Національний музей історії України у Другій світовій війні. Офіційна стор.

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Національний музей історії України у Другій світовій війні. Офіційна стор.
Call Directions Website Contact the museum
25/09/2026

Показ фільму-дослідження «Ще один прапорець» в Музеї війни став для нас продовженням розмови, яку ми розпочали під час зйомок самої стрічки: що відбувається з народним меморіалом на Майдані сьогодні і яким може бути його майбутнє.

Це простір, що виріс із кількох прапорців у десятки тисяч імен, фотографій та особистих знаків пам’яті – і водночас поставив перед нами багато складних питань про турботу, видимість, правила та відповідальність.

Після показу говорили про те, де проходить межа між особистим горюванням і спільною пам’яттю, чи має держава втручатися в цей простір і як почати діалог про його майбутнє, не забравши в людей право пам’ятати по-своєму.

Дякуємо всім, хто дивився, говорив, сперечався і залишився з нами в цій непростій розмові.

24/09/2026

Вже цієї суботи о 14:00 чекаємо вас на авторській екскурсії мисткині Вероніки Моль і нашої співзасновниці Катерини Даценко у Музеї війни.

Посилання на реєстрацію - у коментарях

Як говорити з тими, хто пройшов крізь різний досвід війни, щоб підтримка не перетворилася на бар'єр?Наші партнери Europe...
24/09/2026

Як говорити з тими, хто пройшов крізь різний досвід війни, щоб підтримка не перетворилася на бар'єр?

Наші партнери European Business Association спільно з Національний музей історії України у Другій світовій війні. Офіційна стор. запрошують на захід про чутливі та підтримуючі комунікації в бізнесі.

Під час події поговоримо про:

🔹 Принципи взаємодії без шкоди та бар’єрів
🔹 Військовий і ветеранський досвід у внутрішніх комунікаціях
🔹 Практичну адаптацію HR та PR-процесів до нових реалій

📅 Коли: 29 вересня, 11:30–13:30
📍 Де: Київ, вул. Лаврська, 27 (Музей історії України у Другій світовій війні)
🔗 Реєструйтеся за посиланням у коментарях

Долучайтеся та змінюйте комунікації вашої компанії на краще ❤️

Дмитро не мав досвіду строкової служби чи військової кафедри, проте коли постала потреба – став на захист України зі збр...
24/09/2026

Дмитро не мав досвіду строкової служби чи військової кафедри, проте коли постала потреба – став на захист України зі зброєю в руках.

Дмитро Сумський («Шаман») народився 24 вересня 1974 р. в Калінінграді (нині – рф). Він рано втратив батька, тому вихованням хлопця займався вітчим. За його ж ініціативою з родиною Дмитро у 13-річному віці переїхав до Києва. Хлопець із дитинства захоплювався технікою, важкою музикою, шахами та читанням книжок. Грав на електрогітарі – в середині 1990-х років був гітаристом київського рок-гурту «Інферно». Після закінчення школи пішов працювати в будівельну бригаду, займався ремонтом квартир.

Дмитро Сумський був активним учасником Революції Гідності. На Майдані він зблизився з представниками громадського руху «Правий сектор», пройнявшись націоналістичними ідеями. На початку березня 2014 року він вступив до цієї організації, а від вересня – став бійцем ДУК «Правий сектор».

Уже від жовтня 2014 року в складі 1-ї штурмової роти 5-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор» Дмитро воював на околицях Донецького аеропорту та селища Піски Донецької області. За рік він перейшов до тактичної групи «Санта» ДУК «Правий сектор» на посаду стрільця, виконував бойові завдання в районі населених пунктів Піски, Водяне та Тоненьке. Від лютого 2016 року брав участь в обороні Авдіївки, де повною мірою розкрився його талант артилериста-мінометника.

На жаль, саме несправність у мінометі призвела до нещасного випадку 30 березня 2017 року, який забрав життя Дмитра в районі «авдіївських дач». Похований Захисник на Лісовому кладовищі в Києві.

Дмитро Сумський був відзначений багатьма недержавними загальноукраїнськими нагородами, а у 2021 році – нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Вічна слава Герою!

Автор публікації – Іван Федірко

Цими вихідними чекаємо вас на інтерактиви та майстеркласи від наших екскурсоводів, а також на кураторську ексурсію виста...
23/09/2026

Цими вихідними чекаємо вас на інтерактиви та майстеркласи від наших екскурсоводів, а також на кураторську ексурсію виставкою "Це може бути тиша" - це ваша остання можливість почути від Вшануй про важливі ритуали пам'яті.

У Музеї війни відбулося відкриття виставкового проєкту «За нашу і вашу свободу». Експозиція представляє білоруську націо...
22/09/2026

У Музеї війни відбулося відкриття виставкового проєкту «За нашу і вашу свободу». Експозиція представляє білоруську національну символіку, військову форму та нагороди білоруського визвольного руху. Проєкт реалізовано у співпраці з Геральдычная рада "Пагоня" до 35-річчя затвердження біло-червоно-білого прапора та герба «Пагоня» як державних символів Республіки Білорусь.

Офіційну частину відкрив в. о. генерального директора Музею війни Олег Кучерявий. У своїй промові він наголосив на тому, що сьогодні українські захисники та білоруські добровольці, як і п’ять століть тому під Оршею, протистоять московській навалі. У часі російсько-української війни Музей неодноразово експонував артефакти білоруських героїв, тож представлення цієї виставки стало продовженням такого шляху.

З вітальним словом також виступив голова Геральдичної ради «Пагоня» Мікіта Забуга. Учасник бойових дій, білоруський громадський діяч та благодійник твердо знає наскільки важливо повертати історію, плекати мову та закріплювати національні символи, які слугують фундаментом нації. Він подякував музейній команді за можливість представити історичні традиції, символи білоруської державності та боротьби, під якими білоруси зараз захищають Україну й ідеї, що визначатимуть образ вільної Білорусі у майбутньому.

Координатор Національної комісії з нагород при Об’єднаному перехідному кабінеті Білорусі та член Геральдичної ради «Пагоня» Олесь Чайчиць презентував нову нагороду: Медаль Клаудзія Дуж-Душеуського (Медаль Прапора), яку розробила і вручає Геральдична рада, та розповів про людей, відзначених цією нагородою. Окрім того, пан Олесь прочитав лекцію «Народжений зі світла і віри» – про історію та сьогодення білоруської державної та національної символіки.

Особливим моментом події стала урочиста передача колекції білоруських нагород до фондової колекції Музею. Вона включає відзнаки Ради БНР, Об’єднаного перехідного кабінету Білорусі, Білоруської визвольної армії та, звичайно ж, Медаль Прапора.

«За нашу і вашу свободу» – це розповідь про Білорусь мовою символів. Виставка об’єднує історію та сучасність, показуючи: боротьба за свободу не має кордонів, а солідарність народів – це сила, що змінює хід історії.

«Бабин Яр: пам’ять як відповідальність»Масові розстріли євреїв у Бабиному Яру є одним із найстрашніших символів нацистсь...
22/09/2026

«Бабин Яр: пам’ять як відповідальність»

Масові розстріли євреїв у Бабиному Яру є одним із найстрашніших символів нацистських злочинів на території України. Водночас упродовж десятиліть радянський тоталітарний режим замовчував та викривлював історію цих трагічних подій.

До 85-х роковин трагедії у Бабиному Яру Музей війни запрошує на публічну розмову-дискусію з дослідником Голокосту Юрієм (Аміром) Радченком. Під час заходу буде розкрита низка питань:
- Як радянська влада цілеспрямовано стирала пам’ять про Бабин Яр і як ці дії призвели до нової катастрофи – Куренівської трагедії?
- Як травматичні події впливають на пам’ять поколінь та яка роль усної історії у дослідженні складних історичних подій?
- З якими сучасними викликами зіштовхуються дослідники та профільні установи в питанні комеморації Голокосту?

Юрій (Амір) Радченко – кандидат історичних наук, науковий співробітник Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», докторант ДНУ імені Олеся Гончара та дослідник Центру сучасної історії ім. Миколи Гаєвого УКУ.
Модератор заходу: Ігор Бучма – провідний екскурсовод Музею війни.

Де: Музей війни, Головний корпус
Коли: 22 вересня, 15:00
Вхід вільний

21 вересня 2026 року виповнилося 160 років від дня народження Олексія Семеновича Галкіна – видатного діяча, який у вирі ...
22/09/2026

21 вересня 2026 року виповнилося 160 років від дня народження Олексія Семеновича Галкіна – видатного діяча, який у вирі Українських визвольних змагань 1917–1921 років присвятив власний досвід розбудові національної армії.

Уродженець Київщини здобув ґрунтовну освіту, під час Першої світової війни отримав звання генерал-лейтенанта та служив у штабі Південно-Західного фронту.

У 1917 році він підтримав український військовий рух і очолив українізацію підрозділів на фронті, зробивши вагомий внесок у формування Армії УНР. Навесні 1918 року Олексій Семенович став на чолі Головного штабу, а пізніше працював у канцелярії відповідного міністерства. У червні 1919 року поблизу Тернополя він потрапив до польського полону, де провів майже рік. Звільнившись у 1920 році, воєначальник очолив Головну мобілізаційну управу, а згодом обійняв посаду військового міністра.

За вагомі заслуги в організації оборони держави Олексія Галкіна було удостоєно звання генерал-полковника Генерального штабу.

У січні 1921 року він залишив службу за станом здоров’я та переїхав до Галичини, де 11 років мешкав у маєтку митрополита Андрея Шептицького.

У 1939 році 73-річного генерал-полковника заарештувала радянська влада. У червні 1941 року його етапували на схід срср, а 3 березня 1942 року він помер на засланні в Астрахані.

Пам’ятаємо та шануємо героїв, які віддали життя за свободу України!

English below«ARMORS»: ісландське мистецтво у столиці УкраїниУ Музеї війни вперше відбувся особливий вечір ісландської к...
21/09/2026

English below

«ARMORS»: ісландське мистецтво у столиці України
У Музеї війни вперше відбувся особливий вечір ісландської культури. Подія поєднала кілька складових: відкриття виставки відомої ісландської скульпторки Стейнунн Торарінсдоттір «ARMORS», дипломатичний прийом за участю офіційних осіб України та Ісландії, а також показ документального фільму «День, коли Ісландія завмерла».

Відкриваючи програму, Надзвичайний і Повноважний Посол Ісландії в Україні Фрідрік Йонссон підкреслив: «У часи надзвичайних випробувань важливо пам'ятати й відзначати те, що зрештою робить нас людьми. Нашу історію, наше мистецтво, нашу боротьбу за краще майбутнє».

Спершу на території Музею було презентовано виставку «ARMORS». Стейнунн Торарінсдоттір розповіла більше про задум проєкту: у центрі композиції — андрогінні людські фігури, поставлені поруч із детально відтвореними середньовічними обладунками. Для їх виготовлення застосували 3D-сканування історичних лат із постійної колекції нью-йоркського The Metropolitan Museum of Art, що дозволило досягти високої точності деталей. Фігури відкриті для дотику й взаємодії, спонукаючи глядачів ставати частиною «діалогу» між парами скульптур.
«Я не можу уявити більш доречного та символічного місця для представлення «ARMORS», ніж те, де ми зараз перебуваємо. Ми в Ісландії неймовірно захоплюємося мужністю та стійкістю України в ці такі непрості часи і підтримуємо вас усіх серцем», — поділилася мисткиня.

Виконуючий обов'язки генерального директора Музею війни Олег Кучерявий висловив вдячність Посольству Ісландії, яке очолило підготовку комплексної культурної події: «Можна сміливо сказати, що завдяки спільним зусиллям сьогодні ми маємо можливість бачити частину ісландської культури в Україні. Ми дуже пишаємося, що саме наш Музей став майданчиком для втілення такого міжнародного культурного проєкту».

Далі гостей запросили на прийом, під час якого до присутніх звернувся заступник Міністра закордонних справ України Євген Перебийніс. Він звернув увагу на багатовіковий спільний політичний та культурний простір України та Ісландії, що сягає своїм корінням княжих часів.

Завершила вечір демонстрація документального фільму «День, коли Ісландія завмерла», який розповідає про особливу віху боротьби за гендерну рівність в Ісландії — загальний жіночий страйк 24 жовтня 1975 року, в якому взяли участь 90% ісландок.

Заходи, що відбулися в Музеї війни, стали особливою віхою в історії культурного співробітництва між Україною та Ісландією. Музей війни запрошує відвідати виставку «ARMORS» та доторкнутися до сучасного мистецтва Ісландії.


“ARMORS”: Icelandic Art in the Capital of Ukraine
For the first time, the War Museum hosted a special evening of Icelandic culture. The event brought together several elements: the opening of the exhibition “ARMORS” by the renowned Icelandic sculptor Steinunn Thórarinsdóttir, a diplomatic reception attended by officials from Ukraine and Iceland, and a screening of the documentary “The Day Iceland Stood Still”.

Opening the programme, the Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary of Iceland to Ukraine, Friðrik Jónsson, stressed, “In times of extraordinary challenges, it is important to remember and celebrate what ultimately makes us human: our history, our art, our struggle for a better future.”

The exhibition “ARMORS” was presented first, on the Museum grounds. Steinunn Thorarinsdottir spoke about the concept behind the project: at the centre of the composition are androgynous human figures placed alongside meticulously recreated medieval armour. To produce them, the artist used 3D scanning of historical armour from the permanent collection of The Metropolitan Museum of Art in New York, which made it possible to achieve a high degree of detail. The figures are open to touch and interaction, inviting viewers to become part of the “dialogue” between the pairs of sculptures.

“I cannot imagine a more fitting and symbolic place to present “ARMORS” than the one where we are now. In Iceland, we greatly admire the courage and resilience of Ukraine in these very difficult times, and we support all of you with our hearts,” the artist said.

Acting Director General of the War Museum Oleh Kucheriavyi expressed gratitude to the Embassy of Iceland, which led the preparation of this comprehensive cultural event, “We can safely say that, thanks to joint efforts, today we have the opportunity to see a part of Icelandic culture in Ukraine. We are very proud that it was our Museum that became the venue for such an international cultural project.”
The guests were then invited to a reception, during which Deputy Minister of Foreign Affairs of Ukraine Yevhen Perebyinis addressed those present. He drew attention to the centuries-old shared political and cultural space of Ukraine and Iceland, which goes back to the princely era.

The evening concluded with a screening of the documentary “The Day Iceland Stood Still,” which tells the story of a landmark moment in the fight for gender equality in Iceland: the nationwide women’s strike of 24 October 1975, in which 90% of Icelandic women took part.

The events held at the War Museum marked a special milestone in the history of cultural cooperation between Ukraine and Iceland. The War Museum invites you to visit the “ARMORS” exhibition and experience contemporary Icelandic art first-hand.
Ambasada Islandii w Warszawie / Embassy of Iceland in Warsaw
Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine

Андрій завжди прагнув захистити інших як старший брат, як батько, як поліцейський, як парамедик та як військовий. Та нин...
19/09/2026

Андрій завжди прагнув захистити інших як старший брат, як батько, як поліцейський, як парамедик та як військовий. Та нині він обороняє нас як янгол-охоронець.

Андрій Алексєєнко народився 19 вересня 1994 року на Донеччині. Після закінчення школи вступив до професійного училища № 113 у Костянтинівці, де здобув спеціальність електрогазозварювальника. У віці 24 років обрав шлях правоохоронця, вступив до Донецький державний університет внутрішніх справ .

З початком широкомасштабного вторгнення Андрій не зміг стояти осторонь, спершу опанував навички парамедика, аби, окрім звичних обов’язків, мати можливість урятувати якнайбільше людей. Йому було не сила терпіти ті руйнування, що зазнав його рідний край від руки окупантів, тому, убезпечивши свою родину, він зі словами: «Хто, як не я? Я оберігатиму ваш сон, мої любі!» – вирушив на фронт.

Позивний «Медоїд» взяв на честь тварини, що не має страху перед ворогами та небезпекою. Спершу був зарахований до Штурмовий полк «Сафарі» ОШБ НПУ «Лють» . Згодом, пройшовши суворий відбір, Андрій вступив до Спецпідрозділ ГУР МО України «Артан» . Мав звання старшого солдата, був кулеметником. Брав участь у багатьох стратегічно важливих операціях, зокрема на острові Зміїний.

17 жовтня 2023 р. Андрій Алексєєнко загинув на куп’янському напрямі поблизу населеного пункту Іванівка Харківської області внаслідок ворожого танкового обстрілу. Воїна не змогли поховати в рідній Костянтинівці через близькість до фронту, тому останній спочинок він знайшов у місті Київ на Лісовому кладовищі.

У Захисника залишилися кохана дружина та двоє діток.

Address

Лаврська 27
Kyiv
01015

Opening Hours

Tuesday 10:00 - 16:30
Wednesday 10:00 - 16:30
Thursday 10:00 - 16:30
Friday 10:00 - 16:30
Saturday 10:00 - 17:30
Sunday 10:00 - 17:30

Telephone

+380442856950

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Національний музей історії України у Другій світовій війні. Офіційна стор. posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Museum

Send a message to Національний музей історії України у Другій світовій війні. Офіційна стор.:

Shortcuts

Share

Category