На виставці представлені експонати Музею боротьби за Україну та велика частина експонатів Козацького похідного музею та подарунки музею від учасників Майдану та нинішньої війни.
Музей починається з експозиції кам'яних знарядь праці.
Трипільські горшички та залишки фігурки відносять нас на багато тисячоліть назад. Цей вік вважають золотим віком людства. начебто тоді не було війн. За допомог
ою серпа, зробленого з кременю, зрізали жито та пшеницю, зернотерками на камені розтирали зерно в борошно, що зберігали в горщиках, шкребками вичиняли шкіри тварин, вбитих тими наконечниками від стріл, що є в колекції. З мисок вживали їжу, яку готували дбайливі домогосподарки тої доби.
Проте мало хто може заперечити. що стріли . палиці та зернотерки. що могли використовуватись, як знаряддя для пращі, могли бути тоді використані для захисту своїх земель і родин...
Коли звичайний камінь зернотерки перетворювався на зброю. то вижити ставало для ворога просто неможливим. а родини мешканців цих земель були захищені від всяких посягань і покидали свої землі лише після того, як земля навколо ставала виснаженою і непридатною для вирощування зерна.
Але приходив час. коли на заміну кам'яним знаряддям праці прийшли металеві знаряддя і після бронзово доби настав так званий залізний вік, коли залізо слугувало людині як для праці, так і для війни.
На території Старої Самарі під великим пластом нашарувань було віднайдено металургійний центр з 7 різних печей. де робились. як мідні так і залізні знаряддя в часи так званої Черняхівської культури яку відносять до готів.
Криця. що на фото є доказом існування ї була там знайдена. Поряд була і заготовка на ніж.
Одна з картин подарована Олегу Черненку художником Станіславом Брунсом і що є власністю Козацького похідного музею, чудово доповнює експозицію і насичує її колоритом і показує весь сенс життя і захисту цих земель.
На одному зі стендів представлена кінська збруя від скіфів, хозар, русичів, козаків до першої та другої світових війн.
Тут представлені залишки кераміки та скляних виробів з Новобогородицької фортеці та те. що вимиває на берег Дніпра на місці затоплених козацьких Січей.
Знаряддя праці та знаряддя війни різних часів представлені на іншому стенді.
Поряд знаходяться сокири від готів, скіфів, хозар до козаччини.
Відтворена реконструкторами кольчуга демонструє що тодішня слугувала добрим захистом від мечів скіфів. сарматів. аланів, ножів та шабель половців. але не захищала від спеціальних стріл з наконечниками, призначеними пробивати її наскрізь. По одному мечу від перерахованих народів представлено поряд з кольчугою. А коли появились арбалети. то і цей захист було зведено нанівець остаточно.
І коли навіть римляни прийшли на наші землі. то просунутись далі земель Тернопольщини не змогли і зазнали поганого кінця. На березі однієї з річок там і вимило меч та залишки шолома другої половини першого тисячоліття. Монети не дістались... Але то були римські монети.
В часи козацької доби війни з сусідами перемежались і торгівлею з ними. На виставці представлені гроші польські мідні боратинки та срібні півтораки 16 ст, срібні дрібні монети османської імперії та копійки царської Московії часів козацької доби 16-18 ст. Подібні були знайдені на місці Старої Самарі та Новобогородицької фортеці. там де був знайдений і той уламок козацької шаблі, що поряд з наконечниками на списи та стріли різних часів від скіфів до хозар та козаків.
Комусь добряче діставалось тисячу років тому подібною зброєю - так званим обушком...
В московитів є запис про "розбійника" Філько Рватого, ніздрі були порвані за бунт проти царя. Так цей Філько подібним обушком знищив пів загону московських стірльців.
А пістолі кремневі в колекції демонструють подальший розвиток зброї для вбивства або самозахисту.
На стенді представлені залишки від вогнепальної зброї 17-19 ст. та порохівниці-натруски та капсульниці тих часів.
Зразки шабель турецьких та козацьких даюють уявлення про цю зброю..
Козацькі люльки та кресала на світлині показують. що вони були доволі різні. Як з металу. дерева так і в більшості з глини. Глиняна люлька відлита коштувала одну срібну царську копійку. з тих. що ми бачили на стенді.
Ну а вишуканість письма козаків та їх гетьманів відома на весь світ. На виставці представлено письмовий набір для козацького писаря. Каламарь-чорнильниця, перо. сургуч та зразок відтиску на сургучі. як виглядало це колись.
А зустрічають в гостині перед дверями музею герої нинішньої і сторічної давнини війн з російським агресором.
Перехід від луків до вогнепальної зброї був доволі довгим.
Козаки мали і союзників. Наприклад багато перемог Хмельницький отримав завдяки побратиму кримському хану Тугай-бею.
На картинах що виставлені на виставці Козацьким похідним музеєм ми бачимо двох побратимів в майже однаковому оточенні. На першій зображено побратима Богдана Хмельницького татарського хана Тугайбея в своєму палаці. А на другій проводи козака в похід. Схожість сюжетів і композиції єднає не просто ці картини, а два корінні народи України, що єдині мають права керувати цією країною на своїх землях
Фальконети з човна та багатоствольні гарматки. що мають козаьке ім'я сорока, є реконструкцією і служать для демонстрації майстер-класу з заряджання вогнепальнох зброї. Це невеличкі гарматки демонструються разом з тими ядрами козацькими. Далі іде період окупації з невеликою перервою на мир і незалежність. І нова окупація.
