What are the opening hours?

Wednesday 10:00 - 18:00 Thursday 10:00 - 18:00 Friday 10:00 - 18:00 Saturday 10:00 - 18:00 Sunday 10:00 - 18:00

Музей Івана Гончара (Ivan Honchar Museum)

Home
Ukraine
Kyiv
Музей Івана Гончара (Ivan Honchar Museum)

www.honchar.org.ua
www.youtube.com/kozamedia
https://linktr.ee/honchar.museum
(311)

Місія музею: бути сучасною установою з вивчення, збереження, інтерпретації та презентації культурної самобутності України, максимально ефективно слугувати суспільству та його демократичному розвитку шляхом влаштування музейних виставок, наукових форумів, фестивалів, надання культурних, мистецьких, дослідницьких, навчальних та освітніх програм різним спільнотам і найширшій багатокультурній аудиторії. Museum mission: To perform the greatest possible public service in the field of cultural heritage and traditional arts to local residents and communities, tourists and to the multicultural audiences on local and national levels through exhibitions, research, art and educational programs, partnerships, professional training and consultancy.

23/10/2026

Від хліба до весілля: яку роль відігравав рушник 🕊
⠀
Український рушник мав особливе значення в традиціях і обрядах. Ним накривали хліб, прикрашали оселю, оздоблювали ікони. А якщо його не було, в обрядах використовували відріз чистого полотна.
⠀
Рушники супроводжували різні події та ритуали. Серед них — весільні, сватівські, похоронні, поминальні й подарункові. Їхня посередницька роль в обрядах залишалася незмінною.
⠀
Про різноманіття цих традицій розповідає колекція Музею Івана Гончара. Іван Гончар зібрав понад 1000 рушників із різних історико-етнографічних регіонів України. Приблизно третина з них — вишиті, решта — ткані.
⠀
Особливе місце в колекції посідають вишиті рушники, пов’язані з весільним обрядом. На це вказує одна з найпоширеніших композицій — Дерево, яке часто називають Деревом роду або Деревом життя.
⠀
Рушник — складова матеріальної та духовної спадщини українців. А колекція Івана Гончара допомагає побачити, наскільки різноманітними були його призначення та місце в традиційному житті.
⠀
Побачити рушники з колекції Івана Гончара можна в рамках експозиції «Вимір буття», в рамках виставкого проекту «Іванів ковчег» можна з 28 жовтня до 8 листопада.
⠀
🎫 Квитки: https://honchar.event.net.ua/cart/event?id=11315

20/10/2026

Понад 500 ікон: чому Іван Гончар вважав їх безцінними✨
⠀
Для митця іконопис був одним із найцінніших видів народного й професійного мистецтва. Він бачив у ньому не лише духовну силу, а й можливість простежити розвиток українського мистецтва від Середньовіччя до Бароко.
Упродовж життя Іван Гончар зібрав унікальну колекцію, що налічує понад 500 ікон і сьогодні входить до основного фонду музею.
⠀
Митець умів розпізнавати особливості іконопису різних регіонів України: теплу червоно-коричневу гаму Київщини, зелено-жовто-коричневий колорит Полтавщини, мальовничі образи Чернігівщини з позолоченою різьбою, монументальність і пластичність форм ікон Вінниччини.
⠀
Особливе місце в зацікавленнях Івана Гончара посідали козацькі ікони та образи з історичними діячами й воїнами.
Та найважливішою місією Іван Гончар вважав популяризацію іконопису. Він був переконаний, що головне призначення ікони — її духовна сила, яка впливає на людину, виховує та облагороджує її.
⠀
🔸 Побачити ікони з колекції Івана Гончара можна в рамках виставкового проєкту «Іванів ковчег», що триватиме до 29 листопада.

🔸 Для огляду запрошуємо з середи до неділі з 10:00 до 18:00.
⠀
1. "Святий Юрій Змієборець"
кін. ХІХ – поч. ХХ ст.
Фастівський р-н, Київська обл.
⠀
2. "Святий Миколай"
кін. ХІХ – поч. ХХ ст.
Миргородський р-н, Полтавська обл.
⠀
3. "Богородиця Троєручиця"
кін. ХІХ ст
Чернігівська обл.
⠀
4. "Свята Варвара"
поч. ХІХ ст.
с.Кошаринці, Гайсинський р-н, Вінницька обл.

16/10/2026

Музѝки вже грають, отже, зустрічаємося сьогодні в музеї на концерті Надобридень'26 | Жива традиція☀️
⠀
Поринемо у теплі спогади з фольклорних мандрівок, згадаємо шлях творення капели Надобридень (Nadobrydeň) та торкнемося живого спадку, який так дбайливо берегли для нас.
⠀
Це буде вечір традиційної інструментальної музики, спілкування та щирого натхнення.
⠀
Насолоджуватимемося кожною мелодією, а далі — музики запросять до танцю, аби традиція звучала й вигравала в кожному русі🌿
⠀
16 жовтня | 18:30
⠀
🔸 Квитки: https://honchar.event.net.ua/cart/event?id=11519
🔸 Вхідний квиток — 350 грн. Для військових та ветеранів — вхід вільний.
⠀⠀
📍 Музей Івана Гончара: м. Київ, вул. Лаврська, 19

15/10/2026

Понад 8 тисяч книг. Один список. Один наказ — знищити.
⠀
У 1954 році саме стільки видань Головліт визнав «ворожими комуністичному режиму». Їх вилучали з бібліотек і списували на макулатуру.
⠀
Поки одні книги прирікали на знищення, інші знаходили прихисток у меморіальній бібліотеці Івана Гончара.
⠀
Наражаючи себе на серйозну небезпеку, він цілеспрямовано рятував розстріляне й заборонене українське слово. Саме так до книгозбірні потрапили твори Миколи Хвильового, Миколи Куліша, Івана Багряного, Уласа Самчука, Валер’яна Підмогильного, Володимира Винниченка та інших авторів, чиї імена радянська влада намагалася стерти з пам'яті.
⠀
Серед книжкових скарбів бібліотеки — «Історія України-Русі» Миколи Аркаса. Під час Першої світової війни більшу частину її накладу було спалено, а в радянські часи книгу повністю заборонили. Лише у 1990 році вона знову повернулася до українського читача.
⠀
Сьогодні меморіальна бібліотека Івана Гончара налічує понад 4 тисячі видань. Це не лише книжкова колекція, а безцінне першоджерело для фольклористів, істориків і всіх, хто досліджує генетичний код української культури.
⠀
Побачити деякі з найцінніших збережених книг можна і сьогодні в рамках виставкового проєкту «Іванів ковчег», що триватиме до 29 листопада.

🎫 Квитки: honchar.event.net.ua

14/10/2026

Крізь прочинене віконце ллється тепле світло кімнати, що за довгі роки чула сотні людських голосів у піснях ✨
⠀
Ми ж продовжуємо розповідати про серпневу експедицію, під час якої провели 46 сеансів у 16 селах Бориспільського, Броварського та Золотоніського районів (Жуківка, Мала Супоївка, Сотниківка, Розумівка, Сулимівка, Годунівка, Черняхівка, Фарбоване, Добраничівка, Ташань, Жорнокльови, Левченкове, Нехайки, Піщане, Домантове та Богуславець).
⠀
Велике щастя — досі записувати людей 1930-х років народження. Вони пригадують найдавніші зразки пісенної творчості та володіють автентичною манерою співу, порівняно з респондентами, народженими на 10–20 років пізніше.
⠀
Впродовж 10 експедиційних днів вдалося записати пісні та свідчення від 75 респондентів, 45 із яких — місцеві жителі. Справжнім унікальним відкриттям для нас став гурт «Ташанські вечорниці», у якому всі співачки та присутні на сеансі респонденти були місцевими.
⠀
Щиро дякуємо пані Вікторії Майковській за сприяння у проведенні кількох сеансів із гуртом у її етноцентрі «Хата баби Рози», за теплий і гостинний прийом, а також за допомогу в організації приїзду найстаршої співачки Галини Федорівни Малишко (1934 р. н.). Її незабутній тембр тепер можна буде почути окремою звуковою доріжкою, адже всі записи ми здійснювали багатоканальним методом.
⠀
Від співачок гурту ми записали цикл весільних пісень із «тюканням» (41 од.), старовинні ліричні, строкові, рекрутські та обрядові пісні зимового періоду, етнографічну інформацію про Трійцю та Купала, історії про місцевих майстрів, відомий Ташанський ярмарок і спогади про Голодомор.
⠀
Тож маємо ще багато збережених голосів та історій, якими плануємо ділитися й надалі🌷

13/10/2026

Жодної фальші, сучасних переосмислень чи адаптацій — тільки справжнє, безкомпромісне звучання української традиції.
⠀
Саме так ставився до традиційної музики Михайло Хай — видатний етномузиколог, дослідник і засновник гурту «Надобридень». За життя він зібрав величезний архів фольклорних записів з різних регіонів України та непохитно стояв на варті їхньої автентичності.
⠀
Михайло Йосипович був принциповим дослідником: від капели він вимагав, щоб кожна мелодія звучала саме в тому складі інструментів, у якому її зафіксували в експедиціях. Він глибоко відчував матеріал і під час польових досліджень миттєво відрізняв давні, найцінніші музичні пласти від пізніших напливів, спрямовуючи носіїв традиції згадувати саме архаїку. Головною метою його праці завжди залишалося просвітництво — відкривати людям глибину народної музики.
⠀
16 жовтня запрошуємо вас на особливу подію — концерт-вечір пам'яті Михайла Хая.
⠀
Це буде зустріч із живим спадком людини, завдяки якій понад 30 років тому з'явився гурт «Надобридень». Музиканти виконають найцікавіші та найулюбленіші мелодії з архівів Михайла Йосиповича, відтворюючи те саме чисте звучання, яке він так ревно беріг.
⠀
16 жовтня | 18:30
⠀
🔸 Квитки: https://honchar.event.net.ua/cart/event?id=11519
🔸 Вхідний квиток — 350 грн. Для військових та ветеранів — вхід вільний.
⠀
📍 Музей Івана Гончара: м. Київ, вул. Лаврська, 19

12/10/2026

20 карбованців, солома і козак Мамай. Історія порятунку.
⠀
У грудні 1965 року Іван Гончар приїхав до Кобеляк на Полтавщині. Від місцевих почув про картину із козаком Мамаєм, яку неодмінно треба побачити. Та коли переступив поріг хати Івана Бугріменка, на стінах її не було.
⠀
Лише після довгої розмови господар повів гостя до клуні. Там, серед соломи, на Івана Гончара чекала знахідка, заради якої він і вирушив у цю експедицію.
⠀
Колись Іван Бугріменко сам приніс картину до місцевого музею. Та замість того, щоб прийняти, йому наказали знищити полотно як «націоналістичне». Він не скорився. Заховав картину в соломі. Згодом схованку почали шукати, проколюючи солому довгим шпилем. Її не знайшли, але полотно все ж було пробите.
⠀
Господар був готовий віддати картину безкоштовно, аби лише знати, що вона буде збережена. Та Іван Гончар не погодився взяти таку реліквію задарма й за рішенням господині заплатив за неї 20 чи 25 карбованців.
⠀
Так картина вирушила до Києва й поповнила домашній музей Івана Гончара. Історія, яка могла закінчитися наказом про знищення, отримала інше продовження — завдяки людині, яка не скорилася, і людині, яка вчасно її відшукала.
⠀
Побачити картини із зображенням козака Мамая з колекції Музею Івана Гончара можна на виставці «Іванів ковчег. Дух Мамая», яка триватиме до 29 листопада.

09/10/2026

Ой заграйте, музики,
В мене нові черевики.
Починайте скоріш грать,
Бо хочеться танцювать!🎻✨

Трішечки привідкриваємо завісу та ділимося з вами залаштунками зйомок відеокурсу про традиційні танці.

Запрошуємо відчути ритм наживо й зануритися в танцювальну культуру разом зі ЩукаРиба вже цими вихідними.

На події дізнаємося про процес створення курсу, першими побачимо навчальні відео та, звісно ж, потанцюємо!

🗓 10 жовтня | 18:00

🔸 Квитки: https://honchar.event.net.ua/cart/event?id=11483
🔸 Для військових та ветеранів — вхід вільний.

Кількість місць обмежена через безпекову ситуацію. В зв’язку з цим ви також можете долучитися до події онлайн, придбавши квиток відповідного типу.

📍 Музей Івана Гончара: м. Київ, вул. Лаврська, 19

08/10/2026

Світлий вечір Покрови вкотре наповнив музейний простір звучанням струн та відчуттям єдності 💫
⠀
Щиро дякуємо братчикам Київського та Львівського Кобзарських Цехів за спільну молитву та відчуття внутрішнього спокою, подароване звучанням кобз та лір.
⠀
Особливо радіємо, що молодь цікавиться та переймає традицію кобзарства з перших уст: від майстра до учня.
⠀
Ще однією подією вечора стала презентація 88 оцифрованих аудіо- та відеозаписів співців з усіх куточків України. Відтепер вони доступні на ресурсах проєкту «Дума».
⠀
Дякуємо кожному за дотичність до збереження української співецької традиції ✨

📸 Світлини: Ольга Ромаш

Address

Лаврська 19
Kyiv
01015

Opening Hours

Wednesday	10:00 - 18:00
Thursday	10:00 - 18:00
Friday	10:00 - 18:00
Saturday	10:00 - 18:00
Sunday	10:00 - 18:00

Website

https://honchar.org.ua/

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Музей Івана Гончара (Ivan Honchar Museum) posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Museum

Send a message to Музей Івана Гончара (Ivan Honchar Museum):