Кагарлицький історико - краєзнавчий музей

  • Home
  • Ukraine
  • Kaharlyk
  • Кагарлицький історико - краєзнавчий музей

Кагарлицький історико - краєзнавчий музей Кагарлицький історико - краєзнавчий музей

"Хто не знає свого минулого,той не вартий свого майбутнього", - говорить народна мудрість. І це дійсно так, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим. Людина, яка не знає минулого, - перекотиполе, куди вітер подме, туди воно і котиться. Саме тому ми повинні знати свою історію, своє минуле.

🌿 Є речі, які не можна побачити чи виміряти, але саме вони роблять наше життя світлішим. Дружба — одна з них. Вона народ...
09/06/2026

🌿 Є речі, які не можна побачити чи виміряти, але саме вони роблять наше життя світлішим. Дружба — одна з них. Вона народжується у щирих розмовах, міцніє у спільних справах і залишається поруч навіть у непрості часи.

Саме про це сьогодні говорили у музеї, де з нагоди Міжнародного дня друзів зібралися люди, яких поєднують доброзичливість, взаємна повага та спільні цінності. У заході взяли участь фахівці із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб КЗ КМР «Ветеранський простір», дружини учасників бойових дій, дружина загиблого захисника, бібліотечні працівники та друзі.

💬 Під час зустрічі гості розмірковували над тим, що означає бути справжнім другом, ділилися власними історіями та спогадами, а також пройшли психологічний тест «Наскільки ми хороші друзі?», запитання якого стали приводом не лише усміхнутися, а й замислитися над тим, наскільки уважними ми є до тих, хто поруч.

Справжньою родзинкою зустрічі став майстер-клас від майстрині Нани Ісаєвої. Вона відкрила присутнім символічний світ лаванди — рослини, аромат якої асоціюється зі спокоєм, довірою та душевною рівновагою. Під її наставництвом учасники створили невеликі лавандові мішечки, вклавши у них не лише запашні квіти, а й частинку власного тепла.

💛💜 Останнім штрихом стала жовто-фіолетова нитка для мішечків. Жовтий символізує дружбу і тепло, фіолетовий — мудрість і силу. Разом вони уособлюють міцний людський зв’язок.

✨ Цей день залишив по собі більше, ніж просто спогади. Він нагадав, що справжня дружба живе у підтримці, доброму слові, спільній творчості та готовності бути поруч. Саме з таких простих і щирих моментів народжується відчуття єдності, яке зігріває серця та робить наш світ людянішим.

Ангели, які тримають небоЩороку 4 червня Україна замирає у хвилині мовчання. Ми вшановуємо пам'ять дітей, які загинули в...
04/06/2026

Ангели, які тримають небо

Щороку 4 червня Україна замирає у хвилині мовчання. Ми вшановуємо пам'ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації. Цей пам'ятний день, установлений Верховною Радою у 2021 році, збігається з Міжнародним днем безневинних дітей — жертв агресії. Для нашої країни це глибока, невиліковна рана: українські діти гинуть у власних ліжках від ракет, на дитячих майданчиках та під час спроб евакуації. За даними державного порталу «Діти війни» та Офісу Генерального прокурора України (на травень 2026 року), масштаби трагедії є приголомшливими. Загинули - понад 705 дітей (це лише офіційно верифіковані випадки, реальна цифра в рази більша). Поранені - понад 2 527 дітей отримали травми та каліцтва. Зниклі безвісти - близько 2 300 дітей. Примусово депортовані до РФ або ТОТ- понад 20 500 дітей. Точну кількість жертв у вщент зруйнованих містах — Маріуполі, Волновасі, Сєвєродонецьку — наразі встановити неможливо.

Світ не має права забути цілеспрямовані акти російського терору проти найменших:

16 березня 2022 року, Маріуполь: Авіабомба знищила Драмтеатр, попри величезний напис «ДЕТИ» перед будівлею. Жертвами стали десятки дітей.

8 квітня 2022 року, Краматорськ: Ракетний удар по залізничному вокзалу, де родини чекали на евакуацію. Загинули 7 дітей.

14 січня 2023 року, Дніпро: Російська ракета Х-22 зруйнувала під'їзд багатоповерхівки. Загинули 6 дітей, серед яких — 11-місячний Микита.

2 березня 2024 року, Одеса: Ворожий дрон забрав життя 5 дітей, зокрема 4-місячного Тимофія та 7-місячної Лізи.

8 липня 2024 року, Київ: Пряме влучання ракети Х-101 у корпус найбільшої дитячої лікарні «Охматдит».

Умисне знищення лікарень, шкіл та викрадення дітей є прямими ознаками геноциду. Саме за примусову депортацію українських дітей Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт керівника Кремля.

Традиційним символом цього дня в Україні є маленькі дзвіночки. Вони уособлюють голоси загиблих ангелів, які вже ніколи не пролунають. Під час загальнонаціональної хвилини мовчання українці розвішують їх на деревах у скверах та на подвір'ях шкіл. Ці заходи — нагадування світу: ми не маємо права втомитися, забути чи пробачити. Ми зобов'язані повернути кожну вкрадену дитину та вибороти справедливе покарання для вбивць.

Старший солдат Геннадій Купріков помер 25 жовтня 2022 року у військово-медичному госпіталі м. Краматорськ після поранень...
01/06/2026

Старший солдат Геннадій Купріков помер 25 жовтня 2022 року у військово-медичному госпіталі м. Краматорськ після поранень, отриманих під час захисту України від російських загарбників у Донецькій області. Захиснику було 34 роки.

Геннадій народився 7 серпня 1988 року в місті Кагарлик у патріотичній родині. З дитинства був добрим і щирим хлопцем.

У 1995–2006 роках навчався у Кагарлицькій ЗОШ І–ІІІ ступенів №2 ім. В. П. Дашенка, де проявив себе старанним і відповідальним учнем. Любив спорт, мав багато друзів і як активний школяр завжди брав участь у культурно-масових заходах.

Після початку російської агресії проти України у 2014 році Геннадій Купріков був мобілізований до Національної гвардії України. У складі Нацгвардії він виконував бойові завдання в зоні АТО з 28 червня до 10 вересня 2014 року.

З 14 січня по 13 квітня 2019 року служив за контрактом, беручи участь в Операції об’єднаних сил.

У перший день повномасштабного вторгнення його призвали до роти охорони Другого відділу Обухівського районного територіального центру комплектації та соціальної підтримки.

21 травня 2022 року переведений до окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха, де обіймав посаду водія I відділення кулеметного взводу управління 2-го стрілецького батальйону військової частини А0536.

У складі цього бойового підрозділу він стійко ніс ратну службу, виконуючи військову присягу.

Останній раз виходив на зв’язок 24 жовтня 2022 року о 10:45. Пізніше рідні дізналися, що Геннадій отримав вогнепальне осколкове черепно-мозкове поранення під час бою в районі Бахмута на Донецькому напрямку та був переданий медикам.

За словами брата Анатолія, Геннадій назавжди запам’ятався як життєрадісний та світлий хлопець: «Він постійно був із усмішкою, любив спорт і був готовий допомогти кожному».

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України неодноразово нагороджений відзнаками та медалями (звання «Почесний громадянин Кагарличчини»)

Попрощались з захисником у рідному Кагарлику 9 листопада 2022 року на Новому кладовищі.

У Геннадія залишився маленький син, який живе з колишньою дружиною, брат та племінниця.

До Всеукраїнського дня краєзнавства у музеї було особливо людно та по-дитячому щиро 😊 Сьогодні завітали учні 5 класу Каг...
28/05/2026

До Всеукраїнського дня краєзнавства у музеї було особливо людно та по-дитячому щиро 😊 Сьогодні завітали учні 5 класу Кагарлицького ліцею №2 ім. В. П. Дашенка.

Музейні експонати стали не просто речами з минулого, а маленькими підказками до історії рідного краю — із запитаннями, здивуванням та живими розмовами.
Бо краєзнавство — це не лише дати й факти, а передусім уміння бачити історію поруч: у старих світлинах, речах, спогадах і назвах знайомих місць🏺

Дякуємо дашенківцям за живі емоції та цікавість до минулого Кагарличчини 🤍

27/05/2026

В рамках Національного тижня безбарʼєрності 27 травня 2026 року у музеї відбулася екскурсія «Кагарлик – прадавній край: історичний і сучасний аспект» для одиноких і маломобільних груп населення, які знаходяться на обслуговуванні у КУ КМР
«Центр надання соціальних послуг» (керівник Тетяна Вітоха) та ветеранів російсько-української війни, яким надає послуги КЗ КМР «Ветеранський простір» (керівник Олександр Мозговий).

В.о. директорки музею Ірина Мироненко розповіла присутнім історію міста від найдавніших часів (монголо-татарської навали, поміщиків Дмитра Трощинського, Ольги Черткової, Кагарлицького парку, учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та війни в Афганістані 1979-1989 років) до сьогодення – російсько-української війни та загиблих жителів громади, пам'ять яких вшанували хвилиною мовчання.

Директорка Публічної бібліотеки Відділу культури Кагарлицької міської ради Лілія Литвин гостинно запросила присутніх до бібліотеки та ознайомила з послугами, які надаються користувачам та різноманітністю книг у книжковому фонді.

Захід завершився чаюванням, розповідями присутніх про свій життєвий та трудовий шлях, виконанням українських народних пісень.

До музею завітали учні Переселенської гімназії.Під час екскурсії діти ознайомилися з історією нашого краю, дізналися біл...
26/05/2026

До музею завітали учні Переселенської гімназії.

Під час екскурсії діти ознайомилися з історією нашого краю, дізналися більше про побут🏺 і традиції місцевих жителів. Окрему увагу приділили куточку природи, де представлені різноманітні види птахів.

Дякуємо за цікавість! 😊

Бойовий медик Олександр Кучерявенко (позивний «Кузьма») загинув 14 травня 2024 року, рятуючи поранених на передовій. Йом...
25/05/2026

Бойовий медик Олександр Кучерявенко (позивний «Кузьма») загинув 14 травня 2024 року, рятуючи поранених на передовій. Йому було лише 21, але за своє коротке життя він устиг стати прикладом для багатьох.

Олександр народився 17 серпня 2002 року. У Буртівській ЗОШ І-ІІІ ступенів навчався сім років. Від самого дитинства Саша був активним і допитливим хлопцем. Зі спогадів класного керівника Валентини Власової: «Пам’ятаю його як світлого, щирого хлопця з допитливими очима й великими мріями. На уроках географії він завжди сидів уважний, із захопленням розглядав карти й так добре знав Україну, ніби вже встиг об’їхати її всю. Він часто говорив, що колись обов’язково побачить світ, мріяв про далекі подорожі та нові відкриття. Усі завдання виконував старанно, а нерідко й більше, ніж було потрібно, бо хотів знати й уміти якнайбільше. Важко усвідомити, що його життєва дорога обірвалася лише у 21 рік, але в пам’яті він назавжди залишиться доброю, світлою дитиною й справжнім Героєм».

Далі Саша навчався в одній із київських шків. Учився на відмінно, а серед захоплень особливе місце займали драматургія, гончарство та походи в гори. Він завжди знаходив час для творчості: створював вироби з глини, виступав на сцені драмгуртка та насолоджувався красою природи. Його талант до медицини проявився ще в підлітковому віці. У 2020 році Олександр вступив до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Він мріяв стати військовим хірургом і вже на другому курсі вирішив поєднати навчання зі службою».

Олександр – на війні з перших днів. Спочатку – у складі Червоного Хреста, потім приєднався до Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова. Він надавав домедичну допомогу від початку вторгнення, пізніше мобілізувався до Сил оборони. А останній рік – у складі добробату «Госпітальєри». Він був наймолодшим членом екіпажу L 20. Поєднував навчання в університеті з виконанням завдань на фронті. Олександр був не лише професіоналом, а й людиною з великим серцем і неймовірною мужністю.

Він був наймолодшим в екіпажі, але найдосвідченішим у відданості своїй справі. Побратими згадують, як під час одного з виїздів під обстрілами над їхньою машиною з’явився ворожий дрон. Усі розбіглися, а Кузьма залишився з пораненим і продовжив рятувати його життя. Командир екіпажу розповідає: «Кузьма завжди був на своєму місці. Він ніколи не вагався, коли потрібно було діяти. Його незламність та сміливість врятували десятки життів».

Побратими проводжали його в останню путь із вигуками «Слава!» у серці Києва, у Михайлівському Золотоверхому соборі. Його життя стало символом незламності та жертовності. За мужність і відданість Україні.

Нагороджений медаллю «За сприяння воєнній розвідці України» ІІ ступеня, почесним нагрудним знаком «За збережене життя», відзнакою ГУР МО України "За мужність при виконанні спецзавдань" (посмертно), відзнакою Української Добровольчої Армії – Хрестом Лицаря (посмертно).

У героя лишилися мама, бабуся і дідусь.

23 травня в Україні відзначають День Героїв — день пам’яті, пошани та вдячності всім борцям за свободу і незалежність на...
23/05/2026

23 травня в Україні відзначають День Героїв — день пам’яті, пошани та вдячності всім борцям за свободу і незалежність нашої держави.

День Героїв присвячений усім поколінням захисників України — від князів Київської Русі та козаків Запорозької Січі до воїнів Армії Української Народної Республіки, Української повстанської армії, учасників визвольних змагань ХХ століття, Героїв Небесної Сотні та сучасних українських військових, які сьогодні захищають державу від російської агресії. Свято було започатковане у 1941 році з ініціативи Організації українських націоналістів.

Дата 23 травня обрана невипадково. Саме у травні загинули визначні діячі українського визвольного руху: Микола Міхновський — один із перших ідеологів української самостійності, Симон Петлюра — головний отаман військ Української Народної Республіки, та Євген Коновалець — засновник Організації українських націоналістів. Їхня діяльність стала символом боротьби українців за власну державу. День Героїв — це не лише згадка про минуле.

Сьогодні він набув особливого змісту, адже український народ знову змушений боронити свою незалежність, територіальну цілісність і право на власне майбутнє. Героями сучасності стали тисячі українських воїнів, добровольців, медиків, волонтерів, рятувальників та всіх, хто щоденно працює задля перемоги України.

У цей день люди вшановують тих, хто віддав своє життя за свободу України, та дякують живим героям за мужність і незламність. День Героїв нагадує нам про те, що незалежність держави ніколи не дається легко. Вона виборюється поколіннями людей, які готові жертвувати власним життям заради свободи рідної землі. Саме завдяки таким людям Україна вистояла у минулому й продовжує боротьбу сьогодні. Пам’ять про героїв об’єднує українців, зміцнює національну свідомість та нагадує про важливість збереження історії, культури й державності для майбутніх поколінь.

22/05/2026

Сьогодні учні 3 класу Кагарлицького ліцею №4 побували на екскурсії Кагарлицьким парком ☀️

Говорили про дерева та рослини 🌳🌱, спостерігали за мурашками 🐜 і навіть торкнулися історії парку 📖

Було цікаво й по-справжньому весело!

✨ У День вишиванки колекція музею поповнилася новими цінними експонатами.Житель села Слобода Василь Семененко передав ру...
21/05/2026

✨ У День вишиванки колекція музею поповнилася новими цінними експонатами.

Житель села Слобода Василь Семененко передав ручну прядку, гребінь для прядіння, юпку та керсетку, які належали його матері — Уляні Андріївні (1907 р.н.)

Гостю була проведена оглядова екскурсія, до якої незабаром приєдналася і жителька Кагарлика – Нана Ісаєва.

Щиро дякуємо Василю Семененку за передані експонати, небайдужість та збереження культурної спадщини рідного краю 🤍

🇺🇦 Бережімо своє і передаваймо далі!

Address

вУлица Став'янка, 4
Kaharlyk
09201

Opening Hours

Monday 08:00 - 17:00
Tuesday 08:00 - 17:00
Wednesday 08:00 - 17:00
Thursday 08:00 - 17:00
Friday 08:00 - 16:00
Saturday 09:00 - 14:00

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Кагарлицький історико - краєзнавчий музей posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Share

Category