05/10/2026
Новітні практики меморіалізації і музеєфікації воєнних подій
Сьогодні, 5 жовтня 2026 року у Центральноукраїнському обласному краєзнавчому музеї відбувся V-й обласний музейний форум, присвячений актуальним практикам збереження та осмислення пам’яті про воєнні події.
Організаторами форуму виступили Центральноукраїнська обласна спілка музейних працівників спільно з Музейна рада Кіровоградської області та Центральноукраїнським обласним краєзнавчим музеєм.
Модерувала захід Лідія Кушнір, завідувачка науково-методичного відділу обласного краєзнавчого музею.
Відкриваючи форум, директор Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею Борис Шевченко наголосив на особливій відповідальності музеїв у час повномасштабної війни. Йдеться не лише про збереження матеріальних свідчень — документів, фотографій, особистих речей, військових предметів, а й про фіксацію усних історій, спогадів та людських доль. Серед ключових завдань меморіалізації — увічнення пам’яті загиблих і вшанування захисників України, документування сучасної війни, протидія викривленню історичної пам’яті, залучення громад та створення сучасних музейних, меморіальних і цифрових форм пам’яті.
У межах форуму учасники обговорили різні аспекти цієї роботи. Участь у заході взяло майже 60 музейників області.
Про меморіалізацію як окремий напрям сучасної музейної діяльності розповіла Анна Недлінська, завідувачка відділу науково-просвітницької роботи Музей мистецтв. Тема її виступу — «Меморіалізація подій російсько-української війни як напрямок музейної роботи».
Олена Степанок, голова ГО "Єдина родина Кропивниччини", акцентувала увагу на завданні щодо меморіалізації військової спадщини, зосередившись на основних принципах її збереження та осмислення. Для поповнення фондів музею вона передала шеврони військових підрозділів Кіровоградської області.
Володимир Мороз Volodymyr Moroz, старший науковий співробітник відділу науково-просвітницької та експозиційної роботи обласного краєзнавчого музею, розповів про створення експозиції війни за Незалежність, концептуальні принципи та роботу з експонатурою. Йшлося про підходи до відбору, збереження та представлення предметів і свідчень війни в музейній експозиції.
Досвідом використання цифрових технологій для збереження пам’яті поділилася Руслана Ісакова, директорка КЗ «Бобринецький міський краєзнавчий музей імені Миколи Смоленчука». У доповіді «Музей як простір пам’яті: від традиційного збереження до втілення проєкту “Цифровий пантеон Бобринця”» вона представила інтерактивну платформу пам’яті захисників України як приклад поєднання традиційної музейної роботи із сучасними цифровими практиками.
Окрему увагу приділили мистецьким формам меморіалізації. Ольга Краснопольська, провідна наукова співробітниця КЗ "Художньо-меморіальний музей О.О. Осмьоркіна" розповіла про досвід реалізації мистецькими музеями творчих проєктів меморіалізації військових подій.
Важливий напрям — документальне збереження пам’яті про полеглих захисників і захисниць. Про нього говорила Дарина Третяк, старша наукова співробітниця Регіональний центр наукових історико-краєзнавчих досліджень при Центральноукраїнському обласному краєзнавчому музеї. Тема її виступу — «Роль музеїв у підготовці науково-документального видання “Слава у вічності. Книга Пам’яті Захисників та Захисниць, полеглих у війні за Незалежність України”: досвід та основні завдання».
Підбиваючи підсумки зустрічі, заступник директора музею з наукової роботи Владислав Колесниченко Влад Колесниченко подякував спікерам за висвітлення важливої теми збереження пам’яті про події війни за Незалежність України та про загиблих воїнів-земляків. Також він вручив доповідачам сертифікати учасників V-го обласного музейного форуму.
Форум став платформою професійного діалогу про те, як музеї сьогодні можуть фіксувати досвід війни, зберігати пам’ять про людей і події та знаходити сучасні й доступні форми її представлення.
