Лубенський краєзнавчий музей імені Гната Стеллецького

  • Home
  • Лубенський краєзнавчий музей імені Гната Стеллецького
Call Contact the museum

Лубенський краєзнавчий музей імені Гната Стеллецького Історія та культура України та світу.

 Освіта. Після перепису 1911 року 18 января, в полтавській губернії було початкових шкіл міністерства народньої освіти 1...
17/02/2025


Освіта. Після перепису 1911 року 18 января, в полтавській губернії було початкових шкіл міністерства народньої освіти 1.340, учнів в цих школах 105.071 душа хлопців і дівчат; церковно-парафіяльних шкіл 888, учнів 45.320 душ; учителів та вчительок в міністерських школах 2.485 (учительок 1.646 душ); на кожного учителя приходилось по 42 учні; в парафіяльних школах було 1.146 учителів та вчительок (вчительок 647 душ); на кожного вчителя приходилось 39 учнів.
Рада" 1911 р.

 Вправна майстриня Tamara Biriukova ще й гарна оповідачка, яка з радістю ділиться своїми знаннями з іншими. Дякуємо за т...
15/02/2025


Вправна майстриня Tamara Biriukova ще й гарна оповідачка, яка з радістю ділиться своїми знаннями з іншими. Дякуємо за талант та добре серце Ірина Коломієць , за розповідь про творчість та мистецтво як терапію психотерапевтку Олександру Захарову, а за теплу зустріч усіх, хто цього зимового дня розділив з нами радість спілкування та нових відкриттів!

 15 лютого 1925 року в селі Черепівка Буринського району Сумської області народився Василь Семенюта — український художн...
15/02/2025


15 лютого 1925 року в селі Черепівка Буринського району Сумської області народився Василь Семенюта — український художник, скульптор і живописець, різьбяр по дереву.
З 1931 року жив у Лубнах. Учасник Другої світової війни. Навчався в Суджанському державному вчительському інституті, згодом на графічному факультеті Львівського поліграфічного інституту.
З 1955 до 1975 років – директор Лубенського краєзнавчого музею.За активної участі митця в 1970 році в місті відкрито художній відділ музею – галерею образотворчого мистецтва та з 1974 року було започатковане проведення республіканських художніх виставок «Лубенська художня весна». В 1955 році організував в Лубнах художню студію, з 1975 до 1997 року директор Лубенської художньої школи.
Помер 26 травня 1999 року. Похований у Лубнах.

 Про скарби гетьмана Полуботка.«По всіх газетах пройшла звістка, що 15 января цього року у Стародуб з’їдутся наслідники ...
14/02/2025


Про скарби гетьмана Полуботка.
«По всіх газетах пройшла звістка, що 15 января цього року у Стародуб з’їдутся наслідники наказного гетьмана Павла Полуботка радитися про те, як здобути гроші, що ніби-то поклав він ще у давні часи у лондонський банок... Чи справді поклав він ті гроші, чи є вони, чи справді наслідники получать ті великі гроші (яких, як то кажуть, 800 милійонів) — от питання, які цікавлять зараз багатьох українських родин, що мають родові звязки з Полуботком. Незвичайний то був чоловік! Що Павло Полуботок міг покласти гроші далеко від рідного краю у „вільній державі" —то річ цілком для його натуральна. Він добре бачив, що Петр І хоче знищити стародавні права українського народу, усе, що було затвержено Переяславською згодою. Він бачив, що після смерти Скоропадського царь Петро зовсім не хоче, щоб Україна вибірала гетьмана. Полуботок рішучо став на оборону стародавніх прав України, не жаліючи свого власного життя... Тоді царь Петро наказав, щоб до Петербургу приїхав наказний гетьман Полуботок, генеральний суддя Іван Чарниш та генеральний писарь Семен Савич... Відкинувши усякі подробиці поводження Полуботка з Петром, які може по части й легендарні, не цілком певні, —все ж безумовно вірно те, що він рішучо, не жаліюча себе, боронив права свого народу й попав через те у Петропавловську кріпость і там загинув... При таких обставинах Полуботок, звісно, тільки жив у цих усіх подіях громадськими думками... тільки надія на кращу долю «свого краю» підримала його у тяжкі ці часи. При таких обставинах кожна копійка, яку він зумів у цей час дати будущині —повинна мати й громадське значіння... Це повинні пам’ятати усі його наслідники, уся Україна. Хай і 15 января на зборах у Стародубі це буде провідною думкою усіх наслідників, які повинні пам'ятати, що велика частина тих грошей повинна йти не їм, яко окремим людям, а на користь усього краю, й усього народу…М. Дмитріев. г. Полтава.
Ще про милійони Полуботка.
В «Русскомъ Слові» видруковано ось якого листа од професора Д. Еварницького [Яворницький] «Про милійони наказного гетьмана Полуботка скажу, що це звичайнісенька вигадка, якою можна бавити тільки лехковірних. Чотирі роки тому таку саму вигадку пустив якийсь добродій про милійони Дорошенка, ніби зоставлені ним у Лондоні. І тоді звідкиля тільки не понабірались справдешні та фіктивні родичі Дорошенка. А 20 років тому відомий Андрій К— о, з Новопсковська, вигадав милійони Полуботка та й зробив себе уповноваженим од усіх родичів гетьманських перед лондонським банком. Знайшлись такі, що давали йому по 2—3 000 карб, на клопоти. Він забрав ці гроші, та й зник. Тепер про це саме загомонів одставний професор петербурзькі консерваторії Рубець, —та й повторюється те саме. Неначе ті раки з мішка, полізли до мене роспитуватись усякі пани нашої губернії: чи не рідня вони Полуботкові? Йдуть діди, баби, йдуть дівчата, йдуть до Музею, йдуть додому, йдуть удень і вночі». Так пише професор Д. Еварницький,
«Рада» 13.01.1908

13/02/2025
 На Полтавщині. Суміжно з полем андріївських селян стелеться великий маєток земського начальника 1-го у частка, гадяцько...
13/02/2025


На Полтавщині. Суміжно з полем андріївських селян стелеться великий маєток земського начальника 1-го у частка, гадяцького повіту, графа Капниста. Вже давненько граф оповістив, що продає свою землю, та тільки заправив по 450 карб, за десятину —ціну дуже дорогу для наших убогих селян. Одначе де-кому з андріївців закортіло таки хоч клаптик добуть графської земельки, і вони почали вишукувать всіма способами грошей. Між иншим, селянин Мажор, маючи сина —надумав невістку взяти з приданим, щоб розжиться на гроші. Пішов молодий Пилип Мажор по всіх усюдах шукать грошовитої молодої. Пощастило йому найти в с. Пісках, лохвицького повіту, за 15 верстов од Андріївки, заможну сироту. Побрав Пилип рушники, а 12 ноября почали весілля справляти. Напекли, наварили старі Мажори, що слід, найняли музик, вирядили Пилипа за молодою, а сами з гостями почали бенкетувать. Не довго гаявсь Пилип, вернувсь без молодої —одкинулась от його і на його ж таки очах, викликавши по телефону з Лохвиці свого коханого, повінчалась з ним. Ударились об поли руками старі Мажори: втратились дуже, сорому набрались і ждать далі нема куда, бо 12 ноября останній день перед пилипівкою, в який можна вінчать молодих. Надумали на спіх найти молоду, яка трапиться, побігли в один куток села, далі —в другий, спобігли убогу наймичку Явдоху в фершала і зараз таки з нею повінчали Пилипа Мажора. Хоч і не доведеться бачить старому Мажорові графської земельки у себе, так зате не пропала страва, що була наготована для багатої невістки.
"Рада" 1910 рік

Другий день тренінгу музейних працівників Полтавщини. Дякуємо організаторам поїздки Департамент Культури Та Туризму  та ...
12/02/2025

Другий день тренінгу музейних працівників Полтавщини. Дякуємо організаторам поїздки Департамент Культури Та Туризму та колегам з Національного заповідника "Гетьманська столиця" за чудові враження та цікаву екскурсію.

Перший день обласного  регіонального тренінгу музейних працівників "Соціальна роль музеїв в умовах воєнного стану". Реко...
12/02/2025

Перший день обласного регіонального тренінгу музейних працівників "Соціальна роль музеїв в умовах воєнного стану". Рекомендації та досвід колег.

День жінок в науці  Радзимовська Валентина Василівна  – (13 (1) жовтня 1886, хутір Тарнавщина, село Матяшівка, Лубенськи...
11/02/2025

День жінок в науці

Радзимовська Валентина Василівна – (13 (1) жовтня 1886, хутір Тарнавщина, село Матяшівка, Лубенський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 22 грудня 1953, Шампейн, Іллінойс, США) - фізіолог, біохімік, громадська діячка.
Народилася у сім'ї українського шляхтича Василя Яновського та письменниці та громадської діячки Любові Яновської. Навчалася в Лубенській жіночій гімназії. Входила до Лубенського гімназіяльного гуртка РУП. Під час навчання на природничих курсах у Петербурзі брала участь у петербурзькій Українській громаді. Член Київської «Просвіти» (1909). Працювала в міністерстві охорони здоров’я УНР. Викладала у Києві, Мелітополі, Львові. Автор понад 60-ти праць із біохімії, патофізіології, педіатрії, психоневрології, фізіології, фтизіатрії. Її дослідження розвивалися по трьох основних напрямках: вплив кислотно-лужного балансу на функцію живих клітин, патологічна фізіологія туберкульозу та дитяча фізіологія. Докторська дисертація Валентини Радзимовської була присвячена виживанню клітин поза організмом за умов різної кількості кислоти в поживному середовищі. Без цих знань тепер не обходиться жодна клініка, де роблять штучне запліднення, чи лабораторії, які вивчають розвиток вірусів.

Національний конкурс «Благодійна Україна» — щорічний всеукраїнський конкурс з відзначення найкращих благодійників і найб...
11/02/2025

Національний конкурс «Благодійна Україна» — щорічний всеукраїнський конкурс з відзначення найкращих благодійників і найбільш ефективних благодійних та волонтерських ініціатив в Україні.
Мета конкурсу: розвиток соціально-орієнтованого благодійництва та волонтерства в Україні, поліпшення якості комунікацій між доброчинцями та отримувачами допомоги, розширення можливостей для їхнього діалогу, відзначення найефективніших доброчинних організацій, проєктів та практик за поточний рік.
У конкурсі можуть брати участь благодійники/волонтери, волонтерські, благодійні та громадські організації, молодіжні об’єднання, представники медіа, соціально відповідальний бізнес, будь-які неурядові організації і фізичні особи – всі, хто надавали благодійну чи волонтерську допомогу задля вирішення актуальних суспільних проблем у період з 1 січня по 31 грудня 2024 року. Виняток: органи державної влади, місцевого самоврядування та політичні партії.
Для участі у конкурсі необхідно завантажити та заповнити конкурсну заявку. ЗАПОВНЕНУ ЗАЯВКУ НЕОБХІДНО НАДІСЛАТИ ДО 1 ТРАВНЯ 2025 РОКУ (ВКЛЮЧНО).
Посилання на сайт конкурсу у першому коментарі.

   В м. Шишаку (миргородського повіту) 10 та 11 февраля в народньому будинкові приїзжий гурток любителів з Сорочинець да...
10/02/2025


В м. Шишаку (миргородського повіту) 10 та 11 февраля в народньому будинкові приїзжий гурток любителів з Сорочинець дав дві українських вистави. Поставлено було дві п‘єси: „Не спарована пара" та „Грішниця". Ролі були виконані, хоч і не артистично, але „слухати було можна". Ціни за місця були дуже дорогі і тому людей було в театрі обмаль.
28.02.1907

 8 лютого виповнилося 100 років від дня народження українського художника Віктора Зарецького. В фондах музею є робота сл...
09/02/2025


8 лютого виповнилося 100 років від дня народження українського художника Віктора Зарецького. В фондах музею є робота славетного митця картина "Валя"1981 р.

Юні дослідниці творчості батька й доньки - Матвія Номиса та Надії Кибальчич з двох  гімназій Лубен. Дуже приємно було ва...
08/02/2025

Юні дослідниці творчості батька й доньки - Матвія Номиса та Надії Кибальчич з двох гімназій Лубен. Дуже приємно було вас бачити у нашому "живому" музеї.

08/02/2025


Петриненко Діана Гнатівна (1930-2018) - українська співачка (сопрано). Народилася 8 лютого 1930 року в с. Білоусівка (зараз Черкащина). Дитячі роки пройшли в с. Сазонівка на Оржиччині та у Лубнах. Закінчила Київську консерваторію (1955). Солістка капели "Думка" (1955-1958). Лауреат Всесвітнього фестивалю молоді та студентів (1959). Працювала у Київській філармонії (1962-1985). Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1972). Народна артистка СРСР (1975).
«Я вчилася у школі у Лубнах, тут уперше вийшла на сцену. Своєму синові Тарасу, який у ці дні вперше співає на стадіоні у Лубнах [вересень 1988 року], розповідала, що пам’ятаю ось цей майдан імені Кірова восени 1943 року. Навколо – зруйновані будівлі, а тут – мітинг на честь визволення Лубенщини. Свято тисячоліття добре зробили, організація прекрасна. В мене почуття гордості. Щаслива – і все!».
«Ленінська зоря» (Лубни) вересень 1988 року
Арія Русалки з опери "Купальна іскра"(1901) композитора з Лубен Бориса Підгорецького 1963 рік.

07/02/2025


Щиро вдячні за позитивні емоції та спілкування новим друзям з Засулля. Нам було легко і радісно. Чекаємо!

Друзі, запрошуємо на зустріч з юною дослідницею з гімназії імені Віри Роїк, яка підготувала роботу присвячену письменниц...
06/02/2025

Друзі, запрошуємо на зустріч з юною дослідницею з гімназії імені Віри Роїк, яка підготувала роботу присвячену письменниці Надії Кибальчич, доньці Матвія Номиса.

 Цікаве непорозуміння. В Лубнях поміж городським головою та старшиною громадського зібрання виникло цікаве непорозуміння...
06/02/2025


Цікаве непорозуміння. В Лубнях поміж городським головою та старшиною громадського зібрання виникло цікаве непорозуміння. Голова випустив анонс, що 6 февраля має відбутись на користь городської громадської бібліотеки, громадському зібранні «Балъ-Маскарадъ» , а старшина клубу д. Флорінський повідомив, що він не дає помешкання. Голова випустив оповіщення величезними літерами, що через Флорінського бібліотека не матиме прибутку і не може впорядити маскарад, від чого величезна втрата читачам.
1910 р.

Address


Opening Hours

Monday 09:00 - 17:00
Tuesday 09:00 - 17:00
Wednesday 09:00 - 17:00
Thursday 09:00 - 17:00
Friday 09:00 - 17:00
Saturday 09:00 - 17:00
Sunday 09:00 - 17:00

Telephone

+380536172030

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Лубенський краєзнавчий музей імені Гната Стеллецького posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Museum

Send a message to Лубенський краєзнавчий музей імені Гната Стеллецького:

Shortcuts

  • Want your museum to be the top-listed museum?

Share