04/03/2025
Вважайте мене ідеалісткою, але принцип, який жив у мені з усвідомленого мною часу, хоч і не такий гарячий зараз - але він не згас. Допомога людям. І хоч зараз розподіл “собі й іншим” став більш гармонійним (і це добре, добре! 🙂) - моя професія відповідає цьому принципу. Але для цього треба було знання і досвід.
У 2007 році я зустрілася з італійцями, які були дуже здивовані, що в нас у дуже швидко роки люди працюють психотерапевтами. У них це можливо було не скоріше, ніж у 30… Часи змінилися і в нас. Розкажу трохи історії 🙂
Я починала працювати психологом у 93-му році. Сиділа в обласній бібліотеці та витягувала з наукових журналів перші діагностичні методики, переписувала вручну якісь важливі моменти з методології роботи, використовувала все до останньої крапельки що дали мені мої викладачі… А давали небагато, бо не було звідки… Більшість практичних речей була від @Наталії Гайдамашко …
Через 10 років після цього, коли я вже працювала в міському відділі освіти, далі - в обласному центрі, - ми продовжували - вчитися самі і вчили наших колег. Десятки, напевне сотні тренінгів… І паралельно привчати суспільство до нової для практичного життя професії. Пам'ятаю, мені прийшлося пояснювати різницю між комісією, яка вивчає питання інклюзії (на той час ОПМПК) та психологом у школі завідувач районним відділом освіти (та це й не було дивним - посада нова, і найбільше, що мені хотілося - це вберегти психологів від долі ще одного секретаря в школі). Ми створювали творчі групи, адаптовували та апробовували методики. Проводили тренінги не тільки для системи освіти, а й для певних бізнесових структур, а нас вчили навіть бути політичними психологами і майже політтехнологами 😉 Це був великий довгий шлях розвитку.
З 2004 року я почала навчання гешталь-терапії… Це вже нова історія. Колись, якщо світ і Україна вистоїть, складу мої згадки про створення психологічної служби докупи.
Та найважливіше, що завжди хотілося - бачити поруч компетентних колег. Бо було всяке (і викачування яйцем у тому числі.. ). Викладання протягом довго часу у вузах дало розуміння, що освіта психолога недостатня для повноцінної роботи. До сьогодні в системі освіти не буде і не може швидко бути створена така система навчання, яка дозволить психологу, вийшовши із вузу працювати повноцінно. Це як інтерн, який практикується два роки і потім тільки починає потихеньку набувати власної практики довгі роки життя. Зазначте - постійно навчаючись і працюючи над власним особистісним розвитком.
Ця ідея моя залишається важливою і сьогодні (я споглядаю на усі рухи в навчанні психологів). Ми почали багато акцій у нашому Карпатському освітньому гештальт центрі. І я вже не сама, а з людьми, ріст яких я спостерігала протягом років (ну не можна мене поставити до юнацької категорії, був час спостерігати 😉 ))) - це і клуб - це я його так по домашньому називаю 🙂, а насправді - Спільнота психологів і психотерапевтів, яка вже показала, що є дуже привабливою як для геть молодих спеціалістів, так і для психотерапевтів з досвідом, і інші програми для окремих категорій - психологів та психотерапевтів..
Але програма “Вдосконалення навичок консультування” - це глобальна річ, де є практика, практика, практика на базі зібраних найефективніших, як на мене, ідей і методів різних напрямків психології та психотерапії.
Якщо ви вважаєте, що вам є корисним отримати (або доотримати) базу, якщо хочете бути спокійними і впевненими про те, що ваша допомога якісна, а відтак потрібна, якщо хочете розширити практику - то курс починається незабаром. Ось тут - посилання на курс на нашому сайті - https://cegc.com.ua/announcement-events/36