What are the opening hours?

Monday 09:00 - 17:00 Tuesday 09:00 - 17:00 Wednesday 09:00 - 17:00 Thursday 09:00 - 18:00 Friday 09:00 - 17:00

КЗ "Рівненський обласний центр народної творчості" РОР, вУлица Драгоманова 22, Rivne (2026)

04/11/2026

У день професійного свята працівників соціальної сфери представники колективу Вербської музичної школи завітали з музичною програмою до КЗ «Рівненський психоневрологічний пансіонат» Рівненської обласної ради». Цей візит став справжнім святом і для підопічних закладу, і для тих, хто щодня огортає їх турботою.
«Наша мета - не лише подарувати музичні номери тим, хто цього так потребує, а й низько вклонитися працівникам пансіонату. Ваша щоденна праця — це колосальне терпіння, велике серце і надзвичайна відповідальність у догляді за людьми з обмеженими можливостями. Дякуємо за ваші золоті руки й чуйність!»- з такими словами до персоналу пансіонату звернулися працівники музичної школи.
Участь в концертній програмі взяли:
-народний вокальний ансамбль «Оберіг» - керівник Помазан Володимир Євгенович, концертмейстер Момотюк Лариса Сергіївна;
-тріо бандуристів у складі Світлани Стецюк, Надії Білецької, Вікторії Кузик - керівник Володимир Помазан;
-дует гітаристів у складі Наталії Романюк та Олени Завальнюк.
І персонал, і пацієнти щиро подякували гостям за чудову музику й пісні, які надовго зігріватимуть їм душі.
Від Вербської територіальної громади працівники музичної школи у цей день передали також і подарунки військовим.

03/11/2026

🎄 ШКОЛА КОЛЯДИ

Напередодні різдвяних свят Рівненський обласний центр народної творчості ініціює новий просвітницький проєкт — «Школа коляди», покликаний знайомити дітей із багатством української різдвяної традиції.

Різдво для наших предків було особливим періодом, сповненим символів, обрядів, звичаїв, пісень і родинних традицій. Кожен елемент святкування мав своє значення, а коляда об'єднувала громаду, родини й покоління.

Ми хочемо, щоб діти не просто почули про ці традиції, а змогли відчути їх, доторкнутися до них і стати їхніми продовжувачами.

У межах одноденної школи на учасників чекають:
✨ майстер-класи з автентичного виконання українських колядок;
✨ виготовлення різдвяної атрибутики;
✨ створення атрибутики вертепного дійства та різдвяної звізди;
✨ пізнавальні розповіді про різдвяні звичаї, обряди й традиції наших предків.

Коли відбудеться школа?

- 24 листопада — молодша вікова категорія дітей;
- 25 листопада — старша вікова категорія дітей.

Кількість учасників обмежена — 15 дітей у кожній групі.

Реєстрація триває до 17 листопада!
Посилання на реєстрацію: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfXgonp2dq7qXc3jWLcaJITFvcJu6A48PC1p1rz7WF5pLczWg/viewform

Запрошуємо дітей долучитися до світу українського Різдва, відкрити для себе красу народних традицій і навчитися колядувати по-українськи!

Популяризуємо рідне. Підтримуємо своє. Бережемо традицію разом!

30/10/2026

Зараз, коли в умовах війни українське суспільство крок за кроком вибудовує простір рівних можливостей, інклюзія стає життєвою необхідністю. Вона проникає у всі сфери життя і в культуру зокрема.

Будь яка людина має повне право бути невіддільною частиною цього процесу. Саме на це — на руйнування стереотипів, подолання фізичних і ментальних бар'єрів і спрямовано багато наших заходів та ініціатив. Зокрема й такі програми як «Ноти підтримки», «Барви життя», літні табори, майстер класи для людей з особливими потребами. Ми тісно й плідно співпрацюємо із закладами, організаціями та спільнотами, що опікуються людьми з інвалідністю та вразливими верствами населення. Нам щиро небайдужа доля кожного, хто прагне проявити свій талант, знайти свій голос та реалізувати свій творчий потенціал на культурному фронті, - зазначила, відкриваючи методичний семінар «Інклюзія в хореографії» амбасадор безбар’єрності, директор Рівненського обласного центру народної творчості Ірина Рачковська.

Кожен виступ, кожна репетиція інклюзивних колективів — таких як народний аматорський ансамбль «Фурор – 18+» під керівництвом Надії Одарчук з КЗ «Мізоцький центр культури, дозвілля і туризму» чи вихованців центру комплексної реабілітації «Крок» під керівництвом вчителя- хореографа Рівненського міського центру реабілітації «Крок» Олени Зущенко — це історія про велику самовідданість. Ці люди надихають. Вони показують суспільству, що людські можливості безмежні, якщо є підтримка, професійний супровід та залізна віра у власні сили .Якби важко не було .У двох учасниць Мізоцького «Фурору…» чоловіки пропали безвісти на фронті. Двоє чоловіків з колективу – воюють. А в колективі не припиняються репетиції! Бо вірять в перемогу і в свої сили.
А найвищою нагородою для Олени Зущенко, як вона зізналася, було те, що після виступу її вихованців на одному з фестивалів у Києві, ніхто не вірив, що на сцені танцювали діти з фізичними та психічними нозологіями.
Бо й справді, нерідко, коли на сцену виходять люди з інвалідністю, відбувається справжнє диво. Це не просто виконання рухів під музику — це щосекундна перемога над обставинами. Це -демонстрація неймовірної, майже титанічної сили волі та мужності, яка змушує глядачів затамувати подих.
Яскравим прикладом такої незламності є Іван Сівак- заслужений майстер спорту України, багаторазовий чемпіона світу та Європи зі спортивних танців на кріслах колісних та амбасадор безбар'єрності на Рівненщині. Його досвід у бальній хореографії вкотре довів усім присутнім: візок — це не вирок для творчості, а лише інший спосіб руху, якщо всередині горить нестримне бажання жити на повну і творити. Виступ Івана онлайн учасники семінару зустріли оплесками!
Під час теоретичної та практичної частин науковці з хореографії, зокрема завідувач кафедри хореографії Рівненського державного гуманітарного університету Роман Гриценюк та доцент кафедри Сергій Рабченюк, спираючись на власний досвід, розкрили педагогічні аспекти та інклюзивний потенціал хореографічного мистецтва. А викладач вищої категорії кафедри образотворчого, перформативного мистецтва, технологій та культурології Хмельницької гуманітарно- педагогічної академії, член Національної хореографічної спілки України Сергій Сандульський, який виступив також онлайн, поділився унікальними методиками танцювально-рухової терапії, яка допомагає дітям з особливими освітніми потребами адаптуватися до світу через рух.
Мистецтво має дивовижну здатність — воно говорить мовою, зрозумілою кожному, незалежно від фізичних можливостей чи життєвих обставин. Головне- всіляко сприяти розвитку цього процесу. Це, мабуть, головний меседж, який організатори семінару- Рівненський обласний центр народної творчості і спікери намагалися ще раз донести учасникам заходу. Здається, це вдалося.
Організувала семінар провідний методист РОЦНТ, старший викладач кафедри хореографії РДГУ Алла Самохвалова. Провела його завідуюча відділом методично- менеджментової роботи та креативних індустрій Неля Лахман.

29/10/2026

🎉 З днем народження, Сергію Валерійовичу! 🎂🎶
Сьогодні щиро вітаємо нашого колегу — талановитого фольклориста, дослідника,виконавця народної музики,музиканта й творчу особистість, яка вміє відчувати, берегти та примножувати красу народної культури!
Бажаємо міцного здоров’я, невичерпної енергії, родинного затишку, добробуту та мирного неба над головою.
Нехай кожен день приносить нові можливості, приємні зустрічі, гарні новини й приводи для усмішок. Хай у всіх справах супроводжують успіх, повага колег і підтримка близьких, а в серці завжди живуть оптимізм, натхнення та віра в найкраще!
Многая і благая літа! З роси й води! 💙💛🎸

28/10/2026

Відбулася науково-дослідницька онлайн-конференція на тему: «Традиції, пов'язані з вшануванням померлих». Платформа об'єднала навколо складної та сакральної теми провідних науковців, етнографів і практиків з Києва, Рівненщини, Буковини, Чернігівщини та Приазов’я.
Цей захід став частиною унікального довгострокового проєкту Рівненського обласного центру народної творчості, започаткованого за ініціативи та під лідерством його директорки, доктора філософії Ірини Рачковської і спрямований на охорону та популяризацію елементів НКС, внесених до обласного, Національного переліків та списків ЮНЕСКО.
Проблема збереження традицій вшанування померлих є надзвичайно важливою та гострою для сучасної України, оскільки ці обряди є фундаментом національної ідентичності, що зараз перебуває під загрозою зникнення через війну, міграцію та глобалізацію. Як елемент нематеріальної культурної спадщини, поминальна обрядовість нині виконує не лише ритуальну, а й глибоку соціально-психологічну та консолідуючу роль.
З вітальними словами до учасників конференції звернулися директорка РОЦНТ Ірина Рачковська та головний спеціаліст відділу регіональної культурної політики управління культури і туризму Рівненської ОДА Юлія Гончарова.
Модерувала захід Ірина Рачковська, а потім передала естафету завідуючій відділом збереження та розвитку регіональної НКС РОЦНТ Ользі Герасимчук.
Марафон наукових та дослідницьких доповідей відкрила доктор історичних наук, старша наукова співробітниця відділу етнології Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф Олена Боряк. Вона презентувала глибоке дослідження традиційних ритуальних практик у поховальному обряді Рівненського Полісся. Спікерка наочно показала, як, зафіксовані під час польових експедицій архаїчні поліські ритуали : використання води, якою омивали покійника, хліба, облаштування домовини, специфічне поводження з речами покійного, особливості приготування ритуальних страв, відображають дохристиянські уявлення українців про перехід душі в інший світ та намагання «задобрити» предків.
Продовжила розмову директорка РОЦНТ Ірина Рачковська, яка розкрила тему «Традиції наряджання могильних хрестів на Рівненському Поліссі». Цей дивовижний обряд, внесений до Національного переліку НКС, полягає у прикрашанні дерев'яних хрестів тканинами перед Великоднем, Антипасхою чи Зеленими святами. Дослідниця пояснила глибоку гендерну семантику звичаю: хрести «вбирають» відповідно до статі та віку померлого. Для жінок використовують фартушки, хустки, тюлі та «лєнти» яскравих кольорів, а для чоловіків — рушники та стрічки більш стриманих, темніших відтінків. Ця традиція- це своєрідний вияв уваги й задобрювання померлих предків, щоб ті не гнівалися на живих, прагнення до невмирущості душі, в якому поєднується і любов,і повага, і тяглість своєї історії.
Локальний вимір цієї ж традиції деталізував інспектор відділу освіти, культури, туризму, охорони здоров'я, молоді та спорту Управління соціально-культурної сфери Володимирецької селищної ради Олег Босик у доповіді про традицію офірного обдарювання Луківських хрестів в урочищі Старці. Спікер поділився легендою про родину подорожніх старців, які замерзли тут у люту зиму 1861 року, та розповів, як це місце перетворилося на сакральний простір паломництва. Сюди з'їжджаються люди з вірою в зцілення, приносячи хрестам офіру — рушники, стрічки, хустки чи навіть дитячі іграшки як знаки прохання або подяки за диво.
Географію досліджень суттєво розширила кандидат філологічних наук, завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф'юк з темою «Буковинське поминальне деревце з дарами». Цей унікальний елемент НКС , теж занесений до Національного переліку і відомий як «пом» або «парастас», готується на похорон у зріст людини. Живе плодове деревце або спеціальний каркас («прутчик») прикрашають символічною ритуальною випічкою та фруктами. Кожен виріб має релігійну символіку: випечені «пташки» символізують душі, «драбинки» — шлях на небо, а «ключі» — відмикання Царства Небесного.
Членкиня ГО «Надазовські греки: уруми і румеї» Валентина Євсеєнко розповіла про поховально- поминальні традиції урумів і ромеїв. Ця самобутня етнічна спільнота сформувалася саме на теренах України ( в Криму) і в 1778 році була примусово переселена Російською імперією в азовські степи. Ритуальні обряди спільноти є дивовижним синтезом православного християнства, давньогрецьких коренів та кримського (тюркського) впливу, який сформувався ще до їхнього переселення в Приазов'я у XVIII столітті. Зараз майже всі села Донеччини, в яких проживали нечисленні громади урумів та румеїв, під тимчасовою окупацією Росії, етнос розкиданий по всьому світу і вкрай важливо для активістів громадської організації зберегти свої традиції за підтримки української держави.
Фінальним акордом конференції став виступ Марії Шевченко – голова ГО «Твоя історія, традиції твої – Березна!», яка розкрила тему «Традиція справляння Дідів у Березнянській громаді Чернігівської області». Вона детально описала весняні родинні поминальні трапези, коли громада запрошує «душі дідів» до столу. Цей культ предків на Сіверщині є не просто релігійним актом, а важливим соціальним інструментом, що згуртовує родини навколо спільної пам'яті.

Життя змінюється, стає цифровим та урбанізованим, але суть традиції залишається. Відмовляючись від штучних квітів чи радянських застільних звичок на цвинтарях, українці повертаються до першооснови — тихої молитви, світлого спогаду та поваги до своєї історії. Без цієї пам'яті НАША культура просто припинить своє існування.

26/10/2026

Багатообіцяюча співпраця!

26/10/2026

Є вечори, які не закінчуються разом з останнім акордом. Музика стихає, інструменти замовкають, але щось невловиме залишається з тобою — у серці, у спогадах, у тихому бажанні ще трохи побути там, де було тепло, щиро й по-справжньому рідно…
Саме таким став цьогорічний Open Space «Жовтень акустичний», що відбувся у світлиці Рівненського обласного центру народної творчості. Вечір, який подарував не просто зустріч із музикою, а справжню подорож до власного коріння, у світ поліських мелодій, родинних історій і дорогих серцю спогадів.
Авторський проєкт Сергія Вострікова — провідного методиста центру, а віднедавна й соліста Рівненської обласної філармонії, — вкотре довів: українська традиція не припадає пилом у минулому. Вона живе, дихає, змінюється, знаходить нові голоси й об’єднує людей, яким небайдуже своє.
Приємною несподіванкою вечора стала презентація тріо «РІКИ» у складі Насті Вострікової, Іллі Закірова та Ярослава Мошняги. Колектив оформився як творча одиниця лише тиждень тому і вперше вийшов до слухачів із волинськими романсами — ніжними, мелодійними, сповненими світлого смутку й особливої краси рідного краю.
Щирість молодих виконавців, краса музики й теплий відгук слухачів стали доброю прикметою на початку творчого шляху тріо.
А для Насті цей вечір був особливим подвійно — саме цього дня вона святкувала свій день народження. І яке ж це зворушливе поєднання: розділити свій особистий день із музикою, яку любиш, виступити поруч із друзями й отримати від глядачів та батьків – Людмили і Сергія Вострікових, найцінніше — тепло, підтримку та щирі оплески. Нехай цей день стане для Насті добрим спогадом і початком багатьох прекрасних творчих історій!
Справді у своїй стихії був цього вечора Андрій Ляшук!
Можливо, його надихнули переповнена світлиця й аншлаг. А, можливо, спрацювала особлива атмосфера довіри й доброзичливості, якою від самого початку був огорнутий цей вечір.
Відомий лірник і дослідник традиційної музики коротко й захопливо розповів про традиції лірництва, виконав кілька чудових пісень під супровід ліри, а потім відкрив перед слухачами величезну колекцію духових інструментів, переважно флейтового ряду, кожен із яких мав свій голос, свій характер і власну історію. Андрій зачаровував грою, демонструючи, наскільки багатим і несподіваним може бути звучання, здавалося б, давно знайомих або й зовсім незнаних інструментів. На всі не вистачило б ні дня, ні ночі!
І тоді став зрозумілим влучний акцент, із яким Сергій Востріков представляв гостя: спочатку — мультимедіаінструменталіст, а вже потім — лірник. Особливо зворушливо, що Андрій завітав на зустріч разом із сином Богуславом, який також долучається до творчості батька. Маленька, але промовиста історія про те, як любов до музики передається від покоління до покоління.
Ще однією особливою подією став перший спільний виступ неперевершених гуртів «Косарі» та «Горина»,які очолюють Сергій та Людмила Вострікови.
Їхні голоси злилися в автентичних піснях у новому звучанні, і світлиця наповнилася чимось значно більшим, ніж музикою. У цих піснях озивалася сама земля Полісся — щедра на мелодії, сповнена пам’яті, ніжності й тихої сили.
У цих мелодіях кожен міг знайти щось своє. Комусь згадалося рідне село, комусь — батьківська хата, комусь — люди, яких уже немає поруч, але чия любов назавжди залишилася в серці. А комусь, можливо, просто захотілося на мить повернутися туди, де дитинство ще не знало тривог, а душа могла радіти без огляду на новини, політику, війну і дорослі клопоти.
Дві з половиною години музики, відкриттів і щирого спілкування промайнули непомітно. Були мистецькі експерименти, живі розмови й танці під звуки ліри та сопілки. Давнє й сучасне не сперечалися між собою, а природно доповнювали одне одного, доводячи: справжня традиція не боїться нового, бо має глибоке коріння.
Мабуть, саме в такі миті й розумієш справжню силу мистецтва. Воно здатне зупинити час, зібрати докупи розпорошені спогади, зігріти серце й нагадати, ким ми є і звідки наше коріння.
Бо поки передаємо пісню дітям — продовжується наша традиція. А поки в наших серцях є місце для рідного — житиме Україна

25/10/2026

Сьомий «Медичний арт-ретрит»: Дубенський замок, давні весільні традиції та гастроспадщина Рівненщини

Відкривати нові сторінки історії рідного краю, знайомитися з автентичними традиціями та відновлювати внутрішні ресурси через культуру — саме такою є ідея проєкту «Медичні арт-ретрити», який реалізують КЗ «Рівненський обласний центр народної творчості» Рівненської обласної ради спільно з Рівненська обласна інфекційна лікарня РОР .

Сьомий арт-ретрит відбувся у Державному історико-культурному заповіднику міста Дубна. Учасники мали нагоду зануритися в історію Дубенського замку під час екскурсії, відчути атмосферу його давніх мурів і відкрити для себе культурні скарби Рівненщини.

Музичним подарунком для учасників став виступ жіночого вокального ансамблю «Аніма» під керівництвом Іванни Мулик, який відбувся у тронній залі замку. Музика у стінах старовинного замку стала чудовою нагодою для емоційного відпочинку, подарувала учасникам позитивні враження та відчуття гармонії.

Особливе місце у програмі посіла презентація весільного обряду «Читання корони». Її провела Алла Грабар — директорка КЗ «Тараканівський центр культури та дозвілля» Тараканівської сільської ради, дослідниця цього обряду й носійка традиції. До відтворення давнього весільного дійства долучилися й учасники арт-ретриту — медичні працівники, які змогли не лише почути про обряд, а й відчути себе його учасниками.

Не менш важливою частиною знайомства з культурою громади стала гастрономічна спадщина. Учасники скуштували рачинські цибульники, які приготувала Алла Грабар. Ця локальна страва відкрила ще один вимір традиційної культури — кулінарні знання, смаки й рецепти, що передаються з покоління в покоління та зберігають пам’ять про рідний край.

«Медичні арт-ретрити» — це більше, ніж екскурсії чи майстер-класи. Це простір натхнення, пізнання свого і рідного! Через такі культурні практики ми створюємо можливості для емоційного відновлення медичних працівників, підтримуємо їхній внутрішній ресурс і водночас відкриваємо багатство нематеріальної культурної спадщини Рівненщини.

21/10/2026

🍂🎶Чекаємо на вас!
Приходьте самі, запрошуйте друзів і розділіть із нами цю особливу осінню музичну зустріч! Адже це чудова нагода відчути справжній музичний вайб живого звучання , доторкнутися до наших традицій і просто наповнитися осіннім теплом. 🧡

17/10/2026

Сьогодні відзначає день народження директор КЗ «Рівненський обласний центр народної творчості» Рівненської обласної ради Ірина Рачковська.
Шановна Ірино Володимирівно! Від усього колективу РОЦНТ прийміть найтепліші вітання, слова глибокої поваги,підтримки та щирої вдячності за вашу невтомну працю, професіоналізм і відданість справі збереження та популяризації української національної культури.
Завдяки вашій енергії, творчому баченню, наполегливості й умінню об’єднувати людей навколо спільної мети примножуються культурні надбання Рівненщини, відкриваються нові можливості для митців і народних талантів.
Нехай ваші наукові розробки, управлінський хист, доброзичливість і демократизм, невичерпні натхнення й енергія і надалі допомагають втілювати найсміливіші задуми, започатковувати цікаві проєкти та досягати нових професійних вершин.
Бажаємо Вам міцного здоров’я, душевної гармонії, родинного затишку, добробуту, невичерпної життєвої сили та світлих надій. Нехай у серці завжди живе любов, у душі — весна, а поруч будуть люди, які надихають, підтримують і дарують тепло.
Миру нам усім, перемоги Україні та непохитної віри в силу нашої культури і незламність українського духу!