Музей книги та друкарства міста Острог

  • Home
  • Ukraine
  • Ostroh
  • Музей книги та друкарства міста Острог
Call Directions Contact the museum

Музей книги та друкарства міста Острог Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from Музей книги та друкарства міста Острог, Museum, В. Чорновола, 3а, Ostroh.

📜 Українська рукописна книга : сучасні підходи до збереження та популяризації культурної спадщини«Повертаємо в Україну к...
18/08/2026

📜 Українська рукописна книга : сучасні підходи до збереження та популяризації культурної спадщини

«Повертаємо в Україну культурну спадщину» — під таким гаслом із 2009 року видавництво «Горобець» реалізує унікальний проєкт із повернення в український культурний простір пам'яток рукописної книжності XI–XVI століть, оригінали яких сьогодні зберігаються за кордоном.

Йдеться не про фізичне повернення оригіналів, а про створення високоякісних факсимільних видань, які максимально точно відтворюють давні рукописи та доповнюються ґрунтовними науковими дослідженнями.

За цей час побачили світ уже 12 факсимільних видань: Луцьке Євангеліє XIV ст., Луцький Псалтир 1384 р., Холмське Євангеліє XIII ст., Лавришівське Євангеліє XIV ст., Віденський Октоїх XII/XIII ст., Реймське Євангеліє XI/XIV ст., Псалтир Егберта — Молитовник Гертруди X/XI ст., Молитовник князя Володимира XIV ст., Христинопільський Апостол XII ст., Галицько-Волинське Євангеліє XII ст., Дубенське Євангеліє XVI ст. та Турівське Євангеліє XI ст. П'ять із них були видані за грантової підтримки Українського культурного фонду.

💻 Іншим важливим напрямом стало створення онлайн-реєстру «База даних українських рукописних книг XI–XVI ст.». Роботу над ним започаткували у 2020–2021 роках за підтримки УКФ. Спочатку вдалося зібрати відомості про 600 рукописів, у 2025 році — вже про 1000.

У 2026 році видавництво «Горобець» продовжує цю роботу в партнерстві з Національним заповідником «Софія Київська» в межах проєкту «База даних українських рукописних книг XI–XVI ст. як символ боротьби за українську ідентичність Русі-України», підтриманого Українським культурним фондом.

До жовтня 2026 року база має налічувати вже 1400 українських рукописних книг, переважна більшість яких сьогодні перебуває за межами України.

Окремим напрямом проєкту є представлення української рукописної спадщини світові. Англійською мовою будуть перекладені й видані дослідження Реймського Євангелія та повне видання факсимільної копії Турівського Євангелія XI століття. Матеріали будуть доступними й онлайн.

Не менш важливо, щоб ці пам'ятки були відомі не лише вузькому колу дослідників. Саме тому проєкт активно презентують у музеях, бібліотеках та університетах України й за кордоном. Цьогоріч географія презентацій охоплює Рівне, Острог, Вінницю, Тернопіль, Шептицький, Івано-Франківськ та Кам'янець-Подільський, а результати досліджень Реймського і Турівського Євангелій представлять також науковій спільноті Литви та Німеччини.

Керівниця проєкту — Ганна Горобець, директорка видавництва «Горобець».

Авторка ідеї та кураторка бази даних — Людмила Гнатенко, докторка історичних наук, кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Кодикологиня проєкту — Марія Кольбух, кандидатка історичних наук, наукова співробітниця відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника.

📚 Для Музею книги та друкарства ця тема особливо близька. Сучасне збереження культурної спадщини — це вже не лише робота з оригіналом. Це факсимільне відтворення, оцифрування, наукова атрибуція, створення відкритих баз даних, переклад досліджень та повернення пам'яток до українського культурного контексту.

Навіть якщо давня українська книга фізично перебуває за тисячі кілометрів від України, сучасні технології дають можливість повернути її історію, зміст і образ українському суспільству.

База даних постійно поповнюється та доступна на сайті «Українська рукописна книга» посилання в першому коментарі.

📖 12 серпня 1581 року було надруковано Острозьку БібліюДо вашої уваги - світлина з оцифрованого примірника Острозької Бі...
12/08/2026

📖 12 серпня 1581 року було надруковано Острозьку Біблію
До вашої уваги - світлина з оцифрованого примірника Острозької Біблії, представленого в експозиції Музею книги та друкарства міста Острога. Звісно, створення такої монументальної книги не могло бути справою одного дня. Її друкування тривало понад рік, проте саме дату 12 серпня 1581 року знаходимо в післямові друкаря Івана, сина Теодора.
Подаємо текст післямови в перекладі українською:
«Всесильний і неосяжний Боже, що в трьох особах, якому все створіння поклоняється і якого славить, Ти є начало і причина всієї доброти, поміч і завершення. Отже, Ти зволив, щоб православний князь розумом перейнявся цим, щоб мені, многогрішному і дуже недостойному, приказати Твоє божественне слово всім усюди друком подати. Отож, хоч я є свідомий того, що я негідний і оточений нечистим гріхом, я підкорився приказові й, надіючись на Твоє милосердя, передав себе недослідній глибині Твого божественного і всесвітлого Писання разом із помічниками та моїми однодумцями. Оскільки сьогодні ми допливли до пристані завершення, схиляючи коліна душі й ударяючи нашими головами об землю, зі сльозами радості прославляємо і величаємо Твоє трисвяте і прехвальне ім’я — Отця, і Сина, і Святого Духа. А всім православним християнам, панам, братам і друзям щирий поклін до землі покірно складаю. Зі щирої душі ревно прошу: коли є якась помилка, прощайте, а ви самі, удостоївшись від Того, Хто щедро дає, ще більших духовних дарів, її виправляйте, знаючи, що пан цього виноградника приймає останнього так само, як і першого, і того, хто працює від одинадцятої години, так само, як і того, хто переніс спеку дня.
А Його священні книги Старого і Нового Завіту, які напоумлюють душу, були надруковані мною, многогрішним Іваном, сином Теодора з Москви, у Богом охороненому місті Острозі в 7089 році від створення світу, а в 1581 році від народження нашого Господа, Бога і Спасителя Ісуса Христа, у дванадцятий день місяця серпня.».

На представленій сторінці, крім друкованого тексту післямови, можна побачити друкарський знак Івана Федорова, орнаментальну заставку та численні рукописні записи, залишені власниками й читачами книги в різний час. Вони перетворюють цей примірник на окреме джерело з історії побутування Острозької Біблії.

Переглянути книгу повністю можна на нашому сайті: посилання в першому коментарі

⚔️ Архангел Михаїл на кришці ящика з-під боєприпасів представлений на  виставці «Між небом та землею: Янголи в українськ...
07/08/2026

⚔️ Архангел Михаїл на кришці ящика з-під боєприпасів представлений на виставці «Між небом та землею: Янголи в українських стародруках XVI–XVIII століть, іконописі та сучасному мистецтві», створений львівським іконописцем Левом Скопом.

Ікона написана на дерев'яній кришці ящика з-під боєприпасів. Матеріал, який був частиною війни, у руках художника перетворюється на носій віри, пам'яті та надії. Такий вибір основи не випадковий — з 2014 року Лев Скоп створює ікони для українських військових, передає їх на фронт і на благодійні аукціони, а виручені кошти спрямовує на допомогу захисникам України. Після початку повномасштабної війни митець працює ще інтенсивніше, а його роботи можна зустріти у військових підрозділах по всій лінії фронту.

На іконі Архистратиг Михаїл постає не у традиційних імператорських шатах, а у сучасному військовому шоломі та бронежилеті. У руках він тримає спис із синьо-жовтим прапором, а на щиті замість звичного символу розміщено український Тризуб. Унизу композиції Архангел перемагає змія — вічний біблійний символ зла, який у контексті сьогодення набуває нового прочитання. Образ поєднує канони українського іконопису із мовою сучасної війни, перетворюючи Архистратига на небесного покровителя українських захисників.

Сам Лев Скоп говорить, що не копіює давні ікони, а прагне створювати сучасні образи, народжені українською традицією. Його ікони — це не лише мистецькі твори, а й форма волонтерства, молитви та підтримки тих, хто сьогодні боронить Україну.

Запрошуємо відвідати виставку та побачити, як образ Архангела Михаїла, знайомий нам зі стародруків XVII–XVIII століть, продовжує жити у мистецтві XXI століття, набуваючи нових сенсів і стаючи символом незламності України.

Новий сезон польського комедійно-сатиричного серіалу «1670» уже встиг подарувати глядачам чимало дотепних історичних жар...
06/08/2026

Новий сезон польського комедійно-сатиричного серіалу «1670» уже встиг подарувати глядачам чимало дотепних історичних жартів. Один із найяскравіших епізодів — сцена, де, часом, безземельний шляхтич Богдан старанно вивчає книгу з промовистою назвою «Українська для польських націоналістів, які вважають себе козаками».

📚 Чи є в нашому музеї книга «Українська для польських націоналістів, які вважають себе козаками»?
Відповідаємо: ні, такої книги в нашій колекції немає. І не могло бути. 😊

Це дотепний авторський жарт сценаристів, адже в XVII столітті подібних підручників просто не існувало.

А що ж насправді міг читати шляхтич Богдан, якби хотів опанувати мову?

📖 Передусім це «Грамматїка или писменница языка словеньского», надрукована в Кременці у 1638 році, «Грамматыка словенская» Івана Ужевича (1643), а також знамениті граматики Мелетія Смотрицького.

До речі, у фондах Музею книги та друкарства зберігаються два видання «Граматики» Мелетія Смотрицького, зокрема перевидання 1648 року, яке цілком міг би тримати в руках герой серіалу.

Саме праця Мелетія Смотрицького стала однією з найвпливовіших граматик у слов'янському світі. Вона впорядкувала церковнослов'янську мову, заклала основи правописної традиції та суттєво вплинула на розвиток староукраїнської літературної мови. Саме Смотрицький увів до української графіки літеру «ґ», описав систему відмінків, дієвідмін, частин мови та сформулював чимало правил, які в різних формах дійшли до сучасної української мови.

Тож якщо творці «1670» вирішать зробити продовження й захочуть трохи більше історичної достовірності — ми із задоволенням покажемо, які книги справді могли лежати на столі шляхтича XVII століття. 😉

«1670» — польський комедійно-сатиричний телесеріал у жанрі мок'юментарі, що виходить на платформі Netflix.

📖 «Іванова вставка» в Острозькій Біблії: коли відсутність тексту теж є історієюОдним із найвідоміших текстологічних фено...
27/07/2026

📖 «Іванова вставка» в Острозькій Біблії: коли відсутність тексту теж є історією
Одним із найвідоміших текстологічних феноменів Нового Завіту є «Іванова вставка» (лат. Comma Johanneum) — уривок із 1-го послання Івана 5:7–8, який містить чітке догматичне формулювання про Святу Трійцю:
1-е Iвана 5:7 UBIO (Біблія в пер. Івана Огієнка 1962)
Бо троє свідкують на небі: Отець, Слово й Святий Дух, і ці Троє Одно.

Сьогодні цей текст добре відомий читачам багатьох перекладів Біблії, однак його історія набагато складніша. Більшість сучасних біблієзнавців погоджується, що ця вставка відсутня у найдавніших грецьких рукописах Нового Завіту. Вона поширилася насамперед у латинській традиції, а згодом увійшла до багатьох друкованих видань Біблії XVI–XVII століть і перекладів, створених на їхній основі.

🔍 Особливо цікавим є те, що оригінальний примірник Острозької Біблії 1581 року, фрагмент якого ми публікуємо сьогодні, містить коротку редакцію цього уривка. У тексті читаємо:
>«Яко тріе суть свідѣтельствующіи: духъ, и вода, и кровь…»
без розширеної вставки:
> «…на небі: Отець, Слово і Святий Дух…»

Це свідчить про те, що укладачі Острозької Біблії не були лише механічними копіїстами. Вони провели серйозну перекладацьку, редакторську та текстологічну роботу, звіряючи різні джерела — церковнослов'янські, грецькі, латинські та інші тексти. Саме тому Острозька Біблія є не лише першою повною друкованою Біблією церковнослов'янською мовою, а й визначною пам'яткою гуманістичної книжної культури кінця XVI століття.

📚 Якщо хочете переконатися самі, перегляньте оцифрований примірник Острозької Біблії з колекції Державного історико-культурного заповідника м. Острога. Потрібний уривок можна знайти на сторінці 1112 цифрового файлу.

🔗 Посилання на цифрову копію — у першому коментарі.

Одним із найсильніших акцентів виставки «Між небом та землею: Янголи в українських стародруках XVI–XVIII століть, іконоп...
23/07/2026

Одним із найсильніших акцентів виставки «Між небом та землею: Янголи в українських стародруках XVI–XVIII століть, іконописі та сучасному мистецтві» стали роботи одеського художника Стас Жалобнюк .
На виставці представлені знівечені голови ангелів-маскаронів — сучасне переосмислення образу, який добре знайомий за українськими стародруками доби бароко. Колись ангельські лики прикрашали титульні аркуші, заставки та орнаментальні рамки книг, символізуючи божественний захист і присутність небесного світу. У творах Стаса Жалобнюка цей самий образ набуває нового, болісного змісту.
Частину скульптур художник створив із шамоту, привезеного зі Слов'янська, за який йдуть запеклі бої. Матеріал, що походить із території, понівеченої війною, стає не лише основою твору, а й носієм пам'яті. Ці роботи вперше були представлені на виставці-рефлексії «Pontus Euxinus», зверненій до Чорного моря як символу пам'яті, болю, краси, втрат, війни й надії.
За словами автора, мистецтво має шукати чесні й сучасні способи говорити про загиблих, пам'ять і пережитий досвід війни. Саме тому його ангели не ідеалізовані — вони зранені, мовчазні й понівечені, але продовжують дивитися на глядача, нагадуючи про ціну свободи.
Діалог між бароковими ангелами українських стародруків і сучасними скульптурами Стаса Жалобнюка показує, що символи української культури не залишаються в минулому — вони продовжують осмислювати сучасність і допомагають говорити про найскладніше мовою мистецтва.

Одним із найцікавіших образів виставки «Між небом та землею: Янголи в українських стародруках XVI–XVIII століть, іконопи...
22/07/2026

Одним із найцікавіших образів виставки «Між небом та землею: Янголи в українських стародруках XVI–XVIII століть, іконописі та сучасному мистецтві» є ангельський маскарон — декоративний лик херувима, що поєднав книжкову графіку, архітектуру та сучасне мистецтво.
Традиція маскаронів прийшла в українське друкарство із західноєвропейського Ренесансу. У стародруках XVII–XVIII століть ангельські обличчя прикрашали титульні аркуші, заставки, буквиці, картуші та кінцівки книг. Вони не лише оздоблювали сторінки, а й символічно охороняли священний текст, нагадуючи читачеві про присутність небесного світу.
Українські гравери майстерно вплітали лики янголів у пишний бароковий орнамент, створюючи своєрідну «паперову архітектуру». Саме ці образи стали основою для розвитку дерев'яної різьби українських іконостасів, металевого карбування та інших видів сакрального мистецтва.
На виставці можна простежити цю дивовижну еволюцію від витончених гравюр українських стародруків XVII–XVIII століть — до сучасних мистецьких інтерпретацій у теракоті. Так народжується діалог між минулим і сьогоденням, який показує безперервність української художньої традиції.
Запрошуємо до Музею книги та друкарства, щоб побачити, як один невеликий декоративний елемент став символом багатовікової історії українського мистецтва.

Одним із центральних образів виставки «Між небом та землею: Янголи в українських стародруках XVI–XVIII століть, іконопис...
18/07/2026

Одним із центральних образів виставки «Між небом та землею: Янголи в українських стародруках XVI–XVIII століть, іконописі та сучасному мистецтві» є Архистратиг Михаїл — глава Небесного воїнства, захисник добра та один із найшанованіших святих в українській традиції. Його ім'я означає «Хто як Бог?», а сам образ упродовж століть символізував перемогу світла над темрявою, справедливість і захист. Саме Архистратиг Михаїл, за християнським переданням, очолив небесне воїнство у боротьбі проти Люцифера.

У XVII–XVIII століттях українські гравери створили десятки варіантів цього образу. Вони відійшли від суворих візантійських канонів і перетворили безтілесного ангела на мужнього воїна-лицаря. У стародруках, представлених на виставці, можна побачити дві найпоширеніші іконографії:
🛡️ Архистратиг — воєначальник Небесного війська, озброєний мечем або списом;
🐉 Архистратиг — переможець зла, який уражає диявола або дракона.

Особливо цікаво простежити, як цей образ змінювався у різних друкарських осередках України.

📖 Київська школа показує Михаїла як суворого воїна-захисника православ'я у важких обладунках.

📖 Львівська школа створює образ шляхетного лицаря — покровителя міста та громади.

📖 Почаївська школа доби рококо надає Архистратигу вишуканості: він постає як небесний принц із декоративними латами, витонченими рисами та урочистою пластикою.

Саме ці мистецькі відмінності можна побачити на виставці, порівнюючи гравюри видатних українських майстрів — Іллі, Никодима Зубрицького, Василя Ушакевича, Івана Щирського, братів Гочемських та інших. Запрошуємо відвідати виставку та відкрити для себе, як українське мистецтво протягом століть осмислювало образ небесного захисника, що й сьогодні залишається символом мужності, віри та перемоги добра.

Напис «Федоров» з післямови Острозької Біблії 1581 рокуОстрозька Біблія — шедевр друкарського мистецтва. Для її видання ...
16/07/2026

Напис «Федоров» з післямови Острозької Біблії 1581 року
Острозька Біблія — шедевр друкарського мистецтва. Для її видання Іван Федоров використав шість різних шрифтів: чотири кириличні та два грецькі.
Основний текст книги набрано дрібним півуставним шрифтом із елементами скоропису, характерними для українського рукописного письма XVI століття. Заголовки, післямови, примітки та окремі елементи оформлення виконано іншими, декоративними й дрібнішими шрифтами.
📖 Детальніше ознайомитися з графікою та історією шрифтів Острозької Біблії рекомендуємо у дослідженні Пилипа Клименка «Графіка шрифту в Острозькій Біблії» (1925). Посилання — у першому коментарі.

📖 До фондів Державного історико-культурного заповідника м. Острога надійшло факсимільне видання Кутногорської Біблії 148...
13/07/2026

📖 До фондів Державного історико-культурного заповідника м. Острога надійшло факсимільне видання Кутногорської Біблії 1489 року — однієї з найвизначніших пам'яток раннього слов'янського друкарства.

Факсиміле було видане у 1989 році в межах масштабного міжнародного наукового проєкту «Biblia Slavica», присвяченого збереженню та популяризації найдавніших слов'янських друкованих книг. Видання побачило світ до 500-річчя виходу оригінальної Кутногорської Біблії.

Кутногорська Біблія, надрукована 1489 року в чеському місті Кутна Гора майстром Мартином із Тішнова, є другою повною друкованою Біблією чеською мовою та одним із найцінніших видань європейського інкунабульного друкарства. Вона вирізняється багатим художнім оформленням, численними гравюрами, друкарським знаком майстра та гербом міста Кутна Гора. До нашого часу у світі збереглося лише близько 41 примірника оригінального видання.

Особливо цінним є те, що факсимільне видання передала до музею Алла Архангельська — професорка славістики Університету імені Ф. Палацького в Оломоуці, уродженка Острога, яка походить із відомої острозької родини Заречнюків.

Рід Заречнюків належить до знаних інтелігентських родин Острога, чия історія нерозривно пов'язана з наукою, культурою та збереженням пам'яті про місто. Найвідомішим представником родини був Олег Заречнюк (1923–2002) — доктор хімічних наук, професор Львівського національного університету імені Івана Франка, художник і автор безцінних спогадів про Острог часів Другої світової війни. Сьогодні ці спогади зберігаються у фондах Державного історико-культурного заповідника м. Острога як важливе історичне джерело.

Щиро дякуємо пані Аллі Архангельській за цінний дарунок. Поповнення музейної колекції такими виданнями збагачує наші фонди.

Address

В. Чорновола, 3а
Ostroh
35800

Opening Hours

Tuesday 09:30 - 17:15
Wednesday 09:30 - 17:15
Thursday 09:30 - 17:15
Friday 09:30 - 16:00
Saturday 09:30 - 17:15
Sunday 09:30 - 17:15

Telephone

+380365423271

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Музей книги та друкарства міста Острог posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Museum

Send a message to Музей книги та друкарства міста Острог:

Shortcuts

Share

Category