20/09/2026
Джеймс Дюар, або кому ми завдячуємо винаходом термосу🌡
Сьогодні виповнюється 182 років від дня народження відомого шотландського фізика, якому ми завдячуємо винаходом термосу! Просто уявіть, перший прообраз нині популярної термочашки був винайдений Джеймсом Дюаром наприкінці XIX століття. А що найцікавіше, ніякого зиску з цього винаходу він так і не отримав❗️
Джеймс Дюар народився в родині винороба і був наймолодшим з шести дітей. У підлітковому віці майбутній винахідник втратив батьків, що не завадило йому отримати хорошу освіту, досягти значних висот в природничих науках і навіть стати першим британцем, який отримав медаль Лавуазье від Французької академії наук [не збувайте про складні стосунки між Британією та Францією]!
👨🔬 Коло його наукових інтересів було доволі широке та різноманітне. Разом з англійським хіміком Ф.А. Абелем Дюар винайшли альтернативу бездимного пороху – кордит. Завдяки особливому хімічному складу кордит став основним видом бездимних вибухових речовин використовувався британською армією упродовж всього XX століття. Крім органічної хімії, вчений займався дослідженням високих температур, зокрема Сонця та блискавки, і окреме місце в його роботі займала фізика низьких температур.
Ще на початку 1870-ті роки Джемс Дюар зацікавився актуальними на той час працями пов’язаними зі зрідженням газів, про що свідчить його доповідь «Внутрішня теплота рідких газів». Він вперше публічно продемонстрував експеримент зрідження кисню! І поки в королівському інституті будувалися машини здатні у промисловому масштабі виготовляти рідкий кисень, Дюар помітив що рідкий кисень (O2) та озон (O3) притягуються магнітом. І це відкриття надихнуло його на створення вакуумного сосуду, який був здатен зберігати рідкі гази! А це є доволі проблематичним завданням, адже при мінімальному підвищенні температури починається процес випаровування. І буквально за декілька місяців він втілив у життя свою ідею в 1892 році!
🧪 Посудина Дюара – це скляна або металева ємність з двостінною оболонкою з якої викачане повітря, що значно підвищувало термоізоляцію і дозволило зберігати гази у рідкому стані тривалий період часу і вивчати їх властивості.
Цей винахід приніс винахіднику всесвітню славу, але, на превеликий жаль для самого Джеймса, не прибуток. Річ у тому, що сам Дюар не бачив у своєму винаході нічного корисного для повсякденного життя, тоді як два німецькі склодуви, Райнхольд Бургер і Альберт Ашенбреннер, зрозуміли, що таким чином можна довше зберігати напої у необхідній температурі: холодні і в спеку лишаються холодними, а гарячі і в мороз можуть зігріти своїм теплом. Два ентузіасти з гарною комерційним чуттям, удосконалили посудину Дюара, додав до нього металевий корпус, пробку і кришку-стаканчик, і розробили систему підтримки внутрішньої стінки колби. І Райнхольд Бургер у 1906 році отримав патент на «Посудину з подвійними стінками і вакуумом між ними», де Джеймс Дюар навіть не згадувався. [Посилання на патент: https://patents.google.com/patent/US872795 ]
Цікаво, що назву «термос» − винахід отримав завдяки конкурсу на кращу назву торгової марки, і вона є нічим іншим, як похідною від давньогрецького слова Therme – гарячий.
👩⚖ Джеймс Дюар намагався відстояти свою честь, але суд він програв. Тож ні компенсації від Бургера, ні навіть юридично закріпленого звання винахідника термосу він не отримав. В патенті зазначено лише прізвище засновника компанії Тhermos-Gesellschaft m.b.H.
І поки німецькі склодуви працювали над удосконаленням посудини Дюара, сам винахідник продовжував дослідження так званих постійних газів. Він провів успішний експеримент з воднем, завдяки якому зумів довести що досягнути низьких температур можна завдяки ефекту Джоуля - Томсона. Після цього успіху була побудована машина для охолодження в королівському інституті, де у 1898 році Джеймсу Дюару вдалося вперше в світі отримати рідкий водень! Сповнений ентузіазму вчений намагався отримати рідкий гелій, але його випередив голландський вчений Гейке Камерлінг-Оннес.
За іронією долі Гейке Камерлінг-Оннес у 1913 році отримав Нобелівську нагороду з фізики за вивчення властивостей речовин при низьких температурах, тоді як Джеймс Дюар декілька разів був номінований, але жодного разу так і не отримав її.
До кінця свого життя Дюар продовжував займатися наукою та був відзначений багатьма нагородами, а на його честь був названий кратер на Місяці.
#УФТІ
