Історико-меморіальний музей полковника Євгена Коновальця

18/09/2026

02/09/2026

25/08/2026

25/08/2026

07/06/2026

Сьогодні, 24травня, виповнюється 130 років від дня народження молодшого брата Євгена Коновальця- Степана Коновальця, який народився 24 травня 1896 року в с. Зашків.

Як і його старші брати, закінчив початкову школу у селі та гімназію у Львові. Під час визвольних змагань воював у складі Корпусу Січових Стрільців під командою брата Євгена Коновальця. Після розпуску цієї формації виїхав до Праги на навчання. Лікарську практику розпочав у містечку
Куликів під Львовом. Про лікаря Степана Коновальця залишилися добрі спомини у стареньких жителів Куликова та навколишніх сіл.

Був він добрим фахівцем, лікував від усіх недуг, незаможних- безкоштовно, купував для них за свої гроші ліки. Опікувався батьками у Зашкові.

Одружився з Меланією Свинар, родом із с. Звертів. Взяли шлюб вдома. З документів мало що збереглося, бо церква в Куликові згоріла, а свідків, які б підтвердили шлюб, не було. Священника, який давав їм шлюб, вивезли в Сибір. Ймовірно, дорогою він загинув. Вісім років у подружжя не було дітей, тому можна припустити, що вінчання відбулося у 1933 році.

4 червня 1941 року в сім'ї Степана та Меланії народилася донька Ірина. У цей час С. Коновалець
працював головним лікарем в Куликові.

Коли відступали німці, С. Коновалець був воєнним лікарем серед воїнів УПА. Разом з братом Мироном мав намір виїхати за кордон від очікуваних переслідувань роду Коновальців радянською владою. Коли від'їжджав з України до Відня, то дав обіцянку повернутися за своєю сім'єю.

Повернувшись з Відня в 1944 році, С. Коновалець разом з дружиною Меланією і дочкою Іриною переїхав у родинний будинок у Зашкові, де переховувався від арешту. Продовжував лікарську практику в Куликові. Однак у 1945 році С. Коновальця і вагітну дружину арештували.
Степан Коновалець наказав дружині відмовитися від прізвища, родини, маєтку заради того, аби вберегти дітей. Дружину Меланію згодом відпустили. 26 серпня 1946 року у неї народилася донька, яку вона назвала на честь чоловіка- Стефанією. С. Коновальця депортували в Новосибірську область. Помер Степан Коновалець 14 травня 1952 року в Сибірі.

Дружина Степана- Свинар Меланія Ільківна з дочками проживала у с. Звертові на Жовківщині, померла 1 жовтня 2004 року.

Донька Степана Коновальця проживала в Звертові. 12 вересня 1961 року в неї народився син Євген. У сина Євгена народилося двоє дітей: у 1983 році- донька Ірина й у 1984 році- син Олег. У п. Ірини є вже й правнуки : у внучки Ірини двоє дітей- Дмитрик і Михайлик, а у внука Олега- донька Діана.

Друга донька Степана Коновальця- Стефанія Стасишин проживала у с. Підбірці Львівського р-ну. У неї було двоє дітей- донька Орися та син Олег. Мала чотирьох онуків: Дмитра та Віталіка доньки Орисі, Павла та Ігоря- сина Олега.

Підготувала Оксана Яцкович

03/02/2026

97 років тому було створено ОУН.

95 років тому впродовж 7 днів із 28 січня по 3 лютого 1929 року у Відні відбувався Перший конгрес українських націоналістів, на якому проголосили про створення Організації українських націоналістів (ОУН). У роботі Конгресу взяли участь 30 делегатів (16 – уродженці Галичини, 14 – із Наддніпрянщини), завдяки чому форум представляв усі регіони України. «У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами історії» – ці слова сказав на Конгресі полковник Євген Коновалець, якого було обрано Головою ОУН.
Створення ОУН завершило процес об’єднання націоналістичних груп і організацій в одну українську підпільну визвольну структуру. Ідеологічно ОУН стояла на позиціях українського націоналізму, відкидала будь-який поділ українців за партійною чи суспільною ознакою. Представляла себе як домінуючу силу українського громадського життя.
ОУН виникла внаслідок об'єднання Української військової організації (УВО) та студентських націоналістичних спілок: Групи української національної молоді, Легії українських націоналістів, Союзу української націоналістичної молоді.
Головною метою ОУН було відновлення незалежної соборної національної держави на всій українській етнічній території.
В історії українського національно-визвольного руху діяльність ОУН посідає особливе місце. Це один з найорганізованіших й наймасовіших етапів боротьби нашого народу за власну державність.
Затвердженою Проводом українських націоналістів з 1932 року емблемою (гербом) ОУН є стилізований золотий тризуб, у якому середній елемент має форму двосічного меча. Автор емблеми - художник-графік Роберт Лісовський.
Герб ОУН тризуб з мечем існував у 1932-1941 роках. Вперше був опублікований на сторінках часопису Проводу українських націоналістів «Розбудова нації», що виходив у Празі. Прапор ОУН - сине прямокутне полотнище з гербом ОУН. Використовувався з 1930-х років.
Гімн ОУН - пісня «Марш Українських Націоналістів» («Зродились ми великої години...») на слова Олеся Бабія, музика - Омеляна Нижанківського. Затверджений Проводом Українських націоналістів у 1932 році.
24 серпня 2018 року адаптований до сучасних українських умов варіант пісні став маршем українського війська на параді до дня Незалежності України.

Підготувала Оксана Яцкович