Музейно-культурний комплекс "УФТІ. Харків"

  • Home
  • Ukraine
  • Kharkiv
  • Музейно-культурний комплекс "УФТІ. Харків"
Directions Website

Музейно-культурний комплекс "УФТІ. Харків" ✔ Простір для креативу й інновацій;
✔ Памʼятка науки, історії та архітектури;
✔ Науково-дослідницький центр.

📅 Нільс Бор в УФТІ: коли світова фізика приїхала до Харкова7️⃣ жовтня 1️⃣8️⃣8️⃣5️⃣ року народився Нобелівський лауреат Н...
07/10/2026

📅 Нільс Бор в УФТІ: коли світова фізика приїхала до Харкова

7️⃣ жовтня 1️⃣8️⃣8️⃣5️⃣ року народився Нобелівський лауреат Нільс Бор − один із творців сучасної квантової фізики. Але для історії УФТІ його ім’я має особливе значення.

Саме Бор був одним із найважливіших наукових наставників Лева Ландау. У 1930–1931 роках Ландау тричі працював у Копенгагені в Інституті теоретичної фізики Бора й згодом називав його своїм учителем. Вплив Бора позначився не лише на наукових поглядах Ландау, а й на його підході до роботи з молодими фізиками.

У травні 1934 року Бор приїхав до Харкова, щоб взяти участь у 3-й Міжнародній конференції з теоретичної фізики, організованій УФТІ. Конференція зібрала вчених із різних країн і наукових центрів, а її головування здійснював Лев Ландау. Бор виступив із доповіддю про причинність у фізиці та брав участь у наукових дискусіях.

💥Для УФТІ це була подія світового масштабу. У спогадах про той час згадують, як Бор і Ландау прогулювалися подвір’ям інституту та жваво обговорювали фізичні проблеми.

Сьогодні цю історію можна буквально побачити у фотоархіві ННЦ «ХФТІ». Серед його матеріалів збереглися унікальні світлини учасників конференції 1934 року − поруч із Бором бачимо Ландау, Ігоря Тамма, Володимира Фока, Якова Френкеля та інших відомих фізиків.

📷А є й особливо промовистий кадр − Нільс Бор і Лев Ландау сидять поруч та розмовляють. Фотографія фіксує не просто зустріч двох видатних учених, а момент живого наукового діалогу, який відбувався саме в УФТІ.

✍Під час свого перебування в Харкові Бор залишив запис у книзі почесних відвідувачів. Він високо оцінив новий фізико-технічний інститут, умови для експериментальної роботи та наукове керівництво Ландау.

Минуло понад 9️⃣0️⃣ років, а ці фотографії досі дозволяють побачити УФТІ таким, яким його бачили творці світової фізики. І саме тому фотоархів − це не просто колекція старих світлин, а джерело, яке допомагає заново відкривати історію української науки.

#НільсБор #УФТІ #ХФТІ #Ландау #історіянауки #фотоархівХФТІ #наукова спадщина

29 вересня у Брюсселі відбулася перша зустріч Management Committee міжнародної COST Action Terra Atomica, присвяченої до...
05/10/2026

29 вересня у Брюсселі відбулася перша зустріч Management Committee міжнародної COST Action Terra Atomica, присвяченої дослідженню ядерної спадщини, культури та її сучасних інтерпретацій.

Під час зустрічі учасники обговорили основні цілі та структуру Action, напрями роботи робочих груп, принципи планування спільних досліджень, міжнародних зустрічей, навчальних шкіл, грантових можливостей та комунікаційних активностей.

Для ННЦ «ХФТІ» особливо важливим є напрям, пов’язаний із ядерною культурою, мистецтвом, медіа та репрезентацією. У межах Action плануємо представити український досвід роботи з науковою та ядерною спадщиною, розвивати напрям Science Art, працювати з усними історіями та шукати нові формати осмислення історії науки.

Участь у Terra Atomica відкриває нові можливості для міжнародної співпраці, обміну досвідом та інтеграції української наукової спадщини в європейський дослідницький і культурний контекст.

Попереду — чотири роки спільної роботи, нові партнерства та проєкти.

Як перетворити історичний простір УФТІ на місце, де зустрічаються наука, культура, мистецтво й міське життя? Саме над ци...
03/10/2026

Як перетворити історичний простір УФТІ на місце, де зустрічаються наука, культура, мистецтво й міське життя? Саме над цим працює проєкт «АТОМ», що передбачає пошук нових форматів використання території та розвиток партнерств.

На «старий майданчик» знову завітав Віктор Дворніков – архітектор і керівник ГО «Платформа урбанічного розвитку». До зустрічі також долучилися філософ Олександр Філоненко, видавець Олександр Савчук та Павло Храмов – харківський блогер, активіст і автор Telegram-каналу «Харків для Людей».

Гості обговорили ідеї та наступні кроки проєкту «АТОМ», можливості співпраці й потенціал окремих об’єктів території. Екскурсовод музейного сектору Володимир Дятков провів для гостей екскурсію «Старим майданчиком»: показав історичні будівлі та знакові місця, зокрема Головний корпус УФТІ й кабінет Лева Ландау.

Для музейного сектору такі зустрічі – це не лише нагода представити історію та архітектуру УФТІ. Це можливість обговорити конкретні перспективи розвитку простору з фахівцями різних галузей, залучити нові погляди й налагодити контакти для майбутніх спільних ініціатив.

Адже «АТОМ» – це не готовий сценарій, а процес, у якому майбутнє «старого майданчика» формується через діалог, дослідження та співпрацю.

🍁 Вересень у МКК «УФТІ»: дослідження, міжнародні проєкти та нові інструментиПерший місяць осені для команди «УФТІ. Музей...
30/09/2026

🍁 Вересень у МКК «УФТІ»: дослідження, міжнародні проєкти та нові інструменти

Перший місяць осені для команди «УФТІ. Музейно-культурного комплексу» був насичений професійною роботою — від представлення власних досліджень на міжнародних конференціях до участі в європейських проєктних і навчальних ініціативах.

🇮🇹 Олена Жукова взяла участь у 10-й міжнародній конференції Conservation of Architectural Heritage в Турині. Вона представила дослідження, присвячене моделям музеїв, поведінці туристів та організаційним і інтерпретаційним чинникам, що впливають на розвиток об’єктів культурної спадщини.

🇧🇪 Ірина Споденець наприкінці вересня вирушила до Брюсселя, щоб представити Україну в межах COST — європейської мережі науково-технічної співпраці, що об’єднує дослідників та інших фахівців для міжнародного обміну знаннями й розвитку спільних ініціатив.

🇪🇺 Володимир Дятков став учасником школи міжнародного проєктного менеджменту та муніципального партнерства ALDA - European Association for Local Democracy, працюючи з інструментами, необхідними для підготовки й реалізації міжнародних проєктів.

💬 Також Володимир Дятков разом з Дарією Кєповою взяли участь у тренінгу з комунікацій у сфері культурної спадщини в рамках Project Development Facility (PPF). Про особливості створення контенту для соціальних мереж і реклами говорив Андрій Бурда — експерт із комунікацій, який має досвід роботи з «Бюро спадщини».

Усе це — частини одного процесу.

Ми не просто зберігаємо історію ННЦ «ХФТІ» — ми вчимося говорити про неї мовою сучасного суспільства, досліджувати її в міжнародному контексті, знаходити нових партнерів і перетворювати спадщину на основу для нових культурних, освітніх та наукових проєктів.

Бо сучасний музей — це простір, де досліджують минуле, працюють із теперішнім і створюють можливості для майбутнього. 🔬🏛️🌍

#ХФТІ #УФТІ #Харків

1️⃣2️⃣5️⃣ років від дня народження Лева ШубниковаУчора російський удар пошкодив будівлю Президії НАН України. А сьогодні...
29/09/2026

1️⃣2️⃣5️⃣ років від дня народження Лева Шубникова

Учора російський удар пошкодив будівлю Президії НАН України. А сьогодні ми згадуємо вченого, життя якого майже 9️⃣0️⃣ років тому також обірвав російський терор.

👨‍🔬 29 вересня 1901 року народився Лев Васильович Шубников – один із найвидатніших фізиків-експериментаторів ХХ століття, людина, чиї відкриття випередили свій час. У 1937 році, у віці лише 36 років, його заарештували за сфабрикованою справою та розстріляли.

Але цих 36 років вистачило, щоб залишити ім’я у світовій фізиці.
Ще до Харкова, працюючи в Лейденській кріогенній лабораторії, Шубников разом із Вандером де Гаазом відкрив квантові осциляції магнітоопору – явище, яке сьогодні знає весь фізичний світ як ефект Шубникова – де Гааза.

У 1930 році він приїхав до новоствореного УФТІ. І саме тут почав створювати те, що згодом перетворило Харків на один із провідних центрів фізики низьких температур.

Під керівництвом Шубникова запрацювала кріогенна лабораторія: у 1931 році в УФТІ отримали рідкий водень, а наприкінці 1932-го – рідкий гелій. Харківська лабораторія стала першою такою в Україні та СРСР і четвертою у світі.

❗Тут досліджували надпровідність, магнетизм, властивості речовини за наднизьких температур. У 1935 – 1937 роках Шубников разом із Юрієм Рябініним, Георгієм Шепелєвим та Володимиром Хоткевичем експериментально відкрив надпровідники II роду – явище, фізичну природу якого теоретично пояснять лише через два десятиліття.

Шубников не просто проводив експерименти. Він створював наукове середовище: формував колектив, започаткував постійні лабораторні семінари, співпрацював із Левом Ландау, поєднував фундаментальну фізику з розробкою нової кріогенної техніки.

Його життя знищила репресивна система. Але створена ним школа пережила свого засновника. Наукові традиції, започатковані Шубниковим в УФТІ, продовжили наступні покоління харківських фізиків.

🔗 До 120-річчя Лева Шубникова «УФТІ. Музейно-культурний комплекс» провів спеціальний захід, присвячений ученому та його спадщині, який можна переглянути на нашому YouTube-каналі: https://youtu.be/byWo12Yz_9Y?si=zbf9ghY--wNFAZLx

💥 Російський терор проти української науки📆  28 вересня 2026 року країна-агресор завдала прямого удару реактивним дроном...
29/09/2026

💥 Російський терор проти української науки

📆 28 вересня 2026 року країна-агресор завдала прямого удару реактивним дроном по будівлі Президії Національної академії наук України в центрі Києва. Унаслідок атаки загинули та постраждали люди, будівля зазнала значних руйнувань, вогонь охопив верхні поверхи.

Для української наукової спільноти це не просто пошкодження історичної будівлі. Президія НАН України – місце, пов’язане з організацією та розвитком української науки, роботою наукових установ і поколіннями дослідників.

Будинок на Володимирській, 54 має особливе значення для історії української науки. Академічним він став ще 1919 року і відтоді нерозривно пов’язаний з історією Академії, заснованої у 1918 році.

🕯 Ми висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблих та бажаємо якнайшвидшого одужання всім постраждалим.

Російська агресія завдає ударів не лише по житлових будинках та інфраструктурі. Під прицілом опиняються університети, наукові установи, бібліотеки, музеї – місця, де зберігаються знання, пам’ять і результати праці багатьох поколінь.

Для музейної спільноти ця подія особливо гостро нагадує про важливість збереження наукової спадщини та пам’яті про людей і місця, які формували українську науку.

👩‍🔬 Наукову спадщину можна пошкодити фізично. Але її значення, знання та пам’ять про людей, які її створювали, продовжують жити.

Щороку 27 вересня світ відзначає Всесвітній день туризму – день, що нагадує про значення подорожей, культурного обміну т...
27/09/2026

Щороку 27 вересня світ відзначає Всесвітній день туризму – день, що нагадує про значення подорожей, культурного обміну та відкриття нових місць. Але туризм — це не лише далекі мандрівки. Іноді найцікавіші маршрути починаються там, де ми звикли бачити просто знайомий міський простір.

А що, як туристичний маршрут Харковом може вести… до фізики? 🔬

Уявіть локацію, де можна одночасно побачити архітектуру конструктивізму, місце народження української фізичної школи та простір, пов’язаний із подіями світової науки.

І це – «старий майданчик» ННЦ «ХФТІ».

Цей простір є тією самою точкою перетину науки, історії, культури, архітектури та інженерії, де минуле можна не лише побачити, а й досліджувати, осмислювати та перетворювати на нові культурні й освітні продукти.

Саме ця багатошаровість і робить «старий майданчик» перспективним як нову точку тяжіння Харкова. Тут можуть зустрічатися науковий і культурний туризм, екскурсійні маршрути, освітні програми, сучасне мистецтво, архітектурні дослідження та історичні практики.

І в цьому – особлива туристична цінність «старого майданчика». Адже сучасному мандрівникові цікаво не просто побачити красиву будівлю чи почути окремий історичний факт. Цікаво зануритися в атмосферу місця, не просто зрозуміти, а відчути його значення та побачити, як воно продовжує жити сьогодні.

«Старий майданчик» має для цього все необхідне: унікальне середовище, потужну наукову базу, архітектурну спадщину та простір для нових ідей.

🔬🏛️ Можливо, майбутній туристичний маршрут Харковом виглядатиме дещо інакше…

Бо туризм – це не тільки подорож у просторі. Це пошук нових емоцій, відчуттів та знань

#ВсесвітнійДеньТуризму #УФТІ #ХФТІ #СтарийМайданчик #Харків #Туризм #ІсторіяХаркова #Конструктивізм #НауковийТуризм #МузейУФТІ

🔬 Від архіву –  до наукової дискусії24 – 25 вересня співробітники музейного сектору ННЦ «ХФТІ» Ірина Споденець та Вячесл...
26/09/2026

🔬 Від архіву – до наукової дискусії

24 – 25 вересня співробітники музейного сектору ННЦ «ХФТІ» Ірина Споденець та Вячеслав Греков взяли участь у міжнародній науковій конференції «Living the Soviet Utopia: Cultural History of Technologies in Ukraine, 1922–1991», організованій КНУ імені Тараса Шевченка та Університетом Базеля.

Конференція розглядала технології не лише як технічне чи економічне явище, а як частину культури, повсякденності та суспільства. Окрема увага була приділена тому, як формувалися наукові знання, експертні спільноти та професійна ідентичність у радянських наукових інституціях.

У межах панелі «Secret Cities, Elites & Closed Knowledge» прозвучали одразу три доповіді, пов’язані з історією науки та УФТІ:

🔹 Ірина Споденець – From an International Physics Center to a “Nest of Spies”: The Social Destruction of UPTI in the 1930s as the Collapse of a Scientific Utopia, присвячене соціальному руйнуванню УФТІ у 1930-х роках.

🔹 Вячеслав Греков представив дослідження Between Science and Isolation: The Formation of a Specific Identity within the KIPT Scientific Community – про формування ідентичності наукової спільноти ХФТІ в умовах ізоляції.

🔹 Анастасія Боженко, історикиня та багаторічна партнерка музейного сектору, представила дослідження Who Built Utopia? Representing Expertise in Soviet Mass-Housing Production – про те, як формувалися уявлення про експертність і роль фахівців у радянському масовому житловому будівництві.

Попри різні теми, усі три доповіді об’єднує спільне питання: як наукові знання, професійні спільноти та технології формувалися, існували й змінювалися в конкретному історичному середовищі.

Саме такий підхід важливий і для музейної роботи. Адже спадщина УФТІ – це не лише те, що потрібно зберігати й презентувати. Це джерела для дослідження, питання для наукової дискусії та матеріал для нових інтерпретацій.

Тому участь у наукових конференціях для МКК «УФТІ. Харків» – це можливість не просто розповідати про спадщину, а показувати, як із нею працювати сьогодні: досліджувати, ставити нові запитання, знаходити зв’язки та вводити історію ННЦ «ХФТІ» в сучасний науковий контекст.

Так музей стає не лише місцем збереження минулого, а й простором, де це минуле продовжують досліджувати, переосмислювати й відкривати заново. 🔬🏛️

#УФТІ #ХФТІ #МузейУФТІ #ІсторіяНауки #конференція

🎨🔬 А що як про науку розповідати не лише фактами, датами й експонатами, а мовою мистецтва?Так працює Science Art – напря...
24/09/2026

🎨🔬 А що як про науку розповідати не лише фактами, датами й експонатами, а мовою мистецтва?

Так працює Science Art – напрям на перетині науки, мистецтва та технологі, де наукові знання стають матеріалом для нових образів, інсталяцій, перформансів і творчих експериментів.

Для «УФТІ. Музейно-культурного комплексу» це далеко не новий досвід.

Ще до початку повномасштабного вторгнення на «старому майданчику» реалізовувалися мистецькі проєкти, що переосмислювали історію УФТІ та сам простір.

У 2021 році в межах міжнародної мистецької резиденції «Наша школа ХТЗ» сім творчих робіт були створені безпосередньо на території МКК. Художники працювали з історією, архітектурою та пам’яттю місця. Серед результатів – інсталяція «Імператриця Марія», серія коротких інтервенцій, проєкти про архітектурні витоки УФТІ, інсталяція на тему «незручної спадщини», дитяча книга «Монстр Дізі», перформанс «Чаруй мене, чаруй» та інші роботи.
[Як це було можна переглянути на нашому YouTube-каналі: https://www.youtube.com/watch?v=OlPIDayWqPU&list=PLk8YSyBbe1B42cRK4iRXNgI_9hFJDCL0R&index=1]

А на заході до 120-річчя Лева Шубнікова у 2021 році історія науки ожила через кріоінсталяцію та театралізований перформанс. [Відеоогляд заходу: https://youtu.be/byWo12Yz_9Y?si=KhYkl-xbiZ7GFmJD]

Були й проєкти, які залишилися на етапі задуму. Серед них – комікс «Атомний відчайдуха», підтриманий Українським культурним фондом, але не реалізований через початок повномасштабного вторгнення.

Ми продовжуємо рухатися в цьому напрямку. Адже «Старий майданчик» – це унікальне поєднання наукової історії, архітектури, технологій і людських історій. А отже – простір для нових творчих ідей.

🎭«Старий майданчик» ще має достатньо інтригуючих історій, щоб стати матеріалом для нових мистецьких висловлювань. Залишається лише знайти тих, хто побачить їх по-своєму.

#уфті #хфті

Джеймс Дюар, або кому ми завдячуємо винаходом термосу🌡Сьогодні виповнюється 182 років від дня народження відомого шотлан...
20/09/2026

Джеймс Дюар, або кому ми завдячуємо винаходом термосу🌡

Сьогодні виповнюється 182 років від дня народження відомого шотландського фізика, якому ми завдячуємо винаходом термосу! Просто уявіть, перший прообраз нині популярної термочашки був винайдений Джеймсом Дюаром наприкінці XIX століття. А що найцікавіше, ніякого зиску з цього винаходу він так і не отримав❗️

Джеймс Дюар народився в родині винороба і був наймолодшим з шести дітей. У підлітковому віці майбутній винахідник втратив батьків, що не завадило йому отримати хорошу освіту, досягти значних висот в природничих науках і навіть стати першим британцем, який отримав медаль Лавуазье від Французької академії наук [не збувайте про складні стосунки між Британією та Францією]!

👨‍🔬 Коло його наукових інтересів було доволі широке та різноманітне. Разом з англійським хіміком Ф.А. Абелем Дюар винайшли альтернативу бездимного пороху – кордит. Завдяки особливому хімічному складу кордит став основним видом бездимних вибухових речовин використовувався британською армією упродовж всього XX століття. Крім органічної хімії, вчений займався дослідженням високих температур, зокрема Сонця та блискавки, і окреме місце в його роботі займала фізика низьких температур.

Ще на початку 1870-ті роки Джемс Дюар зацікавився актуальними на той час працями пов’язаними зі зрідженням газів, про що свідчить його доповідь «Внутрішня теплота рідких газів». Він вперше публічно продемонстрував експеримент зрідження кисню! І поки в королівському інституті будувалися машини здатні у промисловому масштабі виготовляти рідкий кисень, Дюар помітив що рідкий кисень (O2) та озон (O3) притягуються магнітом. І це відкриття надихнуло його на створення вакуумного сосуду, який був здатен зберігати рідкі гази! А це є доволі проблематичним завданням, адже при мінімальному підвищенні температури починається процес випаровування. І буквально за декілька місяців він втілив у життя свою ідею в 1892 році!

🧪 Посудина Дюара – це скляна або металева ємність з двостінною оболонкою з якої викачане повітря, що значно підвищувало термоізоляцію і дозволило зберігати гази у рідкому стані тривалий період часу і вивчати їх властивості.
Цей винахід приніс винахіднику всесвітню славу, але, на превеликий жаль для самого Джеймса, не прибуток. Річ у тому, що сам Дюар не бачив у своєму винаході нічного корисного для повсякденного життя, тоді як два німецькі склодуви, Райнхольд Бургер і Альберт Ашенбреннер, зрозуміли, що таким чином можна довше зберігати напої у необхідній температурі: холодні і в спеку лишаються холодними, а гарячі і в мороз можуть зігріти своїм теплом. Два ентузіасти з гарною комерційним чуттям, удосконалили посудину Дюара, додав до нього металевий корпус, пробку і кришку-стаканчик, і розробили систему підтримки внутрішньої стінки колби. І Райнхольд Бургер у 1906 році отримав патент на «Посудину з подвійними стінками і вакуумом між ними», де Джеймс Дюар навіть не згадувався. [Посилання на патент: https://patents.google.com/patent/US872795 ]

Цікаво, що назву «термос» − винахід отримав завдяки конкурсу на кращу назву торгової марки, і вона є нічим іншим, як похідною від давньогрецького слова Therme – гарячий.

👩‍⚖ Джеймс Дюар намагався відстояти свою честь, але суд він програв. Тож ні компенсації від Бургера, ні навіть юридично закріпленого звання винахідника термосу він не отримав. В патенті зазначено лише прізвище засновника компанії Тhermos-Gesellschaft m.b.H.

І поки німецькі склодуви працювали над удосконаленням посудини Дюара, сам винахідник продовжував дослідження так званих постійних газів. Він провів успішний експеримент з воднем, завдяки якому зумів довести що досягнути низьких температур можна завдяки ефекту Джоуля - Томсона. Після цього успіху була побудована машина для охолодження в королівському інституті, де у 1898 році Джеймсу Дюару вдалося вперше в світі отримати рідкий водень! Сповнений ентузіазму вчений намагався отримати рідкий гелій, але його випередив голландський вчений Гейке Камерлінг-Оннес.

За іронією долі Гейке Камерлінг-Оннес у 1913 році отримав Нобелівську нагороду з фізики за вивчення властивостей речовин при низьких температурах, тоді як Джеймс Дюар декілька разів був номінований, але жодного разу так і не отримав її.

До кінця свого життя Дюар продовжував займатися наукою та був відзначений багатьма нагородами, а на його честь був названий кратер на Місяці.

#УФТІ

Address

Kharkiv

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Музейно-культурний комплекс "УФТІ. Харків" posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share

Category