Меморіальний музей-садиба філософа Леоніда Сморжа

10/05/2026

Сьогодні, у день матері, згадуємо найрідніших тих, хто дарував нам життя, і тих, хто вже споглядає на нас із небес.
У стінах нашого музею-садиби зберігається не лише унікальна колекція Леоніда Сморжа, а й пам’ять про його власну історію та найрідніших людей. Цей вірш Леонід Опанасович присвятив своїй матері. У цих рядках – щирий біль сина, який прийшов до рідної хати, де його вже ніхто не зустрів.

"Мамо! Цвіте твоя вишня,
Скоро цвітіння мине...
Ти цього разу не вийшла,
Щоб зустрічати мене. Пусткою віє від хати,
І неприм’ятий шпориш,
Ти вже не вийдеш встрічати,
Бо у могилі лежиш.
Сіре захмарене небо,
Плаче, мов зна про біду.
Поговорити до тебе
На кладовище іду.
В’ється стежина угору,
Мов велетенська змія.
Ось і могила. Говорю:
Чуєш, матусю? Це я...
Вже зацвіла твоя вишня, І зеленіє шпориш,
Жде тебе хата колишня,
Ти ж в домовині лежиш.
Світ став без тебе пусткою,
Радість тепер обмине.
Знаю, ти запнута хусткою,
Тому не чуєш мене."

Анастасія Марченко. Міські Млини, Полтавщина, 1960. Автор фото Леонід Сморж.

07/05/2026

Автор невідомий. Ваза.
Опішне, Полтавщина. 1930 – 1940-ві.
Фото Тараса Пошивайла.

05/05/2026

🌍 Подорож, для якої не потрібен квиток на літак ✈️

У самому серці Опішного на вас чекає мандрівка світом кераміки – від Франції до В’єтнаму 🏺

✨ Виставка «З французької валізи» – це історія, яка почалася у Франції та завершилася в Україні, об’єднавши мистецтво різних країн

🇫🇷 Франція • 🇮🇹 Італія • 🇪🇸 Іспанія • 🇧🇪 Бельгія • 🇷🇴 Румунія • 🇲🇦 Марокко • 🇻🇳 В’єтнам

💛 Унікальна колекція українки Наталі Кудрі – подорож у глині, що перетнула тисячі кілометрів і знайшла свій дім в Опішному

📍 Центр популяризації гончарної спадщини України (вул. Свято-Михайлівська, 3, Опішне, Полтавщина)

📅 Виставка вже експонується (Музейний підрозділ працює щоденно, понеділок-четвер, субота з 8.00 до 17.00 години; п’ятниця, неділя з 8.00 до 16.00 години)

Сьогодні ви можете об’їхати пів світу… не залишаючи однієї виставкової зали✨

17/04/2026

Автор невідомий.
Плесканець.
Опішне, Полтавщина. Початок 1970-х.
Фото Тараса Пошивайла.

04/04/2026

Автор невідомий.
Барило. Опішне, Полтавщина. 1970-ті.
Фото Тараса Пошивайла.

11/03/2026

Михайло Китриш.
Скульптура "Кінь".
Опішне, Полтавщина. 1990-ті.
Фото Тараса Пошивайла.

04/03/2026

За життя Леонід Сморж ретельно фіксував перебіг своїх днів у щоденнику, тож і поїздка разом із братом Віталієм до матері в Міські Млини стала не винятком. Під час цієї подорожі учений завітав до родини Пошивайлів, допоміг матері, а також їздив до Каніболотської по вишиті сорочки. Цей епізод засвідчує особливу цінність вишиванки для науковця. Вишиванка – це не лише елемент повсякденного одягу, а й вагомий культурний символ, що уособлює традиції українського народного мистецтва.

«8.II.83. Вівторок.
Із середи – 2-го лютого, по 7 лютого був з Віталієм у Млинах. По приїзді було мокро й тепло. Дома були десь після 10-ї ранку. Мати чекала на середу. Недочула по телефону. Виглядить нічого: обличчя здорового кольору, розум здравий.
На другий день, у п’ятницю, обрізали садок. Тільки-но закінчували, пішов сніг-завірюха. За ніч намело скільки, що в суботу відкидали сніг. Після обіду трьохгодинним автобусом поїхали на Малі Будища до Каніболотської за вишитими нею сорочками. Знайшли її в сестри, у якої якраз були помини (дев’ять днів), нас запросили до столу сісти поминать із Каніболотською, і пішли до неї. При нас вона випрасувала сорочки, і ми пішли до автобуса. Чекали більш ніж за розкладом. Але дочекались. Я подивився і клуб будищанський. Від Тарапуньки йшли пішки. Зайшли до молодих Пошивайлів – не застали дома. Це вже було десь 19 годин. Виявляється, вони були в кухні. Пішли до старих Пошивайлів. Там, як завжди, були нам раді. Накрили стіл, сиділи десь до пів десятої. Пішли. На Млинянській так дув вітер, що продувало наскрізь, але мені було приємно йти вночі в таку погоду. Унизу в Млинах було тихо.
У неділю була вистава в Млинах, але я прозівав. Вечером ходив до Панченків прощатися. Прийшов біля 22 години, застав у нас Олександрових – чоловіка і жінку. Він багато говорив, у тому числі й про політику. Пішли десь в 22.40.
У понеділок спали десь до дев’яти годин. Поки туди-сюди, і час вирушати. Виїхали в 15.00 зразу на Полтаву. На Київській взяли плацкарт, завдяки моїй настирності Олег у Києві…».

* Мову оригіналу збережено
Підпис:
Щоденник Леоніда Сморжа. Київ. 1983 // Національний музей-заповідник українського гончарства, Національний архів українського гончарства. – Ф. 18. – Оп. 1.– Од. зб. 120. – Арк. 13.

Людмила Шевченко,
завідувачка Наукового відділу
Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера
опішненської кераміки Леоніда Сморжа
Центру збереження гончарної спадщини України
Національного музею-заповідника українського гончарства

02/03/2026

🧭 СТАРТ ВЕЛИКОЇ ЛІПКИ

😇 Ідея вже народилась?
💣 Вона проситься назовні, набирає форми, шукає простір для втілення?

🎯 Тоді саме час зробити хід.

💚 Відкрито прийом заявок на Міжнародну грантову премію Говорунів – 2026 – можливість реалізувати авторський арт-проєкт.

🔆 ЩО СТАВИМО НА КОН?

Ти приносиш ідею.
Ми додаємо ресурс:

💰фінансування для розвитку творчості;
🎁 матеріали для втілення задуму;
🤝 професійний супровід;
🌳 простір, де твій проєкт стане реальністю.

💯 Це не про формат «зробити як усі». Це про ризик, експеримент і власний голос.

🧭 ТАЙМІНГ – КЛЮЧ ДО ПЕРЕМОГИ

⏳️ Ця гра не безкінечна.
⛔️ Дедлайн подання заявок – 30.04.2026.

Після цієї дати двері раунду зачиняються.
Але пам’ятай: у кожній грі вирішує не лише талант, а й своєчасний хід ✔️

♻️ ЯК ПРИЄДНАТИСЯ?

Усі умови участі та форма подання — за посиланням:
https://opishne-museum.gov.ua/projects/premiya-govoruniv/

Глина пам’ятає дотик.
Проєкти народжуються з рішучості.
А перемога починається з поданої заявки.

☎️📧 МАЄШ ПИТАННЯ? МИ ПОРУЧ:
+38 (067) 557 47 57
+38 (050) 904 62 13
+38 (050) 305 22 51
[email protected]

🌺 Кураторка премії – Наталя Матвійчук, завідувачка Науково-організаційного сектору національних і міжнародних творчих проєктів Філії «КЕРАМОрезиденція».

Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" Львівська національна академія мистецтв Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну Косівський державний інститут декоративного мистецтва @Закарпатська академія мистецтв Харківська державна академія дизайну і мистецтв - ХДАДМ Інна Гуржій Тетяна Литвиненко Вячеслав Пасынок Tania Zinenko Volodymyr Denysenko Petrova

22/02/2026

Гаврило Пошивайло (форма), Зінаїда Линник (мальовка).
Барило. Опішне, Полтавщина. Кінець 1960-х.
Фото Тараса Пошивайла.

11/02/2026

03/02/2026

Гоголівські світи Леоніда Сморжа.

«Вій», «Хома», «Чорт на відпочинку», «Пацюк», «Солоха і Чорт», а також свічник у вигляді Дяка – це унікальні скульптури авторства філософа і колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа, створені в 1970–1990-х роках. У кожній з них оживають гоголівські герої – яскраві, емоційні, трохи містичні та сповнені народного гумору.
Леонід Сморж народився 7 листопада 1927 року в селі Орданівка на Полтавщині, неподалік легендарної Диканьки – місця, де гоголівські сюжети здаються майже реальністю. Саме ця атмосфера казковості, містики й народних уявлень значною мірою сформувала його художнє бачення.
З 1934 року родина мешкала в селі Міські Млини, поруч з Опішнем – відомим центром української художньої кераміки. Тут майбутній митець уперше близько познайомився з гончарним мистецтвом. Уже живучи в Києві, він часто приїздив до матері й заходив на опішненський завод «Художній керамік», спостерігав за роботою майстрів і поступово сам захопився керамікою.
За гончарним кругом філософ не працював – він ліпив вручну, що давало змогу вільно формувати образи, підкреслювати характери й емоції персонажів. У власній муфельній печі він випалював роботи, створюючи фантастичний світ, де поєдналися література, народна демонологія й особиста уява.
Леонід Сморж був людиною неймовірно багатогранною: філософ, учений, колекціонер старожитностей, чемпіон України з гирьового спорту, дайвер. Та найбільше він любив народне мистецтво – і саме воно стало основою його художнього світу.
У творчому доробку митця близько 80 робіт, серед яких особливе місце займають гоголівські та демонологічні образи. Його чорти, відьми й фантастичні істоти – не страшні, а радше іронічні, живі, трохи хитрі й дуже «українські».
Хочете побачити, як Гоголь оживає в кераміці? Завітайте до Меморіального музею-садиби Леоніда Сморжа – тут на вас чекає справжня містика українського народного мистецтва.
Людмила Шевченко,
завідувачка Наукового відділу – Меморіальний музей-садиба
філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа.