What are the opening hours?

Monday 08:00 - 17:00 Tuesday 08:00 - 17:00 Wednesday 08:00 - 17:00 Thursday 08:00 - 17:00 Friday 08:00 - 16:00

https://www.facebook.com/110471864779814/

КЗК "Комплексний музей історії" Царичанської селищної ради, Театральна, 16г, Tsarichanka (2026)

17/11/2025

КНИГА ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ ЦАРИЧАНСЬКОЇ ГРОМАДИ
Книга пам’яті - це онлайн-меморіал, що зберігає історії тих, хто віддав своє життя за Україну. Захисники громади, які загинули або зникли безвісти у війні з російськими окупантами, більше ніж просто імена – це історії мужності, любові та боротьби.

МАСЮК ОЛЕКСАНДР ВІТАЛІЙОВИЧ (01.11.1980 – 07.07.2025)– головний сержант Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.
Народився 01 листопада 1980 року в місті Дніпропетровськ. В 1986 році переїхав разом з родиною в село Прядівка Царичанського району Дніпропетровської області. Виховувався в багатодітній дружній родині .
Навчався у Прядівській середній школі. Був допитливим та активним хлопчиком. Після закінчення школи пішов навчатися у професійно-технічне училище, там здобув професію тракторист – водій. Мешкав та працював у місті Дніпро.
З травня 2022 року Олександр був призваний на військову службу до лав Національної гвардій України. Останній час захищав Батьківщину у в/ч 3035 на Донецькому напрямку.
Загинув 07 липня 2025 року під час виконання бойового завдання у місті Слов’янськ Донецької області.
У загиблого залишилися син, молодший брат, мати та батько, які несуть невимовний біль втрати …
Похований у селі Прядівка Дніпровського району Дніпропетровської області. У пам’яті друзів та мешканців села він залишився відвертою, щирою, доброю людиною. А для рідних – люблячим сином, братом, батьком.

Biblioteka Tsarichanka КЗК "Комплексний музей історії" Царичанської селищної ради
#книгапамяті #онлайнмеморіал #царичанськагромада #захисникигромади #памятьпрогероїв

14/11/2025

КНИГА ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ ЦАРИЧАНСЬКОЇ ГРОМАДИ
Книга пам’яті - це онлайн-меморіал, що зберігає історії тих, хто віддав своє життя за Україну. Захисники громади, які загинули або зникли безвісти у війні з російськими окупантами, більше ніж просто імена – це історії мужності, любові та боротьби.

КОЛЕСНИКОВ МИКИТА ОЛЕКСІЙОВИЧ (04.07.2003 - 31.03.2025) старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько - української війни.

Народився 4 липня 2003 року в місті Кам’янка-Дніпровська Запорізької області. З дитинства мріяв про військову службу та свідомо обрав шлях захисника. Після закінчення 9 класів Кам’янсько-Дніпровської районної гімназії «Скіфія», у 2016 році вступив до Запорізького військового ліцею «Захисник». З 2019 року навчався у Львівській академії сухопутних військ, де здобув звання лейтенанта та підписав контракт на військову службу.
З перших днів повномасштабної війни Микита перебував на Київському напрямку, борючись за свободу України. Саме там отримав свій позивний – «Фокс». Мудрий, швидкий, відданий. Він і справді був схожим на лиса – не за хитрістю, а за гострим розумом, гнучкістю й витримкою.
Працював інструктором у різних регіонах, передаючи знання й досвід побратимам. Обіймав посаду командира механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини А7015.
У жовтні 2024 року був поранений, але, пройшовши реабілітацію, вже 14 листопада повернувся на Куп’янський напрямок, аби знову стати до бою за Батьківщину.
Та не лише війна жила в його серці. Микита був членом Львівської спілки письменників – писав вірші, в яких звучали біль і ніжність, любов до рідної землі, і мрії про мир. Любив українську музику, грав на гітарі. Якось, коли підрозділ базувався в розбитій школі Бучі, він знайшов стару, пилюкою покриту гітару. Відтоді вона стала його супутницею у боях.
Навіть у найтемніші миті Микита знаходив у собі сили дарувати світло іншим. Він був добрим, справжнім сином, ніжним і щирим. Любив дім, родину, цінував тишу, коли можна було просто побути поряд з близькими. Водночас – надзвичайно відповідальний, ніколи не уникав обов’язку, завжди був поруч, коли це було потрібно. Мріяв про собаку породи кане-корсо з блакитними очима.
31 березня 2025 року, виконуючи бойове завдання на передовій, загинув справжній воїн, патріот і захисник України — лейтенант Микита Колесников. Його серце зупинилося на бойових позиціях поблизу населеного пункту Степова Новоселівка Куп’янського району Харківської області. До останнього подиху він залишався вірним Присязі, віддано захищаючи Україну.
Похований у селі Преображенка Царичанської громади Дніпропетровської області.

@КЗК «Публічнна бібліотека» ЦСР @КЗК «Комплексний музей історії» ЦСР
#книгапамяті #онлайнмеморіал #царичанськагромада #захисникигромади #памятьпрогероїв

13/11/2025

КНИГА ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ ЦАРИЧАНСЬКОЇ ГРОМАДИ
Книга пам’яті - це онлайн-меморіал, що зберігає історії тих, хто віддав своє життя за Україну. Захисники громади, які загинули або зникли безвісти у війні з російськими окупантами, більше ніж просто імена – це історії мужності, любові та боротьби.

ПОНОМАРЕНКО ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ (24.12.1975 – 08.01.2025) – молодший сержант Збройних сил України, учасник українсько-російської війни.
Народився в 1975 році у селищі Кринички Криничанського району Дніпропетровської області. У 1993 році закінчив Преображенську середню школу. З 1993 року по 1998 рік навчався у Дніпропетровському аграрному університеті, здобув вищу освіту за спеціальністю агрономія.
Після закінчення університету працював агрономом у селі Преображенка. З 2001 року самостійно обробляв свої земельні паї, займалися з дружиною домашнім господарством.
На початку повномасштабної війни, 03.03.2022 року, був мобілізований до ЗСУ. Після проходження курсів підготовки був направлений до спеціалізованого військового формування - Державної спеціальної служби транспорту 0920. Згодом був переведений до військової частини А0536.
Поблизу населених пунктів Залізне, Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області при виконанні бойового завдання отримав поранення. Близько півроку перебував в лікарні, за його життя боролися лікарі і рідні, але 08.01.2025 року Василь Васильович від тяжкого поранення помер.
Похований в селі Преображенка Дніпровського району, Дніпропетровської області.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни отримав Подяку «За особистий патріотизм, проявлений під час несення бойового чергування по захисті державного суверенітету України».

@КЗК «Публічнна бібліотека» ЦСР @КЗК «Комплексний музей історії» ЦСР
#книгапамяті #онлайнмеморіал #царичанськагромада #захисникигромади #памятьпрогероїв

12/11/2025

КНИГА ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ ЦАРИЧАНСЬКОЇ ГРОМАДИ
Книга пам’яті - це онлайн-меморіал, що зберігає історії тих, хто віддав своє життя за Україну. Захисники громади, які загинули або зникли безвісти у війні з російськими окупантами, більше ніж просто імена – це історії мужності, любові та боротьби.

ДАВИДЕНКО ВАЛЕРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ (09.11.1978 - 15.10.2024) старший солдат 63- ОМБР Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Народився 9 листопада 1978 року у с. Китайгород, Дніпропетровська область. У 1995 році закінчив Царичанську середню школу та вступив до Дніпропетровського інституту фізичної культури і спорту, спеціалізація - волейбол. Під час навчання у виші виступав за волейбольну команду Дніпра у вищій лізі України. Після інституту працював тренером з волейболу Царичанської дитячо-юнацької спортивної школи. У Валерія була справжня тренерська жилка, велика вимогливість до себе та працездатність. Його вихованці досягали значних успіхів на обласних змаганнях.
В грудні 2022р. добровольцем пішов захищати Україну від загарбників, служив у 63-й Окремій механізованій бригаді «Сталеві Леви»
Воював на Лиманському напрямку Сіверсько-Донецького району Луганської області. У телефонній розмові з рідним дядьком, Валерій сказав: «Гріє душу те, що не дарма я тут, чимало тих орків ми зупинили по цих лісах. Завдяки досвідченому замкомвзвода, сержанту Володимиру, ми на позиціях діємо, як єдиний механізм. Основне для мене – вибити цих ординців із рідної землі, щоб Україна була вільною...»
У вересні 2023 року Валерій отримав тяжке поранення голови.
15 жовтня 2024 року, через тяжкі випробування війни у шпиталі міста Дніпро, перестало битися серце мужнього захисника України.
Похований на Центральному цвинтарі в селі Китайгород Дніпровського району Дніпропетровської області.

Biblioteka Tsarichanka КЗК "Комплексний музей історії" Царичанської селищної ради
#книгапамяті #онлайнмеморіал #царичанськагромада #захисникигромади #памятьпрогероїв

11/11/2025

КНИГА ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ ЦАРИЧАНСЬКОЇ ГРОМАДИ
Книга пам’яті - це онлайн-меморіал, що зберігає історії тих, хто віддав своє життя за Україну. Захисники громади, які загинули або зникли безвісти у війні з російськими окупантами, більше ніж просто імена – це історії мужності, любові та боротьби.
ПОНОМАРЕНКО ВІТАЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
(15.04.1972 – 08.10.2024) – солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народився 15 квітня 1972р. в працьовитій дружній сім’ї, мав двох сестер та брата. Все життя проживав у селі Івано-Яризівка. Навчався в Царичанській школі. У 1990 році закінчив Петриківське СПТУ – 79, здобувши фах тракториста-машиніста широкого профілю. Два роки ніс строкову службу в армії. Після демобілізації працював у колгоспі акумуляторником та слюсарем електрообладнання, став висококваліфікованим фахівцем. Мав багато друзів, яких приваблював порядністю і товариськістю.
З основною професійною діяльністю було повꞌязане і хобі Віталія Миколайовича. Будь-які речі «оживали» в його руках, ставали придатнішими для використання в господарстві. Слава про нього як майстра-раціоналізатора ширилася районом дуже швидко; він ніколи і нікому не відмовляв у пораді чи допомозі. Не було такої речі, яку б не міг полагодити талановитий професіонал: будь то кухонне приладдя чи найскладніші деталі будь-якої автівки. Віталій Миколайович постійно самовдосконалювався, добре розбирався в електроніці, ніколи не зупинявся перед труднощами. До цього спонукало саме життя, бо техніка і приладдя з кожним роком оснащувалися по-новому.
Енергію й наснагу черпав у родині, яка була його Всесвітом. Був добрим сім’янином, чудовим батьком і дідусем. Старша донька і внук поділяли захоплення дідуся, багато чому навчилися в нього, любили разом проводити час.
У Віталія Миколайовича було багато планів на майбутнє По закінченню війни планував серйозно займатися мікроелектронікою, придбавав різне приладдя та інструменти, щоб у мирному майбутньому займатися улюбленою справою, плекав плани щодо зацікавлення цією діяльністю онука.
На початку 2023 року Віталій Миколайович був призваний на військову службу. Його розподілили майстром з ремонту бойової техніки в славнозвісну 93 бригаду «Холодний Яр» на Бахмутському напрямку, де він гідно ніс службу майже два роки.
Час йшов швидко, бо роботи вистачало. Кожного дня надходило дуже багато техніки, яка потребувала ремонту. Отут і стали в нагоді усі знання і вміння з електрики, електроніки, зварювання, набуті у мирний час. У бригаді служили хлопці різного віку, а Віталій Миколайович був одним з найстарших. Молодші побратими швидко дали йому позивний «Дєд». Це Віталія дуже тішило, нагадувало про життя до війни та родину. У бригаді його шанували й поважали, бо бойове побратимство зближує людей, робить їх рідними.
За сумлінну службу Віталій Миколайович був нагороджений «Золотим Хрестом», мав відзнаки та набув статусу Ветерана війни.
Як і кожен захисник, постійно мріяв про домівку, зустріч з рідними, але цим планам не судилося здійснитися. 8 жовтня 2024 року через ворожу агресію країни-терориста обірвалось життя захисників України, серед яких був і наш земляк – мужній Герой-захисник, люблячий чоловік та батько, турботливий дідусь, вірний і надійний товариш.
Пам’ять і світлі спогади про нього житимуть у серцях рідних, друзів і односельців.

Biblioteka Tsarichanka КЗК "Комплексний музей історії" Царичанської селищної ради
#книгапамяті #онлайнмеморіал #царичанськагромада #захисникигромади #памятьпрогероїв

10/11/2025

КНИГА ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ ЦАРИЧАНСЬКОЇ ГРОМАДИ
Книга пам’яті - це онлайн-меморіал, що зберігає історії тих, хто віддав своє життя за Україну. Захисники громади, які загинули або зникли безвісти у війні з російськими окупантами, більше ніж просто імена – це історії мужності, любові та боротьби.

СЕМЕНЮК ПЕТРО ДМИТРОВИЧ (11.12.1973 – 09.07.2024) – солдат Збройних сил України, учасник українсько-російської війни.
Народився у 1973 році у селі Верховина Верховинського району Івано-Франківської області. Базову середню освіту отримав у Черемошнянській середній школі (1980-1989). У 1992 році закінчив Львівське ПТУ за спеціальністю електрик. У мирний час працював водієм ТОВ «Магдалинівський комбінат хлібопродуктів».
Був призваний до лав Збройних сил України 14 травня 2024 року. Воював у складі військової частини А4862 навідником 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти.
Загинув 09 липня 2024 під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Нью-Йорк, Бахмутського району, Донецької області, отримавши ушкодження внаслідок військових дій - вибухову травму.
Похований в селі Прядівка Дніпровського району, Дніпропетровської області.

Biblioteka Tsarichanka КЗК "Комплексний музей історії" Царичанської селищної ради
#книгапамяті #онлайнмеморіал #царичанськагромада #захисникигромади #памятьпрогероїв

07/11/2025

КНИГА ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ ЦАРИЧАНСЬКОЇ ГРОМАДИ
Книга пам’яті - це онлайн-меморіал, що зберігає історії тих, хто віддав своє життя за Україну. Захисники громади, які загинули або зникли безвісти у війні з російськими окупантами, більше ніж просто імена – це історії мужності, любові та боротьби.

СВЕРГУН РОМАН ГРИГОРОВИЧ (08.08.1990 – 11.08.2024) – солдат Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.
Народився 08 серпня 1990 року в селі Бабайківка Царичанського району Дніпропетровської області у багатодітній сім’ї. Був найменшим маминим улюбленцем. Вихований у родині працівників сільського господарства, з дитинства поважав трудівників і сам не цурався будь-якої роботи. У вільний час разом з батьком пізнавав довкілля, таємниці лісу, їздив на риболовлю. Зростав у цілковитій любові не лише до родини, а й до рідного краю.
Навчався у Бабайківській середній школі. Був допитливим, активним, захоплювався спортом. З-поміж своїх ровесників вирізнявся спокійною вдачею, розсудливістю. По закінченню 9 класів навчався у професійно-технічному училищі, здобув професію газоелектрозварника, автослюсаря. Мешкав та працював у місті Дніпро.
18 травня 2024 року Роман був призваний на військову службу до лав Збройних сил України Шевченківським РТЦК та СП м. Дніпро та зарахований до 80-ї окремої десантно-штурмової бригади (80 ОДШБр) в/ч 0284. Військове навчання проходив на Житомирщині, де зарекомендував себе сумлінним і відповідальним бійцем. Після навчання був відправлений для виконання бойового завдання в Курську область, де й відсвяткував 8 серпня свій останній день народження.
Загинув 11 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання біля села Мартинівка Суджанського району Курської області російської федерації.
Похований у селі Бабайківка Дніпровського району Дніпропетровської області.
У пам’яті побратимів він залишиться мужнім воїном із позивним «Кот». Для друзів, яких мав багато у мирний час, – відвертою, щирою, веселою людиною. А для рідних – люблячим сином, братом, чоловіком, батьком.

Biblioteka Tsarichanka КЗК "Комплексний музей історії" Царичанської селищної ради
#книгапамяті #онлайнмеморіал #царичанськагромада #захисникигромади #памятьпрогероїв

06/11/2025

КНИГА ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ ЦАРИЧАНСЬКОЇ ГРОМАДИ
Книга пам’яті - це онлайн-меморіал, що зберігає історії тих, хто віддав своє життя за Україну. Захисники громади, які загинули або зникли безвісти у війні з російськими окупантами, більше ніж просто імена – це історії мужності, любові та боротьби.

КАЧАЛ ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ (20.06.1974 – 08.10.2024) солдат Збройних сил України, учасник українсько-російської війни, позивний «Архітектор»

Народився 20 червня 1974 року в селі Бабайківка, де прожив усе життя. Після здобуття фаху механізатора в Петриківському СПТУ працював будівельником — мав «золоті руки» й щире серце. Був надійним другом, люблячим сином, братом і батьком.

У 1992 році проходив строкову службу в Київській області. У 2022 році добровільно став до лав Збройних Сил України. Брав участь у бойових діях на Донецькому напрямку — поблизу населених пунктів Авдіївка, Селідове, Н’ю-Йорк.

28 травня 2024 року зник безвісти поблизу населеного пункту Уманське. Загибель підтверджено у квітні 2025 року.
Похований у селі Бабайківка Дніпровського району Дніпропетровської області.

Biblioteka Tsarichanka КЗК "Комплексний музей історії" Царичанської селищної ради
#книгапамяті #онлайнмеморіал #царичанськагромада #захисникигромади #памятьпрогероїв

05/11/2025

КНИГА ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ ЦАРИЧАНСЬКОЇ ГРОМАДИ
Книга пам’яті - це онлайн-меморіал, що зберігає історії тих, хто віддав своє життя за Україну. Захисники громади, які загинули або зникли безвісти у війні з російськими окупантами, більше ніж просто імена – це історії мужності, любові та боротьби.

ШАРІВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ ПЕТРОВИЧ (28.04.1975 – 05.05.2024) – солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Народився та все своє життя прожив у селищі Царичанка Дніпропетровської області.
У 1992 році закінчив місцеву школу, а вже наступного року був призваний на військову службу.
Після армії здобув технічну освіту у Дніпропетровському автотранспортному технікумі за спеціальністю «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів», який закінчив у 1998 році.
Працював листоношею з супроводження пошти, старшим контролером на маслозаводі, а також водієм у пожежній частині.
Був щирою, доброзичливою та відповідальною людиною, завжди готовою прийти на допомогу. Колеги та друзі щиро поважали його за працьовитість, людяність і порядність.
16 березня 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.
Проходив службу на посаді водія-електрика взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини А7272.
Під час ворожого артилерійського обстрілу населеного пункту Калинове на Донеччині Станіслав героїчно загинув, отримавши поранення, несумісні з життям.
Похований на центральному цвинтарі селища Царичанка.
За проявлену мужність, вірність військовому обов’язку та самовіддане служіння Батьківщині посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня відповідно до Указу Президента України №223 від 9 квітня 2025 року.

Biblioteka Tsarichanka КЗК "Комплексний музей історії" Царичанської селищної ради
#книгапамяті #онлайнмеморіал #царичанськагромада #захисникигромади #памятьпрогероїв

04/11/2025

КНИГА ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ ЦАРИЧАНСЬКОЇ ГРОМАДИ
Книга пам’яті - це онлайн-меморіал, що зберігає історії тих, хто віддав своє життя за Україну. Захисники громади, які загинули або зникли безвісти у війні з російськими окупантами, більше ніж просто імена – це історії мужності, любові та боротьби.

ПОЛА ВЯЧЕСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ (13.11.1993 - 18.03.2024) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народився в 1993 році в селі Кущівка Царичанського району Дніпропетровської області. У 2010 році закінчив 9 класів Бабайківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Царичанської селищної ради. Отримав середню спеціальну освіту за фахом машиніст-тракторист, навчаючись у Царичанському аграрному ліцеї з 2010 року по 2013рік. У мирний час працював у фермерському господарстві «Дніпро».
20 березня 2022 року був призваний на військову службу до лав Збройних сил України, був направлений до військової частини А5617.
Загинув 18 березня 2024 року в селі Старомайорське Волноваського району Донецької області, отримавши поранення, не сумісні із життям, під час участі у бойових діях та здійсненні заходів з національної безпеки і оборони від січі та стримування збройної агресії. За свідченнями військових, Вячеслав під гаслом «Якщо не я, то хто ж?» кинувся з окопу рятувати життя пораненому побратиму, і саме в цей момент вони й потрапили під прицільний обстріл.
Похований в селі Кущівка Дніпровського району Дніпропетровської області.
За героїзм, професіоналізм та відданість був нагороджений медаллю «Учасник бойових дій» від 01.04.2023 року.
Батьки загиблого зі щемом у серці згадують сина трудолюбивим господарем, який завжди дбав про родину, любив працювати біля худоби та обробляти землю, всім серцем був прив’язаний до свого рідного краю.

Biblioteka Tsarichanka КЗК "Комплексний музей історії" Царичанської селищної ради
#книгапамяті #онлайнмеморіал #царичанськагромада #захисникигромади #памятьпрогероїв

03/11/2025

КНИГА ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ ЦАРИЧАНСЬКОЇ ГРОМАДИ
Книга пам’яті - це онлайн-меморіал, що зберігає історії тих, хто віддав своє життя за Україну. Захисники громади, які загинули або зникли безвісти у війні з російськими окупантами, більше ніж просто імена – це історії мужності, любові та боротьби.

ПАЛЬОХА ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ (20.04.1973 – 24.02.2024) – старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Олександр Миколайович народився у селі Бабайківка Царичанського району Дніпропетровської області. В мирний час працював на посаді лісника у філії «Царичанське лісове господарство», захоплювався полюванням, риболовлею.
20 квітня 2022 року Олександр був призваний на строкову військову службу до лав Збройних Сил України і проходив військову службу у 3 окремому стрілецькому батальйоні військової частини А7087. Стояв на захисті населених пунктів Херсонської і Донецької області, зокрема, брав участь у боях за Авдіївку.
Загинув у другу річницю повномасштабного російського вторгнення – 24 лютого 2024 року в селі Новоселівка Перша, Донецької області. Мінно-осколкові поранення, отримані під час бою, виявились несумісними з життям.
Захоронений у селі Бабайківка Дніпровського району Дніпропетровської області.

Biblioteka Tsarichanka КЗК "Комплексний музей історії" Царичанської селищної ради
#книгапамяті #онлайнмеморіал #царичанськагромада #захисникигромади #памятьпрогероїв

31/10/2025

КНИГА ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ ЦАРИЧАНСЬКОЇ ГРОМАДИ
Книга пам’яті - це онлайн-меморіал, що зберігає історії тих, хто віддав своє життя за Україну. Захисники громади, які загинули або зникли безвісти у війні з російськими окупантами, більше ніж просто імена – це історії мужності, любові та боротьби.

КАНІБОЛОЦЬКИЙ ОЛЕКСІЙ МИКОЛАЙОВИЧ (29.12.1975 – 09.12.2023) підполковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народився 29 грудня 1975 року в селищі Царичанка Дніпропетровської області. Навчався у Царичанській середній школі, закінчив Харківський університет внутрішніх справ. 20 років віддав службі у слідчих підрозділах органів внутрішніх справ України.
У березні 2015 року добровільно приєднався до лав Збройних сил України, приймав безпосередню участь в АТО на території Донецької області.
На деякий час повернувся до цивільного життя, але з початком повномасштабного вторгнення був мобілізований і знову взяв зброю до рук. Влітку 2023 року став заступником командира батальйону ВЧ А4958. Своїх бойових побратимів зі щирою повагою називав справжніми левами. Восени 2023 року батальйон брав участь у бойовому злагоджені військових формувань на Житомирщині. Проводилась серйозна і важка робота по підготовці новосформованого підрозділу до участі у бойових діях на фронті.
9 грудня 2023 року під час проходження військової служби перестало битися серце справжнього героя та патріота своєї країни. Професіонал, життєлюб, справжній товариш, люблячий син, чоловік, брат, батько, дідусь. Таким його знали і таким запам’ятають.
Захоронений на центральному цвинтарі в селищі Царичанка. Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції».

Biblioteka Tsarichanka КЗК "Комплексний музей історії" Царичанської селищної ради
#книгапамяті #онлайнмеморіал #царичанськагромада #захисникигромади #памятьпрогероїв

КЗК "Комплексний музей історії" Царичанської селищної ради

17/11/2025

14/11/2025

13/11/2025

12/11/2025

11/11/2025

10/11/2025

07/11/2025

06/11/2025

05/11/2025

04/11/2025

03/11/2025

31/10/2025

Address

Opening Hours

Telephone

Website

Alerts

Shortcuts

Share

Category

Monday	08:00 - 17:00
Tuesday	08:00 - 17:00
Wednesday	08:00 - 17:00
Thursday	08:00 - 17:00
Friday	08:00 - 16:00