Аптека-музей Йогана Зега

Call Directions Contact the museum

Аптека-музей Йогана Зега Оповідаємо про винахідника першої у світі гасової лямпи та нафтову історію Борислава
(2)

Коли лікувальну сіль із-під Трускавця продавали через аптеки всієї країниЄ неподалік Борислава ще одна цікава історія, д...
16/09/2026

Коли лікувальну сіль із-під Трускавця продавали через аптеки всієї країни
Є неподалік Борислава ще одна цікава історія, де геологія, медицина й аптечна справа буквально зустрілися під землею.
У 1912 році в урочищі Помірки біля Трускавця, у старій озокеритовій шахті глибиною близько 55 метрів, виявили надзвичайно мінералізовану гірку воду. Джерело назвали «Барбара» — на честь святої Варвари, покровительки шахтарів.
Вода була настільки насичена солями, що просто пити її було складно. Тому виникла цікава ідея — добувати з неї суху лікувальну сіль.
У 1936 році за ініціативи керівника трускавецького курорту Раймунда Яроша на Помірках організували спеціальне виробництво. Воду наливали у неглибокі дерев’яні піддони, частину її випаровували, кристали сушили, а готову сіль фасували у скляні банки.
Курортники могли придбати баночку додому або випити вже приготовлений розчин «Барбари» різної концентрації — від 2,5 до 15 % — у прогулянковій галереї Трускавця.

А найбільш «аптечна» частина цієї історії почалася пізніше.

Після відновлення виробництва у 1960-х роках «Барбару» реалізовували через аптечну мережу. У 1965–1972 роках збут сягав близько 200 тисяч банок щомісяця — приблизно 20 тонн солі.
Тобто природний розсіл, який заповнив стару шахту неподалік Борислава, проходив цілий шлях:
шахта → джерело → кристалізація → аптечна банка → пацієнт.
І це дуже характерна історія нашого краю.
Тут під землею знаходили нафту, озокерит, ропу й мінеральні води — а фармацевти, лікарі та хіміки вчилися перетворювати природні багатства на речі, які служили людині.

Недарма історія аптеки в Бориславсько-Трускавецькому краї так часто починається… глибоко під землею.

#АптекаМузейЗега #Борислав #Трускавець #Барбара #ІсторіяФармації #ЙоганЗег #Дрогобиччина #ІсторіяНашогоКраю

Ліки з-під Борислава: як “земний віск” потрапив до лікувальних кабінетівУявіть собі ліки, які не вирощують на полі й не ...
15/09/2026

Ліки з-під Борислава: як “земний віск” потрапив до лікувальних кабінетів
Уявіть собі ліки, які не вирощують на полі й не синтезують у лабораторії.
Їх видобувають із шахти.
Саме таким унікальним природним продуктом Борислава став озокерит — “земний” або “гірський віск”.
Промисловий видобуток озокериту в Бориславі розгорнувся у другій половині XIX століття. А в 1880-х роках у районі Нижнього Потоку, на так званому Новому Світі, заклали велику шахту, яка згодом сягнула 255 метрів глибини й вважається однією з найглибших озокеритових шахт світу.
Спочатку бориславський віск був передусім промисловою сировиною: з нього виготовляли церезин, свічки, мастила та ізоляційні матеріали.
Але згодом у нього з’явилося зовсім інше призначення — медицина.
У сусідньому Трускавці від 1947 року почали застосовувати теплолікування аплікаціями саме бориславського озокериту. Так продукт із темної шахти Борислава опинявся вже у світлому лікувальному кабінеті курорту.
Озокерит здатний накопичувати тепло й повільно його віддавати, тому його почали використовувати у фізіотерапевтичних теплових процедурах.
Бориславське підприємство навіть випускало спеціальний медичний озокерит МОЗ-1. За даними «Енциклопедії Сучасної України», лише у 2002 році його було виготовлено 21,8 тонни.
Є в цій історії щось дуже символічне.
З-під однієї бориславської землі люди добували нафту, що дала світло, і озокерит, який почали використовувати для лікувального тепла.
І обидві ці історії напрочуд природно зустрічаються саме в аптеці.

Борислав умів не лише освітлювати світ. Він умів його ще й зігрівати.

#АптекаМузейЗега #Борислав #Озокерит #ЙоганЗег #ІсторіяФармації #ІсторіяБорислава #Трускавець

Аптекар, який відкрив науці «Нафтусю»Лише кілька кілометрів від Борислава є ще одна історія, де аптекар став дослідником...
14/09/2026

Аптекар, який відкрив науці «Нафтусю»
Лише кілька кілометрів від Борислава є ще одна історія, де аптекар став дослідником природних багатств нашого краю.
У 1828 році львівський фармацевт і хімік Теодор Торосевич розпочав дослідження мінеральних вод Дрогобиччини та Трускавця. Особливу увагу він звернув на маловідоме джерело, яке тоді називали просто «Нафта» через характерний запах і присмак води.
У 1835–1836 роках Торосевич провів перші ґрунтовні хімічні аналізи цієї води, а 1836 року опублікував результати досліджень трускавецьких джерел. Саме з його робіт фактично почалося наукове вивчення знаменитої «Нафтусі».

І тут є дуже цікава паралель.

Трускавецьку воду досліджував аптекар.
Бориславську нафту — теж аптекар.
Через кільканадцять років після дослідів Торосевича інший галицький фармацевт — Йоган Зег — працюватиме вже з нафтою Бориславського краю і шукатиме спосіб її очищення.
Так у першій половині ХІХ століття аптека була не просто місцем, де продавали ліки.
Вона була лабораторією, в якій досліджували все незвичайне, що давала місцева земля: мінеральні води, солі, озокерит, нафту.
І саме фармацевти стали одними з тих людей, які першими почали пояснювати природні багатства нашого краю мовою хімії.
У Трускавці результатом стала «Нафтуся».
У Бориславі — початок нової епохи переробки нафти.
Два сусідні міста — і дві великі історії, що почалися з аптекаря та лабораторного столу.

#АптекаМузейЗега #ЙоганЗег #Борислав #Трускавець #Нафтуся #ТеодорТоросевич #ІсторіяФармації #Дрогобиччина

Як люди навчилися ховати гіркі ліки всередині капсули 💊Сьогодні желатинова капсула здається настільки звичною, що важко ...
13/09/2026

Як люди навчилися ховати гіркі ліки всередині капсули 💊
Сьогодні желатинова капсула здається настільки звичною, що важко уявити час, коли її просто не існувало.
А ще на початку XIX століття гіркі, різко пахнучі або маслянисті ліки доводилося ковтати практично в чистому вигляді.

Рішення з’явилося у Франції.
У 1834 році фармацевт Жозеф Жерар Дюблан і студент фармації Франсуа Мотес отримали патент на першу практичну желатинову капсулу. Її головна ідея була простою: сховати неприємний препарат у нейтральній оболонці, яка розчиниться вже після ковтання.
Перші капсули зовсім не нагадували сучасні.
Для виготовлення оболонки використовували маленькі шкіряні форми, які занурювали в розчин желатини. Після висихання оболонку знімали, заповнювали рідкими ліками, а отвір заклеювали краплею желатини.
Новинка швидко стала популярною саме тому, що вирішувала одну дуже стару аптечну проблему — як змусити людину проковтнути огидні на смак ліки.
У 1846 році француз Жюль Сезар Легюбі запатентував уже двочастинну тверду капсулу — фактично предка тих капсул, які ми знаємо сьогодні.
А далі виробництво почало механізуватися. На фото можна побачити навіть спеціальну машину 1879 року для обрізання желатинових капсул — справжній фармацевтичний верстат XIX століття.

Цікаво, що винахід капсули майже точно збігається з епохою Йогана Зега.

Коли Зег навчався й працював фармацевтом, капсула ще була новою технологією, а сама аптечна справа стрімко переходила від ручного ремесла до майбутньої фармацевтичної промисловості.
Тож маленька капсула має доволі велику історію.
Її придумали насамперед тому, що ліки були надто гіркими, аби їх нормально проковтнути.

#АптекаМузейЗега #ЙоганЗег #Борислав #ІсторіяФармації #СтараАптека #АптечніЦікавинки

Коли аптекар покривав пігулки справжнім золотом ✨💊Золота пігулка — зовсім не сучасна вигадка.У старих аптеках готові піг...
12/09/2026

Коли аптекар покривав пігулки справжнім золотом ✨💊

Золота пігулка — зовсім не сучасна вигадка.
У старих аптеках готові пігулки іноді покривали тонким листовим золотом або сріблом. Особливо розкішне оздоблення могли замовляти заможні клієнти. Science Museum Group прямо згадує золоте й срібне листя серед способів декоративного покриття аптечних пігулок.
Існував навіть спеціальний аптечний інструмент — pill silverer, своєрідна невелика коробочка для «сріблення» пігулок.
Спочатку аптекар злегка змочував готові пігулки рослинною камеддю. Внутрішню поверхню пристрою вистеляли найтоншим листом золота або срібла, вкладали пігулки, закривали кришку й кілька хвилин обертали. Металевий лист рівномірно приставав до поверхні. За таку роботу з пацієнта брали **окрему плату**.

Для чого це робили?

Насамперед — щоб надати лікам привабливого, дорогого вигляду. Це був той випадок, коли аптечна майстерність межувала майже з ювелірною.
І це не лише опис зі старого підручника. У Смітсонівському Національному музеї американської історії зберігаються справжні позолочені та посріблені пігулки приблизно 1882 року.
Цікаво, що традиція значно давніша: у музейній колекції є навіть золоті пігулки, зібрані під час американської дослідницької експедиції ще 1840–1841 років.
Тож фраза «золота пігулка» колись могла бути абсолютно буквальною.
Стара аптека взагалі була дивовижним місцем: тут аптекар мусив бути трохи хіміком, трохи лікарем, трохи ремісником — а часом, як бачимо, ще й майже ювеліром.

#АптекаМузейЗега #ЙоганЗег #Борислав #ІсторіяФармації #СтараАптека #АптечніЦікавинки

Коли парфуми виготовляв аптекар 🌿⚗️Сьогодні парфумерія й аптека здаються двома різними світами. Але кілька століть тому ...
11/09/2026

Коли парфуми виготовляв аптекар 🌿⚗️
Сьогодні парфумерія й аптека здаються двома різними світами. Але кілька століть тому межа між ними була значно тоншою: аптекар працював із тими самими ефірними оліями, спиртами, травами, смолами та ароматичними речовинами, з яких створювали пахощі.
У колекції Science Museum Group зберігся навіть спеціальний переносний набір кінця XVII століття: чотири скляні флакони, металева лійка та мірка. Дослідники зазначають, що його могли використовувати аптекар, фармацевт або парфумер для приготування ароматичних чи лікувальних сумішей.
Аромати мали тоді й «медичну» репутацію. Наприклад, у помандерах носили кульки з пахучих речовин, які, за тогочасними уявленнями, мали захищати від хвороб і очищувати повітря навколо людини. Використовували також маленькі vinaigrettes — футляри з губкою, змоченою ароматизованим оцтом.
У XVIII–XIX століттях аптечні крамниці продавали не лише ліки, а й ароматичні води, косметичні засоби, мило та парфумерію. Тож запах старої аптеки міг бути сумішшю сушених трав, спиртових настоянок, ефірних олій, воску й парфумів.
Це добре видно навіть у збережених історичних інтер’єрах. У Stabler-Leadbeater Apothecary Museum серед аптечних полиць досі можна побачити старий напис “French & English Perfumery” — «французька та англійська парфумерія».
Тож добрий аптекар минулого мав розумітися не лише на тому, що лікує, а й на тому, як виділити аромат із рослини, змішати есенцію і зберегти її у флаконі.
І, може, стара аптека пахла значно файніше, ніж ми собі сьогодні уявляємо.

#АптекаМузейЗега #ЙоганЗег #Борислав #ІсторіяФармації #Парфумерія #СтараАптека #АптечніЦікавинки

Коли аптечний сироп міг показати — кислота перед вами чи луг 🌸⚗️У старих аптеках фіалки були не лише красивою лікарською...
10/09/2026

Коли аптечний сироп міг показати — кислота перед вами чи луг 🌸⚗️
У старих аптеках фіалки були не лише красивою лікарською рослиною. З них готували фіалковий сироп — Syrupus Violae, який століттями зберігали у спеціальних аптечних посудинах. У колекції Science Museum Group є англійська банка для такого сиропу, датована 1770–1825 роками.
Фіалковий сироп використовували і як лікарський засіб. Збережена італійська аптечна посудина кінця XVII — першої половини XVIII століття прямо описана музейними фахівцями як ємність для послаблювального сиропу з фіалок.
Але фіалки мали ще одну дивовижну властивість.
Їхній синьо-фіолетовий пігмент змінює колір залежно від середовища. Ще Роберт Бойль у 1664 році описував досліди, у яких фіалковий сироп від кислот ставав червоним, а від лужних речовин — зеленим. Такі рослинні барвники стали попередниками сучасних кислотно-лужних індикаторів.
Сьогодні ми пояснюємо це дією рослинних пігментів — антоціанів, структура яких змінюється залежно від кислотності розчину.
Отож одна й та сама пляшка могла символічно поєднати два світи старої аптеки:
у ній були і ліки, і маленька хімічна лабораторія.
Такі речі добре нагадують, чому аптекарі минулих століть були не просто продавцями препаратів. Вони були ще й практичними хіміками — саме з такого професійного середовища вийшов і Йоган Зег.

#АптекаМузейЗега #Борислав #ІсторіяФармації #ЙоганЗег #СтараАптека #АптечніЦікавинки

Коли в аптеці замовляли не мікстуру, а… газовану воду 🥤⚕️Сьогодні аптека й солодка газована вода здаються речами з різни...
09/09/2026

Коли в аптеці замовляли не мікстуру, а… газовану воду 🥤⚕️
Сьогодні аптека й солодка газована вода здаються речами з різних світів. Але наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття, особливо у США, soda fountain — стійка для приготування газованих напоїв — стала звичною частиною багатьох аптек і drugstore.
Коріння цієї традиції було цілком «медичним».
У XVIII–XIX століттях природним мінеральним водам приписували лікувальні властивості, тому хіміки намагалися штучно відтворювати газовану мінеральну воду. Для цього створювали спеціальні апарати. У колекції Смітсонівського музею, наприклад, зберігається газоген системи Бріє, запатентований у Франції 1841 року, який використовували для отримання газованої води.
Аптекар мав для цього майже ідеальну професію: умів точно дозувати речовини, готувати сиропи й екстракти та працювати з хімічним обладнанням.
Поступово до газованої води почали додавати фруктові сиропи, трав’яні екстракти, вершки та морозиво. Медична вода перетворювалася на популярний напій, а аптечна стійка — на місце зустрічей.
Збереглися справжні аптечні soda fountains кінця ХІХ століття. У фармацевтичному музеї Ouray Alchemist, наприклад, досі працює установка 1893 року.
А старі каталоги аптечного обладнання ставили поруч абсолютно звичні для тогочасної аптеки речі: ступки, банки для препаратів, рецептурне обладнання — і апарати для soda fountain.
Тож приблизно сто років тому людина могла зайти до аптеки по рецепт…
і, поки аптекар готував ліки, випити біля прилавка склянку свіжої газованої води.
Ця традиція була особливо характерною для американських аптек; переносити її безпосередньо на аптеку Йогана Зега в Бориславі підстав немає.

#АптекаМузейЗега #ІсторіяФармації #Борислав #СтараАптека #АптечніЦікавинки #ІсторіяАптеки

Коли дитину заспокоювали… сиропом з опіумомУ ХІХ столітті на аптечних полицях можна було знайти засоби для немовлят, які...
08/09/2026

Коли дитину заспокоювали… сиропом з опіумом
У ХІХ столітті на аптечних полицях можна було знайти засоби для немовлят, які сьогодні викликали б справжній шок.
Одним із найвідоміших був Godfrey’s Cordial — солодкий «заспокійливий» засіб, до складу якого входили опій, патока, вода та прянощі. Його давали дітям при плачі, неспокої та прорізуванні зубів.
І це був далеко не єдиний такий препарат.
Популярний Mrs. Winslow’s Soothing Syrup рекламували як засіб для матерів і дітей. Первісно він містив морфін — похідне опію — та алкоголь. Реклама переконувала батьків, що сироп заспокоїть дитину і допоможе їй заснути.
У вікторіанську добу опіати взагалі широко застосовували проти болю й кашлю. На деяких аптечних препаратах навіть зазначали дозування для немовлят віком у кілька днів.
Наслідки були трагічними. Відомі випадки, коли після передозування «заспокійливим сиропом» діти впадали в кому або помирали. Морфін прибрали з британської формули Mrs. Winslow’s лише у 1909 році а з американської — у 1915-му.
Саме такі історії поступово змушували держави встановлювати суворіші правила щодо складу, маркування та продажу лікарських засобів. Смітсонівський музей сьогодні зберігає справжню пляшечку Godfrey’s Cordial як пам’ятку тієї епохи.
Історія старої аптеки часом звучить моторошно, але саме вона показує, наскільки далеко просунулася фармація.
Те, що колись давали дитині, аби вона просто перестала плакати, сьогодні нагадує нам: ліки потребують не віри в рекламу, а доказів, точного дозування й контролю безпеки.

#АптекаМузейЗега #ІсторіяФармації #Борислав #ЙоганЗег #СтараАптека #АптечніЦікавинки

Address

вУлица Карпатська Брама 17
Boryslav
82300

Opening Hours

Monday 10:00 - 17:00
Tuesday 10:00 - 17:00
Wednesday 10:00 - 17:00
Thursday 10:00 - 17:00
Friday 10:00 - 17:00
Saturday 10:00 - 17:00
Sunday 10:00 - 17:00

Telephone

+380668086899

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Аптека-музей Йогана Зега posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Museum

Send a message to Аптека-музей Йогана Зега:

Shortcuts

Share

Category