Музей Ракетних військ стратегічного призначення

28/08/2026

29 серпня – День пам’яті загиблих захисників України.
Це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.
День пам’яті держава започаткувала в 2019 році. Саме 29 серпня, бо з цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник.
Поки триває війна до перемоги, ми не можемо ані знати точну кількість, ані назвати всіх поіменно, ані розповісти всі історії. Але ми впевнені, що українське суспільство докладе всіх зусиль, щоб наші загиблі герої були в нашій пам’яті не абстрактною цифрою. Щоб вони отримали максимальну шану, якої тільки заслуговують ті, хто віддав життя за свою країну. Щоб наша пам’ять про них була живою.
#Український інститут національної пам’яті

25/08/2026

Музей Ракетних військ стратегічного призначення вітає з Днем Незалежності України!
Дякуємо захисникам за вільну Україну! Всім міцного здоров'я, родинного затишку, успіхів та оптимізму! Нехай мирне небо стане нашою реальністю, а кожен день дарує гордість за нашу державу!

25/08/2026

20/08/2026

Irina Nikiforova
#ГОЦентрдопомогимистецтвуУкраїниКиїв

20/08/2026

Маємо за честь привітати добру подругу нашого музею, пані Ірину Нікіфорову – музейну волонтерку, очільницю ГО «Центр допомоги мистецтву України» / «Ukraine Art Aid Center», з днем народження та високою державною нагородою, яку вона отримала днями!
Дякуємо за постійну підтримку і бажаємо міцного здоров’я, сил, наснаги, мирного неба та благополуччя!
З повагою - колектив музею Ракетних військ стратегічного призначення

12/08/2026

За допомогу наша команда щиро дякує і особисто .nikiforova.18

12/08/2026

Висловлюємо вдячність Центру допомоги мистецтву України/Ukraine Art Aid Center, який діє за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини, громадській організації "Центр допомоги мистецтву України - Київ" та її очільниці Нікіфоровій Ірині

06/08/2026

Коли висвітлюється тема «білих плям" військової історії, зокрема Ракетних військ стратегічного призначення, період закінчення Другої світової війни залишається схематичним і не до кінця вивченим. Особливо це стосується створення нових видів ракетно-ядерної зброї, яке проходило на тлі складних військово-політичних процесів, в умовах ідеологічного протистояння СРСР і США з їх союзниками так званої «холодної війни». У рамках протистояння СРСР і США між ними почалася ракетно-ядерна гонка, яка призводила до надмірних військових витрат, концентрації передових технологій у військово-промисловому комплексі, шалене змагання впливало на багато сторін життя обох країн, зловісно виглядала і мова цифр щодо накопичених озброєння.
У 1945 р. США були єдиною державою, що мала атомні бомби, і які вони підірвали над Японією. 6 серпня 1945 року атомна бомба «Малюк» була скинута на Хіросіму, а 9 серпня — «Товстун» — на Нагасакі. Від вибухів миттєво загинули 70 тис. мешканців Хіросіми та 60 тис. мешканців Нагасакі. З серпня по грудень 1945 року загальна кількість тих, що померли від ран і хвороб, спричинених радіацією, склала близько півмільйона осіб. Це були єдині випадки використання ядерної зброї проти цивільного населення, хоча спочатку замість бомбардування міст пропонувалося обмежитися випробуванням у безлюдному місці, оскільки цього було б достатньо, щоб ніхто не наважився напасти в страху перед нищівною зброєю.
Хіросіма та Нагасакі тепер є символом миру в усьому світі та пересторогою людству до нерозв'язання ядерної війни. Вплив ядерного бомбардування на хід Другої світової війни, загальна доцільність для досягнення політичної мети і також моральні аспекти цієї події й досі є предметом дискусій істориків.