Музей Рідкісної Книги НДУ ім. М.Гоголя

27/08/2026

До 170-річчя від дня народження Івана Франка: унікальна реліквія в Музеї рідкісної книги НДУ імені Миколи Гоголя

​Напередодні 170-річного ювілею Великого Каменяра варто згадати про особливу книжкову пам'ятку, яка зберігається в Музеї рідкісної книги Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Вона поєднує в собі пам’ять про двох велетнів української культури — письменників Івана Франка та Миколу Гоголя.
​Мова йде про унікальне львівське видання 1882 року — перший переклад «Мертвих душ» українською мовою, який здійснив і видав сам Іван Франко.
​Кілька вражаючих фактів про цей раритет:
​Каменяр виконав цей переклад усього за 4 місяці, попередньо склавши словник українських фразеологізмів творів Гоголя.
​Ця праця заклала основу українізації гоголівської спадщини та надихнула цілу низку наступних перекладів інших українських авторів.
У 1909 році Іван Франко особисто надіслав саме цей примірник до Ніжина (тоді — Історико-філологічного інституту князя Безбородька) на Гоголівську виставку до 100-річчя з дня народження Гоголя.
​Ця книга — не просто музейний експонат, це живий свідок духовного зв'язку двох видатних постатей, який дбайливо зберігається у стінах нашого університету.

18/08/2026

Сьогодні виповнюється 190 років Олександру Яковичу Кониському (1836-1900) 🇺🇦

В Музеї рідкісної книги Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя відкрилася книжкова виставка, присвячена ювілею громадського діяча України.

Ми вшановуємо пам'ять видатної постаті нашої культури — Олександра Кониського. Письменник, публіцист, громадський діяч, адвокат та автор слів духовного гімну «Молитва за Україну» («Боже великий, єдиний…»), він присвятив усе життя утвердженню української нації.
Народжений на хуторі Переходівка неподалік Ніжина, Кониський завжди зберігав особливий зв'язок із Ніжинським краєм. Саме Ніжин сформував його інтелектуальний та національний світогляд — тут він навчався в повітовому училищі, робив перші кроки у літературі й гартував свій патріотичний дух. Ніжинська земля та українське слово стали для нього тим першоджерелом, з якого він черпав силу для боротьби за українську ідентичність у часи жорстких валуєвських та емських заборон.

Олександр Якович був справжнім двигуном українського національного відродження. Він стояв біля витоків створення недільних шкіл, Літературно-наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ) у Львові та активно співпрацював із галицькою «Просвітою». Для Кониського «Просвіта» була не просто організацією, а потужним інструментом культурного єднання Наддніпрянщини та Галичини. Він видавав підручники, дбав про поширення української книги та робив усе, щоб українське слово звучало вільно.
​📖 Одним із головних подвигів його життя стала фундаментальна праця — «Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя». Це була перша повноцінна, документально обґрунтована біографія Кобзаря, над якою Кониський працював понад 10 років. Він зібрав сотні спогадів, архівних документів та свідчень сучасників, подарувавши українцям справжнього, незламного Шевченка.

​Пам'ятаймо та шануймо великих земляків, які будували фундамент нашої незалежності!
​ #ОлександрКониський #Ніжин #Просвіта #ТарасШевченко #ІсторіяУкраїни #УкраїнськаКультура #Ніжинці

16/06/2026

12/06/2026

Перший перекладач українською мовою книг Нового Завіту та Книги псалмів – з Чернігівщини

І до сьогодні, за понад 150 р. з дати їх появи, фахівці вважають їх одними з найкращих. Ці переклади здійснив Пилип Семенович Морачевський, уродженець с. Шестовиця, що за 20 км від Чернігова. Після завершення навчання вчителював у різних містах України. Напевно, хист до віршування та римування Пилип мав ще з дитинства, однак про його дитячо-юнацький період у творчості інформація практично відсутня.

Відомо, що перші його поетичні твори почали з’являтись у пресі, коли йому було 25 р. Часто під поезіями він підписувався псевдонімом – «Хвилимон Галузенко». Проте багато з його робіт, особливо перекладів українською, завдяки яким його знали далеко за межами України, не були опубліковані за його життя, ба більше – були заборонені до друку, деякі й досі знаходяться у рукописах, а частина його робіт, на жаль, втрачена. Протягом п’яти років він переклав українською книги Святого Письма (Євангеліє, Діяння святих апостолів, Послання святих апостолів, Апокаліпсис, Псалтир) і постійно їх удосконалював, допрацьовував, щось коригував у текстах. Тому можна зустріти інформацію про редакцію тих чи інших книг у різні роки. І лише за майже півстоліття від їх появи, у 1905 р., вже після смерті Пилипа Семеновича, влада дала дозвіл на друк українського перекладу Святого Письма з дозволом його використання в обмежений період. Євангелія у перекладі Морачеського перевидавались в Америці та Канаді у минулому столітті, і досі їх часто використовують під час богослужінь.

В Україні Євангеліє у перекладі П.С. Морачевського було віддруковане у 2011 р., Псалтир – у 2015 р.

Ще його перу належить підручник «Священної історії» українською мовою для початкових шкіл та народного читання.
Останні свої 20 років життя, після виходу у відставку, П. Морачевський із сім’єю мешкав також на Чернігівщині, у с. Шняківка на Ніжинщині, де помер у 73 - річному віці, у цьому ж селі і похований.

За матеріалами wikipedia, litopys.org.ua, archive.org

12/06/2026

12/06/2026

У Меморіальному будинку-музеї Юрія Лисянського відбувся перший майстер-клас із циклу «Відкриваємо океани з Юрієм Лисянським: створюємо морських черепах у музеї». ...

24/05/2026