Лінгвістичний музей імені професора Костянтина Тищенка КНУТШ

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Лінгвістичний музей імені професора Костянтина Тищенка КНУТШ

Лінгвістичний музей імені професора Костянтина Тищенка КНУТШ Висвітленню діяльності Лінгвістичного музею імені професора Костянтина Тищенка, екскурсіям по Музею

Сьогодні, 17 вересня 2026 року, Лінгвістичний музей відвідали співробітники відділу проектної діяльності  КНУТШ ( міжнар...
17/09/2026

Сьогодні, 17 вересня 2026 року, Лінгвістичний музей відвідали співробітники відділу проектної діяльності КНУТШ ( міжнародна діяльність, гранти): завідувач відділу Олена Гавриленко, провідний фахівець відділу Ілона Кирик, а також провідний фахівець НДЧ КНУТШ Андрій Чуян.
Домовилися про наступні зустрічі. Адже охопити увесь вміст Музею за годину екскурсії дуже важко.
Дякуємо Андрію Чуяну за ініціативу зустрічі!

04/09/2026
https://www.youtube.com/watch?v=Lp_sR7DTUrY2024.04.042:01'09" 57'40" Ахеменідські  циліндричні печатки 1:37'40" (печатки...
04/09/2026

https://www.youtube.com/watch?v=Lp_sR7DTUrY
2024.04.04
2:01'09"

57'40" Ахеменідські циліндричні печатки
1:37'40" (печатки знайдені в Керчі)
59'45" написи про сатрапії та фігури
1:16'24" Передерій
1:19'07" Підсумок першої частини лекції ;
Відповіді на запитання.

Віднайдений запис лекції доктора філологічних наук, професора Костя...

https://www.youtube.com/watch?v=0zOkHk0mREwПродовження Друга частина лекції 2012.04.04 1:09'07"12'50" Замниуси 14'20" Ве...
04/09/2026

https://www.youtube.com/watch?v=0zOkHk0mREw
Продовження
Друга частина лекції 2012.04.04
1:09'07"

12'50" Замниуси
14'20" Великодня гірка
15'20" борщ
15'45" в жодній мові де є назва борщу нема контексту етимологічного ... вона ізольована ... - запозичення. Лише в перській мові суфкс еш...
19'00" хата

Віднайдений запис лекції доктора філологічних наук, професора Костя...

04/09/2026

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Радо запрошуємо вас взяти участь у
ДРУГІЙ НАУКОВІЙ МІЖНАРОДНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ
«Міждисциплінарна спадщина професора К. Тищенка крізь час і простір: цифрові виклики та перспективи»,
присвяченій 85-річчю від дня народження
професора КОСТЯНТИНА ТИЩЕНКА,
яка відбудеться 14-15 жовтня 2026 року
у змішаному форматі

Планується робота таких секцій:
Секція 1. Методологічні підходи в сучасному мовознавстві. Контекстуально-топонімічний метод професора К. Тищенка.
Секція 2. Питання топоніміки та антропоніміки: спадок К.М. Тищенка і сучасність.
Секція 3. Східна філологія у світлі наукового доробку професора К. Тищенка.
Секція 4. Класична філологія в координатах сучасної гуманітаристики.
Секція 5. «Великий грецький світ» як культурний феномен.
Секція 6. Професор К. Тищенко як педагог. Проблеми методики викладання іноземних мов.
Секція 7. Інформаційні технології в освіті та науці: data-driven комунікація та міжкультурна комунікація.
Секція 8. Мови світу сьогодні. Розвиток мови в епоху глобалізації.
Секція 9. Проблеми сучасної концептології, когнітивістики та дискурсології.
Секція 10. Перекладознавство та переклад в епоху цифри.

Робочі мови конференції: українська, польська, англійська, німецька, французька, іспанська, італійська.


Всі учасники конференції отримають:
1) програму конференції;
2) сертифікат учасника із зазначенням загальної кількості академічних годин англійською мовою: 6 год (0,2 кредити ECTS);
3) за результатами роботи конференції буде видано збірник тез.

Для участі у Конференції необхідно заповнити онлайн-форму до 14 вересня 2026 року: https://docs.google.com/forms/d/1yLxQ_-pcLsXKHS2fElluCUft-DDyGANWbBFET1dWGfE/edit

Надсилання електронних сертифікатів про участь та електронного збірника тез – відбудеться протягом 60 робочих днів після конференції.
Розмір організаційного внеску становить 300 грн. Обсяг тез – 3 сторінки.
Організаційно-публікаційний внесок покриває витрати, пов’язані з організацією, створенням та розсилкою програми, оформленням та розсилкою сертифікатів, форматуванням текстів тез, перевіркою на плагіат, макетуванням збірника та оприлюдненням його електронної версії.

Статті перевіряються на наявність плагіату за допомогою програмного забезпечення plag.com.ua.

Структура тез
• Назва секції (шрифт – жирний, вирівнювання по правому краю)
• Ім’я та прізвище автора (шрифт – жирний курсив, вирівнювання по центру)
• Номер ORCID (визначає автор https://orcid.org/)
• Науковий ступінь і вчене звання
• Посада/рік навчання та ОКР, місце роботи/навчання (повна назва)
• Місто, країна (у лапках) та e-mail
• Назва тез конференції (великими літерами, шрифт – жирний, вирівнювання по центру)
• Потім подається анотація (500-900 символів) і ключові слова (5-7 позицій) (шрифт ‒ курсив) мовою тез і англійською мовою (якщо тези англійськомовні, подається тільки один варіант анотації)
• Далі слідує основний текст, вирівняний по ширині сторінки (абзац ‒ 0,5 см)
• Посилання у тексті оформлюються в дужках за зразком [Прізвище, рік, сторінка]
• Список використаних джерел та літератури розміщується в алфавітному порядку й оформлюється відповідно до існуючих стандартів APA

Вимоги до набору тексту:
Текст тез друкується через 1,5 інтервали, шрифт Times New Roman 14, без переносів. Поля вгорі, внизу – 2 см, ліворуч – 2,5 см, праворуч – 1,5 см; відступ абзацу – 1,25 см (виставляти автоматично).
Фрагменти рукописів, що слугують ілюстративним матеріалом, друкуються курсивом.
Чітко диференціювати тире і дефіс. Значення слів, виразів тощо беруться в лапки (лапки повинні бути тільки відкритими “ та закритими ”).

Зразок оформлення тез

Секція (номер, назва)
Імʼя ПРІЗВИЩЕ,
orcid.org/0000-0000-0000-0000
науковий ступінь і вчене звання,
посада/рік навчання та ОКР, місце роботи/навчання
(місто, країна) e-mail

НАЗВА ТЕЗ (МОВОЮ ТЕЗ)
Текст анотації (обсягом 600-900 друкованих знаків).
Ключові слова: 6-7 позицій через кому.

TITLE IN ENGLISH
Abstract body text (600-900 symbols).
Keywords: 6-7 words.

Текст статті. (Посилання на літературу по тексту у квадратних дужках) за зразком [Прізвище, рік, сторінка]. Список джерел оформлюється згідно зі стандартами APA).

Література:

1. Тищенко, К. (2008). Етномовна історія прадавньої України. Київ, «Аквілон-Плюс». 480 с.
2. Floridi, L. (2014). The fourth revolution: How the infosphere is reshaping human reality. Oxford, UK: Oxford University Press. URL: https://books.google.com.ua/books?id=hOF_AwAAQBAJ
3. Fillmore, C. J. (1982). Frame semantics. In: Linguistics in the morning calm: Selected papers from SICOL-1981 (pp. 111–137). Hanshin Pub. Co.

Контакти Організаційного комітету:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
Навчально-науковий інститут філології

Кафедра іноземних мов математичних факультетів
Адреса: 03127, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 4-е, ауд. 611
e-mail: [email protected]

Кафедра мов і літератур Близького та Середнього Сходу
Адреса: 01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, ауд. 125
e-mail: [email protected]

Кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики
Адреса: 01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, ауд. 141
e-mail: [email protected]

Контактні особи:

Ірина Левчин: +38(066)7566163, [email protected]
Маріанна Стрижньова: +38(095)6570420, [email protected]
Олег Кожушний: +38 (067) 5816409, [email protected]

Просимо також ознайомитися з відповіддю НН Інституту філології на цей лист. Вельмишановний пане Олександре!Хотіли б звер...
04/09/2026

Просимо також ознайомитися з відповіддю НН Інституту філології на цей лист.
Вельмишановний пане Олександре!
Хотіли б звернутися до Вас зі словами вдячності за Вашу увагу до відео Андрія Андрусяка і Ваш цікавий і продуктивний розбір його контенту.
З багатьма Вашими візіями можемо погодитися.
Хотіли б також поділитися своїми враженнями від відео.

0:53 «Тищенко є автором гіпотез, які професійні етимологи одностайно відкидають». Жодного імені професійних етимологів. Маніпулятивне твердження. У публічному просторі є критика походження слова колобок від С. Вербича.

2:04 «Слово сало чудово пояснюється в межах слов'янської мовної родини».
‘Слов'янської мовної родини’ не існує. Є індоєвропейська мовна сім'я, до якої належить слов'янська мовна група. Подекуди в англомовній літературі така номінація справді вживається: Slavic language family, хоча насправді це термінологічна неточність.

5:05 «Для мовного запозичення потрібен прямий контакт народів у конкретний історичний період». Хибне твердження. Як відомо, існують два основні шляхи запозичення: усний (коли безпосередні контакти справді потрібні) і книжний/письмовий (через тексти, науковий обмін, художню літературу, запозичені технології або товари, інтернет). Останній якраз і не потребує прямих контактів між народами. Класичним прикладом такого запозичення є запозичення європейськими мовами термінів з латини та давньогрецької мови через книги або мови-посередники.

7:57 «У мові австралійських аборигенів собака має позначення mbabar. Це схоже на англ. слово bark, проте реального зв'язку між цими словами немає». Насправді такий зв'язок є. Формальна подібність може мати звукосимволічну або ономатопоетичну мотивацію, а не генетично-етимологічний зв'язок. Отже, така подібність не обов'язково є абсолютно випадковою: її можна розглядати у площині звукосимволізму.

6:29 «Чому методи Тищенка не працюють?»
Це надто широке й методологічно необґрунтоване узагальнення. Кілька окремих етимологій ‒ навіть якщо частина з них виявиться дискусійною або помилковою, не можуть автоматично слугувати доказом неспроможності всього дослідницького підходу вченого. Контекстуально-топонімічний метод К. Тищенка був послідовно розроблений ним у великому корпусі праць і застосований для реконструкції історичних мовно-етнічних контактів. Професор спромігся об'єднати дані давньої історії, літописів, фольклору, археології, географії, популяційної генетики, культурології з тим, щоб довести кількатисячолітню історію українського етносу, поєднавши в єдине ціле апелятивну, онімну лексику та антропологічні дані.
Саме синтез різнорідних джерел є однією з визначальних особливостей його концепції українського етно- і глотогенезу. Тому питання про наукову продуктивність цього методу потребує аналізу самого методу, його процедур, корпусу опрацьованих даних і результатів, а не кількох навмання обраних прикладів етимологізацій. Таким чином, виникає питання : «А судді хто?»...
Ми зараз не будемо заглиблюватися в доведення етимологій слів 'сало' і 'борщ' (з Равою Руською Ви так чудово розібралися, що й додати нема чого).
У рамках відео Андрія Андрусяка ми у черговий раз стикнулися з популярним, на жаль, сьогодні механізмом псевдокритики. Людина перед камерою говорить упевнено, використовує слова «науковий метод», «етимологія», «фонетичні закони», «хронологія», «критичне мислення» ‒ і нефахівцеві дуже важко помітити той момент, коли цілком правильна наукова установка непомітно переходить у маніпулятивне некоректне узагальнення: «ця етимологія сумнівна» → «цей спосіб міркування неправильний» → «методи Тищенка не працюють» → «його інтерпретації невдалі».
Костянтин Миколайович, будучи поліглотом і тонким знавцем порівняльно-історичного методу, бачив історію слова значно глибше, аніж це було прийнято в офіційній академічній науці. Саме через це у нього було багато опонентів, деяких з них дух протистояння його ідеям не полишає навіть після його відходу у засвіти. У ситуації, як Ви правильно відзначили, коли він уже не може відповісти на закиди та обґрунтувати свою думку. Проте залишаються адепти його ідей, палкі прихильники його україноцентричних лінгвістичних візій і просто шанувальники його непересічної людської особистості.

Звісно, як Ви зауважили, з Професором можна дискутувати, сперечатися і не погоджуватися, обстоюючи альтернативну точку зору. Проте тоді маємо хоча б прагнути відповідати тому рівню професіоналізму й компетентності, який був притаманний самому Костянтину Миколайовичу. Ось що сказав академік Григорій Петрович Півторак з цього приводу: «плідна дискусія з ним [професором К. Тищенком] потребує й рівнозначної освіченості та ерудованості…» https://uk.wikipedia.org/wiki/%.
Можливо, професор Костянтин Тищенко не завжди мав рацію. Міг заходити досить далеко в інтерпретації мовного матеріалу. Навіть великі вчені можуть і мають право помилятися. Проте, особливо після відходу у засвіти, спадок великих вчених має право бути представлений точно. Його не потрібно захищати від критики. Його потрібно захищати від неточного цитування, хибної атрибуції та спрощення наукової думки вченого. А далі ‒ нехай говорять його наукові тексти.
Насамкінець, вельмишановний пане Олександре, хотіла б ще раз сердечно Вам подякувати за небайдужість до спадщини професора К. Тищенка, справжнього сина українського народу, який присвятив все своє життя без останку служінню Її Величності Науці.

Принагідно, запрошуємо всіх зацікавлених до участі у Другій науковій міжнародній конференції, присвяченій вшануванню пам'яті професора Костянтина Тищенка. Термін подачі матеріалів продовжено до 14 вересня.
Для участі у Конференції необхідно заповнити онлайн-форму до 14 вересня 2026 року: https://docs.google.com/forms/d/1yLxQ_-pcLsXKHS2fElluCUft-DDyGANWbBFET1dWGfE/edit

Шановні шанувальники наукового доробку професора Костянтина Тищенка! Просимо Вас ознайомитися з листом, який надійшов на...
04/09/2026

Шановні шанувальники наукового доробку професора Костянтина Тищенка! Просимо Вас ознайомитися з листом, який надійшов на адресу НН Інституту філології. У ньому йдеться про спроби спотворення наукової спадщини та методології Костянтина Миколайовича.

Шановні представники ННІ філології КНУ, дослідники та всі, хто працює з науковою спадщиною Костянтина Миколайовича Тищенка!
Звертаюся до вас як звичайний глядач, який не належить до академічного середовища і не має професійного стосунку до мовознавства.
Будь ласка, прошу дочитати це звернення до кінця: на перший погляд може здатися, що йдеться лише про кілька неточностей у відео, однак при перевірці та більш глибокому аналізі ситуація виявилась гротескною.
На YouTube-каналі «Історія мови» Андрія Андрусяка опубліковано відео про Костянтина Тищенка:
https://youtu.be/Ee2wAtipx4A
Я звертаюся не через сам факт критики Тищенка. Його гіпотези можна і потрібно перевіряти, критикувати та спростовувати. Проблема в іншому: у цьому відео кілька конкретних прикладів подано так, що вони формують для широкої аудиторії образ Тищенка як автора майже маргінальних псевдоетимологій, а далі цей образ переноситься на його метод загалом.
Мова не про дрібні неточності у відео. Науковцеві приписуються тези, які він не висував, а потім саме ці тези стають доказом його нібито методологічної неспроможності, йдеться про фактичне спотворення його наукової спадщини.
Найпоказовіший приклад починається на 4:26. Автор стверджує:
«Тищенко пов'язав назву села Рава-Руська з давньоєгипетським культом Бога сонця Ра».
Далі приблизно дві хвилини присвячено спростуванню цієї тези через хронологію, давньоєгипетську вимову та відсутність історичного контакту. Сам приклад потім використовується як доказ того, що Тищенко «ігнорував хронологію» та пропускав базові лінгвістичні та етимологічні методи.
На моє прохання назвати джерело автор послався на публікації Костянтина Тищенка в журналі «Східний світ» за 2009-2010 роки. Я перевірив ці публікації. У статті «Східний світ в українській топонімії. IV. Арабський світ. V. Кавказ. VI. Мадяри» («Східний світ», 2010, №1) Рава-Руська справді згадується, але в іншому контексті: у топонімічному ряду, співвіднесеному з арабським rāwī, «оповідач, читець».
Твердження про походження назви Рави-Руської від давньоєгипетського бога Ра в указаному самим автором джерелі мені знайти не вдалося. Тобто ми маємо дуже конкретну ситуацію: автор приписує Тищенку абсурдну тезу, сам її спростовує, а потім використовує як аргумент проти методу Тищенка. Вже не кажучи про те, що Рава-Руська це не село, а невелике місто, але це так, маленька ремарка, але коли ви дочитаєте листа зрозумієте, що вона доволі показова.
І тут виникає очевидне питання: про яку саме «критичність» можна говорити, якщо центральний приклад власної критики автор, схоже, не перевірив навіть за тим джерелом, на яке сам посилається? Вимагати від Тищенка бездоганної методологічної дисципліни, водночас будуючи власний висновок на неперевіреній атрибуції, виглядає щонайменше дивно. Але трошки далі буде описана комічна ситуація та пояснення звідки взялась Рава-Руська та і взагалі як пан Андрій методично та системно(наперед ні) підійшов до аналізу.
Інший приклад стосується слова «сало». Тищенко справді публічно відносив його до кельтського мовного шару, однак у доступних мені публікаціях я не знайшов, щоб він сам висував ту теорію, яку йому приписує автор відео: нібито зіставив сучасне українське «сало» зі співзвучним ірландським словом і на цій підставі оголосив його кельтським. Натомість гіпотеза про кельтське походження праслов’янського *sadlo існувала у фаховій літературі ще до Тищенка. Тобто в цьому випадку автор, схоже, приписує Тищенкові не сам висновок, а спосіб його обґрунтування, якого в працях Тищенка мені знайти не вдалося. Це не робить саму етимологію правильною, але робить некоректним її представлення як прикладу того, як Тищенко нібито сам довільно зіставляв сучасні співзвучні слова.
При цьому, автор підсумовує метод Костянтина Тищенка наступним чином: «А що робить Тищенко? Просто бере сучасне українське слово, шукає якесь співзвучне слово у будь-якій іншій мові світу і ось тобі на.»
Третій приклад, «борщ», справді відповідає відомій гіпотезі Тищенка про іранський зв'язок із borīdan «різати». Її можна критикувати скільки завгодно жорстко. Але навіть повне спростування цієї етимології не доводить, що весь метод Тищенка зводився до механічного пошуку випадкових співзвучностей.
На цьому тлі особливо показовими є коментарі автора під відео. Він прямо пише: «У Тищенка всі інтерпретації невдалі. І це абсолютно нівелює будь-які його адекватні ідеї», а пізню діяльність професора називає «дичиною». Також схвально сприймаються порівняння Тищенка з псевдонауковими та відверто маргінальними особистостями(Бабиком та росіянином задорновим)
Після цього важко сприймати ролик як спробу неупередженого розбору. Якщо висновок про те, що «всі інтерпретації невдалі», уже сформульований наперед, то три на перший погляд зручні приклади починають виглядати не як аналіз, а як ілюстрації до готового вироку, але питання в тому, хто ж виносить цей вирок і про які масштаби особистостей ми говоримо?
На мою особисту думку, контраст у масштабах тут усе ж важливий. Тищенко десятиліттями працював як академічний мовознавець і залишив великий корпус досліджень у багатьох напрямах та з великою кількістю мов; Андрусяк натомість відомий передусім як перекладач і популяризатор, а не як автор співмірного академічного доробку. Це не робить його критику менш легітимною!, але настільки широкий вирок щодо методу Тищенка потребує особливо сильної доказової бази. Три приклади, два з яких, схоже, використано помилково, такої бази не дають.
І саме тут, на мою думку, проходить принципова межа. Костянтина Тищенка можна різко критикувати за конкретні гіпотези, але перетворювати його на карикатурного збирача випадкових співзвучностей і фактично ставити в один ряд із маргінальними псевдонауковими авторами означає вже не критикувати, а спотворювати масштаб і характер його роботи.
Замість системного аналізу колосальної кількості праць у відео взято кілька максимально ефектних тез, придатних для гучного заголовка і швидкого висновку. Саме на найефектнішій із них, історії про Раву-Руську та Ра, фактчек, схоже, і провалився. У результаті ролик, який мав викривати чужу методологічну недбалість, сам демонструє її на практиці.

Наступні кілька абзаців це мої власні здогадки, я не маю можливості надати 100% гарантії, що так і відбулось, але іншої причини мені важко вигадати чи пояснити яким чином можна зробити настільки відверто слабкий та "халтурний" відео-матеріал.
Є й кілька деталей, через які в мене виникла конкретна гіпотеза про походження сценарію. Я припускаю, що автор міг використати генеративну модель для пошуку найбільш «дивних» або «скандальних» теорій Тищенка, отримати готову добірку прикладів і далі не перевірити, що саме з цього справді належить Тищенкові, а що модель сама реконструювала або змішала з іншими контекстами.
Найпоказовіше це виглядає у випадку Рави-Руської. В інтернеті є матеріали про скандали Тищенка, але іншого Тищенка, політика Миколи Тищенка, де фігурує Ірина Верещук, колишня міська голова Рави-Руської. Паралельно існує великий масив матеріалів про Костянтина Тищенка, його дослідження топоніміки, Давнього Сходу та єгипетського мовного матеріалу. Для генеративної моделі це майже готовий матеріал для контамінації: реальні прізвища, реальні місця й реальні наукові теми зшиваються у твердження «Костянтин Тищенко пов'язував Раву-Руську з богом Ра». Ви можете самі перевірити це, достатньо в режимі інкогніто в пошуковику гугл ввести "Тищенко Рава-Руська" і гугл видасть індексовані статті скандального епізоду періоду праймеріз до виборів в Києві де фігурує Ірина Верещук, Рава-Руська та одіозний політик Микола Тищенко. Тобто помилка та скандал Тищенка є, але не того про якого мова. А ШІ як цілком властиво йому вигадав дійсно "задорнівську" історію про бога Ра яку впевнено транслює Андрусяк.
Дуже схожий механізм можна припустити й у випадку «сала». В інтернеті добре індексується готова формула BBC Україна «Костянтин Тищенко: сало - кельтське слово, борщ - іранське». Тищенко справді відносив «сало» до кельтського шару, але конкретне пояснення, яке озвучує Андрусяк, схоже на автоматично добудовану аргументацію: модель бачить кінцевий висновок, знаходить старішу кельтську етимологію праслов'янського *sadlo і складає з цього просту історію про те, як Тищенко нібито сам зіставив сучасне українське слово зі співзвучним ірландським. Тобто тут могла бути згенерована вже не сама позиція Тищенка, а пояснення того, як він нібито до неї дійшов.
А що з борщем?
Андрусяк сам раніше робив окреме відео про походження цього слова. Якщо мовна модель видала йому готову пару з BBC «сало від кельтів, борщ від іранців», саме «борщ» мав виглядати для нього особливо переконливо: це вже знайома тема, щодо якої він мав власний матеріал. Такий збіг міг лише підсилити довіру до всієї згенерованої добірки й зменшити бажання перевіряти інші її елементи.
Я не можу довести, що сценарій створювався саме так. Але ця гіпотеза напрочуд добре пояснює всю конструкцію ролика: Рава-Руська виглядає як результат змішування незалежних контекстів, для «сала» до реальної позиції Тищенка, схоже, добудовано чужу аргументацію, а «борщ» виявляється темою, з якою сам автор уже працював. Якщо це справді результат некритично використаної генеративної компіляції, то ситуація вже майже абсурдна: автор будує розбір про те, чому «метод Тищенка не працює», на прикладах, частину яких сам Тищенко, схоже, ніколи не формулював у тому вигляді, в якому їх спростовують. Тобто замість критики наукового методу Тищенка автор може фактично критикувати галюцинації мовної моделі, прийняті ним за праці Тищенка.
Тому апеляція до «критичного мислення» в такому матеріалі звучить особливо невдало.
І саме це, на мою думку, є найнеприємнішим у цій історії. Людина, яка взялася публічно пояснювати аудиторії, чому Тищенко нібито відійшов від «суворих методів», сама не провела того системного аналізу, якого вимагав би такий висновок, і, схоже, не перевірила навіть одну з центральних тез ролика. У підсумку замість фахового розбору ми отримуємо ефектний, але ледачий матеріал, який створює у публіки неправдиве уявлення про вченого та його метод.
Є ще одна причина вимагати тут особливої точності: Костянтин Тищенко вже не може сам відповісти на приписані йому твердження. Тому будь-яка критика його спадщини має спиратися на максимально точну доказову базу, а не на перекази чи реконструкції чужих тез чи банальних компільованих вигадок. Інакше виходить дуже зручна ситуація: авторові приписують абсурдну позицію, спростовують її, а заперечити він уже не може.

Костянтин Тищенко — постать, яку важко не помітити в українському м...

Минулого тижня  у рамках роботи Літньої школи- 2026 факультету психології КНУТШ відбулася екскурсія Лінгвістичним музеєм...
09/08/2026

Минулого тижня у рамках роботи Літньої школи- 2026 факультету психології КНУТШ відбулася екскурсія Лінгвістичним музеєм, яку провів кандидат філологічних наук, доцент Віталій Радчук.

https://www.facebook.com/share/p/1H2z4RfRTt/?mibextid=wwXIfr
30/07/2026

https://www.facebook.com/share/p/1H2z4RfRTt/?mibextid=wwXIfr

⚜️ 30 липня виповнилося б 85 років видатному українському мовознавцю, професору, перекладачу, поліглоту, доктору філологічних наук Костянтину Миколайовичу Тищенку – випускникові й багаторічному викладачеві #Університет1834.

Закінчивши Шевченків університет із відзнакою, він майже шість десятиліть пов'язав своє життя з Alma Mater. Тут навчав, досліджував, відкривав нові напрями в мовознавстві, створив перший у світі Лінгвістичний музей імені професора Костянтина Тищенка КНУТШ, і виховав тисячі студентів.

Понад сорок років Костянтин Тищенко читав курс загального мовознавства, який для багатьох поколінь філологів став не просто навчальною дисципліною, а справжньою школою наукового мислення. Його лекції змінювали уявлення про мову, адже він учив бачити її як цілісний феномен, що поєднує історію, культуру, географію, археологію, антропологію та людську цивілізацію.

Попри те, що професор володів десятками мов і міг викладати французьку, італійську, перську, фінську, баскійську, валлійську та багато інших, сам він не любив, коли саме це ставало головною темою розмов. Для нього кожна мова була насамперед інструментом пізнання – способом зрозуміти історію народів, закономірності розвитку людства й місце України у світовій культурі.

Його наукові праці – від фундаментальної «Метатеорії мовознавства» до досліджень історії мовних контактів українців – стали вагомим внеском у розвиток української гуманітарної науки. Вони відкривали нові підходи до осмислення походження української мови, її багатовікових контактів і місця серед мов світу.

🇺🇦 Сьогодні, згадуючи Костянтина Миколайовича, ми вшановуємо не лише видатного вченого, а й Учителя, який умів надихати на пошук, мислити масштабно й не боятися ставити великі наукові запитання.

📍 Всесвітньовідомий Костянтин Тищенко: мовознавець, історик, професор, та патріот: https://youtu.be/wmJxrH-TDWU?si=5C2orXfEiUVTtw6g
📍 До 85-річчя від дня народження вченого 14–15 жовтня 2026 року відбудеться конференція «Міждисциплінарна спадщина професора К. Тищенка крізь час і простір: цифрові виклики та перспективи».
👉Для участі необхідно заповнити онлайн-форму до 14 серпня: https://docs.google.com/forms/d/1yLxQ_-pcLsXKHS2fElluCUft-DDyGANWbBFET1dWGfE/viewform

Address

ВУлица Володимирська, 60
Kyiv

Opening Hours

Wednesday 12:00 - 16:00
Thursday 12:00 - 16:00

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Лінгвістичний музей імені професора Костянтина Тищенка КНУТШ posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share

Category