Національний науково-природничий музей НАН України

13/05/2026

18 травня у Міжнародний день музеїв Зоологічний відділ нашого музею запрошує на лекції про птахів, риб, комах і життя українських полярників в Антарктиці, а також на квести, сімейні програми та творчі активності. Цього дня музейні експозиції стануть простором живих історій про тварин і людей, які їх досліджують.

Побачимось у музеї! Світ природи ближче, ніж здається...

12/05/2026

Ботанічний відділ ННПМ підготував до Міжнародного дня музеїв 18 травня інтерактивні програми про хижі рослини, запахи рослин, дивовижні гриби та минуле нашої планети. На відвідувачів також чекатимуть квести, пошук загадкових рослин у музейному просторі та живе знайомство зі світом ботаніки.

Обирайте свої події із програм геологічного, ботанічного, зоологічного чи палеонтологічного відділів та приходьте до музею, цього дня працює одразу понад 20 форматів для дітей і дорослих.

До зустрічі 18 травня у понеділок!

#природничиймузей

11/05/2026

Отже, друзі, сьогодні анонсуємо події, які до Міжнародного дня музеїв підготував Палеонтологічний відділ Національного науково-природничого музею НАН України.

У Палеонтологічному відділі на відвідувачів чекають історії про еволюцію хребетних, демонстрація скелета гіпопотама та майстер-клас зі створення житла із кісток мамутів. Надзвичайно цікавою обіцяє бути лекція про колоніалізм у палеозоологічних дослідженнях і питання привласнення української наукової спадщини.

Запрошуємо до Природничого 18 травня у понеділок , де в один день тут зібрано понад 20 різноманітних програм для різного віку: про природу, тварин, доісторичних істот, рослини й мінерали з різних куточків планети, про історії відкриттів і наукові факти, що змінюють уявлення про світ.

Проведіть цей день серед історій, яким мільйони років. Чекаємо Вас у музеї!

Усі події 18 травня ➡️ https://www.facebook.com/photo?fbid=1280507800915738&set=pcb.1280508874248964

10/05/2026

18 травня Національний науково-природничий музей НАН України запрошує на святкування Міжнародного дня музеїв. 🏛 🦣🌿

Цьогоріч музей працюватиме у понеділок 18 травня з 11:00 до 16:30. Вхід до музею та участь у програмах - безкоштовні.

У цей день традиційно на відвідувачів чекають багато різноманітних активностей для дітей і дорослих:

🔸 тематичні лекції про дивовижних риб, комах, птахів і життя українських полярників в Антарктиці;
🔹 екскурсії про геологічні процеси, геологічну історію території України та еволюцію хребетних від риб до людини;
🔸 демонстрацію скелета гіпопотама, який раніше не експонувався;
🔹 розмови про вулкани, агати Рівненщини та колоніалізм у науці;
🔸 інтерактивні ботанічні програми про хижі рослини, запахи рослин, гриби, гортатимемо «щоденник» планети Земля;
🔹 квести та пошук загадкових рослин у музейному просторі;
🔸 майстерки зі створення споруд з кісток мамутів та творчі активності у експозиції птахів;
🔹 програми про казкових тварин, змій та птахів.

Будемо дуже раді бачити у музеї дітей, дорослих, постійних відвідувачів і тих, хто завітає до нас уперше.

Для участі в інтерактивній екскурсії «Казки про тварин у Природничому музеї» передбачена попередня реєстрація: посилання в коментарях. ➡️☘️

Запрошуємо провести цей день разом з нами!

PS
Наступними днями ми публікуватимемо детальні програми, які підготували відділи нашого музею. Слідкуйте за нашими новинами, попереду ще багато цікавого!

07/05/2026

Дуже тішить, що дедалі більше науковців приходять у блогінг. Саме вони сьогодні часто створюють найцікавішу науково-популярну літературу й тексти про науку для широкої аудиторії.

Їх особлисті сторінки-блоги дозволяють говорити про науку не лише мовою академічних статей, а й через власні риси характеру, гумор, емоції, життєвий досвід і спосіб бачити світ. Це можливість бути не тільки фахівцем, а й живою людиною, яка щодня дивується, помічає, захоплюється і ставить запитання.

Ми часто перепощуємо тексти колег, бо маємо справді сильне й дуже барвисте наукове середовище, і, здається, вже цілу "теплицю" наукового блогерства 🙂 Через тексти колег можна відчути атмосферу нашої установи, які тут настрої, які кумедні бувають науковці, як вони мислять і наскільки щиро продовжують захоплюватися світом.

Як то кажуть "нашого цвіту по цілому світу":

🌿 Олексій Коваленко («Довколаботаніка») Довколаботаніка (також ютуб канал, інстаграм, телеграм канал)
🦣 Леонід Горобець («Стромата») Стромата (також ютуб канал, інстаграм, тредс)
🦤 Вадим Яненко («Paleodaddy») (телеграм канал, сторінка в інстаграм, сторінка в Х)
🗿 Аліна Ступак («Археозоологічні нотатки») @Археозоологічні нотатки (телеграм канал)

Сьогодні — пост від Леоніда:

🦣 На фото фрагмент бивня мамута на якому надряпана схема стоянки стародавніх мисливців, знайдений в селі Межиріч (Канівщина)

🗺Експонат часто називають «найдревнішою картою», вік поважний – близько 15 тисяч років. Чи найдревніша чи може є щось давніше (зокрема схема в печері Ségognole 3 неподалік Парижу) – то нехай фахівці з’ясовують. Але факт, що дуже давня.

🧭Ми звикли думати, що першочергове призначення карти – орієнтація. А це не так. Стародавня людина надряпала чотири хатки, що стоять поруч. Звісно, ніхто не підглядав на карту чалапаючи від однієї хатинки до іншої. Призначення цієї карти – створити модель навколишнього світу. Гадаю, люди вірили, що впливаючи на модель можна вплинути на світ.

🗺Карти призначені для орієнтації з’являться значно пізніше. Впродовж тисячоліть люди створювали карти-моделі. Власне ми й досі цим займаємося. Чим є карти світу у шкільних класах? Вони непридатні для орієнтації, їхнє завдання сформувати уявлення про світ. Автори корегують карту відповідно до власних міркувань – обирають проєкцію, центр тощо і таким чином змінюють наше уявлення про світ. І це лише початок. Вибираючи назви ми не лише фіксуємо точки, а намагаємося вплинути на світ (показова спроба перейменування Мексиканської затоки в Gulf of America), вказуємо яким світ має бути (зокрема Крим позначаємо як територію України, попри тимчасову присутність окупаційного режиму) і т.д. Бо з прадавніх часів палеолітичних мисливців і до сьогодні карта є інструментом, за допомогою якого намагаємося впливати на світ.

Експонат зберігається у Національному науково-природничому музеї НАН України.

🦣На фото фрагмент бивня мамута на якому надряпана схема стоянки стародавніх мисливців, знайдений в селі Межиріч (Канівщина)

🗺Експонат часто називають «найдревнішою картою», вік поважний – близько 15 тисяч років. Чи найдревніша чи може є щось давніше (зокрема схема в печері Ségognole 3 неподалік Парижу) – то нехай фахівці з’ясовують. Але факт, що дуже давня.

🧭Ми звикли думати, що першочергове призначення карти – орієнтація. А це не так. Стародавня людина надряпала чотири хатки, що стоять поруч. Звісно, ніхто не підглядав на карту чалапаючи від однієї хатинки до іншої. Призначення цієї карти – створити модель навколишнього світу. Гадаю, люди вірили, що впливаючи на модель можна вплинути на світ.

🗺Карти призначені для орієнтації з’являться значно пізніше. Впродовж тисячоліть люди створювали карти-моделі. Власне ми й досі цим займаємося. Чим є карти світу у шкільних класах? Вони непридатні для орієнтації, їхнє завдання сформувати уявлення про світ. Автори корегують карту відповідно до власних міркувань – обирають проєкцію, центр тощо і таким чином змінюють наше уявлення про світ. І це лише початок. Вибираючи назви ми не лише фіксуємо точки, а намагаємося вплинути на світ (показова спроба перейменування Мексиканської затоки в Gulf of America), вказуємо яким світ має бути (зокрема Крим позначаємо як територію України, попри тимчасову присутність окупаційного режиму) і т.д. Бо з прадавніх часів палеолітичних мисливців і до сьогодні карта є інструментом, за допомогою якого намагаємося впливати на світ.
---
🏛 Експонат зберігається в Національний науково-природничий музей НАН України

05/05/2026

Відчували коли-небудь момент, коли наука перестає бути абстракцією і стає справжнім досвідом, коли тримаєш у руках форму життя, якій сотні мільйонів років, або раптом розумієш логіку невидимого світу грибів? Саме заради цього відчуття радимо відвідати наші музейні програми.

9 травня ми маємо події, що однаково захоплюють і дітей, і дорослих. Реєстрацію вже розпочато, і наразі це той випадок, коли краще не відкладати:

🔸10:00 Хто такі Кабомбові? [онлайн для дітей]
🔹11:30 У пошуках амонітів для дошкільнят дітям 4-6 років
🔸13:00 У пошуках амонітів: Твоя друга палеонтологічна колекція.
🔹15:00 Руїни хигомікотової імперії [лекція для дорослих]

Прямі посилання на реєстрації лишаємо в коментарях.

До зустрічі 🏛🌿🦣

05/05/2026

Якщо ви бували в нашому музеї або в інших просторах, де ілюстративні матеріали ще не витіснені повністю цифровими зображеннями, то, ймовірно, помічали особливе відчуття від робіт, виконаних безпосередньо художниками. У світі масового цифрового виробництва такі твори дедалі більше набувають цінності унікального артефакту, результату багаторічної практики, спостереження та майстерності людської руки.

Природнича ілюстрація є особливим явищем, в якому поєдналися ґрунтовні знання образотворчих технік, спостережливість та науковий підхід. Саме вона відіграла ключову роль у становленні природничих дисциплін у дофотографічну епоху. Художники-ілюстратори не лише фіксували зовнішній вигляд об’єктів, а й часто ставали співдослідниками, працювали в експедиціях, спостерігали за рослинами й тваринами у природному середовищі, аналізували їхню морфологію, структуру та систематичне положення. Завдяки їхній праці наукові описи отримували візуальну точність і переконливість.

Класичними прикладами є видання Illustrations of the Family of Psittacidae, or Parrots Едварда Ліра, що стало важливим етапом у розвитку орнітологічної ілюстрації; роботи Джона Гульда, який опрацьовував матеріали експедиції Чарльза Дарвіна; ботанічні дослідження Джозефа Далтона Хукера; а також спадщина Марії Сибілли Меріан, чия експедиційна діяльність була винятковою у свій час.

Сьогодні природнича ілюстрація повертає собі статус не лише естетичної, а й пізнавальної практики. У музейному просторі вона допомагає відвідувачам сповільнитися, уважніше придивитися до деталей і побачити природу через призму наукового спостереження та художньої інтерпретації.

Наш музей завжди активно співпрацював і продовжує співпрацю з художниками, які шукають нові способи актуалізації наукових знань через мистецтво. Уже вдруге в експозиційному просторі музею представлено виставковий проект, ілюстрований Катею Шиовою Shiova .shiova, художницею-акварелісткою, яка працює у традиції natural history illustration та поєднує наукову точність із витонченою художньою манерою.

Метод Каті Шиової базується на глибокому вивченні натури, аналізі морфології, кольорових характеристик, структури та екологічного контексту об’єкта. Такий підхід реалізується і в її освітній діяльності, у власній школі акварелістики, де навчання побудоване не на механічному копіюванні, а на розумінні форми, функції та причин природного різноманіття. Учні опановують не лише технічні навички, а й навчаються уважному спостереженні природних закономірностей та деталей.

Долучитися до навчання у школі Каті Шиової можна зі спеціальною знижкою для друзів музею за промокодом MUSEUM20 (-20%).

У музейній крамниці також можна придбати постери, листівки та принти з роботами Каті Шиової, підтримавши таким чином і художницю, і музейні ініціативи, адже частину коштів художниця спрямовує на підтримку виставкових проектів музею.

Дізнатися більше про школу - посилання у коментарях.

Також ви маєте гарну нагоду побачити оригінальні роботи художниці у виставковому залі музею, де триває виставка «ЕНТОМОКОСМОС: МІЖ МІКРОСКОПОМ ТА АКВАРЕЛЛЮ», що ілюстрована роботами художниці Каті Шиови.

01/05/2026

Друзі, нарешті ми готові оголосити наші плани на травень 🙂

Цього місяця у фокусі пізнання біорізноманіття через факти та спостереження, від пермських екосистем до сучасного світу рослин і тварин. Реєстрація на програми відкриватиметься щотижня у вівторок та середу.

Приєднатися до найближчої онлайн-програми 2 травня Нехай буде з вами сила [онлайн для дітей] можна за посиланням у коментарях.

До зустрічі!

22/04/2026

Цієї суботи збираємось у захопливу морську подорож, яка складатиметься з трьох частин. На початку ми познайомимось з коралами, мушлями молюсків, голками морських їжаків та іншими унікальними знахідками, далі інтерактивна екскурсія з тематичними завданнями та квест із пошуком «загубленого скарбу» на території музею. Усі, хто впорається з головоломками, отримає невеликий приз для своєї біологічної колекції.

📅 25 квітня (субота)
🕦 11:30 — для дошкільнят 4–6 років Дивовижні молюски: Морські тварини-2 (для дошкільнят)
🕐 13:00 — для дітей від 7 років Дивовижні молюски: Морські тварини-2 для шкільного віку

Прямі посилання на реєстрації у коментарях.

На програми вже відкрито реєстрації, запрошуємо приєднатись до наших морських пригод! 🏛 🪸🐚🐡🦀

17/04/2026

На околицях Переяславa українські військові виявили фрагмент кістки мамута, який було передано до Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" для подальшого вивчення.

До визначення та первинної експертизи знахідки долучилася наукова співробітниця нашого музею, палеонтологиня @Аліна Ступак, яка надала фаховий коментар щодо її наукової цінності та можливого віку.

Подібні знахідки мають важливе значення для дослідження природної та культурної історії території України, а також можуть свідчити про існування давніх поселень людини.

Нагадуємо, що відповідно до законодавства України, усі археологічні та палеонтологічні знахідки підлягають передачі до профільних наукових установ або музеїв для належного дослідження та збереження.

Стаття за посиланням у коментарях.

Також звертаємо вашу увагу, що тема мамонтів буде також розглянута під час програми Щоденник планети Земля (7+), яка відбудеться 19 квітня в музеї. Наразі на подію залишилося лише кілька вільних місць.

16/04/2026

Реєстрацію на програми , що відбудуться у неділю 19 квітня в музеї - відкрито. Але попереджаємо, це лише для тих, хто готовий вирушити у подорож довжиною понад 4 мільярди років.

«Щоденник планети Земля» знову запрошує дослідників! Ми відкриємо сторінки найдавнішої історії: від безлюдних архейських ландшафтів до вибуху життя, від перших організмів до загадок вимирань, а потім ми перевіримо себе у дії під час квесту.

Обережно! Ця подорож може змінити ваше уявлення про світ.

Кількість місць обмежена, обирайте свою програму та приєднуйтесь:

11:30 Щоденник планети Земля для дошкільнят

13:00 Щоденник планети Земля

Прямі посилання на форми реєстрацій у коментарях.

До зустрічі!