Історико-краєзнавчий музей м.Миколаїв, Львівська обл.

15/10/2026

Сьогодні наш музей наповнився дитячою допитливістю, творчістю та щирими емоціями. До нас завітали надзвичайно творчі гості з Mykolaiv BDUT - Будинок дитячої та юнацької творчості разом зі своїми неймовірними керівниками Оля Бутор Христина Жовнірчик гуртків «Творча майстерня» та «Лабіринт знань».
Так цікаво спостерігати, як діти відкривають для себе історію. Як за музейними експонатами починають бачити людські долі, за давніми речами - життя попередніх поколінь, а за подіями минулого - відповіді на запитання сьогодення.
Бо вивчати історію - це не просто запам’ятовувати дати й факти. Це вчитися розуміти, звідки ми прийшли, на чому зростали покоління до нас і які цінності маємо передати тим, хто прийде після нас. Це пізнавати своє коріння, щоб упевненіше триматися на власній землі.
І, мабуть, найбільша радість музейної справи - бачити, як у дитячих очах спалахує цікавість, а минуле перестає бути далеким і стає живою історією, частиною їхнього власного світу.
Дякуємо нашим гостям та їхнім керівникам за цю зустріч, за відкритість до пізнання й за те, що разом допомагаємо дітям відкривати безцінний світ української історії та культури. 💙💛

14/10/2026

У кожного цінність часу вимірюється по-своєму. Але те, на що ми його витрачаємо, найчесніше розповідає про те, що насправді цінуємо.
Цього тижня ми традиційно зібралися з Родини Героїв Миколаївщини для спільної молитви, виготовлення сухариків для наших Захисників і просто для того, щоб зупинитися серед життєвої метушні. Приділити час тому, що живить душу, зміцнює віру й перетворює любов на дію.
Кожна така зустріч - це нагадування собі: життя складається не лише з того, що ми встигаємо зробити, а й із того, чим наповнюємо свій час і скільки любові залишаємо після себе.
Дякую вам за спільну молитву Yuriy Kucharskyy Volodymyr Pihichyn і кожному за час у Історико-краєзнавчий музей м.Миколаїв, Львівська обл.

12/10/2026

08/10/2026

Сьогодні наш музей знову оживав дитячими голосами, щирими усмішками та сотнями запитань. 💛
До нас завітали учні 2-го та 4-го класів
Стільський ЗЗСО I-III ст. ступенів разом із учителями - Галиною Писанчин, Світланою Яценко та Орисею Івах.
Вони привезли із собою те, чого неможливо придбати чи створити за сценарієм, - щиру радість, відкритість і неймовірну дитячу цікавість.
Ми часто думаємо, що саме музей має щось подарувати своїм відвідувачам. Та бувають дні, коли все навпаки: діти приходять - і залишають у музеї частинку свого світла.
Їхні очі, здивування, запитання, сміх і бажання пізнавати - це те, що нагадує нам, для кого ми бережемо пам’ять.
Бо історія має сенс тоді, коли до неї торкаються живі серця.
Дякуємо нашим маленьким гостям і їхнім учителям за цей світлий день.
Ваша щирість - наше велике натхнення. А ваша цікавість - наша віра в те, що пам’ять житиме далі. 🌿

08/10/2026

🥰🩵💛🫶🏻🌾

07/10/2026

Всім серцем вірю, ці зерна проростуть 🌾🩵💛
Дякую вчителям, батькам і Великогорожаннівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів за таких свідомих дітей 🩵💛🫶🏻
Наше майбутнє✨

07/10/2026

Кожен, кого ви зустрічаєте, веде битву, про яку ви нічого не знаєте.
Тоже будьте добрішими. Завжди.
Як і щотижня, ми зібралися разом із Родини Героїв Миколаївщини і щоразу, коли ми зустрічаємося у Історико-краєзнавчий музей м.Миколаїв, Львівська обл. я ще глибше розумію одну просту річ: не байдужість - велика сила.
І іноді достатньо зовсім малого - запитати: як ти? прийти, допомогти, спекти, передати, підтримати, чи просто побути поруч.
Бо те, що для нас може здаватися маленькою справою, для когось у цей період життя, може стати дуже важливим відчуттям:
Є ті, хто про мене пам’ятають.
Я в цій темряві, не сам.
Є місце, де мене чекають.
Є люди, яким не байдуже, як мені.
Мій біль видимий для когось ще.
Іноді саме цього людині найбільше бракує - не гучних слів, чи великих справ, а простого знання: я не залишився зі своїм болем наодинці. Людині потрібна людина.
А коли тепло цих зустрічей доходить до наших Захисників - маленька справа стає чимось більшим.
Любов’ю, яка має руки.
Любов’ю, яка не просто відчуває - а діє, обʼєднуючи людей . Дякую усім з ким ми в цьому разом❤️‍🩹
Окремо від серця дякую Наталія Пришляк і кожному у ЗДО «Журавлик» хто приймає наш хліб і з любов’ю бере на себе його сушіння. Для мене дуже цінно бачити, як навколо цієї простої, але такої важливої справи нас стає дедалі більше.
Дякую вам Уляна Проців, що ви у багатьох важливих моментах, так активно і щиро допомагаєте. Це дуже важливо.
Я щаслива, що це вже не просто наша маленька ініціатива. Це спільна справа, у якій кожен додає частинку себе і безмірну щіпку любові.
Бо музей - це не лише про те, що зберігається у вітринах. Це і про те, що ми творимо сьогодні.
Про людей, які в непрості часи обирають обʼєднатися і нести світло.
Про маленькі добрі справи, з яких одного дня складатиметься велика пам’ять нашого часу.
І, можливо, саме так історія й залишається живою - коли її творять не лише великими подіями, а щоденною людяністю.
Yuriy Kucharskyy