Guide of the UFTI Museum and Cultural Complex

12/04/2024

За зачиненими дверима: презентація фотоархіву Харківського фізико-технічного інституту - Ірина Споденець, Ірина Склокіна, Анастасія Холявка.

Харківський фізико-технічний інститут (ННЦ "ХФТІ") багато років функціонував як режимний об'єкт, і фотографії, накопичені в архівах за його майже столітню історію, й досі не були публічно презентовані. Минулого року за ініціативи працівників Музейного сектору інституту тривав процес оцифрування тієї музейної колекції, що налічує понад п'ять тисяч фотографій періоду кінця 1920-х і до 2002 року. Віднедавна на сайті Міського медіаархіву можна побачити удоступнені унікальні кадри будівництва Інституту та лабораторних корпусів; співробітників у процесі роботи та під час проведення експериментів; устаткування й обладнання, зокрема електростатичний генератор Ван де Грааффа; різні прискорювачі.
У Харківському фізико-технічному інституті вперше в СРСР здійснили розщеплення ядра атома літію, одержали рідкі водень і гелій, збудували перший трикоординатний радіолокатор у 1932 році.
Під час зустрічі керівниця музейного сектору Ірина Споденець презентувала оцифровану колекцію та навела приклади розкриття потенціалу фотоджерел у музейній сфері. Дослідниці Центру міської історії, Анастасія Холявка та Ірина Склокіна, розкрили тему корпоративних архівів (при підприємствах і установах) у світовому контексті. У діалозі з іншими колекціями Міського медіаархіву ми звернулися до тематики цензури та ідеології, корпоративної культури, індустріальної гордості та ролі фото у формуванні спільнот і лояльності.

За зачиненими дверима: презентація фотоархіву Харківського фізико-технічного інститутуХарківський фізико-технічний інститут (ННЦ "ХФТІ") багато років функціо...

09/03/2024

Теплі весняні дні й більш-менш спокійний тиждень посприяли відновленню екскурсійної діяльності по "Старому майданчику" ННЦ "ХФТІ". Екскурсію для представників Харківської міської громадської організації «Союз Чорнобиль» провів екскурсовод 1 категорії В. Дятков.

08/03/2024

Сьогодні виповнюється 130 років з дня народження видатного фізика-експериментатора, академіка АН СРСР, лауреата Державної премії, організатора і першого директора УФТІ – Івана Васильовича ОБРЕЇМОВА.

І.В. Обреїмов народився в 1894 р. в Аннесі (Анси, Франція). У 1914 р. закінчив Петроградський університет, працював в Державному оптичному інституті та в ЛФТІ. У 20-х роках ХХ ст. відвідав Лейденську, Кембриджську та низку інших провідних установ Європи.
Обіймаючи посаду заступника директора ЛФТІ А.Ф. Йофе, Обреїмов отримав завдання з організації у Харкові нового фізико-технічного інституту (УФТІ). Під його керівництвом здійснювалися проєктування приміщень, закупівля устаткування за кордоном, формування колективу співробітників. Широкі міжнародні зв'язки, дозволили залучити до роботи в УФТІ іноземних фахівців, зокрема Віктора Вайскопфа, Пауля Еренфеста, Олександра Вайсберга та інших.

І.В. Обреїмов сприяв започаткуванню в УФТІ ядерно-фізичних досліджень і зібрав у його стінах напрочуд талановитих фізиків.

Саме Обреїмову вдалося за надзвичайно короткий час на порожньому місці запроєктувати та збудувати Головний корпус інституту, житлові будинки, механічні й склодувні майстерні, наукову бібліотеку, закупити нове устаткування і першокласні прилади (здебільшого імпортні), розбити сад і квітники по всій території інституту.

Дослідження, які проводив І.В. Обреїмов, належать до фізики кристалів, молекулярної спектроскопії, органічної оптики, оптотехніки. Спільно з Л.В. Шубніковим він розробив метод вирощування монокристалів з розплаву, та виконав ще багато значущих та навіть видатних досліджень.

Особливу турботу І.В. Обреїмов приділяв бібліотеці. Йому вдалося зібрати комплекти більшості фізичних і математичних журналів за багато років до організації УФТІ. Працювати в бібліотеці було зручно і легко, оскільки існував прямий доступ до бібліотечних полиць. Для Харкова це було нечувано. Ще більше захоплення викликала видача багатьом співробітникам ключів від бібліотеки та можливість працювати в ній в будь-який час доби.

Не оминули Івана Васильовича лихоліття 30-х років минулого сторіччя. 22 липня 1938 року його було заарештовано в м.Харкові та звинувачено в тому, що він агент німецької та англійської розвідок і учасник правотроцькістської організації. 19 листопада 1940 р. Постановою особливої трійки «за антирадянські» висловлювання І.В. Обреїмову було визначено строк покарання – 8 років виправно-трудових таборів.

Але завдяки клопотанням таких видатних вчених, як А.Ф. Йофе, П.Л. Капиця, С.І. Вавілов та інших, і їх звернення до вищого керівництва країни постановою особливої наради при НКВС СРСР від 21.05.1941 р. справа щодо Обреїмова І.В. була припинена, а його самого звільнено.

Цікавий факт з його біографії.

Список праць І. В. Обреїмова налічує усього близько ста публікацій. На перший погляд, це небагато для великого ученого, якщо міряти їх кількістю. Але він додержувався принципу – вважати своїми тільки ті роботи, які зробив сам. Сотні праць, які були виконані під керівництвом і за ідеями І.В. Обреїмова його учнями, містять тільки подяку керівнику. Тому результат його наукової діяльності – це не тільки, а мабуть, навіть не стільки його публікації, скільки створення школи справжніх учених, таких, як Л.В. Шубніков, В.С. Горський, Л.Ф. Верещагін, А.Ф. Прихотько, Б.І. Степанов та багато інших.

Як згадував ветеран УФТІ академік О.І. Ахієзер, Обреїмов був «справжнім ученим, буквально закоханим у фізику, архічесним, порядним, принциповим, надзвичайно інтелігентним, таким, що багато зробив для організації Харківського фізико-технічного інституту та його успішної діяльності».

Відділ НТІ ННЦ "ХФТІ"

04/03/2024

Сьогодні, 4.03.2024 р. виповнюється 120 років від дня народження Гамова Джорджа (Георгія Анто­новича) – видатного фізика-теоретика. Наро­див­ся вчений в Одесі. У 1926 р. закінчив Ленінградський університет. В 1928-1931 рр. Г.А.Гамов проходив наукову практику в університетах Геттінгена, Копенгагена, Кембриджа, де зустрічався з такими видатними вченими як Нільс Бор, Пауль Єренфест, Макс Борн, Ернест Резенфорд та іншими. В 1931-1933 рр. працював у Ленінградському фізико-технічному інституті. І вже в березні 1932 р. наукові заслуги Г.Гамова були оцінені на чергових виборах до Академії наук СРСР, де він був обраний членом-кореспон­дентом (самим молодим за всю її історію – у 28 років).
З Українським фізико-технічним інститутом (УФТІ) Г.Гамова повʼязувало дуже багато. Тут працювали його друзі-однокурсники - Л.Ландау, Д.Іваненко і К.Синельников. На той час К.Синельников, з яким дуже товаришував Г.Гамов, повернувся з Англії. Г.Гамов був ініціатором експерименту з розщеплення в УФТІ атомного ядра, як і раніше аналогічного експерименту у Кембриджі. У цей період його було зараховано на посаду консультанта УФТІ.
У 1934-1956 рр. Г. Гамов - професор університету Дж.Вашингтона, з 1956 р. – університету штату Колорадо. У 1953 р. він був обраний до Національної академії наук США і до Американського фізичного товариства.
Дослідження Г.Гамова присвячені квантовій механіці, атомній і ядерній фізиці, астрофізиці, космології, біології, історії фізики. Незалежно від Р.Гьорні та Е.Кондона він застосував у 1928 р. квантову механіку для пояснення альфа-розпаду. Сформулював уявлення про рівні енергії в ядрі й показав, що найбільш ефективними «ядерними снарядами» є протони.
Широко використовував для інтерпретації зіркової еволюції ядерну фізику. Першим почав розраховувати моделі зірок з термоядерними джерелами енергії, запропонував модель оболонки червоного велетня, досліджував роль нейтрино при спалахах нових і наднових зірок. У 1946-1948 рр. разом з Р.Альфером розробив модель «Гарячого Всесвіту» («Великого вибуху») і з ним же – теорію створення хімічних елементів шляхом послідовного нейтронного захвату. Запропонував механізм зіркового колапсу. Саме йому належить перша чітка постановка проблеми генетичного коду.

03/03/2024

У цей день, 95 років тому народився Віктор Васильович Мухін – найповажніший за віком співробітник ННЦ «ХФТІ», інженер-дослідник першої категорії Інституту фізики твердого тіла, матеріалознавства і технологій.
Трудова біографія Віктора Федоровича почалася у травні 1942 року, коли він - тринадцятирічний хлопчик, перебуваючи у діючій армії, був вихованцем штурмової авіаційної дивізії (227 ШАД). Дивізія вела бойові дії на Брянському, Воронежському, а потім на 1-ому Українському фронті. З дивізією Віктор Васильович побував майже в усіх полках у батальйоні аеродромного обслуговування. Працював з техніками та механіками під час ремонту, заправляв кулемети, здійснював польоти (замість повітряного стрілка). Під час одного із таких польотів літак було збито. Віктор Мухін пошкодив хребет, потрапив у полон, з якого невдовзі успішно втік. Взимку 1944 р. після перевірки був відправлений додому, оскільки не досягнув 17 років.
Після закінчення школи у 1948 році вступив до Харківського механіко-машинобудівного інституту (ХММІ). Після 4-го курсу у 1952 р. був переведений до спец. відділення Харківського державного університету, який успішно закінчив у 1954 році. З 1955 року працює у ХФТІ в відділі ВМ. В.В. Мухін успішно займався розробкою та дослідженням чистих металів, жароміцних сплавів, вакуумної прокатки, багатошарових матеріалів тощо.
Віктор Васильович нагороджений урядовими нагородами та відзнакою «Ветеран атомної енергетики», тривалий час очолював Раду ветеранів ННЦ «ХФТІ».

Щиро вітаємо Віктора Васильовича з його 95-річчям! Бажаємо міцного здоров’я, невичерпної енергії та довгих років щасливого життя! 🎂🥳🎉

03/03/2024

27 лютого минуло 115 років з дня народження видатного ученого, всесвітньо відомого спеціаліста в галузі фізики електронних і атом­них зіткнень та фізичної електроніки, доктора фізико-матема­тич­них наук, професора Фогеля Яківа Михайловича.

Ще будучи студентом фізико-мате­матичного факультету Харківського фіз­хіммат інституту (піз­ніше ХПІ) Яків Михайлович розпочав свою наукову діяльність в УФТІ, де в 1932 – 1934 рр. взяв участь у перших в країні дослідженнях з розщеплення атомних ядер. В УФТІ Я.М.Фогель працював з деякими перервами до 1972 р., зокрема з 1960 р. – на посаді керівника лабораторії атомних зіткнень.

З іменем Я.М.Фогеля пов’язані: оригінальні розробки апаратури для рентгеноструктурного аналізу; мас-спектрографів молекулярних пучків; розвиток нового методу вивчення процесів, які протікають на поверхні твердих тіл – методу мас-спектрометрії вторинних іонів.

Досягнення Я.М.Фогеля у цих галузях науки знайшли визнання як в нашій країні, так й за її межами.

Підтвердженням активної організаційної діяльності, визнанням вагомого внеску в науку Я. М. Фогеля є факт його багаторічної участі у програмних і організаційних комітетах вітчизняних та міжнародних конференцій з фізики електронних і атомних зіткнень, емісійної електроніки, фізики зіткнення атомних частинок з твердим тілом, фізики вакуумного ультрафіолету.

За значні досягнення в галузі науки Я.М.Фогель був відзначений численними державними нагородами.

20/02/2024

18.02.2024 року минуло 95 років з дня народження академіка НАН України, директора нашого інституту з 1981 по 1996 рр. Віктора Федотовича Зеленського (18.02.1929 - 12.03.2017 р.)
- знаного ученого в галузі радіаційної фізики твердого тіла та атомного матеріалознавства;
- ініціатора нового наукового напрямку – моделювання і експресних методів досліджень радіаційних пошкоджень матеріалів ядерних і термоядерних реакторів опромінюванням їх на прискорювачах багатозарядних іонів і електронів;
- ініціатора створення першого у світі матеріалознавчого прискорювача важких іонів «ЭСУВИ».
Разом з І.М. Неклюдовим Віктор Федотович зробив вирішальний внесок у створення наукових основ прогнозування реакторних пошкоджень сталей та сплавів і вирішення найбільших проблем фізики радіаційних пошкоджень, таких як: вакансійне розпухання і високотемпературне окрихчування сталей, радіаційний ріст і повзучість.
Під керівництвом В.Ф. Зеленського виконані великі цикли робіт в галузі атомного матеріалознавства, такі, як: природа нестабільності уранового палива в промислових і енергетичних реакторах і шляхи її вирішення; створення стійких до розпухання сталей; розробка тепловиділяючих елементів реакторів з газовим теплоносієм та ін.
Як директор, В.Ф. Зеленський зробив вирішальний внесок у збереження ХФТІ в період розпаду СРСР, коли інститут став першим Національним науковим центром України.
Протягом багатьох років професор В.Ф. Зеленський займався педагогічною діяльністю в Харківському університеті. Серед його учнів - понад 30 кандидатів і докторів наук.
В. Ф. Зеленський був членом Президії Академії наук України, головою Північно – Східного наукового центру АН України.
Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії СРСР, В. Ф. Зеленський нагороджений багатьма орденами та медалями.

11/02/2024

«ННЦ ХФТІ багато років функціонував як режимний обʼєкт, фотографії, накопичені за його майже столітню історію, й досі не були презентовані широкому загалу…»

Проте, як і обіцяли, в рамках проєкту «Фотоархів ХФТІ: збереження, поширення та переосмислення» найцікавіші знімки з понад тисячі оцифрованих фото були опубліковані на платформі «Міський медіаархів».

‼️ Фінансування здійснювалося зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut. goethe.de

Goethe-Institut Ukraine Auswärtiges Amt

| UMA - visual, audiovisual and audio resources that show the city and tell about the urban life of Central and Eastern Europe of the XIX-XXI centuries

09/02/2024

Час підбивати підсумки🧐

Майже три місяці плідної праці лишилися позаду. Команда проєкту «Фотоархів ХФТІ: збереження, поширення та переосмислення» сумлінно виконала поставлені перед собою цілі та завдання. Але давайте по черзі👇🏻

1️⃣ Закупівлі. Процес придбання необхідного обладнання пройшов не без форс-мажорів, але все ж таки успішно. Для оцифрування фотоархіву та проведення презентації виставки купили 10 одиниць техніки та інвентарю.

2️⃣ Оцифрування. Близько 1/5 від загальної кількості фотоматеріалів вдалося відсканувати. Тож унікальна цифрова колекція ННЦ ХФТІ наразі становить 1236 світлини.

3️⃣ Атрибутація. Оскільки оцифровані матеріали охоплюють період з 1928 по 2002 роки, датування, визначення дійових осіб та загальний опис кожної фотографії потребував більше часу і подекуди нагадував розслідування.

4️⃣ Розповсюдження. Найцікавіші та репрезентативні фотографії, ще під час оцифрування, поповнювали NFT- колекцію МКК.УФТІ на платформі OpenSea. Крім того, вже незабаром добірка світлин буде опублікована на порталах «Міський медіаархів» та «Museum digital».

5️⃣ Презентація. Фотовиставка, яка проходила у відкритих фондах МКК.УФТІ зібрала чималу аудиторію. З урахуванням всіх безпекових потреб, захід відвідало близько 60 людей.

6️⃣ Комунікація. За час реалізації проєкту, загальне охоплення аудиторії сягнуло близько чотирьох тисяч користувачів.

Нагадуємо👇🏻

‼️Фінансування здійснювалося зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut. goethe.de