05/09/2026
Не лише зберігаємо історію - продовжуємо її 🇺🇦
На обійсті родини Коновальців знову багато дитячих голосів, сміху, книжок і щирих розмов 📚
Просто неба, біля дому, де зростав Євген Коновалець, читали поезію Василя Стуса та Артура Дроня. Різні автори, різні покоління — і слова про те, що не втрачає своєї ваги: свободу і гідність, любов до свого, силу залишатися собою і триматися за те, що справді важливе.
Говорили й про Євгена Коновальця. Не лише як про постать з підручника чи музейної експозиції, а про його вибір, переконання і цінності, які сьогодні звучать особливо близько.
А після читань — піца, жарти, розмови і те найщиріше дитяче: «Може, ще трохи побудемо?» 😊
Ми дуже хочемо, щоб музей був саме таким: місцем, куди приходять не тільки дізнатися про минуле, а й думати, говорити, читати, зустрічатися і творити своє.
Бо дім живе, поки в ньому звучать голоси 🫂📖
Дякуємо пані Н. Вегері та місцевій бібліотеці за підтримку і спільні читання.
Підготувала Наталя Лущак