Історико-культурний центр-музей "Старий Костянтинів"

21/09/2026

21/09/2026

01/09/2026

Сьогодні Історико-культурний центр-музей "Старий Костянтинів" вітав гостей на презентації виставки дитячих малюнків "Слава крізь віки!", організованої в рамках проведення заходів щодо відзначення 500-річчя від дня народження засновника нашого міста - князя Василя Костянтина Острозького та приуроченої до Дня знань. Гості заходу почули цікаву розповідь про діяльність князя в царині освіти, про перебування в місті Костянтинові першодрукаря Івана Федорова та Костянтинівську академію, а також мали можливість здійснити вільну мандрівку замком.

Ми дякуємо кожному з понад 40 авторів, хто представив своє художнє бачення образу князя, замку та міста:
Мануйло Іванні
Бадаєвій Аріні
Маєвській Олександрі
Мізіновській Поліні
Стаєнній Владиславі
Сукачук Світлані
Погноєвській Златі
Лук'яненко Тетяні
Сулімі Анастасії
Багрій Юлії
Кущенко Валерії
Морозу Кирилу
Гроцькому Михайлу
Нікіфоровій Олександрі
Сидорчук Дарині
Чесноковій Марії
Шимкович Яні
Аккер Поліні
Гненному Тимофію
Кирилюк Дарині
Колосову Олександру
Польовому Максиму
Погноєвській Соломії
Фурман Богдані
Вешті Микиті
Гнаповському Сергію
Сукач Анні
Іванощук Катерині
Марчишиній Софії
Кушнірук Ярославу
Обухівському Тимофію
Петреченко Марті
Гниліцькій Мар'яні
Оніпко Вероніці
Соляру Артему
Яскажуку Євгену
Ключці Олександрі
Кущенко Єлізаветі
Крохмалюк Вікторії
Пробитюк Артему
Шуляк Софії
І скажемо вам по секрету, що юні художники вже запропонували тему наступної виставки і готові взяти у ній участь! Отже, далі буде...

01/09/2026

На відзначення Дня знань маємо нагоду повернутися до витоків освіти в Україні і в нашому краї зокрема. Тогочасна освіта з погляду сьогодення була специфічною, але суть її незмінна – це формувати в учнів знання. І як же воно було в часі 16 століття?
1. Першим вищим учбовим закладом в Україні була Острозька академія
2. В 1599 році в місті Костянтинів діяла Костянтинівська академія, відомості про яку прийшли до нас лише в 1999 році, коли було віднайдено напис на форзаці книги під назвою «Кормча». Саме там і йде мова про академію в нашому місті
3. Вчитель, або викладач в середньовіччі називався дидаскалом
4. Першим відомим дидаскалом Костянтинівської академії був Антоній Єзифович
5. До організації шкіл в Острозькому князівстві долучився Кирило Лукаріс, який в майбутньому стане Патріархом Вселенським. Відомий також лист Лукаріса до Острозького, писаний в Костянтинові в час, коли тут діяла, або формувалася Костянтинівська академія.
6. Підручники і книги для навчання друкувались в Острозькій друкарні. Хоча відомі факти перебування Федорова та його друкарні в Костянтинові.
7. Більшість навчальних книг друкувалось українською мовою, це стосувалось і переписаних книг.
8. В Острозі діяли протестантські громади, які мали власні школи. Подібні громади, можливо, із школами були в Лабуні, Острополі та Костянтинові.
9. В академії 16 ст. навчались 7 років: перший етап – 3 роки, другий – 4 роки
Навчання відбувалось за умовними програмами тривіуму та квадріуму. Тривіум (з латинської — «три дороги») був першим етапом навчання. Він включав три мовні дисципліни: граматика — правильне читання, написання та розуміння мови,
риторика — мистецтво переконування та красномовства, діалектика (або логіка) — вміння мислити та вести дискусію.
Квадривіум (з латинської — «чотири доріжжя») складався з чотирьох дисциплін: арифметика — наука про числа, геометрія — наука про простір і фігури, астрономія — вивчення руху небесних тіл, музика (гармонія) — числові співвідношення у звуках.
10. Організатором освіти в Україні по праву вважається Костянтин Острозький!

Матеріал підготовлено співробітниками центру-музею

28/08/2026

Іловайськ. Це було чи не перше трагічне випробування для України з часів її незалежності. Тут переплелись український героїзм і ворожа зрада. Згорілі соняхи стали символом пам’яті на віки. А воїни, які полями і долами виходили з оточення, виносячи на собі поранених побратимів, назавжди запам’ятали код ворога: «підступність».
Це вже тепер ми знаємо, що єдиною відповіддю нападнику може бути героїзм українського ворога. Саме тому кожного воїна в нас, в Україні називають героєм.
Весь український народ схиляє низько голови перед пам’яттю тих, хто прийняв на себе удар ворожої навали. 2014! Роззброєна армія України перед ордою рашистів… Пам’ятаєте воїна в літніх босоніжках? Про бронежилети на той час говорити не доводиться. А вони вистояли, втримали небо над нами і пішли у вічність. Вічна пам'ять і вічна Слава!!!

26/08/2026

Кониський Олександр Якович
Народився у 1836 року в Чернігівській області. Походив із стародавнього чернігівського роду, який нараховував понад 400 років. Служив організатором недільних шкіл у Полтаві і писав для них підручники. Брав участь у роботі київської Громади. Домагався запровадження у школах української мови. Видав популярні книжки й підручники («Українські прописи», «Арифметика, або щотниця», «Граматка або перша читанка задля початку вченья». Кониський був один із фундаторів Літературного товариства ім. Т. Шевченка у Львові (1873), а пізніше — ініціатор перетворення його у Наукове товариство ім. Т. Шевченка. Він пожертвував на потреби товариства власні 1000 рублів, а також узяв на себе обов’язки головного редактора перших випусків «Записок Наукового товариства імені Шевченка». У співпраці з Володимиром Антоновичем Кониський доклав зусиль до того, щоб його учень, Михайло Грушевський, отримав кафедру української історії у Львівському університеті. Помер у Києві 29 листопада (12 грудня) 1900 року. Похований на Байковому кладовищі. О.Кониський — автор першої ґрунтовної біографії поета Шевченка , яка не втратила свого значення і нині. У 1885 році була написана урочиста пісня, відома також під назвою «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» або як духовний гімн України. Автором музики став Микола Лисенко. Відомі аранжування Віктора Матюка, Кирила Стеценка та Олександра Кошиця.

Боже великий, єдиний,
Русь-Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.
Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю,
Ти нас, Боже, зрости.
Молимось, Боже єдиний,
Русь-Україну храни,
Всі свої ласки-щедроти
Ти на люд наш зверни.
Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світа,
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа.