Memorium

14/09/2023

Католицька громада в Луцьку має багату кількасотрічну історію, але так склалося, що зараз у місті збереглася лише одна могила католицького священника. Це похованн....

17/01/2023

UA| Як запитати у батьків, дідусів, бабусь, старших сусідів про Меморіал? Ми сформулювали для Вас кілька питань, з якими й самі підходимо на вулиці до людей або надсилаємо мейли їх дітям та онукам в Польщу. Якщо маєте можливість їх поставити - розкажіть нам про відповіді, які ви отримали. З клаптиків інформації зберемо спільний пазл проєкту MEMORIUM.

❔Який перший спогад про це місце?
❔Що чули про цвинтар (і чи чули , що він взагалі там був). Від кого чули?
❔Якщо застали цвинтар самі, то що там робили? Які пам‘ятники запам‘ятали?
❔Як знищувався цвинтар? Як виглядав цей процес?
❔Чи пам’ятають перший меморіал?
❔Будівництво меморіалу (сучасного).
❔Трансформація особливостей святкування 9 травня на Меморіалі.
❔Вічний вогонь.
❔Яким пам‘ятаєте Дім панахиди (у якості костелу, чи як сучасний Дім панахиди). Яка атмосфера цього місця?
❔Чи збереглися у Вас фото Меморіалу?

PL| Jak zapytać o Memoriał rodziców, dziadków, starszych sąsiadów? Sformułowaliśmy dla Państwa kilka pytań, z którymi też podchodzimy do ludzi na ulicy lub wysyłamy e-maile do ich dzieci i wnuków w Polsce. Jeśli ktoś z Państwa ma możliwość i zapytać i podzielić się z nami otrzymanymi odpowiedziami - będzie niesamowite! Ze skrawków informacji ułożymy wspólną układankę projektu MEMORIUM.

❔Jakie jest Twoje pierwsze wspomnienie związane z tym miejscem?
❔ Co słyszałeś o cmentarzu (i czy słyszałeś, że w ogóle taki był). Od kogo słyszałeś?
❔Jeśli sam znalazłeś cmentarz, co tam zrobiłeś? Jakie pomniki zapamiętałeś?
❔ W jaki sposób cmentarz został zniszczony? Jak wyglądał ten proces?
❔Czy pamiętasz pierwszy Memoriał?
❔ Budowa pomnika (nowoczesnego).
❔ Przemiana charakteru obchodów 9 maja w Miejscu Pamięci.
❔ Wieczny ogień.
❔Jak wspominasz Dom Requiem (jako kościół czy jako współczesny Dom Requiem). Jaka jest atmosfera tego miejsca?
❔ Masz jakieś zdjęcia z Miejsca Pamięci?



Проєкт є одним із переможців міжнародного заходу HistoryLab2022, який проводить Internationales Bildungs- und Begegnungswerk in Dortmund - IBB та реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

09/01/2023

UA | Причина смерті - важливий пункт у метриках. З часом він став обов'язковим, і чим далі, тим більше деталей у ньому вказувалося.

🕯️Причина смерті може розповісти дещо більше про захороненого, ніж на перший погляд здається. А ще - це гарний грунт для роздумів про спосіб життя людини у тодішніх реаліях.

⚖️Інше питання - наскільки детальною є інформація про смерть? Чим керується людина, яка вносить дані в метричну книгу? Виключно поверхневим фактажем?

Ось підбірка причин смертей з луцьких метрик періоду 1900-1939 років.

🪦Логічно, що однією з найбільш поширених причин смерті була старість, яка в метриках описується також як стареча немічність або загальне виснаження.

🪦Далі йдуть хвороби: туберкульоз, тиф, водянка, рак, астма, віспа, скарлатина, коклюш, цукровий діабет. Описуються різні види пухлин, чи хвороб крові.

🪦Також жінки часто помирали в процесі пологів, їх діти - від невчасного народження або епілепсії.

🪦У графі причини смерті часом вписували “вбився за власною необережністю”, “випадково вбитий кимось”, “був побитий невідомими злочинцями”, “самогубство”, “нещасний випадок” або взагалі ставили прочерк, ігноруючи причину смерті, коли вона не була достеменно відома.

🪦Окремі типи причин: біль голови, отруєння (чадним газом, до прикладу), застуда, діарея, ангіна, блювота, каміння в нирках, вилив крові, ампутація ноги, опіки, в процесі певної операції.

🪦Іноді пояснення причин смерті скидалося на міні-історію типу “був засланий на Сибір і зник” або ж “помер під час спеки на сінокосі”.

Звичайно, особливо специфічних подробиць смертей варто шукати у судових справах того періоду. Від втоплених у Стиру новонароджених дітей до кривавих вбивств з подробицями.

PL | Przyczyna zgonu jest ważnym punktem w metryce. Może powiedzieć nieco więcej o pochowanej osobie, jednocześnie jest dobrym gruntem do zastanowienia się nad sposobem życia człowieka w ówczesnych realiach.

⚖️Innym pytaniem jest, jak szczegółowe są informacje o śmierci? Czym kieruje się osoba wprowadzająca dane do księgi metrykalnej? Chodzi tylko o powierzchownych faktach?

Oto wybór przyczyn zgonów z metryki łuckiej z lat 1900-1939.

🪦Logiczne jest, że najczęstszą przyczyną śmierci jest starość, która w metrykach określana jest również jako niedołężność starcza lub ogólne wyczerpanie.

🪦Dalej - choroby: gruźlica, tyfus, puchlina, rak, astma, ospa, szkarlatyna, krztusiec, cukrzyca. Opisano różne rodzaje nowotworów lub chorób krwi.

🪦Kobiety często umierały podczas porodu, ich dzieci - z powodu przedwczesnego porodu lub epilepsji.

🪦Wpisywano niekiedy „zabity z własnej nieuwagi”, „zabity przez kogoś przypadkowo”, „został pobity przez nieznanych bandytów”, „samobójstwo”, „wypadek” lub po prostu ustawiali , pomijając przyczynę śmierci, kiedy nie była to dokładna informacja.

🪦Oddzielne rodzaje przyczyn: ból głowy, zatrucie, przeziębienie, biegunka, ból gardła, wymioty, kamienie nerkowe, krwawienie, amputacja nogi, oparzenia, podczas określonej operacji.

🪦Czasami wyjaśnienie przyczyn śmierci przypomina mini-historię typu „został zesłany na Syberię i zniknął” lub „zginął podczas upału na strychu na siano”.

🕯️Oczywiście, konkretnych szczegółów dotyczących zgonów należy szukać w sprawach sądowych z tego okresu. Od noworodków utopionych w rzece Styr po krwawe morderstwa ze szczegółami.




Проєкт є одним із переможців міжнародного заходу HistoryLab2022, який проводить Internationales Bildungs- und Begegnungswerk in Dortmund - IBB та реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

06/01/2023

UA🪦Цвинтар має свої правила.

Так вважав анонімний лучанин, який написав дуже красномовну скаргу про луцький цвинтар. Жодних претензій до мертвих, лише до закоханих, для яких теперішній меморіал був справжнім місцем побачень.

Наводимо переклад уривків замітки "На маргінесі" авторства S.S. на сторінках газети "Głos Wołyński" від 28 травня 1922 року:

🫣До різноманітних вигод міста Луцька варто додати й абсолютну відсутність місць для прогулянок.

🫣 Як має поводитися пара закоханих, що прагне пофліртувати на свіжому повітрі та послухати солов'їв? Шукає повітря, спокою, солов'їв і т.д. і т.п. на...цвинтарі?

🫣 Les extrémités se touchent. [Крайнощі зустрічаються]. Кохання та могили.

🫣 Врешті нічого в тому поганого немає, якби не:

1) зривання квітів, посаджених на могилах з зовсім іншою метою, ніж дарування їй

2) куріння сигарет у нервовому збудженні та кидання недопалків на могили.

3) топтання могил.

PL🪦Cmentarz ma swoje prawa.

Taka była opinia anonimowego mieszkańca Łucka, który napisał bardzo wymowną skargę dotyczącą łuckiego cmentarza. Żadnych pretensji do zmarłych, tylko do kochanków, dla których obecny pomnik był prawdziwym miejscem randek. Tekst „Na marginesach” S.S. okazał się na łamach „Głosu Wołyńskiego” 28 maja 1922 r.

#меморіаллуцьк #луцькісторія #історіяволині


Проєкт є одним із переможців міжнародного заходу HistoryLab2022, який проводить Internationales Bildungs- und Begegnungswerk in Dortmund - IBB та реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

Дуже часто історики знаходять свідчення про якісь місця чи події не через те, що вони були якісь цікаві чи визначні, а якраз навпаки, через проблеми. Так сталося і зі...

29/12/2022

UA🪞Ми вже цитували уривки (що стосувалися ексгумації) з праці Єви Доманської «Nekros. Онтологія мертвого тіла». Але цей текст містить масу важливих тез, які відгукуються нам, коли мова йде про реновацію пам‘яті про людей, похованих на знищеному католицькому кладовищі. Ось переклад ще однієї :

[Про мертвих часто говориться як про живих: становлять вони родину, мають владу, свій уклад; слід піклуватися про них (присутність у пам'яті, місця поховань), виконувати певні зобов'язання, що їх стосуються. Часто складається враження, що померлі інфантилізовані та вимагають такої ж уваги, як і діти, але їх також потрібно контролювати та дисциплінувати. Живі дивляться на мертвих з прагматичної точки зору – вони залишаються важливими в тій мірі, в якій вони здатні служити живим і до тих пір, поки їх можна використовувати як джерело натхнення (Лаура в сонетах Петрарки), або як corpus delicti або як об’єкти трауру, чи об’єкти художнього споглядання, або як резервуар органів, чи об’єкт наукового дослідження. Я вважаю такий підхід важливим, але редукційним і недостатнім.]

PL🪞Przytaczaliśmy już fragmenty (dotyczące ekshumacji) pracy Ewy Domańskiej „Nekros. Ontologia martwego ciała”. Ale ten tekst zawiera wiele ważnych tez, które rezonują z nami, jeśli chodzi o renowacji pamięci o osobach pochowanych na zniszczonym cmentarzu katolickim. Oto jedna z takich:

[O zmarłych często mówi się tak jak o żywych: stanowią oni rodzinę, mają władzę, swoje dominia, należy o nich dbać (o ich obecność w pamięci, o miejsca pochówku), wykonywać istniejące wobec nich obowiązki. Często ma się wrażenie, że zmarli są infantylizowani i wymagają takiej opieki jak dzieci, ale trzeba ich także kontrolować i dyscyplinować. Żyjący patrzą na zmarłych z pragmatycznego punktu widzenia – pozostają oni ważni o tyle, o ile służą żyjącym i o ile mogą być wykorzystani czy to jako źródło natchnienia (Laura w sonetach Petrarki), czy to jako corpus delicti (procesy sądowe), czy jako obiekty żałoby, przedmioty artystycznej kontemplacji, czy też jako rezerwuar organów lub obiekt badań naukowych. Podejście takie uważam za ważne, ale redukcyjne i niewystarczające.]



Проєкт є одним із переможців міжнародного заходу HistoryLab2022, який проводить Internationales Bildungs- und Begegnungswerk in Dortmund - IBB та реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

27/12/2022

UA🪄Серед метрик, спогадів, краєзнавчих артефактів можна віднайти, навіть, вірші.

Волинська поезія міжвоєнного періоду не є явищем маштабної оцінки літературознавців. Яким же було здивуванням команди Меморіуму, коли вдалося виявити вірш присвячений нашій темі — цвинтарю!

Ось уривок перекладу одного з них на українську: https://www.memorium.in.ua/post/cmentarz1922szary

Цілу версію можна прочитати на сайті, який от-от запуститься.

🌚Автор - такий собі Шари (Szary). Вірш опублікований у газеті Głos wołyński, 1922 рік.

PL🪄Wśród metryk, wspomnień, artefaktów lokalnej historii można znaleźć nawet wiersze.

Poezja wołyńska okresu międzywojennego nie jest zjawiskiem szeroko ocenianym przez krytyków literackich. Jakie było zdziwienie ekipy Memorium, gdy udało się odnaleźć wiersz poświęcony głównemu tematowi projektu – cmentarzowi!

Oto kawałek tłumaczenia jednego z nich na język ukraiński. Całą wersję można znaleźć na stronie https://www.memorium.in.ua/post/cmentarz1922szary
Już wkrótce będzie możliwość czytać stronę po ukraińsku i polsku.

🌚Autorem jest niejaki Szary. Wiersz ukazał się w gazecie Głos wołyński, 1922. Tłumaczenia na język ukraiński dokonała Anna Zotova.



Проєкт є одним із переможців міжнародного заходу HistoryLab2022, який проводить Internationales Bildungs- und Begegnungswerk in Dortmund - IBB та реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

25/12/2022

UA❓Де шукати спогади, які декларують колишні реалії, якщо нема можливості запитати безпосередньо?

У хроніках. Різного типу. Ось, наприклад, згадка про колишнє кладовище у хроніці одного з класів Семикласної Публічної Загальної Школи №7 ім. Марії Конопницької в Луцьку.

🖋️Текст містить записи учениць протягом трьох класів - V, VI, VII.

[Дня 1 листопада 1933 Польща святкує свято на честь тих солдатів, котрі полягли, обороняючи Вітчизну. Наша школа також взяла участь в жалобній процесії на цвинтар, де ми поклали вінки. Писала Біжі (пол. Biźi).]

PL❓Gdzie szukać wspomnień, które deklarują przeszłe realia, jeśli nie ma możliwości bezpośredniego zapytania? W kronikach. Rożnego rodzaju. Np. wzmianka o dawnym cmentarzu pojawia się w kronice jednej z klas Siedmioklasowej Publicznej Szkoły Ogólnokształcącej nr 7 im. Marii Konopnyckiej w Łucku.

🖋️Tekst zawiera wzmianki uczennic z trzech klas – V, VI, VII.

[Dnia 1 listopada 1933 Polska obchodzi święto ku czci poległych żołnierzy w obronie Ojczyzny. Nasza szkoła wzięła też czynny udział w żałobnym pochodzie na cmentarz gdzie składaliśmy wianki. Pisała Biźi]

Проєкт є одним із переможців міжнародного заходу HistoryLab2022, який проводить IBB Dortmund та реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

🔑Інформація взята зі статті Артура Альошина /
Informacja pochodzi z artykułu Artura Aloszyna

https://www.volynia.com/pl/post/pl-kronika-1

Mamy bardzo fajną ciekawostkę, która pokazuje na żywo historię życia jednej z klas Siedmioklasowej Publicznej Szkoły Powszechnej №7 im. Marii Konopnickiej w Łucku. Ta kronika zawiera wpisy dziewczynek z tej szkoły w ciągu trzech klasów — V, VI, VII. Podzieliliśmy te wpisy zgodnie z r...

18/12/2022

UA👁️Щоб підійти до питання [ексгумації] більш предметно, звернемося до праці польського історика, теоретика історіографії Єви Доманської “Nekros. Онтологія мертвого тіла”, в якій авторка описує суть і доцільність цього процесу.

“Термін “ексгумація”, перекладається як “виймання з могили”, але насправді латинське exhumatio (ex + humus) я б розуміла як вилучення з певного компонента ґрунту – гумусу, а отже - порушення процесу гуміфікації та мінералізації некроперсони. Я також за абсолютну повагу до місць поховання та їх охорону, навіть ціною їх зневаги та забуття. Культурне забуття часто стає умовою спокою померлих (тут: природне розкладання їхніх останків). Звісно, це лише риторична декларація, що доводить до крайності конкретно розуміючу тут пошану до померлих та їхніх трупів. На практиці дотримання такої заборони було б ні можливим, ні бажаним, напр. за рахунок діяльності суду, проведення наукових досліджень та землеустрою. Проте ексгумацію слід розглядати як щось виняткове, а не як стандартну практику. Я розумію це як стратегічно прийнятий принцип і точку відліку для проведених обговорень, абсолютну мету, якої неможливо досягти”.

PL👁️Aby podejść do zagadnienia [ekshumacji] bardziej podmiotowo, sięgnijmy do pracy polskiej historyczki, teoretyczki historiografii Ewy Domańskiej „Nekros. Ontologia martwego ciała”, w której opisuje ona istotę i celowość tego procesu.

“Termin „ekshumacja” tłumaczy się jako „wyjęcie z grobu”, ale w istocie łacińskie *exhumatio* (*ex* + *humus*) rozumiałabym jako wydobycie ze specyficznego składnika gleby – humusu, a zatem naruszenie zachodzącego m.in. w procesach humifikacji i mineralizacji powstawania metazbiorowości, nekropersony. Opowiadam się też za bezwzględnym szacunkiem dla miejsc pochówków i ich ochroną nawet za cenę ich zaniedbania i zapomnienia. Często bowiem kulturowe zapomnienie staje się warunkiem spokoju zmarłych (tutaj: naturalnej dekompozycji ich szczątków). Rzecz jasna, jest to jedynie retoryczna deklaracja posuwająca specyficznie tutaj rozumiany szacunek wobec zmarłych oraz ich martwych ciał i szczątków do
ekstremum. W praktyce przestrzeganie takiego zakazu nie byłoby ani możliwe, ani pożądane m.in. ze względu na czynności sądowe, prowadzenie badań naukowych i gospodarowanie terenami13. Jednak ekshumacja powinna być traktowana jako coś wyjątkowego, a nie jako standardowa praktyka. Deklarację tę traktuję tutaj jako strategicznie przyjętą zasadę i punkt odniesienia dla prowadzonych rozważań, niemożliwy do osiągnięcia cel absolutny”.



Проєкт є одним із переможців міжнародного заходу HistoryLab2022, який проводить Internationales Bildungs- und Begegnungswerk in Dortmund - IBB та реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

16/12/2022

UA⛏️🧱Як руйнували католицький цвинтар? Свідомо. За наказом. Згідно розпорядження.

[З метою приведення в належний стан території кладовища по вул. 5-го Лютого дозволити похоронному бюро прибрати зруйновані надмогильні споруди давністю більше 30 років і за якими родичі не здійснюють догляду].

PL⛏️🧱Jak niszczono cmentarz katolicki? Świadomie. Zgodnie z zamówieniem.

[W celu sprowadzenia terenu cmentarza przy ul. 5 lutego zezwolić zakładowi pogrzebowemu na usunięcie zniszczonych nagrobków, które mają więcej niż 30 lat i nie są pod opieką bliskich].




Проєкт є одним із переможців міжнародного заходу HistoryLab2022, який проводить IBB Dortmund та реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

Джерело світлини: ДАВО.