Національний музей «Чорнобиль» / National Chornobyl Museum

21/09/2026

Наприкінці вересня 1986 року тривали роботи з розчищення покрівель Чорнобильської АЕС від радіоактивних уламків. Саме цій складній і небезпечній операції була присвячена одна з частин експозиції Національного музею «Чорнобиль», про яку ми й розповімо в межах рубрики

📄 Рішенням Урядової комісії роботи доручили Міністерству оборони СРСР спільно з адміністрацією ЧАЕС. Особливо небезпечними були покрівлі 3-го енергоблока, де рівні радіації сягали 500–7000 Р/год, і трубні майданчики 150-метрової вентиляційної труби. На дахах залишалися сотні тонн радіоактивних уламків — фрагменти будівельних конструкцій, графітові блоки та елементи ядерного палива.

🪏 Робота тривала 12 діб. Уламки доводилося збирати вручну — скребками, лопатами, захватами та баграми — і скидати у зруйнований 4-й енергоблок. За цей час було видалено близько 170 т радіоактивних матеріалів.

☢️ Як захищали людей, які працювали на цих покрівлях? В експозиції це можна було побачити буквально. Окреме місце займала реконструкція захисного костюма, який військові створювали самотужки. Звичайну військову форму доповнювали свинцевими пластинами на грудях, спині, потилиці та у взутті, а також освинцьованими фартухами з рентгенологічних кабінетів. Для захисту органів дихання використовували респіратори. Такий костюм важив понад 25 кг, був важким і незручним, а зменшував радіаційний вплив лише приблизно в 1,5 раза. Саме тому його реконструкція незмінно привертала увагу відвідувачів — за цифрами та фактами вони могли побачити, у яких умовах людям доводилося виконувати цю роботу.

🎞 Поруч були представлені документи й матеріали учасників операції, реконструкція уламка графіту та фрагмент із фільму «Два кольори часу» — відеозапис операції з розчищення покрівлі 3-го енергоблоку ЧАЕС.

Сьогодні ця частина експозиції знищена. Та збережені музейні предмети, документи й свідчення продовжують розповідати про людей, які виконували одну з найнебезпечніших робіт після аварії.

18/09/2026

Технічне забезпечення — важлива складова відновлення музею 🫱🏼‍🫲🏻
Сьогодні донорська допомога для Національного музею «Чорнобиль» – це можливість продовжувати повноцінну роботу в надзвичайно складних умовах.
Після руйнування будівлі музею колектив змушений працювати в інших приміщеннях, не маючи належного технічного забезпечення. Саме тому сучасна комп’ютерна техніка — ноутбуки, принтери, сканери та інше необхідне обладнання — є для музею таким самим важливим ресурсом, як і будівельні матеріали для його відновлення.
Кожна така допомога дає змогу нашим працівникам готувати документи, працювати з музейними фондами, оцифровувати матеріали, створювати нові виставкові та освітні проєкти, підтримувати комунікацію з українськими й міжнародними партнерами та продовжувати розповідати правду про Чорнобиль.

Дякуємо ALIPH Foundation за фінансову допомогу й надане обладнання та програмне забезпечення:
💻 ноутбук;
🖥 системний блок і монітор;
🖨 багатофункціональний пристрій (БФП);
💿 програмне забезпечення.
Вдячні Museum for Change за надійну підтримку.
Для нас вона — це передусім можливість зберігати робочий темп, розвивати нові формати та продовжувати виконувати місію музею навіть у складних обставинах.

#НаціональнийМузейЧорнобиль

17/09/2026

💙💛 З Днем рятівника!

Щодня і щоночі ви робите найважливіше — рятуєте людські життя. Це важка робота, сповнена небезпеки, яка потребує сили, витримки, мужності та готовності діяти там, де інші потребують допомоги.

Для Національного музею «Чорнобиль» ваша робота має особливе значення.

Коли 24 травня 2026 року ракетний удар пошкодив будівлю Музею, рятувальники були поруч. Цього разу вони рятували не лише людей. Вони допомагали рятувати нашу музейну колекцію — частину культурної спадщини України. Кожен врятований експонат — це збережена частина історії, пам’яті та людських доль.

Дякуємо кожному і кожній за вашу невтомну працю, силу, сміливість і відданість справі. За готовність приходити на допомогу в найскладніші моменти. За те, що захищаєте найцінніше.

Дякуємо за вашу службу!

16/09/2026

Колеги та майбутні учасники конференції!
Звертаємо вашу увагу, що Національний музей «Чорнобиль» змінив офіційну електронну адресу.
Відтепер для офіційного листування, запитів та звернень до музею використовуйте:
📩 [email protected]
Збережіть нову адресу, щоб залишатися з нами на зв’язку!

Друзі, маємо новину!

Національний музей “Чорнобиль” запрошує вас взяти участь у ІІ науково-практичній конференції «Комеморативні практики в музейній діяльності: чорнобильський вимір», присвяченій 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи.

🗓️Коли?
27 листопада 2026 року

📌Мета конференції – обговорення питань, пов’язаних із:
дослідженням подій Чорнобильської катастрофи, історико-культурної та природної спадщини Чорнобильського Полісся;
репрезентацією та інтерпретацією Чорнобильської катастрофи, спадщини Чорнобильського Полісся в сучасних культурних продуктах, зокрема експозиційних;
особливості роботи музейних закладів в умовах повномасштабної війни.

Тематичні напрямки конференції:
1. Чорнобильська катастрофа: минуле та сьогодення. Робота з пам’яттю історичних подій новітньої та сучасної історії.
2. Персоналістичний вимір Чорнобиля: від ліквідаторів до героїв сучасності.
3. Місця пам’яті подій Чорнобильської аварії та ліквідації її наслідків, особливості їхньої музеєфікації.
4. Чорнобильська тематика в музейно-експозиційному просторі.
5. Науково-дослідницькі, краєзнавчі та видавничі проєкти, присвячені Чорнобилю.
6. Спадщина Чорнобиля в просвітницьких програмах та проєктах.
7. Загрожена спадщина: практики збереження та популяризації колекцій релокованих музейних закладів.

‼️Важливо‼️
Заявку на участь в роботі конференції та тези доповідей просимо надіслати до Оргкомітету до 30 вересня 2026 року за адресою: [email protected] з приміткою «конференція».

Інформаційний лист та зразок заявки на участь – за посиланням у коментарях.

**У зв’язку з безпековою ситуацією, місце проведення конференції буде повідомлено учасникам згодом.‼️

11/09/2026

☕️🏛 Сьогодні генеральна директорка Національного музею «Чорнобиль» Vitalina Martynovska мала нагоду стати спікеркою онлайн-зустрічі з циклу «Про музей за кавою».

Під час зустрічі Віталіна Мартиновська поділилася досвідом осучаснення музею — від формування візії та стратегічного планування до створення нової експозиції, роботи з командою та пошуку можливостей для розвитку в умовах кризи.

Окремо говорили про те, що сьогодні є особливо важливим для нашого музею, — відновлення після російського ракетного удару. Руйнування будівлі та нової експозиції не стало крапкою в роботі музею. Навпаки, воно поставило перед командою нові завдання та ще раз продемонструвало важливість згуртованості, взаємної підтримки й чіткого розуміння спільної мети.

Щиро дякуємо організаторам циклу «Про музей за кавою» за запрошення, довіру та можливість поділитися досвідом із колегами!

Дякуємо всім учасникам за увагу, запитання, підтримку та змістовний професійний діалог! Такі зустрічі дають можливість не лише розповідати про власний досвід, а й знаходити нові точки опори.

🤝 Донецький обласний краєзнавчий музей

Далі буде 💙💛
#МузейЧорнобиль #ПроМузейЗаКавою

04/09/2026

Шановна Інно Петрівно Інна Ящук!

Сердечно вітаємо Вас із Днем народження!

🫂 Ми щиро вдячні Вам за увагу та підтримку, завдяки яким вдалося реалізувати надзвичайно важливий для Музею проєкт комплексного осучаснення. У визначені терміни Музей змінився до невпізнаваності — став сучаснішим, технологічнішим і відкритішим для відвідувачів, зберігши водночас свою головну місію — говорити правду про Чорнобиль.

❤️‍🩹 Особливо цінно, що й сьогодні, попри величезну кількість державних справ і надзвичайно щільний робочий графік, питання Музею залишаються у Вашому полі зору. Ви підтримуєте нас у вирішенні нагальних питань та допомагаєте долати виклики, що постали після руйнування будівлі Музею.

💐 Бажаємо Вам міцного здоров’я, невичерпної енергії, професійного натхнення, мудрих рішень, надійних людей поруч і нових успішних проєктів. Нехай усе добро, яке Ви робите для людей і держави, повертається до Вас сторицею, а кожен новий день приносить задоволення від справи, якій Ви присвячуєте себе.

З повагою та щирою вдячністю
колектив Національного музею «Чорнобиль» 💙💛

01/09/2026

1 вересня — День знань та початок нового навчального року 📚🇺🇦

Цьогоріч Національний музей «Чорнобиль» зустрічає цей день із болем — наша будівля зруйнована, музейний простір, який ще зовсім недавно наповнювався дитячими голосами, сьогодні порожній. Та попри це колектив Музею щиро вірить і мріє про нові зустрічі з допитливими школярами — нашою особливою аудиторією.

Учні завжди приходили до Музею підготовленими, з великою кількістю запитань. Кожна зустріч зі школярами була для наших фахівців не лише можливістю передати знання, а й нагодою побачити знайомі історії під новим кутом — через щирі та несподівані дитячі запитання. Саме тому ці зустрічі завжди були для нас надихаючими та мотивуючими.

Сьогодні ми шукаємо нові формати роботи, готуємо виїзні заходи та мобільні проєкти, які допоможуть дітям відкривати історію Чорнобиля навіть тоді, коли зустріч із Музеєм відбувається не в його стінах. Розробляємо нові освітні програми та інтерактивні формати й уже готуємося до участі в цьогорічному фестивалі «Арсенал ідей». Сподіваємося, що безпекова ситуація дозволить нам і надалі приїжджати до навчальних закладів Києва та Київщини, зустрічатися з учнями та разом відкривати нові сторінки історії.

У цей День знань хочеться побажати дітям цікавого навчального року, нових відкриттів, справжньої дружби, віри у власні сили та, найголовніше, мирного неба.

І найбільше хочеться, щоб цей навчальний рік став останнім, який українські діти розпочинають під звуки сирен і вибухів.

І нехай усі зерна знань, які сьогодні сіють учителі в дитячі серця, обов’язково проростуть добрими та великими справами — для України, для її світлого майбутнього, для нових її перемог.

З Днем знань!

31/08/2026

В останню неділю серпня в Україні відзначали День шахтаря. З нагоди цього професійного свята хочемо розповісти про шахтарів, які долучилися до ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також про матеріали з колекції Національного музею «Чорнобиль», що були представлені в експозиції .

👷 Невдовзі після аварії на Чорнобильській АЕС 388 шахтарів були залучені до надзвичайно складної роботи — спорудження захисної конструкції під зруйнованим четвертим енергоблоком.

⚒ Існувала небезпека, що розпечене ядерне паливо може проплавити конструкції під реактором і потрапити до ґрунтових вод. Щоб запобігти цьому, під блоком планували створити товсту залізобетонну плиту із системою охолодження. Для її спорудження шахтарям необхідно було прокласти 136-метровий тунель. Роботи тривали цілодобово й були завершені за 15 діб.

Одним із предметів, що розповідав про цю роботу в експозиції Музею, була шахтарська перекидна вагонетка. Це одна з десяти ручних вагонеток, виготовлених у травні 1986 року Дружківським машинобудівним заводом за спеціальним замовленням для робіт під зруйнованим енергоблоком. Її маса — понад пів тонни. У 1999 році вагонетка надійшла до Музею як дарунок від «Донецькшахтобуду» Міністерства вугільної промисловості України.

🏛 Для Музею було важливо не просто показати вагонетку як окремий експонат. Її розмістили у спеціально відтвореному тунелі, щоб передати атмосферу місця, де працювали шахтарі: вузький підземний простір заввишки 1,8 метра, рейки, важка фізична праця та постійна присутність небезпеки. На задній стіні тунелю було розміщено фотозбільшення із зображенням шахтарів під час роботи над ліквідацією наслідків аварії.

📅 Наприкінці червня 1986 року спорудження захисної конструкції завершили. Було вийнято тисячі кубометрів ґрунту, прокладено арматуру, змонтовано обладнання та забетоновано підготовлений простір. Зрештою розвиток аварійного процесу не призвів до проплавлення фундаментної плити, тому передбачена система охолодження не була використана.

Ми втратили експозиційний простір, який розповідав про роботу шахтарів. Але предмети вдалося врятувати. А отже, вдалося зберегти й історію подвигу цих сміливих та сильних людей.

29/08/2026

2️⃣9️⃣ серпня — Міжнародний день дій проти ядерних випробувань. Цей день нагадує про одну з найнебезпечніших сторінок історії атомної ери — випробування ядерної зброї, їхні наслідки для людей і довкілля та необхідність запобігати її поширенню.

У межах рубрики ми розповідаємо про частини експозиції, знищені внаслідок російського ракетного удару по будівлі Музею. Однією з них був таймлайн «Літопис атомної ери».

⚛️ Ця частина експозиції висвітлювала історію освоєння атомної енергії від перших наукових відкриттів кінця ХІХ століття до подій ХХІ століття. Послідовність дат і подій простежувала шлях від відкриття рентгенівського випромінювання та радіоактивності до ядерної фізики, створення реакторів і ядерної зброї, її випробувань, трагедій Хіросіми й Нагасакі та масштабних аварій на атомних об’єктах.

👤 Окреме місце займав комплекс матеріалів Анатолія Гаврилка — документи та особисті речі людини, пов’язаної з радянською ядерною програмою.

Анатолій Костянтинович Гаврилко (1920–2012) — кандидат технічних наук, інженер-полковник. З 1948 року він був учасником радянської ядерної програми, працював на Семипалатинському полігоні та брав участь у повітряних випробуваннях ядерної зброї. Під час випробувань досліджував, зокрема, світлове випромінювання ядерного вибуху. У 1951 році Гаврилко отримав Державну премію СРСР ІІ ступеня — формально «за виконання спеціального завдання Уряду». За цим формулюванням приховувалася його участь у створенні першої радянської атомної бомби РДС-1.

Серед предметів комплексу були радянські військові захисні протиопікові фотохромні окуляри ОПФ 0688. Їх використовували під час випробувань атомної зброї для захисту очей від опікової дії світлового випромінювання ядерного вибуху та зменшення тимчасового осліплення.

Сьогодні ці окуляри є матеріальною пам’яттю про епоху, коли людство навчилося вивільняти енергію атомного ядра — і водночас створило зброю, здатну спричинити масштабні руйнування й жертви.

Частину експозиції «Літопис атомної ери» ми втратили. Але предмети, документи, фотографії та людські історії, які вона об’єднувала, продовжують говорити.

29/08/2026

🌻 29 серпня — День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

Ця дата пов’язана з однією з найтрагічніших сторінок російсько-української війни. 29 серпня 2014 року, під час виходу українських військових з Іловайського оточення, російські війська порушили домовленості про «зелений коридор» та відкрили вогонь по українській колоні. У боях за Іловайськ загинули 366 українських військовослужбовців.

Символом Дня пам’яті став сонях — квітка, що нагадує про останній шлях багатьох захисників, який пролягав через соняшникові поля.

Сьогодні, коли Україна продовжує боротьбу за свою свободу, ціна захисту держави залишається надзвичайно високою. За кожною цифрою — людське життя, родина, друзі, нездійснені плани та мрії.

Наш обов’язок — пам’ятати полеглих, знати їхні імена та історії, берегти пам’ять про їхній подвиг і передавати її наступним поколінням.

Пам’ятаємо кожного.
Шануємо тих, хто віддав життя за Україну.
Будьмо гідними їхньої пам’яті.