Музей заснований у 1998 році. Через ремонтні роботи деякий час був зачинений. Відновлений і збільшений у 2011 році. Розташований на другому поверсі монастиря Святоуспенської унівської лаври.
Експозиція музею розміщена у семи залах, постійно доповнюється новими експонатами, а також розширюється новими приміщеннями.
У першому залі представлені меблі й особисті речі Климентія та Андрея Шептицьких, портрети художників школи О. Новаківського, іконописні роботи монахів-студитів, монастирські речі довоєнного періоду.
Другий зал наповнений експонатами часів підпілля греко-католицької церкви, зокрема речами отців Василія Вороновського, Григорія Будзінського та інших.
У третьому та четвертому залах розміщені експонати XVII-XIX ст. Зокрема тут є ікона Богородиці (перемальована у XVIIІ ст.) з ризою. На одній з полотняних ікон зображено Успіння Пресвятої Богородиці, на іншій — Архангел Михаїл, Старозавітня Трійця та жертвоприношення Авраама (датування ікон — 1605 р.).
У наступному залі виставлені фрагменти іконостасів та вівтарів, зокрема апостольський та пророчий ряди середини та кінця XVIІI ст. відповідно.
У наступному залі розвішана збірка антимінсів — 300-літній період церковної історії.
В останньому залі експонуються ікони так званого хатнього типу. Також тут є підсвічники XVII-XVIIІ ст., кераміка ХІХ ст., килими початку ХХ ст.
Музей має свій виставковий зал зі змінними експозиціями. До 200-ліття від народження Тараса Шевченка у цій кімнаті виставлені роботи монаха Унівської лаври — витончені витинанки з паперу, дерев'яні та кам'яні скульптури.
