06/08/2026
Повернувшись з війни, 13 вересня 1919 року Василь Михайлишин, як покупець, уклав Контракт купна-продажи /ч. 164/ з вельможним паном Бруно Реґенштрайфом, директором маєтків у Станиславові, який на підставі довірености, виданої у Станиславові 24 січня 1919 року за ч. реп. 2659, діяв як повноважний представник ясновельможного Артура Казимира Марії, трьох імен, ґрафа Потоцького гербу Пилява (золота), власника маєтків Тисьмениця, Клубівці й Підпечери.
При імені Василя Михайлишина в цьому Контракті вперше вжито прикладки «пан» і «господар» замість «землероб».
Згідно з розділом I цього Контракту, маєток Клубівці був внесений до ґіпотечного викладу ч. 159 табулярної книги Окружного суду в Станиславові і на підставі декрету про спадщину після покійних ґрафів Еміля й Оскара Потоцьких, виданого Окружним судом у Станиславові 13 лютого 1919 року за ч. А 18/13, став власністю Артура Казимира Марії, трьох імен, ґрафа Потоцького.
На підставі копії кадастрової карти громади Клубівці, виданої Урядом евіденційним у Тисьмениці 8 квітня 1919 року за ч. 9, серія I, парцелю ч. 563/1, що входила, серед інших, до складу вищезгаданого маєтку, було поділено на нові кадастрові парцелі ч. 563/1 і 563/3, а парцеля ч. 562 внаслідок цього поділу змінила свою дотеперішню конфіґурацію таким чином, що її південно-західна частина була приєднана до парцелі ч. 563/1.
Парцелі ч. 562, 563/2 і 563/3, розташовані в ниві «На Середнім», загальною площею півтора морґа, стали предметом договору — разом з усіма правами, сервітутами та належностями, вільні від боргів, вони переходили у виключну й довічну власність Василя Михайлишина.
За умовами угоди покупець погодився на наведений вище поділ і зміну конфіґурації та дозволив, щоб на підставі цього Контракту і згаданої вище копії було внесено відповідні зміни до земельної книги маєтку Клубівці.
Продавець дозволив, щоб після попереднього або одночасного відокремлення проданих цим договором парцель їх було перенесено до ґрунтової книги кадастрової громади Клубівці, яку веде Повітовий суд у Тисмениці; із цих парцель у цій же ґрунтовій книзі буде створено нове ґіпотечне тіло, а право власности на нього заінтабульоване на користь Василя Михайлишина.
Ціну купівлі-продажу сторони погодили в сумі 7 500 корон.
Михайлишин також зобов'язався, починаючи від 1 січня 1920 року, сплачувати всі податки й публічні данини, сплатити належний державний збір за перенесення права власности та понести всі витрати, пов'язані зі складанням й інтабуляцією цього договору.
Контракт у день його підписання був нотаріально посвідчений Каролем Мечиславом, заступником державного нотаріуса у Тисьмениці Яна Баумана (ч. реп. 24221).
Збір за проведення угоди склав 50 корон.
Лише 9 липня 1923 року (№ K. 699) Окружний земельний уряд у Львові, діючи на підставі статті 15 закону від 6 липня 1920 року про орґанізацію земельних урядів, засвідчив, що для перенесення права власности немає жодних перешкод.
Записи (ч. 14/24) про перенесення права власности до ґрунтової книги Клубівців було виконано згідно з аркушем 12/N кадастрової громади Клубівці та картками A 1, B 1 і C 1/13 лише 10 лютого 1925 року.
---
| Ч. реп. 164 | Контракт купна і продажи.
L. rep. 164 | Kontrakt kupna sprzedaży. 19 вересня 1919 р. – 10 лютого 1925 р. // ПАДМ. — Ящ. 1. — Сер. 1. — Од. зб. 19.
