09/10/2026
ПАМ'ЯТНА ДАТА
Сьогодні, 9 жовтня, минає 124 роки з Дня народження відомого українського поета-футуриста, письменника, сценариста, громадського та політичного діяча, перекладача, постійного автора і фактичного редактора журналу «Кіно» Миколи Бажана.
Микола Платонович Бажан народився на Хмельниччині у 1904 році у родині військового топографа. Хлопець був найстаршим із трьох дітей в сім’ї. Він навчався в Уманському технікумі, потім переїхав до Києва, де продовжив навчання у кооперативному інституті імені Туган-Барановського, а пізніше – в інституті зовнішніх відносин. Маловідомим є той факт, що в Умані 15-річний Микола Бажан був членом «Пласту».
На початку 1920-х років, Бажан – випускник Уманського кооперативного технікуму – переїхав до Києва і вступив до Інституту зовнішніх зносин. 1923 року у «Жовтневому збірнику панфутуристів» з’явився перший друкований вірш Бажана «Сурма юрм». Відтоді, поет і журналіст Бажан активно друкувався, зокрема, співпрацював з газетою «Більшовик». Разом із Ґео Шкурупієм, став одним із найближчих послідовників лідера українського футуризму Михайла Семенка, дописував до «Барикад театру» (журнал театру «Березіль») та «Нової ґенерації» (журнал українських панфутуристів).
1924 року М. Семенко переїхавши до Одеси, де працював головним редактором на кінофабриці. Тоді ж він залучив до роботи в кіно Миколу Бажана, який згодом став головним редактором фахового журналу «Кіно» в Києві.
Кінокритик Бажан одним із перших із захопленням вітав фільми Олександра Довженка – флагманські стрічки нової української кінематографії.
1925 року Бажан (і знову зі Шкурупієм), зі скандалом долучившись до ВАПЛІТЕ Миколи Хвильового, змінює вектор своєї літературної активності, аби пізніше повернутися в лоно «Нової ґенерації».
У другій половині 1920-х написав кілька сценаріїв до непересічних фільмів ВУФКУ: «Алім» (1926), «Микола Джеря» (1927), «Пригоди полтинника» (1929), «Квартали передмістя» (1930) та «Право на жінку» (1930) (разом із Олексієм Каплером).
Бажан-перекладач знайомив українських читачів із творами Пушкіна та Маяковського, Рільке та Гете, Шоти Руставелі та Алішера Навої. Після монополізації влади Сталіним, Бажан зосереджуав свій поетичний талан здебільшого на партійній патетиці, писав глорифікаційний вірш «Людина стоїть в зореноснім Кремлі» (1931) та поему «Клич вождя» (1939), долучався до написання гімну УРСР та перекладає українською гімн СРСР. Між тим, Бажан створював грандіозний культурологічний проект радянської України – «Українську Радянську Енциклопедію». М. Бажан — людина енциклопедичних знань і невичерпної енергії — майже 26 років очолював Головну редакцію Української Радянської Енциклопедії, зумівши в умовах жорсткої цензури залучити до підготовки видань найкращі інтелектуальні сили країни та забезпечити діяльність потужної національної редакційно-видавничої енциклопедичної структури. У результаті цієї титанічної праці Україна назавжди увійшла до еліти енциклопедичних країн. Серед найвидатніших подвижників європейської енциклопедичної традиції ім'я Миколи Платоновича стоїть поряд з такими видатними науковцями світу, як Ж. Д'Аламбер, Д. Дідро, П. Ларусс.Номінований у 1970-х на здобуття Нобелівської премії, 79-літній Микола Бажан помер в Києві 1983 року.
Сьогодні ім'я Миколи Бажана вшановують на всеукраїнському рівні. Іменем М. Бажана названа бібліотека мистецтв у Києві, а також бібліотека у Солом’янському районі міста.
Іменем Миколи Бажана названо також проспект у Києві, вулицю у Хмельницькому та в Кам'янці-Подільському.
У будинку, де жив Микола Бажан (Київ, Терещенківська вулиця, 5), відкрито літературно-меморіальний музей-квартиру письменника, на його фасаді у 1984 році встановлено меморіальну дошку.
У 1989 році ім'я Миколи Бажана надано видавництву «Українська радянська енциклопедія» (з 1991 р. – «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 2013 року реорганізоване в Державну наукову установу «Енциклопедичне видавництво»).
Меморіальну дошку встановлено 25 жовтня 1988 року в місті Кам'янці-Подільському на будинку (вулиця Лесі Українки, 28), де поет народився і провів свої перші дитячі роки.
Ім'я Миколи Бажана присвоєно середній школі № 11 міста Умані; у спеціалізованій загальноосвітній школі № 5 міста Кам'янця-Подільського відкрито музей поета.
У Кам'янець-Подільському національному університеті ім. І. Огієнка встановлено стипендію імені М. П. Бажана.
26 липня 2004 року монетний двір України випустив в обіг накладом 30 000 штук ювілейну монету номіналом 2 гривні із нейзильберу із зображенням М. П. Бажана.
Твори Миколи Бажана введені у програму з української літератури середньої школи.
