Музей історії ХНУ імені В. Н. Каразіна

02/12/2024

📚 До дня народження Григорія Сковороди в музеї історії університету відбудеться лекція Андрія Парамонова «Григорій Сковорода і родина Ковалевських».

👉 Історія родини Ковалевських тісно повʼязана з університетом. Адже маєток Іванівка, відомий сьогодні як село Сковородинівка, було засновано представниками козацької старшини Ковалевськими і понад століття перебувало в їхній власності.

Андрій Ковалевський, мабуть, останній приятель Григорія Сковороди, отримав цей маєток від дружини Варвари Яківни. Один із її синів — Василь Каразін, який є засновником Харківського університету.

Запрошуємо поговорити про Сковороду, родину Ковалевських та Каразіних.

⏰ 3 грудня о 15:00
🔗 Реєстрація https://forms.gle/raobHiU2MBGbb1hE6

21/11/2024

✅ 21 листопада з нагоди 11-ї річниці Революції Гідності Каразінський університет спільно з Координаційною радою «Євромайдан Харків» (Інфоцентр Євро Харків) та ГО «Всеукраїнське об’єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у Харківській області» проведе спільні заходи, зокрема лекцію та панельну дискусію.

Початок Євромайдану 11 років тому став продовженням багатовікової боротьби нашого народу за свою Незалежність. 21 листопада ми зберемося знову тому, що з початком повномасштабної російської агресії, попри щоденні обстріли, волелюбний Харків продовжує тримати оборону й лишається вірним ідеалам Помаранчевого Майдану та Революції Гідності. Ми зберемося знову, оскільки відчуваємо, що попереду непрості часи та чергові серйозні випробування.

У межах заходу відбудеться обговорення цих історичних подій, перегляд нового фільму про душу Харкова та пошук відповіді на питання, чому гасло «Революція Гідності триває» продовжує бути актуальним.

⏰ Початок заходу: о 18:00.

Місце проведення буде повідомлене після реєстрації: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScBcwCrpf1SPGbg5YAXtPEUnqMiRgYDyYrPWWk3aunbiW8Rsg/viewform

Слава Героям, завдяки яким ми маємо таку можливість. Шана загиблим. Слава Україні! 🇺🇦

15/11/2024

Друзі, з нагоди університетського свята, що наближається, ми підготували для Вас серію подкастів, у яких поговоримо про роль Харківського університету у формуванні модерної української нації та спробуємо визначити його функції у сучасному освітньому і громадському просторі!😉

Цього разу мали чудову нагоду поспілкуватися із Сергієм Івановичем Посоховим - доктором історичних наук, професором та завідувачем кафедри історіографії, джерелознавства та археології історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Говорили про передумови заснування університету у Харкові, його місце у громадському житті харків'ян у ХІХ столітті та його роль у розвитку української національно-патріотичної самосвідомості, про університетські традиції, що з'явилися вже у перші роки існування Харківського університету, їхнє збереження та відродження в межах розвитку сучасної вищої освіти.

Долучайтесь до перегляду за посиланням:

У цьому випуску ми говорили з доктором історичних наук, професором, деканом історичного факультету (1997-2016 років), завідувачем кафедри історіографії, джер...

18/10/2024

На коротеньку лекцію в межах двотижневого циклу, присвяченого історії розвитку вищої освіти в Україні, до Університетського музею завітали школярі Каразінського ліцею. Розповіли майбутнім абітурієнтам, чому Харків не міг розраховувати на роль університетського центру та чому постать Василя Каразіна є такою важливою для його історії.

17/10/2024

Як це було?

10 жовтня в нашому музеї пройшла важлива та цікава зустріч. Університет мав змогу поспілкуватись з Блаженним Митрополитом Епіфанієм. На зустрічі також був присутній архієпископ Харківський і Слобожанський Митрофан.

Предстоятель Православної церкви України розгорнуто відповів на кожне питання, адже серед слухачів й учасників розмови було багато молоді, активного студентства й викладачів університету.

Наголошено: «...Попри всі випробування, які пройшов наш народ навіть протягом останніх трьох століть, ми змогли зберегти українську ідентичність, мову, культуру, тисячолітню історію... Всі разом ми є великою рушійною силою, яка долає будь-які перешкоди, що чинить нам країна-агресор».

Перед зустріччю відбулося покладання квітів до меморіалу загиблим каразінцям 🕯

17/10/2024

ВІРТУАЛЬНИЙ ПРОЄКТ «НЕБЕСНІ КАРАЗІНЦІ»


Коваленко Єгор Олегович (14.02.2002 – 17.10.2023) – військовослужбовець ГУР, медик групи медичної евакуації спецпідрозділу «KRAKEN». Випускник історичного факультету 2023 року.

Коваленко Єгор народився в м. Пологи Запорізької області. Навчався в місцевій школі, а згодом перевівся в «Запорізький січовий колегіум» для обдарованої молоді. Брав активну участь в науковому та культурному житті колегіуму, тоді ж і захопився історією, особливо періодом Гетьманату П. Скоропадського.

У 2019 році вступив на 1 курс історичного факультету, спеціалізувався на кафедрі історії України. У Харкові Єгор долучився до місцевого осередку національно-патріотичної молодіжної організації «Традиція та Порядок». У цей же час захопився мілітаристичним рухом та військовою історією. Відрізнявся винятковим патріотичним світоглядом з гострим відчуттям особистої відповідальності за майбутнє України.

У перший день повномасштабного вторгнення долучився до війська, у березні 2022 року став військовослужбовцем спецпідрозділу «KRAKEN». Займався медичною евакуацією поранених бійців на лінії зіткнення, виконував обов’язки зв’язківця, рятував людські життя.

Восени 2022 року брав участь у визволенні Харківщини, пізніше — у боях за Соледар та Бахмут, виконував завдання на Сумському та Куп’янському напрямках. Мріяв взяти участь у визволенні свого міста в Запорізькій області.

Нагороджений пам’ятною відзнакою Головного управління розвідки «30 років воєнній розвідці України» (30.08.2022), відзнакою Головного управління розвідки «Україна — понад усе» (28.10.2022), відзнакою Головного управління розвідки «За мужність при виконані спецзавдань» (15.12.2022 року).

Загинув 17 жовтня 2023 року під час медичної евакуації поранених біля н.п. Іванівка Куп’янського району.

ВІЧНА ПАМʼЯТЬ!

08/10/2024

Музей історії університету V.N. Karazin Kharkiv National University дякує за дуже необхідну допомогу Центру допомоги мистецтву України/ Ukraine Art Aid Center! Безмежно вдячні пані Ірині Нікіфоровій і #ЦентрдопомогимистецтвуУкраїни

Дякуючи Вам, ми отримали спеціальні термоящики, зарядні станції та пакувальні матеріали, які допоможуть нам зберегти колекції музею! Віримо у перемогу і продовжуємо свою роботу!🇺🇦

07/10/2024

2 жовтня 2024 року на 72 році помер наш колега, кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії Чернявський Леонід Сергійович. Все свідоме життя Леоніда Сергійовича було присвячено історичній науці, педагогічній діяльності; стаж науково-педагогічної роботи у вищих навчальних закладах освіти III-IV рівня акредитації – 35 років.

З часу захисту дисертації опублікував більше 40 наукових статей, тез та методичних розробок, у тому числі брав участь у написанні 3-х колективних монографій, енциклопедичного словника "Світова історія: XX століття". Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України за багаторічну сумлінну працю та особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів (Наказ міністра освіти і науки України № 225-к).

Науковцю був притаманний професіоналізм, креативність та високий рівень компетентності. Леоніда Сергійовича щиро поважали колеги та студентство. Він завжди щедро ділився своїми знаннями та досвідом.

Нехай світла пам'ять про Леоніда Сергійовича назавжди залишиться серед нас.

Вічна пам'ять! 🕯

23/09/2024

Друзі, на жаль, в черговий раз, університетські стіни спіткала біда. Будь ласка, не залишайтеся байдужими. Навіть найменший внесок сьогодні цінний, як ніколи.

21/09/2024

Вчора, 20 вересня, у Каразінському відзначили Міжнародний день університетського спорту🎉

Попри війну, наші спортсмени й спортсменки продовжують активно діяти й представляти університет. Однією такою постаттю є випускниця соціологічного факультету, настільна тенісистка Марина Литовченко, яка стала срібною призеркою на Паралімпійських іграх 2024 в Парижі! 🇺🇦🏓🥈

Це її не перша медаль у кар’єрі в одиночних турнірах Паралімпіади. У 2016 році дівчина здобула бронзову медаль, а Паралімпіада-2020 принесла їй «золото».

За досягнення високих спортивних результатів, виявлену самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України Марину було нагороджено орденом княгині Ольги I ступеня.

Пишаємось й вітаємо, каразінців не зламати!💪

Фото 📷: Юлія Гайденко, Каміла Рахматіллаєва.

14/09/2024

13/09/2024

Хворостов Євген Дмитрович - доктор медичних наук, Заслужений професор Каразінського університету та Заслужений лікар України.

Сьогодні, 13 вересня, країна відзначає 85-річчя від дня народження видатного українського лікаря-хірурга, що розробив та успішно впровадив в клінічну практику нові методи діагностики та лікування з використанням сучасних малоінвазивних технологій.

Завдяки ньому в Харкові вперше було проведено лапароскопічні та ендоскопічні хірургічні втручання, а також вперше виконано лапароскопічну холецистектомію.

Колектив Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна виступив з ініціативою закарбування пам’яті про Євгена Дмитровича. 11 вересня 2024 року відбулось відкриття меморіальної дошки Хворостова Є. Д. на будівлі Харківської клінічної лікарні, де він й працював головним хірургом протягом 26 років (вул. Ігоря Муратова,9).

10/09/2024

У неділю, 8 вересня, до Університетського музею завітав Владика Борис Ґудзяк — митрополит Української греко-католицької церкви, голова Філадельфійської архиєпархії в США, громадський діяч, провідний науковець у галузі церковної історії, президент Українського католицького університету. Владика розповів про розвиток традиційних західних цінностей, підтримку Ватикану у важкий для українців час, допомогу американської пастви, Андрія Шептицького та багато-багато іншого, а також висловив захоплення багаторічною історією Харківського університету і виказав сподівання, що сьогодні прифронтове місто скоро знову зможе об'єднати тисячі українських студентів оффлайн. Розмова видалася неймовірно цікавою та напрочуд - неформальною. З нетерпінням чекаємо нових зустрічей!

09/09/2024

З глибоким сумом повідомляємо, що 7 вересня 2024 року на 90-му році життя зупинилося серце Почесного доктора Каразінського університету, видатного українського науковця в галузі міцності та пластичності матеріалів, радіаційної фізики твердого тіла та радіаційного матеріалознавства, академіка НАН України, професора Івана Неклюдова.

Іван Матвійович народився 10 лютого 1935 року. У 1955 році з відзнакою закінчив фізико-математичний факультет Харківського педагогічного інституту імені Г. С. Сковороди. Після закінчення аспірантури він влаштувався на роботу до Харківського фізико-технічного інституту, де пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до генерального директора. У 1964 році Іван Матвійович захистив кандидатську, а у 1975 році — докторську дисертацію, мав учене звання професора. У 2000 році його обрали членом-кореспондентом, а у 2004 році — дійсним членом Національної академії наук України.

За фахом він є фізиком-експериментатором, фахівцем у галузі міцності й пластичності матеріалів, радіаційної фізики твердого тіла та радіаційного матеріалознавства. Його роботи з фізики пластичної деформації, домішково-деформаційного зміцнення, фізики радіаційних пошкоджень і радіаційного матеріалознавства отримали широке визнання у нашій країні та за кордоном. Він теоретично обґрунтував і експериментально підтвердив принципово новий напрям у створенні зміцненого стану матеріалів і виробів з них, який отримав назву «програмного зміцнення». Іван Матвійович зробив вагомий внесок у дослідження фізичних механізмів радіаційних явищ у матеріалах при їх опроміненні, у створення науково-технічних засад експресного прогнозування поведінки сталей і сплавів в активних зонах ядерних і майбутніх термоядерних реакторів з використанням математичного моделювання та прискорювачів заряджених частинок.

Наукові інтереси Івана Неклюдова були зосереджені на розв’язанні проблем підвищення безпеки та продовження ресурсу роботи блоків атомних електростанцій України, створенні реакторних матеріалів нового покоління з високою радіаційною стійкістю, створенні засад ефективного розвитку і використання сучасних методів ядерної фізики в економіці та індустрії Україні. Він зробив великий внесок у зміцнення науково-технічної підтримки та визначення перспектив розвитку атомної енергетики країни. Понад сорок років Іван Матвійович викладав на кафедрі матеріалів реакторобудування фізико-технічного факультету Харківського університету (зараз ННІ «Фізико-технічний факультет» Каразінського університету), вів ключові курси лекцій з фізики міцності та пластичності. Багато його студентів обрали своєю спеціальністю фізику твердого тіла, матеріалознавство і технології.

З квітня 2004 і до 2016 року він був членом Президії НАН України й очолював Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України на посаді академіка-секретаря. Іван Неклюдов був членом декількох проблемних рад НАН України, головою секції «Конструкції та устаткування атомної енергетики» Науково-технічної та експертної ради при Президії НАН України, головним редактором журналу «Питання атомної науки і техніки», членом редколегій низки наукових журналів України.

Іван Матвійович є автором понад 1 000 наукових робіт, 60 винаходів та патентів, 38 монографій і підручників, багатьох науково-технічних розробок і технологічних процесів зі створення нових конструкційних сталей і сплавів, композиційних матеріалів для атомної енергетики і спеціальної техніки. Під його керівництвом створена могутня експериментальна база фізичних досліджень. Він підготував 12 докторів і 31 кандидата наук, багато зробив для науково-технічної підтримки атомної енергетики країни та визначення перспектив її розвитку. За ініціативи та активної участі Івана Матвійовича були прийняті важливі державні рішення на Вашингтонському саміті 2010 року щодо без’ядерного статусу України та спорудження нового безпечного джерела нейтронів з підкритичною збіркою.

Його нагороджено орденами «За заслуги» III ступеня, Ярослава Мудрого V і IV ступеня, медалями. Він є лауреатом Державної премії в галузі науки і техніки України, Заслуженим діячем науки і техніки України, Почесним громадянином м. Харкова, Почесним доктором Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Завдяки своїм високим людським якостям, винятковій працездатності, науково-організаційному дару та непересічному таланту Іван Матвійович здобув великий авторитет і повагу в науковому середовищі.

Світла пам’ять про Івана Матвійовича назавжди залишиться у серцях його учнів, колег і друзів.

03/09/2024

Сьогодні святкуємо 110 річницю від дня народження відомого фізика, декана фізико-технічного факультету Харківського університету (1963-1978) - Георгія Анатолійовича МІЛЮТІНА (1914-1990).
Ще студентом він потрапив до кріогенної лабораторії Л. В. Шубнікова, де спочатку досліджував теплопровідність MnO, а далі – теплоємність хлоридів Co, Cr, Ni. Свою наукову роботу Георгій Анатолійович продовжив у якості аспіранта, проте після репресування 1937 р. Л. В. Шубнікова, дисертацію він так і не захистив.
Викладацька діяльність Георгія Анатолійовича розпочалася у 1950 на фізико-математичному факультеті Харківського університету. Вже незабаром на його плечі лягли обов'язки декана факультету, а разом із ними - турботи з організації навчального процесу та будівництва навчального корпусу фізико-технічного факультету та гуртожитку в сел. П’ятихатки. За ініціативи Георгія Анатолійовича тут утворилися дві кафедри загальної та прикладної фізики і загальної математики і матфізики. Після 1978 р. Георгій Анатолійович продовжив працювати на кафедрі загальної та прикладної фізики на посаді доцента, навчаючи азам електроніки юне покоління фізиків. У жовтні 2000 р. у лабораторії, в якій він проводив заняття, урочисто була відкрита меморіальна дошка.

27/08/2024

Вчора, 26 серпня, у нашому музеї відбулося урочисте відкриття експозиції «Коммунізм = рашизм», люб'язно переданої для тимчасової демонстрації Галузевим державним архівом Українського інституту національної пам'яті. Вісім стендів розповідають про тринадцять життєвих історій, у яких переплітається минуле і сьогодення. Усі вони - про долі людей, зруйновані або жорстоко понівечині авторитарними режимами ХХ та ХХІ ст.
Ми щиро вдячні пані Світлані Старовойт (в. о. директора Галузевого державного архіву УІНП) та пані Марії Тахтауловій (начальниця Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП) за можливість дізнатися більше про складний життєвий шлях українців, зазирнувши між сторінками архівних справ.
Експозиція залишиться у стінах нашого музею до початку жовтня, тож не втрачайте можливості ознайомитися із унікальними історіями наших співвітчизників.

27/08/2024

23 серпня в університетському музеї доцент кафедри історії України Історичного () факультету Євген Захарченко () розповів про те, чому українці не отримали державу «під ключ» та продемонстрував, яким був тернистий шлях національного державотворення, що передував проголошенню Акта незалежності України. Авторська оффлайн-лекція «Україні - 33?! Пам'ять про Незалежність та (не)залежність пам'яті» стала фінальною частиною проєкту «Тиждень Незалежності» у Каразінському.