27/08/2026
Дорогі шанувальники творчості Леопольда Левицького!
27 серпня вшановуємо 170 років від дня народження Івана Франка, а 7 серпня ми відзначили 120-ліття від дня народження Леопольда Левицького. Творчість І. Франка мала дуже важливе значення для творчого розвитку видатного графіка, зокрема для формування Левицького-ілюстратора.
Першим виданням, із якого варто розпочинати розмову про Левицького-ілюстратора, є збірка з п’яти оповідань І. Франка «Малий Мирон», видана у 1951 р. У ній митець проявився як сформований книжковий графік, створивши дизайн обкладинки і титульної сторінки та сюжетні заставки і кінцівки, також виконав чотири повносторінкові ілюстрації-вклейки у техніці ґризайлі. Видання цікаве тим, що три створені до нього ілюстрації набули інтерпретації у подальшій творчості митця. Виконаний у мішаній техніці рисунку олівцем і розмивки тушшю портрет Каменяра, який був розміщений на обкладинці, став основою для автолітографічного портрета письменника. Композицію повносторінкової ілюстрації до оповідання «Грицева шкільна наука» Л. Левицький двічі інтерпретував у техніці лінориту. Також сюжетне зображення до оповідання «У кузні» було тричі творчо «перефразоване»: уперше – 1953 р. у живописному полотні «Малий Франко у батьківській кузні» (власність Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка (Дому Франка) та згодом у композиції «Іван Франко у кузні батька» в техніці лінориту.
Заслуговують на розгляд також ілюстрації Л. Левицького до ще одного видання творів І. Франка – «Казки», опублікованого у Львові 1954 р. До нього входить збірка «Коли ще звірі говорили» та дві арабські казки «Абу-Касимові капці» і «Коваль Бассім» (останній твір зі збірки ілюстрував В. Форостецький). До «Коли ще звірі говорили» Л. Левицький створив дизайн титульної сторінки та шмуцтитулу, п’ять повносторінкових зображень, одну півсторінкову ілюстрацію і кінцівку. У казці «Абу-Касимові капці» привертає увагу сюжетна заставка, у якій Л. Левицький у структуру композиції долучив авторський підпис, що доволі незвично для нього як для автора, який не часто підписував і датував твори. Багатий візуальний та культурний досвід, отриманий як наслідок ознайомлення із життям та побутом мешканців Середньої Азії під час перебування на евакуації в часі Другої світової війни в Узбекистані, став джерелом натхнення у роботі Л. Левицького над ілюстраціями та дав йому змогу уникнути разючих помилок.
Ілюстрації творів І. Франка, авторства Л. Левицького - яскрава сторінка української книжкової графіки середини ХХ століття.
