25/10/2026
У великій залі Закарпатського обласного художнього музеї ім. Й. Бокшая 23 жовтня о 15.00 відбулася презентація монографії «Федір Манайло: сторінки життя і творчості», присвяченої видатному закарпатському митцю, народному художнику України, педагогу та культурно-громадському діячеві.
Авторка видання – Вікторія Манайло-Приходько, мистецтвознавиця, завідувачка Меморіального будинку-музею Федора Манайла, викладачка Закарпатської академії мистецтв, членкиня Національної спілки художників України та онука мистця.
Презентацію відкрила вітальним словом завідувачка експозиційного відділу Закарпатського обласного художнього музею ім. Й.Бокшая, заслужена діячка мистецтв України, мистецтвознавиця Олена Приходько, яка перш за все висловила слова подяки українським захисникам і захисницям, завдяки яким маємо можливість працювати, досліджувати та зберігати нашу культурну спадщину. Закликала вшанувати память полеглих хвилиною мовчання.
Мистецтвознавиця відзначила актуальність і важливість нового дослідження. За її словами, більшість попередніх видань про Федора Манайла побачили світ ще за радянських часів. Відтоді відбулося суттєве переосмислення багатьох історичних і мистецьких процесів, тож поява ґрунтовної праці, заснованої на широкому колі джерел і нововиявлених матеріалах, має особливу цінність.
Олена Приходько також наголосила на масштабі особистості та багатогранності таланту Федора Манайла. Його доробок охоплює живопис, графіку, декоративно-прикладне й монументальне мистецтво. Водночас мистець активно долучався до культурного життя краю, співпрацював із різними закладами та творчими колективами, втілюючи в їхній діяльності власне художнє бачення, глибоке знання народних традицій і особливе відчуття рідної землі.
Серед таких колективів – Національний заслужений академічний Закарпатський народний хор. Його художня керівниця та головна диригентка, заслужена працівниця культури України Наталія Петій-Потапчук розповіла про багаторічну творчу співпрацю Федора Манайла з хором. Художник зробив вагомий внесок у формування візуального образу колективу, працюючи над оформленням концертних афіш, ескізами сценічних костюмів та іншими художніми рішеннями, докладніше ознайомила присутніх зі змістом і структурою монографії, розповіла про опрацьовані джерела, маловідомі факти з біографії митця, які вдалося встановити в процесі дослідження, а також про багатий ілюстративний матеріал, представлений у книзі.
На знак вдячності мистцеві та з нагоди презентації видання хор підготував особливий музичний виступ – виконав «Карпатську рапсодію», присвячену пам’яті Федора Манайла.
«Карпатська рапсодія» – масштабна чотиричастинна кантата видатного закарпатського композитора Іштвана Мартона, написана у 1988 році на слова поета Юрія Шкробинця. Твір, створений для хору, оркестру та солістів, поєднує ліричні, філософські й фольклорні мотиви, розкриваючи красу Карпат, багатство народних традицій і нерозривний зв’язок митця з рідною землею. Кантата посідає особливе місце у творчій спадщині композитора та репертуарі Закарпатського народного хору.
Із вітальними словами до учасників презентації звернулися директор департаменту культури Закарпатської ОВА Євген Тищук і начальниця управління з питань організаційного забезпечення діяльності ради, міжнародних та регіональних зв’язків Закарпатської обласної ради Уляна Гурчумелія.
Вони подякували Вікторії Манайло-Приходько за багаторічну дослідницьку працю, відданість справі збереження та популяризації мистецької спадщини Федора Манайла. Наголосили й на особливій важливості таких досліджень сьогодні, коли збереження історичної пам’яті, утвердження української культурної ідентичності та повернення маловідомих сторінок нашої історії набувають особливого значення. За вагомий внесок у розвиток музейної справи та збереження культурної спадщини авторці вручили грамоти та подяки.
Вітаючи присутніх, Вікторія Манайло-Приходько представила монографію та висловила вдячність усім, хто сприяв її появі, розповіла про зміст наукового видання, архітекторніку книги, його інноваційність, яка полягає, насамперед, у використанні значної кількості архівних джерел, які наче свідчення, голоси минулого змальовують дух, настрої, події кожної історичної епохи, в якій довелося жити і творити Федорові Манайлові.
Голосами художника, його матері, батька, сестри, однокласників Манайла озвучені дитячі та юнацькі роки художника. Роки навчання у Празі висвітлені у освітніх документах, спогадах сокурсників, спогадах самого художника, в аналізі мистецтвознавців, (адже зі студентської лави мистець заявив про себе як зрілий мистець). Найбільше документальних свідчень, мистецтвознавчих досліджень, спогадів сучасників, міркувань самого художника супроводжують розповідь про життєвий та творчий шлях років зрілості майстра.
У окремих підрозділах висвітлені: десятиліття дорадянського часу (1934-1944), коли Манайло визначив свої творчі принципи, обрав народну тематику, приєднався до крайової художньої спілки, розпочав педагогічну діяльність, став художником театру; перше двадцятиліття радянської влади (1944-1964), коли він розпочав співпрацю із Закарпатським народним хором, працював у Картинній галереї, Будинку народної творчості, продовжив викладацьку роботу, разом із колегами змушений був обмежувати себе у творчості через ідеологічні рамки та утиски сталінського періоду, поступово повернувся до своїх творчих принципів та образотворчих засобів у час політичної відлиги кінця 1950-х – поч. 1960-х; останній період життя і творчості (1964-1978), коли мистець поступово повернувсядо своїх творчих принципів, відродив стилістику, розширив тематику, використання різноманітних технічних засобів у живописі і графіці, займався гравіруванням декоративних гарбузів, здійснив десятки монументально-декоративних оформлень, мав надзвичайно активну виставкову діяльність, знаходив час, віддавав знання і сили музейній справі, був постійним членом правління художньої спілки, членом художньої ради філармонії, театру, журі мистецьких конкурсів.
Наприкінці кожного підрозділу є блок репродукцій живописних творів, написаних мистцем у кожен означений період життя та вислови самого художника, чи його сучасників, або мистецтвознавців, які ілюструють той, чи інший період творчості.
У другому розділі розглянуті окремі сторінки мистецької та професійної діяльності художника. Окремі підрозділи знайомлять із творчими знахідками художника у царині графіки, декоративно-прикладного мистецтва, монументально-декоративного, з його викладацькою діяльністю, співпрацею із музеєм,колективами театру, кіно з артистами Закарпатського народного хору. Деякі із сторінок його творчої діяльності стануть для вас справжнім відкриттям.
Читачеві буде цікаво знати, як художник прийшов до ідеї відродження давнього виду народної декоративно-прикладної творчості – гравірування гарбузів; дехто відкриє для себе те, що Федір Манайло був причетний до створення всесвітньо-відомого кінофільму «Тіні забутих предків» і ця причетність є не епізодичною, а ключовою; той, хто цікавиться творчістю мистця, познайомляться із художньою кухнею майстра, його відкриттями і знахідками у царині графіки, живопису, монументально-декоративного мистецтва; дехто, буде вражений його різносторонніми інтересами, глибиною етнографічних знань, відданістю справі плекання, збереження та популяризації нашої культури, які продемонстрував мистець у співпраці із нашим закарпатським народним хором, із музеєм народної архітектури та побуту.
У співпраці з музеєм Федір Манайло показав себе, як справжній дослідник-етнограф, відданий ентузіаст, доклав значні зусилля, час, знання та душу у справурозбудови музею. У цьому підрозділі подані укладені Манайлом розлогі описи селянських обійсть, які звучать місцевою говіркою. Давно забуті ужиткові слова повертають нас до бабусиних обійм, до спогадів дитинства. Хати описані Манайлом і сьогодні у музейному селі.
Детальніше про цю сторінку діяльності митця розповів директор музею, доктор історичних наук Василь Коцан. Він охарактеризував Федора Манайла як щирого ентузіаста, глибоко відданого дослідженню та збереженню народної спадщини. Відзначив його ґрунтовні знання традиційної культури Закарпаття, методичність, ретельність і виняткову увагу до деталей, із якими художник підходив до кожної справи.
Федора Манайла пов’язували дружні та творчі стосунки з багатьма відомими діячами культури. Його особистість і мистецтво надихали не лише художників, а й письменників. Свідченням цього є численні спогади, висловлювання та поетичні присвяти, частину яких уміщено на сторінках монографії.
Серед них – вірш письменника, перекладача, заслуженого працівника культури України Василя Густі, який нині очолює музейний філіал «Народний літературний музей Закарпаття». Під час презентації він поділився історією створення свого віршу «Хлопчик з ягнятком» присвяченому однойменному живописному твору Федора Манайла, розповів про зв’язки художника з літературним середовищем краю та вплив його особистості й творчості на письменників Закарпаття.
Спогадами про художника та враженнями від презентованого видання поділилися також письменник, літературознавець, педагог, заслужений майстер народної творчості України Петро Ходанич і мистецтвознавець, викладач Закарпатської академії мистецтв, заслужений працівник культури України Михайло Сирохман.
На завершення зустрічі Вікторія Манайло-Приходько подякувала усім, хто завітав на презентацію, хто шанує, плекає, зберігає та популяризує мистецтво Закарпаття.
Монографія «Федір Манайло: сторінки життя і творчості» стане цінним джерелом для мистецтвознавців, істориків, дослідників культури Закарпаття, викладачів і студентів мистецьких закладів освіти, а також усіх, хто цікавиться творчою спадщиною Федора Манайла, історією та культурою України.
