What are the opening hours?

Wednesday 11:00 - 18:00 Thursday 11:00 - 18:00 Friday 11:00 - 18:00 Saturday 11:00 - 18:00 Sunday 11:00 - 18:00

State Museum of Natural History (Lviv)

Name: State Museum of Natural History (Lviv)
Address: Teatralna, 18, Lviv, 79008, UA
Telephone: +380322356917
Price range: £

Home
Ukraine
Lviv
State Museum of Natural History (Lviv)

Call Directions Website Contact the museum

Державний природознавчий музей Discounted access (visitors under 18, seniors) - 50 Uah.

Важлива інформація!
Під час повітряної тривоги, музей припиняє роботу. Найближчі укриття знаходяться у підвальному приміщенні Музею та у Підземеллях Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла (просп. Свободи, 16).

Вартість вхідного квитка:
• Дорослий квиток – 100 грн
• Пільговий квиток – 50 грн
• Діти до 6 років та школярі зі статусом ВПО – безплатно

Tickets prices
Adult - 100 Uah. Children under 6 – free

Екскурсійне обслуговування проводиться за попереднім записом, тел. +380 322 354 307 середа-неділя з 11.00 по 17.30.
Також замовити екскурсію можна безпосередньо на касі, при наявності вільного екскурсовода.
Ціна екскурсії для груп до 5 осіб – 150 грн.
Для груп від 6 до 20 осіб – 200 грн.

23/10/2026

Хоч як далеко від нас Антарктида, ми вже знаємо, як наша діяльність може впливати навіть на неї. Тож вчені використовують різні способи, щоб відслідкувати речовини, що можуть переноситися на значні відстані, а також, щоб простежити вплив роботи самих антарктичних станцій.
Так, наші науковці спільно з чеськими колегами використовували спеціальні пастки для виявлення хімічних забрудників у водах Антарктиди. У спеціальних металевих кубах, змайстрованих українською інженерною групою, дослідники занурили пасивні пробовідбірники у море поблизу станції «Академік Вернадський» та чеської польової бази CZ*ECO Nelson (о. Нельсон у складі Південних Шетландських островів). Порівняно зі звичним відбором зразків води, ці пастки володіють накопичувальним ефектом, що дозволяє фіксувати речовини, які потрапляють у низьких концентраціях, або якщо навіть їхня концентрація постійно змінюється.

У проаналізованих зразках було виявлено сліди бензотриазолу, який часто використовують для захисту металів від корозії. Поблизу «Вернадського» виявлено DADMAC-C10 у низькій концентрації – амонійну сполуку, що присутня у поверхнево-активних речовинах і дезінфекторах.

Щоб дізнатися більше про дослідження в Антарктиді, приходьте на виставку «Експедиція до Антарктиди» до музею.
Проєкт реалізований Державним природознавчим музеєм НАН України у сталому партнерстві з ЗМІN Фундація за співпраці з Національний антарктичний науковий центр, БФ «Розвитку ДПМ НАНУ», School of Architecture, Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка та @Харківський ЛітМузей

Допис: за матеріалами Національний антарктичний науковий центр

Фото: Іван Парнікоза, Антон Пуговкін, Аліна Садченко, Отакар Струнецький

20/10/2026

Чи знали ви, що діалекти існують не тільки у людських мовах, а й у піснях птахів? Птахи мають місцеві особливості співу, які передаються не генетично, а через навчання — від птаха до птаха з покоління у покоління.
Війна завдає природі втрат, які не завжди помітні, на перший погляд. Знищення лісу — не тільки знищення середовища існування тварин. Якщо місцева популяція птахів зникає, разом із нею може втратитися назавжди й унікальний варіант співу, який передавався поколіннями. Тому відновлення лісу саме по собі не гарантує відновлення втраченого діалекту пташиних пісень...
У статті Євгенії Яблоновська-Грищенко та Віталія Грищенка "Risks to Unique Dialects of Birdsong: The Case of Chaffinch (Fringilla coelebs) Song Dialects in Southern and Eastern Ukraine During the Russia-Ukraine War" йдеться про ризики втрати від впливу воєнних дій на півдні та сході України унікальних діалектів пісень зяблика звичайного.

Покликання на повний текст публікації - у першому коментарі під дописом.

Фото: Андрій Бокотей

16/10/2026

Традиція створення унікальних для полярників шевронів розпочалася у 1950-х роках. З цього часу вони стали не лише елементом офіційної форми, а й предметом гордості, обміну та навіть колекціонування.
Так, маємо радість отримати на час дії виставки "Експедиція до Антарктиди" на зберігання унікальну колекцію шевронів к.б.н., доцента кафедри мікробіології біологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка, учасника 28-ї і 30-ї Українських антарктичних експедицій Тараса Перетятка. Колекція, яку ми обов’зково вам покажемо найближчим часом, налічує 18 шевронів, як українських експедицій, так і станцій інших країн.
Загалом кожен український полярник має на формі 4 обов'язкові шеврони – прапор України, логотип НАНЦ, емблему станції "Академік Вернадський" і власне унікальний шеврон експедиції. Кожен шеврон експедиції є неповторним за своїм сюжетом, що може зображати, тварин чи рослин, символи науки чи космосу, та навіть мати військово-патріотичний контекст, як це було на шевроні 28-ї УАЕ, де "реактивні пінгвіни" натякають на F-16, а «Ні, Mars!» (окрім, звісно, того, що наші науковці досліджують космічну погоду) – на Хаймарси.

Проєкт "Експедиція до Антарктиди" реалізований Державним природознавчим музеєм НАН України у сталому партнерстві з ЗМІN Фундація за співпраці з Національний антарктичний науковий центр, БФ «Розвитку ДПМ НАНУ», Kharkiv School of Architecture, Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка та Харківський ЛітМузей

13/10/2026

Цього року минає 140 років від часу заснування природоохоронного резервату «Пам’ятка Пеняцька». Оцінити цей крок повною мірою можна лише через роки. «Пам’ятка Пеняцька» – перший природоохоронний об’єкт, створений на теренах сучасної України, а також один із перших природоохоронних об’єктів у Європі. Навіть відома «Асканія Нова» отримала статус заповідника лише через два роки.
Резерват «Пам’ятка Пеняцька» був заснований фундатором нашого музею графом Володимиром Дідушицьким та затверджений постановою Австро-Угорського парламенту (м. Відень) в 1886 р. Граф В. Дідушицький виділив на своїх приватних землях «понад 40 моргів» 200-літньої липової бучини з метою збереження «на всі часи» унікальних, корінних та рідкісних угруповань рослин і тварин.
Сьогодні територія природоохоронного резервату «Пам’ятка Пеняцька» є частиною НПП «Північне Поділля».
Детально про історію «Пам’ятки Пеняцької» – у статті «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ РЕЗЕРВАТ ПРИРОДИ «ПАМ’ЯТКА ПЕНЯЦЬКА»: НА ШЛЯХУ ДО ВІДРОДЖЕННЯ» (покликання у першому коментарі під дописом).

А більше про життя та діяльність Володимира Дідушицького розповідає виставка «Володимир Дідушицький і його Музей». Завітайте до нас!

Допис за матеріалами:
«ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ РЕЗЕРВАТ ПРИРОДИ «ПАМ’ЯТКА ПЕНЯЦЬКА»: НА ШЛЯХУ ДО ВІДРОДЖЕННЯ», Б.Г. Проць, Ю.М. Чорнобай, О.Б. Вовк, A.A. Бокотей. НАУКОВІ ЗАПИСКИ ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДОЗНАВЧОГО МУЗЕЮ. Том 20, 2004.

09/10/2026

Минулого тижня у Львові в рамках проєкту PRISM, спрямованого на посилення боротьби з незаконним обігом культурних цінностей, відбувся семінар «Палеонтологічна спадщина: особливості правового регулювання та ризики нелегального трафіку».
Захід організували Державний природознавчий музей НАН України спільно з ICOM Ukraine та Міністерство культури України, за організаційної підтримки Львівський Культурний Хаб
Семінар об’єднав фахівців у сфері палеонтології та природничих колекцій з представниками державних органів, які безпосередньо працюють у сфері контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України, розслідування правопорушень стосовно культурних цінностей та захисту культурної спадщини України. До роботи долучилися фахівці Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Institute of Zoology NAS of Ukraine, Національний науково-природничий музей НАН України та Державного природознавчого музею НАН України, а також представники ICOM, Міністерства культури України, Державної митної служби, Служби безпеки України, органів прокуратури України, Державної прикордонної служби, Національної поліції, Міністерства оборони України та Військової служби правопорядку ЗСУ.
На семінарі обговорили питання, які досі залишаються складними як для науковців, так і для правоохоронної та митної діяльності: що саме слід вважати палеонтологічною спадщиною, який правовий статус мають палеонтологічні об’єкти в Україні, де проходить межа між законним і незаконним обігом та які «сірі зони» створюють ризики для незаконного переміщення зразків через кордон. Окрему увагу приділили практичній ідентифікації палеонтологічних об’єктів, зокрема решток плейстоценової фауни, унікальним зразкам з України, що можуть бути предметом незаконного обігу, а також досвіду виявлення скам’янілостей під час спроб їх переміщення через державний кордон.
Важливим блоком стала тема незаконного вилучення та переміщення палеонтологічних матеріалів з окупованих територій, зокрема з Криму. Учасники говорили не лише про сам факт незаконного вивезення, а й про те, як документувати походження таких матеріалів і формувати доказову базу щодо їх незаконного переміщення.
Під час семінару також було представлено проєкт посібника «Методичні рекомендації для митних органів України щодо виявлення, документування та запобігання незаконному вивезенню палеонтологічних об’єктів». Документ має стати практичним інструментом для первинної ідентифікації підозрілих об’єктів, оцінки ризиків та правильної взаємодії митних органів з експертними і науковими установами.
Одним із головних результатів семінару стало узгоджене розуміння того, що ефективна протидія незаконному переміщенню палеонтологічної спадщини потребує постійної міжвідомчої взаємодії між митними і правоохоронними органами, Міністерством культури України та профільними науковими установами. Саме цій взаємодії та практичним механізмам її посилення була присвячена завершальна дискусія.

Проєкт PRISM фінансується Європейським Союзом. Погляди та позиції, висловлені в цьому матеріалі, належать виключно його автор(к)ам і не відображають офіційну позицію Європейського Союзу чи Європейської Комісії. Європейський Союз і фінансуюча установа не несуть відповідальності за зміст цієї публікації.

08/10/2026

Хочете, щоб ваша дитина не нудьгувала в музеї, а захоплювалася, дивувалася, досліджувала й відкривала щось нове власноруч? Тоді вам – до нас!
На найближчі вихідні ми підготували для дітей та дорослих три події, де пізнання природи стає справжньою пригодою:

🦆 Міграції птахів (10 та 11 жовтня). Запрошуємо і дітей, і дорослих. На оригінальній екскурсії вирушимо разом із науковцями у захопливу подорож шляхами птахів, які долають тисячі кілометрів. Попередня реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScJ8MxnyQHAwXPlHDhTR7YTI58GR9I6M5njTPj-RA-MyVq4-w/viewform
🌈 Чому рослини кольорові? (10 жовтня). Дізнаємося, звідки беруться барви квіток, листків, плодів та навіщо все це рослинам. Попередня реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe1-6WGgbnhqqyy-3MAWQ8xC46zy-IiOM-ll1FchXL2uFeAgw/viewform
🫘 Таємниці маленької насінини (11 жовтня). З’ясуємо, як маленька насінина може пережити зиму, подорожувати на великі відстані й перетворитися на рослину. Попередня реєстрація:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeIYaEbGhPQqg6260x_dVOgkmkbvm-Fy_M0mmAIxXSqIZq_CQ/viewform

Не упустіть чудову нагоду провести час разом із рідними, без гаджетів, нудних лекцій і буденних розваг. Багато цікавого, трохи науки, і головне – спільні враження, про які діти ще довго розповідатимуть та запам’ятають надовго.
Обирайте подію і приходьте до музею всією родиною!

Покликання на події – у коментарях під дописом.

#подія, #майстер-клас, #екскурсія

02/10/2026

Кожен із полярників має свій неповторний шлях до Антарктиди, який починається ще задовго до виїзду в складі експедиції чи навіть до подачі самої заявки. Про те, як з'явилася мрія взяти участь в антарктичній експедиції, розповів співробітник нашого музею, кандидат біологічних наук Сергій Глотов у інтерв'ю в рамках проєкту «Українські полярники».
Це розповідь про унікальність досліджень, які проводяться зараз, і які важливі речі нам вдалося зрозуміти завдяки дослідженням в Антарктиді. Про досвід дистанційної та командної співпраці як необхідність, що виводять дослідження на інший рівень можливостей і отриманих результатів. А ще, багато цікавинок про Антарктиду, які доповнюють розповідь виставки, що за плечима Сергія Глотова ви бачите на інтерв’ю.

Тож запрошуємо дивитися інтерв’ю за покликанням в першому коментарі та розширювати свої горизонти на виставці «Експедиція до Антарктиди» у нашому музеї.

Проєкт «Експедиція до Антарктиди» реалізований Державним природознавчим музеєм НАН України у сталому партнерстві з ЗМІN Фундація за співпраці з Національний антарктичний науковий центр, БФ «Розвитку ДПМ НАНУ», Kharkiv School of Architecture, Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка та Харківський ЛітМузей

30/09/2026

Сьогодні – Всеукраїнський день бібліотек.
Наукова бібліотека Державного природознавчого музею НАН України – одна з найстаріших природничих наукових книгозбірень України. Вона заснована на базі унікальної родинної бібліотеки графа Володимира Дідушицького, відомої колись як «Поторицька бібліотека» (Biblioteka Poturzycka). У 1857 р. із Поториці бібліотека була перенесена до Львова, у палац на вулиці Курковій (зараз – вул. Лисенка). У 1870 р. природнича частина Поторицької бібліотеки була виокремлена і переїхала до кабінету Володимира Дідушицького у приміщенні Музею на вул. Театральній. З того часу бібліотека розвивається відповідно до напрямів наукових досліджень нашого музею, а бібліотечний фонд суттєво зріс. У 1909 році збірка нараховувала понад 10 000 томів, переважно, природничої літератури. Сьогодні це понад 73000 видань із біології, геології, географії, астрономії, ґрунтознавства, рослинництва, ветеринарної медицини та інших природничих наук.
Піклується про цей неоціненний скарб головна бібліотекарка - Ірина Сусуловська. Саме її кропіткій праці ми завдячуємо за упорядковані каталоги, електронні бази даних, оцифрування бібліотечного фонду та приємну робочу атмосферу у найстарішій науковій бібліотеці Галичини. Вітаємо з професійним святом бібліотеку та її зберігача!
Деякі книги, які раніше були доступні тільки для наукової спільноти, тепер відкриті для усіх зацікавлених, це стало можливим завдяки проєктам з оцифрування бібліотечних фондів, читайте онлайн: http://lib.smnh.org

29/09/2026

#Роззирнисьдовкола

Добігає кінця перший місяць осені. Верес звичайний (Calluna vulgaris) – рослина, що дала назву вересню. Не тільки українців, а й скандинавів полонила ця рослина своєю неповторною чарівністю. Шотландці, наприклад, вважають, що верес приносить щастя, особливо гілочки з білими квітками (таке рідко побачите в природі), а у Норвегії верес – національна рослина.
Верес звичайний – вічнозелений невибагливий до умов зростання вид. Його дрібні листки чимось нагадують хвоїнки, але, якщо уважно придивитись, то видно, що краї вузького листка загортаючись донизу, утворюють порожнину, що захищає численні продихи від зайвого випаровування води. Чому ж верес охоче росте не тільки на сухих пустищах, узліссях, у соснових лісах, а й на болоті? Він має резервний механізм випаровування, – продихи на верхній поверхні листка, які на вогких місцях «ввімкнені», а у сухих умовах – закриті.

25/09/2026

У вересні відзначається Міжнародний день захисту озонового шару. Саме над Антарктидою виявили велику озонову діру вперше у 1985 році. Відтоді вчені з усього світу прискіпливо спостерігають за динамікою розмірів цієї діри, адже навіть упродовж року спостерігаються деякі закономірності. Наприклад, відзначено, що у вересні-жовтні озонова діра досягає своїх найбільших розмірів. Та цього вересня за спостереженнями Copernicus Atmosphere Monitoring Service (CAMS) озонова діра має розміри 25 млн кв. км, що приблизно на 5 млн кв. км більше за середнє значення для цієї пори року. Як коментують CAMS, на розміри впливає складна взаємодія атмосферних та хімічних факторів. Та цього разу таке збільшення могло бути зумовлене різким зниженням температури в стратосфері.

Щоб більше дізнатися про дослідження в Антарктиді, приходьте в музей на виставку «Експедиція до Антарктиди».
Проєкт реалізований Державним природознавчим музеєм НАН України у сталому партнерстві з ЗМІN Фундація за співпраці з Національний антарктичний науковий центр, БФ «Розвитку ДПМ НАНУ», Kharkiv School of Architecture, Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка та Харківський ЛітМузей.

Допис: за матеріалами сайту Експедиція XXI.
Фото: Copernicus Atmosphere Monitoring Service.

Address

Teatralna, 18
Lviv
79008

Opening Hours

Wednesday	11:00 - 18:00
Thursday	11:00 - 18:00
Friday	11:00 - 18:00
Saturday	11:00 - 18:00
Sunday	11:00 - 18:00

Telephone

+380322356917

Website

http://www.smnh.org/, https://www.instagram.com/nathist_lviv/

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when State Museum of Natural History (Lviv) posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Museum

Send a message to State Museum of Natural History (Lviv):