08/03/2024
Сьогодні виповнюється 130 років з дня народження видатного фізика-експериментатора, академіка АН СРСР, лауреата Державної премії, організатора і першого директора УФТІ – Івана Васильовича ОБРЕЇМОВА.
І.В. Обреїмов народився в 1894 р. в Аннесі (Анси, Франція). У 1914 р. закінчив Петроградський університет, працював в Державному оптичному інституті та в ЛФТІ. У 20-х роках ХХ ст. відвідав Лейденську, Кембриджську та низку інших провідних установ Європи.
Обіймаючи посаду заступника директора ЛФТІ А.Ф. Йофе, Обреїмов отримав завдання з організації у Харкові нового фізико-технічного інституту (УФТІ). Під його керівництвом здійснювалися проєктування приміщень, закупівля устаткування за кордоном, формування колективу співробітників. Широкі міжнародні зв'язки, дозволили залучити до роботи в УФТІ іноземних фахівців, зокрема Віктора Вайскопфа, Пауля Еренфеста, Олександра Вайсберга та інших.
І.В. Обреїмов сприяв започаткуванню в УФТІ ядерно-фізичних досліджень і зібрав у його стінах напрочуд талановитих фізиків.
Саме Обреїмову вдалося за надзвичайно короткий час на порожньому місці запроєктувати та збудувати Головний корпус інституту, житлові будинки, механічні й склодувні майстерні, наукову бібліотеку, закупити нове устаткування і першокласні прилади (здебільшого імпортні), розбити сад і квітники по всій території інституту.
Дослідження, які проводив І.В. Обреїмов, належать до фізики кристалів, молекулярної спектроскопії, органічної оптики, оптотехніки. Спільно з Л.В. Шубніковим він розробив метод вирощування монокристалів з розплаву, та виконав ще багато значущих та навіть видатних досліджень.
Особливу турботу І.В. Обреїмов приділяв бібліотеці. Йому вдалося зібрати комплекти більшості фізичних і математичних журналів за багато років до організації УФТІ. Працювати в бібліотеці було зручно і легко, оскільки існував прямий доступ до бібліотечних полиць. Для Харкова це було нечувано. Ще більше захоплення викликала видача багатьом співробітникам ключів від бібліотеки та можливість працювати в ній в будь-який час доби.
Не оминули Івана Васильовича лихоліття 30-х років минулого сторіччя. 22 липня 1938 року його було заарештовано в м.Харкові та звинувачено в тому, що він агент німецької та англійської розвідок і учасник правотроцькістської організації. 19 листопада 1940 р. Постановою особливої трійки «за антирадянські» висловлювання І.В. Обреїмову було визначено строк покарання – 8 років виправно-трудових таборів.
Але завдяки клопотанням таких видатних вчених, як А.Ф. Йофе, П.Л. Капиця, С.І. Вавілов та інших, і їх звернення до вищого керівництва країни постановою особливої наради при НКВС СРСР від 21.05.1941 р. справа щодо Обреїмова І.В. була припинена, а його самого звільнено.
Цікавий факт з його біографії.
Список праць І. В. Обреїмова налічує усього близько ста публікацій. На перший погляд, це небагато для великого ученого, якщо міряти їх кількістю. Але він додержувався принципу – вважати своїми тільки ті роботи, які зробив сам. Сотні праць, які були виконані під керівництвом і за ідеями І.В. Обреїмова його учнями, містять тільки подяку керівнику. Тому результат його наукової діяльності – це не тільки, а мабуть, навіть не стільки його публікації, скільки створення школи справжніх учених, таких, як Л.В. Шубніков, В.С. Горський, Л.Ф. Верещагін, А.Ф. Прихотько, Б.І. Степанов та багато інших.
Як згадував ветеран УФТІ академік О.І. Ахієзер, Обреїмов був «справжнім ученим, буквально закоханим у фізику, архічесним, порядним, принциповим, надзвичайно інтелігентним, таким, що багато зробив для організації Харківського фізико-технічного інституту та його успішної діяльності».
Відділ НТІ ННЦ "ХФТІ"