо виконуючи військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу та незалежність.
Йому було лише 27 років… Попереду мало бути стільки планів, родинних радощів, щасливих моментів із дружиною та сином. Та жорстока війна обірвала життя молодого чоловіка, люблячого батька, відданого волонтера й мужнього воїна.

Це непоправна втрата для родини, друзів, побратимів і всіх, кому Олександр допомагав. Його добрі справи не зникнуть разом із ним. Вони житимуть у врятованих оселях, у вдячності людей, яким він простягнув руку допомоги, у пам’яті тих, хто знав і поважав його.

Щиро співчуваємо дружині, синові, рідним, близьким, друзям і побратимам Олександра. Жодні слова не здатні втамувати біль такої втрати. Розділяємо ваше горе та схиляємо голови перед світлою пам’яттю людини, яка до останнього залишалася вірною своїм переконанням, людям і Україні.

Вічна шана і слава Захиснику України!

Колектив Валківського краєзнавчого музею долучився до написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності з наг...
27/10/2026

Колектив Валківського краєзнавчого музею долучився до написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності з нагоди Дня української писемності та мови.

Царство небесне та вічна пам'ять герою...
26/10/2026

Царство небесне та вічна пам'ять герою...

Знову втрата - загинув захисник України Віктор Карпачьов

З глибоким сумом повідомляємо про загибель Захисника України Карпачьова Віктора Павловича.

Народився Віктор 10 вересня 1992 року народження у місті Дебальцеве Донецької області. Навчався в Миронівській школі-інтернаті, згодом здобув освіту в Артемівську. Працював у рідному краї, а у 2014 році переїхав до Харкова, де залишився жити.

Його життєвий шлях був пов’язаний і з Валківщиною, мав статус внутрішньо переміщеної особи. Віктор працював на місцевому цегельному заводі, вантажником у «Нормі», а також у СТК у Сніжкові

16 січня 2026 року Віктора було призвано на військову службу Богодухівським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Він служив солдатом, оператором безпілотних літальних апаратів військової частини А7379.

16 жовтня 2026 року Віктор Карпачьов загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Білозерське Покровського району Донецької області, мужньо виконуючи військовий обов’язок у боротьбі за Україну, її свободу та незалежність.

У пам’яті тих, хто знав Віктора, він назавжди залишиться доброю, щирою та світлою людиною. Людиною, яка завжди була готова прийти на допомогу, підтримати, піти назустріч іншим. Про нього залишилися лише добрі спогади, тепло людського спілкування та вдячність за те, яким він був.

За кожним полеглим воїном — ціле життя, нездійснені мрії та люди, для яких ця втрата назавжди залишиться болючою раною.

Валківщина в скорботі - щиро співчуваємо рідним, близьким і всім, хто знав Віктора. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови в глибокій скорботі. Нехай світла пам’ять про нього назавжди залишиться у ваших серцях, а наша спільна вдячність за його жертовність буде вічною.

Вічна пам’ять і слава Захиснику України!

В один із жовтневих дощових днів на традиційні «МАРУСИНІ ПОСИДЕНЬКИ» в «Музеї Марусі Вольвачівни та історії села Черемуш...
26/10/2026

В один із жовтневих дощових днів на традиційні «МАРУСИНІ ПОСИДЕНЬКИ» в «Музеї Марусі Вольвачівни та історії села Черемушна» завітала поетеса, директорка Валківського краєзнавчого музею, уродженка села Черемушна – Юлія Захарова.

Цього разу тема зустрічі мала назву «Інтимна лірика», але авторка вирішила не обмежуватися лише віршами про кохання. Адже особистий внутрішній світ, почуття, філософія життя – це також інтимна лірика в її розумінні.

«Це була зустріч не просто із поезією, а з тим, що зазвичай глибоко приховане в душі. Юлія відверто ділилася з присутніми своїми поглядами, думками, почуттями та переконаннями. Кожен поетичний рядок ставав одкровенням, кожне слово торкалося найтонших струн людського серця.

Особливо зворушливими були коментарі авторки стосовно історії народження того чи іншого вірша. Тому поезія поставала не просто словами на папері, а живою історією – зі своїми спогадами, емоціями та нездійсненними мріями. У слухачів бриніли сльози на очах, бо кожен у чужих рядках впізнавав свої власні думки, про які важко говорити в голос" - згадує Наталія Стьоркіна, завідуюча відділом "Музей Марусі Вольвачівни та історії села Черемушна".

Справжня поезія починається там, де душа відгукується на кожен рядок. Найбільша сила поета – не просто писати вірші, а торкатися людських душ і пробуджувати в них, навіть самі потаємні почуття.

Зустріч була теплою та гармонійною, і , навіть, здавалося, що осінній дощ тихо стукав у шибки, ніби сам прагнув долучитися до творчої зустрічі з поетесою.

24 жовтня виповнюється п’ять років, як не стало талановитого майстра,  відомого на Валківщині і за її  межами митця – ху...
24/10/2026

24 жовтня виповнюється п’ять років, як не стало талановитого майстра, відомого на Валківщині і за її межами митця – художника і кераміста Ковальова Олександра Миколайовича.

Олександр Ковальов народився 15 травня 1944 р. у с. Острожок Житомирської області. Потяг до мистецтва Олександр відчув у ранньому віці (у родині гарно малювали дядько і сестра). Любов до образотворчого мистецтва визначила подальшу долю нашого земляка. Художню освіту спочатку здобув в Одеському (1968), а потім у Харківському художньому училищі (1972).
Життєвий і творчий шлях митця тісно пов'язаний з Валківщиною, тут у повній мірі розкрився його організаторський та творчий талант. З 1975 по 1979 роки він керував художньою майстернею промкомбінату. Справжнім покликанням митця стала педагогічна діяльність. З 1979 по 1987 рік очолював Ков’язьку дитячу художню школу, а з 1987 по 2016 рік був незмінним директором Валківської дитячої школи мистецтв.
О. М. Ковальов – один із ініціаторів відродження гончарства на Валківщині. З 1994 р. вивчення кераміки було офіційно введене до навчальної програми школи мистецтв, Разом із майстром Борисом Цибульником вони навчали дітей тонкощам гончарної справи, відкривали дорогу у світ глини багатьом юним талантам.
Зберігаючи та розвиваючи традиції гончарства, які свого часу перейняв у визнаних майстрів-земляків Д.І. Наріжного та Б.М. Цибульника, О. М. Ковальов виробив свій творчий почерк, свій стиль, який не сплутаєш з жодним іншим. Всі його вироби неповторні, в кожній роботі відчувається власний підхід, своя манера виконання. Керамічні композиції автора сповнені тонкого народного гумору, ліричної фантазії автора.
Завдяки своїй невтомній праці на ниві мистецтва наш земляк здобув славу у мистецьких колах, був неодноразовим учасником та дипломантом престижних конкурсів. Як кераміст брав участь у 2-му Національному симпозіумі «Опішне-2001» та 2-му Національному конкурсі художньої кераміки, де виборов треті премії. У 2003 році посів перше місце у номінації «Художня творчість» на обласному етапі Всеукраїнського фестивалю народної творчості.
Виставкова діяльність майстра завжди викликала великий інтерес у шанувальників мистецтва. Його твори неодноразово експонувалися у Валківському краєзнавчому музеї, районних виставках, у Харкові у Будинку народної творчості, на всеукраїнській Різдвяній виставці в Будинку художника та ін.
Керамічні роботи майстра мають високу художню цінність і сьогодні зберігаються у нашому закладі, в провідних музейних колекціях України, зокрема у Національному музею-заповіднику українського гончарства в Опішному, Національному музеї ім. І. Гончара в Києві, а також у приватних збірках України та за кордоном.

Не менш оригінальні і самобутні художні полотна митця. На картинах оживає світ його духовності і мрій. У творах О.М. Ковальова домінують світлі, наповнені сонцем і добром мотиви. Варто поглянути на картини «Мелодія квітів», «Яблуні. Весна», «Місячна соната», «Моє літо» - всі вони сповнені тонким ліризмом, багатством соковитої, наповненої життям палітри, зворушливі і щирі. Полотна ці притягують погляд, зачаровують душу. Ціла серія картин, таких, як «Дитинство. Спогади», «Мить дитинства», «Пам’ять дитинства» - присвячені малій батьківщині - Житомирщині, звідки родом художник.
Серед робіт автора є роботи патріотичної тематики – картина «Гомоніла Україна», на якій зображений козак Мамай - загадковий і життєстійкий, як уособлення звитяжного ідеалу українців, їх світогляду і знаку формування нації.

Ім'я Олександра Ковальова, назавжди вписане в історію Валківщини – стаття про майстра є у «Валківській енциклопедії» Івана Лисенка, є розділ у краєзнавчих виданнях - «Валківські будинки розповідають» та «Митці» Миколи Панченка.
Наш земляк залишив по собі світлу пам'ять як провідний педагог, який повернув Валківщині її славетне гончарне ремесло, та як митець, чиї картини й глиняні рукотвори назавжди стали частиною багатого мистецького надбання нашого регіону.

Підготувала Ліляна Вільхівська, наукова співробітниця Валківського краєзнавчого музею.

КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ: ЯК ЮНІ  ДОСЛІДНИКИ ВИВЧАЛИ ІСТОРІЮ ВАЛОКНещодавно до Валківського краєзнавчого музею заві...
22/10/2026

КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ: ЯК ЮНІ ДОСЛІДНИКИ ВИВЧАЛИ ІСТОРІЮ ВАЛОК

Нещодавно до Валківського краєзнавчого музею завітали учні 3-х класів Харківського колегіуму у супроводі своїх вчителів: Наталії Плотнікової, Анни Рибченко та Ольги Власенко. Для юних дослідників провели особливе інтерактивне заняття «Козацького роду нема переводу», присвячене українському козацтву та місту козацької звитяги – Валкам. Провідницею в минуле стала наукова співробітниця музею Олена Школьник.

Школярі не просто слухали – вони буквально занурювалися в епоху. Діти відкривали для себе багату історію нашого міста та тонкощі козацького устрою, із захопленням розглядали старовинну зброю, вивчали секрети козацького харчування та давньої медицини.

Особливу увагу школярів прикували гончарні вироби О.Ковальова, Б.Цибульника , З. Грунь, О. Тимошенко та художні полотна , які зберегли для нас образи козаків.

Візуальним доповненням став перегляд відеофільму «Валки крізь об’єктив часу…», який переніс усіх на початок ХІХ століття.
Підсумком насиченої пізнавальної зустрічі стала весела тематична вікторина.

Цей день нагадав усім нам: козаки не зникли в минулому. Їхня кров тече у наших жилах, а їхній дух живе у нашому місті. Недарма ж головна пісня нашого міста починається з гордих слів : « Ми нащадки козацького роду…»

21/10/2026

11 жовтня група валківських та люботинських краєзнавців на чолі з директоркою Валківського краєзнавчого музею відвідала пам’ятку історії місцевого значення Печерний християнський скит кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. у селищі Ков’яги з метою моніторингу її сучасного стану.
Останній раз до нього навідувалися у 2023 році. За три роки всередині і зовні огорожі пам’ятка сильно заросла бур’яном і порослю, бо роботи по догляду не проводилися.

Щоб добратися до дверей скита, нам довелося лопатами і сокирами розчистити стежку. Далі виявилося, що позаду даху над спорудою обвалилася земля і засипала обидва входи в скит. Група з трьох чоловік (брати Клубані з Люботина та працівник музею Панченко) лопатами розкопували вхід з правого боку, землю виносили відрами назовні. Щоб проникнути в скит довелося викидати більше ніж пів тони ґрунту. Вхід до скита з лівого боку розкопати в цей день не встигли.

Друга група, яка складалася з валківчан працювала над спорудженням тимчасового накриття над провалом. Для цього використали старі листи заліза, знайдені по сусідству на покинутих садибах. Відкопаний правий вхід скита обстежили. Нових обвалів ґрунту у вузьких коридорах підземної споруди не виявлено. Та у місцях, де місцеві копачі подовбали стіни і стелю скита, в пошуках нових ходів та скарбів, зберігається небезпека обвалу. Крім того, із-за підвищеної вологості, при дотику на стінах обсипається штукатурка. Також пошкоджені нечисленні барельєфи пам’ятки – колони, Богоматір, агнець. Обсипалися рослинні орнаменти, якими були обрамлені ніші в стінах. В скит потрапляє вода і сніг.

Стан пам’ятки аварійний.

Address

Valky
63002

Opening Hours

Monday 08:00 - 17:00
Tuesday 08:00 - 17:00
Wednesday 08:00 - 17:00
Thursday 08:00 - 17:00
Friday 08:00 - 16:45

Telephone

+380575352655

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Валківський краєзнавчий музей posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Museum

Send a message to Валківський краєзнавчий музей:

Shortcuts

Share

Category