Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття

23/10/2026

«Великі уродини: 170 років з Франком» – проект Дому Франка, що реалізується за підтримки Українського культурного фонду, – сягнув Коломиї.

Сьогодні в меморіальній кімнаті Андрія Чайковського, що в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського, ми стали свідком знайомства, залицяння, листування і передшлюбних вагань Івана Франка й Ольги Хоружинської. Театралізоване дійство, приурочене до 140-річчя шлюбу, представили коломийській аудиторій наукові співробітники Дому Франка.

Історія знайомства, розвиток стосунків наддніпрянки Ольги, яка марно мріяла в майбутньому вчителювати, і галичанина, активного журналіста й уже знаного поета Івана Франка, подані в широкому контексті. Тут і тогочасні суспільні контрасти Великої України і Галичини, зокрема в становищі жінки, і вагання Івана Франка, якого все життя переслідуватиме недосяжний жіночий ідеал; спроби візуалізувати молодими людьми своє подружнє майбуття й сестринська підтримка Анастасії, сестри Ольги, якій не бракло гострого слова на адресу потенційного нареченого.

Як зазначають автори й актори дійства, довкола цього шлюбу існує чимало міфів, і деякі з них спробували розвінчати співробітники Дому Франка. Для цього науковці вдалися до документальних джерел: спогадів очевидців й епістолярної спадщини Івана Франка й Ольги Хоружинської, автографів Франкових знакових віршів. Музичним супроводом театралізованої екскурсії стали покладені на музику Франкові вірші.

Щиро вдячні колегам з Дому Франка за візит до нашого міста й музею в рамках реалізації проекту. Продовженням коломийської Франкіани стали відвідини львівськими гостями Музею Франка в Коломийському медичному коледжі й авторська екскурсія Назарія Яремчука «Прогулянка з Франком».

23/10/2026

За підтримки Українського культурного фонду у Художньому музеї Михайла Біласа в Трускавці триває проєкт «Етнокод Михайла Біласа: Пастель».

У межах проєкту відкрили виставку та презентували каталог маловідомих і невідомих робіт художника 1970-2015 років.

Основною метою проєкту стало відкриття та ознайомлення із маловідомою та невідомою стороною творчості художника - пастелей. Відтак було відібрано й оцифровано 100 його робіт. Їх опрацювали та розділили на дві групи: підготовчі ескізи до текстилю й аплікацій та зрілі, цілком самобутні картини пізніх років.

До роботи над проєктом долучилися українські мистецтвознавці, науковці та музейні фахівці:
- Роман Яців — Львівська національна академія мистецтв;
- Алла Руденченко — Київський столичний університет імені Бориса Грінченка;
- Олеся Наумовська — Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
- Оксана Біла — Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького.

Від Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського у реалізації цього чудового проєкту бере участь Катерина Каркадим, мистецтвознавиця, художниця, заслужений діяч мистецтв України, завідувачка відділу художньої обробки дерева Музею.

Ознайомитися з художнім каталогом «Етнокод Михайла Біласа. Пастель: [каталог] / наук. ред. вид. Олена Білас-Березова. — Дрогобич: Посвіт, 2026. — 60 с.» ви можете у читальній залі наукової бібліотеки в Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.

23/10/2026

20/10/2026

"Повернувшись з Румунії додому,пакую валізу на Львів, де обговорюватимемо наші непрості музейні справи...Проте, я все ще під враженням від культурної події, відкриття українського музею в селі Поляна, де серед десяти тисяч мешканців понад 90 відсотків становлять українці. Тому для тих, кому не байдуже питання українців за межами України , інформація про подію на Мараморощині від Миколи- Мирослава Петрецького, єдиного українського депутата в румунському парламенті, сподіваюся буде цікавою"

20/10/2026

18 жовтня 2026р. у селі Поляни, що в повіті Марамуреш у Румунії, відбулося урочисте відкриття Музею української спадщини – важлива подія для української громади в Румунії, яка зберігає свою національну ідентичність, мову, традиції та культурну пам’ять за межами України. У заході взяли участь генеральна директорка Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського Ярослава Ткачук та заступниця директора Наталія Тарновецька.

Руська Поляна (Поляни) – це велике село в Румунії, розташоване в повіті Марамуреш (історичний регіон Мараморощина). Населення за переписом 2021 року становить 9 291 особи, понад 90% з яких – етнічні українці. Більшість жителів спілкуються українською мовою. Діє українська школа.

У своєму виступі Ярослава Ткачук привітала усіх з відкриттям нового культурного простору та передала подарунки для музею. Висловила щире захоплення ініціативою громади Полян, її прагненням берегти українське коріння. Музей – це значно більше, ніж простір для збереження старовинних речей. Це місце, де оживають історії родин, традиційні ремесла, народне мистецтво та пам’ять поколінь. Саме через автентичні предмети, звичаї, одяг і культурні практики молодь відкриває для себе багатство спадщини своїх предків, отримують усвідомлення свого походження й приналежності до української культури.

Приємно було чути українські пісні у виконанні дитячих і дорослих колективів. Люди із задоволенням ділились спогадами, розповідали історії своїх предків, куштували українські страви за давніми рецептами. Організаторка музею Міоара Пістін розповідала історію експонатів, передала для Національного музею хустку своєї родини, якій понад 120 років і оберіг – освячену гілочку васильку.

Голова союзу українців Румунії, депутат сейму Микола-Мирослав Петрецький виголосив промову, сповнену закликів до єдності, вдячності та відповідальності за цінності, що визначають українців, підкресливши важливу роль мови, культури та традицій у збереженні національної ідентичності. Марамуреш, зокрема Долина Рускови, є важливим осередком української громади в Румунії, а Поляни – ідеальне місце для розміщення музею.

Потужна робота Союзу українців Румунії полягає у підтримці українських шкіл і класів, у виданні українських книжок і випуску газет, організації літніх таборів для дітей та проведенні українських вечорів, а також значній допомозі на підтримку українських військових і людей, що постраждали від війни.
Важливе місце у програмі перебування посіли домовленості про співпрацю та спільні проєкти між Національним музеєм та Марамуреською філією СУР. Голова філії Мирослав Петрецький провів екскурсію центром української культури, розповів про діяльність, проєкти та плани.

Румунія проводжала нас сонячною погодою та яскравими осінніми барвами гір. А в серці ми везли щемливе тепло, подароване людьми, які впродовж століть стійко несуть свою українськість.

17/10/2026

29 жовтня о 13.00 запрошуємо до Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського на презентацію видання «Ґердани і силянки західних регіонів України: традиції та сучасність».

Авторка — Настасія Марусик, майстриня традиційного народного мистецтва, етнографка, дослідниця та членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Книга представляє традиції бісероплетіння п’яти західних регіонів України, ґрунтується на матеріалах етнографічних експедицій, музейних і приватних колекцій та поєднує дослідження, реконструкцію традиційних прикрас і сучасне переосмислення української орнаментальної спадщини.

Запрошуємо всіх, хто цікавиться українським народним мистецтвом і культурною спадщиною.

17/10/2026

Цьогоріч відзначаємо ювілейний рік Івана Франка – 170-річчя від дня народження Каменяра.

В межах заходів на вшанування цієї дати, в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського відбудеться театрально-екскурсійне дійство від Дім Франка - Franko House «Не забудь: Іван + Ольга». Це розповідь про їхні стосунки – від знайомства до вінчання – на основі листування Ольги Хоружинської та Івана Франка, а також спогадах Ольги та її сестри Антоніни

Захід відбудеться 23 жовтня о 14.00.
Щиро запрошуємо!

16/10/2026

Сьогодні вшановуємо пам'ять Володимира Кобринського (16.10.1873-07.10.1958) - першого директора Музею, етнографа, музикознавця, колекціонера творів гуцульського мистецтва.

Наукові співробітники відвідали могили Володимира Кобринського і Любомира Кречковського, багаторічного охоронця музейних фондів - подвижників і велетнів духу, завдяки яким цьогоріч Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського відзначає своє 100-річчя.

14/10/2026

МУЗЕЙ, ЩО ЖИВЕ В ЛЮДЯХ. 100 РОКІВ ІСТОРІЇ ТА НАТХНЕННЯ

До 100-річчя Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського створено короткий проморолик – подорож музейною історією – від задуму створення Народного Дому до сучасного музею, який зберігає, досліджує та відкриває світові унікальну культурну спадщину Гуцульщини й Покуття.

Змінювалися часи, але незмінними залишаються люди, які своєю працею, знаннями й любов’ю зберігають живу пам’ять і творять майбутнє української культури.

Авторка візуальної концепції та AI-відео – Вікторія БІЛИК

МУГУПО – музей, який зберігає минуле, говорить із сучасністю та творить майбутнє. Зустрічайте сторіччя Музею Гуцульщини та Покуття разом з нами!

Стежте за Музеєм та долучайтеся до нашої спільноти:

YouTube: https://www.youtube.com/.museum
Facebook: https://www.facebook.com/hutsul.museum
Офіційний сайт: https://hutsul.museum/
Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття
імені Йосафата Кобринського

#Музей #МУГУПО #Коломия #Гуцульщина #Покуття #100РоківМузею #УкраїнськаКультура #МузейЩоЖивеВЛюдях