Кременецький краєзнавчий музей

Call Website

Кременецький краєзнавчий музей Музей є науковим культурно-освітнім центром національного та духовного відродження українського народу та держави.

Музей працює без вихідних, чекаємо на Вас щоденно з 9:00 до 16:30 год.


1. З 06 травня 2025 року ціни вхідної плати і плати за проведення екскурсій та послуги музею:
1.1.Ціна вхідного квитка:
для дорослих – 100 грн.
для студентів – 50 грн.
для дітей віком до 14 років – 30 грн.
1.2. За проведення екскурсій:
для дорослих – 150 грн.
для студентів, дітей, учнів – 100 грн.
1.3. Вхід за відвідування виставкової зали для усіх становить – 30 грн.

2. фотографування в експозиційних залах - 30 грн.
Зйомки на телефон в експозиційних залах під час екскурсії для власного використання безкоштовні. (Забороняється використовувати спалах).
Поширення в соціальних мережах Інтернет відзнятих матеріалів на власних акаунтах вітається.

3. Професійна зйомка проводиться за дозволом дирекції музею.
Відеозйомка в експозиції - ціна - 1 година - 80 грн.

4. Ціни на додаткові послуги музею:
4.1. За проведення тематичного уроку – ціна - 90 грн.
4.2. Опрацювання документів та архівних матеріалів вартість послуги:
– копіювання матеріалів з фондів музею - 1 копія - 20 грн.
– консультація з науковим співробітником, надання історичної довідки - 1 година - 120 грн.
ПРИМІТКА: Використання отриманих матеріалів Кременецького краєзнавчого музею, а саме отриманих копій, знімків, тощо для публікації, копіювання та поширення дозволяється лише за письмовою згодою та відповідною угодою.

5. Підставою для обслуговування відвідувачів є корінець (вхідного білета).

6. Правом безкоштовного обслуговування користуються за умови пред’явлення оригіналу посвідчення, що засвідчує відповідний статус, або його нотаріально засвідченої копії:
– діти до 6 років;
– діти-сироти;
– діти позбавлені батьківського піклування;
– вихованці шкіл-інтернатів та дитячих будинків;
– інваліди дитинства та інваліди 1 і 2 груп загального захворювання;
– учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілі від Чорнобильської катастрофи 1 та 2 категорії;
– ветерани та учасники війни;
– особи з інвалідністю внаслідок війни та діти війни;
– співробітники музеїв України;

До Дня Державного Прапора України у Кременецькому краєзнавчому музеї представлено виставку «Прапори Незалежности».Серед ...
21/08/2026

До Дня Державного Прапора України у Кременецькому краєзнавчому музеї представлено виставку «Прапори Незалежности».

Серед експонатів Державний Прапор України, який уперше було вивішено у Кременці біля будинку «Омета» напередодні проголошення Незалежности України у 1991 році.

Окреме місце займають прапори, пов’язані з новітньою історією України та російсько-українською війною. Серед них прапори 85-ї окремої бригади територіальної оборони з підписами військовослужбовців, зокрема прапор із емблемою бригади та особистим підписом Валерія Залужного. Представлено також український Державний Прапор з автографами воїнів АТО, прапор 33-ї окремої механізованої бригади та інші українські прапори, передані музею військовослужбовцями.

Доповнюють виставку прапори Європейського Союзу, привезені з подій Євромайдану.

Запрошуємо відвідати виставку «Прапори Незалежности» у Кременецькому краєзнавчому музеї та побачити ці свідчення історії наживо.

Археологія Кременеччини: крізь тисячоліття до насВиставка «Археологічна спадщина Кременеччини» у залі археології Кремене...
15/08/2026

Археологія Кременеччини: крізь тисячоліття до нас
Виставка «Археологічна спадщина Кременеччини» у залі археології Кременецького краєзнавчого музею

До Дня археолога, який щороку відзначають 15 липня, у залі археології Кременецького краєзнавчого музею представлено виставку «Археологічна спадщина Кременеччини».

Кременеччина має надзвичайно багату археологічну спадщину. Її пам’ятки зберігають свідчення життя людей, які мешкали тут у різні історичні епохи від найдавніших часів до періодів, що вже наближаються до писемної історії. Особливе місце серед них посідає гора Куличівка в Кременеці одна з найвідоміших археологічних пам’яток краю, дослідження якої тривали десятиліттями.

Важливий внесок у вивчення археології Кременеччини зробили видатні дослідники Волині. Серед них Олександр Цинкаловський, український історик, археолог, етнограф, музеолог, дослідник Волині. У 1937 році на горі Куличівка він виявив крем’яні знаряддя праці первісної людини. Його дослідження стали одним із перших важливих кроків до систематичного вивчення цієї пам’ятки.

Згодом Куличівкою зацікавився відомий археолог Михайло Островський. А з 1968 року тут розпочалися стаціонарні археологічні розкопки, які тривали понад двадцять років — до 1989 року. Дослідження проводилися Волинсько-Подільською палеолітичною експедицією. Саме завдяки цим роботам було зібрано значний матеріал, що дозволяє краще зрозуміти життя найдавнішого населення Південно-Західної Волині.

Окрема частина виставки присвячена Володимиру Савичу відомому українському археологу, історику, досліднику пам’яток доби пізнього палеоліту Південно-Західної Волині. Значна частина його наукової діяльності була пов’язана з археологічними дослідженнями Тернопільщини. Науковець брав активну участь в експедиціях, досліджував археологічні пам’ятки та зробив вагомий внесок у вивчення давньої історії нашого краю.

Експозиція дає можливість побачити не лише фотографії археологічних розкопок, а й оригінальні документи минулих десятиліть: інвентарні картки, акти, польові записи, звіти археологічних експедицій. Серед них — матеріали розкопок у селі Людвищі та на Замковій горі Шумського району, датовані 1947 роком, а також документація археологічних досліджень Раковецького могильника.

Цінним джерелом інформації є фотоматеріали, на яких зафіксовано перебіг археологічних робіт. На світлинах можна побачити дослідників під час розкопок, самі археологічні об’єкти, учасників експедицій та екскурсії школярів на гору Куличівка. Ці фотографії мають особливу цінність, адже зберігають не лише наукову інформацію, а й атмосферу археологічних досліджень минулого століття.

Окрему увагу привертають зображення та матеріали, пов’язані з археологічними знахідками: крем’яними знаряддями праці, кам’яними виробами, керамікою та іншими предметами, які допомагають відтворити побут і заняття давніх мешканців Кременеччини.

Археологія це своєрідний діалог із минулим. Археолог не має можливості поговорити з людиною, яка жила тут тисячі років тому, але може «прочитати» її історію за залишеними нею слідами: уламком посудини, кам’яним знаряддям, місцем давнього поселення чи поховання.

Саме тому виставка «Археологічна спадщина Кременеччини» — це не просто зібрання старих фотографій, документів і знахідок. Це розповідь про працю кількох поколінь дослідників, про відкриття, які змінювали уявлення про минуле нашого краю, і про величезну цінність археологічної спадщини, яку ми маємо зберегти для майбутніх поколінь.

Запрошуємо кременчан та гостей міста відвідати Кременецький краєзнавчий музей, завітати до зали археології та познайомитися з виставкою «Археологічна спадщина Кременеччини». На вас чекають унікальні археологічні матеріали, давні документи, фотографії розкопок та історії людей, які присвятили своє життя дослідженню минулого нашого краю.

Бо кожна археологічна знахідка це маленький фрагмент великої історії. І коли ці фрагменти складаються разом, перед нами постає Кременеччина такою, якою її бачили люди багато століть і тисячоліть тому.

Літо наших предківЛіто для українського селянина початку ХХ століття було не порою відпочинку, а найвідповідальнішим і н...
07/08/2026

Літо наших предків
Літо для українського селянина початку ХХ століття було не порою відпочинку, а найвідповідальнішим і найнапруженішим часом року. Від праці у ці місяці залежав добробут родини, достаток узимку та майбутній урожай. Недарма в народі казали:
«Літній день рік годує».
З першими променями сонця оживало все подвір’я. Чоловіки вирушали в поле, жінки поралися біля господарства, доглядали городи, заготовляли продукти на зиму, а діти змалку допомагали старшим. Робота тривала від світанку до заходу сонця, адже кожен день мав свою справу, яку не можна було відкладати.
Улітку жали хліб, косили сіно, збирали городину, доглядали худобу, працювали на пасіках, сушили лікарські трави та готували запаси на довгу зиму. Саме в цей період особливо цінувалися прості, але надійні знаряддя праці, виготовлені місцевими майстрами. Вони супроводжували людину щодня і були незамінними помічниками в господарстві.
Плетені кошики використовували для збирання ягід, грибів, овочів і фруктів, а також для перенесення різних господарських речей. Грабки допомагали збирати сіно, солому та листя, підтримуючи лад на подвір’ї й у полі. На пасіках дерев’яні вулики були домівкою для бджіл, які забезпечували родину медом і воском. Особливе місце в господарстві займали жорна. Хоч на початку ХХ століття вже діяли водяні та парові млини, у багатьох селянських оселях жорна й надалі використовували для розмелювання зерна на борошно або крупу. Вони були символом домашнього хліба, працьовитості та господарності.
Кожен предмет, який сьогодні можна побачити в музейній експозиції, є мовчазним свідком життя кількох поколінь українців. За простотою цих речей приховані щоденна праця, народна мудрість, винахідливість і прагнення жити в гармонії з природою.
Особливу наукову та культурну цінність становлять етнографічні пам’ятки з колекції Кременецького краєзнавчого музею. Це оригінальні предмети побуту та знаряддя праці початку ХХ століття, якими користувалися мешканці нашого краю. Вони є важливими джерелами для вивчення традиційного господарства, ремесел і повсякденного життя волинського села. Завдяки професійній музейній роботі ці предмети збережено як безцінні свідчення матеріальної та духовної культури регіону.
Запрошуємо до віртуальної фотомандрівки експозицією залу етнографії Кременецького краєзнавчого музею. Представлені світлини музейних експонатів допоможуть зазирнути у світ українського села початку ХХ століття, побачити речі, якими щодня користувалися наші предки, та ще раз переконатися, що навіть найпростіші предмети можуть зберігати пам’ять про життя, працю і традиції багатьох поколінь.

🕯 28 липня — День пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань і цивільних осіб, які були ст...
28/07/2026

🕯 28 липня — День пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань і цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в полоні

Українська історія — це не лише історія перемог, а й історія великої ціни, яку наш народ століттями платить за право бути вільним.

Сьогодні ми вперше на державному рівні вшановуємо цю пам’ятну дату. Вона встановлена для того, щоб назавжди закарбувати в національній пам’яті трагічні сторінки сучасної війни та віддати шану тим, хто пережив нелюдські катування або віддав життя у ворожому полоні.

Саме в ніч із 28 на 29 липня 2022 року світ сколихнула жахлива трагедія в Оленівці. Унаслідок підступного злочину загинули українські військовополонені — оборонці «Азовсталі», які до останнього подиху виконували свій обов’язок перед Батьківщиною. Цей злочин став черговим свідченням того, що ворог веде війну проти самої людяності.

На жаль, подібні трагічні сторінки наша історія вже знала. У різні епохи українських козаків, січових стрільців, воїнів Армії УНР, УПА та діячів визвольного руху переслідували, катували й страчували за прагнення жити у власній незалежній державі. Змінювалися століття та імперські режими, але незмінним залишалося прагнення українців до свободи.

Сьогодні Відділ освіти, культури та спорту Кременецької міської ради разом із музейними закладами громади береже цю пам’ять. Музей — це не просто експонати, це місце, де історія говорить із сучасністю. Події сьогодення вже стали частиною нашого літопису, а пам’ять про полеглих і закатованих Захисників та Захисниць є моральним обов’язком кожного з нас.

Пам’ять — це не лише скорбота. Це наша відповідальність перед тими, хто віддав життя за Україну, і перед майбутніми поколіннями, які мають знати правду.

Схиляємо голови перед світлою пам’яттю всіх, чиє життя обірвалося у ворожому полоні та від рук катів.

Вічна памʼять Героям! 🇺🇦
Слава Україні!

#ДеньПамяті #Оленівка #НеЗабудемоНеПробачимо #ВічнаПамять #СлаваГероям #Кременець #КременецькаГромада

У Кременецькому краєзнавчому музеї відбулося відкриття персональної виставки сучасного українського художника Любомира М...
21/07/2026

У Кременецькому краєзнавчому музеї відбулося відкриття персональної виставки сучасного українського художника Любомира Мартинюка.

Експозиція об’єднала роботи, у яких природа, квіти, портрети та пейзажі постають крізь призму авторського бачення. Яскравий колорит, сміливі мазки та виразна фактура створюють особливий емоційний простір, у якому колір і форма стають головними засобами художньої розповіді.

Під час відкриття відбулася відкрита розмова з автором. Гості мали змогу дізнатися більше про його творчий шлях, джерела натхнення та філософію робіт. Художник розповів, як народжуються образи, чому природа посідає особливе місце у його творчості та яку роль відіграють колір і фактура у створенні кожного полотна.

Особливу атмосферу заходу створило активне спілкування з відвідувачами. Присутні ставили запитання, ділилися власними враженнями та разом із художником розмірковували над тим, як сучасне мистецтво допомагає по-новому побачити звичні речі. Такий діалог зробив відкриття виставки живим, щирим і по-справжньому цікавим.

Дякуємо Любомиру Мартинюку за змістовну зустріч, а всім гостям — за теплу атмосферу, щирі емоції та цікаві запитання.

Запрошуємо всіх охочих відвідати виставку в Кременецькому краєзнавчому музеї та особисто познайомитися з роботами митця.

Ветеранський борщ у Лішні -свято єдності, пам’яті та вдячності 🇺🇦17 липня на території Всеукраїнського храму-пантеону св...
20/07/2026

Ветеранський борщ у Лішні -свято єдності, пам’яті та вдячності 🇺🇦

17 липня на території Всеукраїнського храму-пантеону святої праведної Анни в селі Лішня відбувся гастрономічний фестиваль «Кременецький вишневий борщ»: зустріч ветеранів та волонтерів.Захід був присвячений ветеранам, родинам захисників України та представникам волонтерського руху Кременеччини.
Організаторами події стали Андрій Левчук та Андрій Залєвський.
У теплій, майже родинній атмосфері учасники мали змогу поспілкуватися, вшанувати пам’ять полеглих Героїв, скуштувати традиційний кременецький вишневий борщ і гречані вареники. Найкращим підтвердженням успіху заходу стали порожні казани, щирі усмішки та гарний настрій гостей.
До проведення фестивалю долучилися співробітники Кременецького краєзнавчого музею, які взяли активну участь в організації та проведенні заходу.
Щиро дякуємо організаторам, партнерам, волонтерам і всім, хто своєю працею та небайдужістю зробив цей день особливим. Такі зустрічі зміцнюють нашу єдність, підтримують ветеранів і родини захисників та нагадують, що пам’ять, взаємоповага й спільна справа є основою сильної громади. 💙💛

Кременецький краєзнавчий музей щиро запрошує на відкриття персональної виставки сучасного українського художника Любомир...
17/07/2026

Кременецький краєзнавчий музей щиро запрошує на відкриття персональної виставки сучасного українського художника Любомира Мартинюка.

У своїх роботах митець тонко відчуває красу природи, поєднуючи її з мовою абстрактного живопису. Його полотна вирізняються насиченими барвами, виразною фактурою та особливою емоційністю, відкриваючи глядачеві новий погляд на пейзажі, квіти й навколишній світ.

Відкриття виставки:
20 липня 2026 року о 13:00
Виставкова зала Кременецького краєзнавчого музею

Запрошуємо всіх поціновувачів сучасного українського мистецтва розділити цю подію, познайомитися з творчістю художника та відчути силу кольору, фактури й натхнення, втілених у його роботах.

17 липня в Україні відзначають День етнографа – професійне свято дослідників, які присвятили своє життя вивченню та збер...
17/07/2026

17 липня в Україні відзначають День етнографа – професійне свято дослідників, які присвятили своє життя вивченню та збереженню народної культури, традицій, звичаїв, обрядів, ремесел і фольклору. Саме завдяки багаторічній праці етнографів до наших днів дійшли тисячі народних пісень, легенд, переказів, зразків народного мистецтва та безцінних свідчень про життя українців минулих поколінь.

Народна пісня – це не лише мистецький твір, а й жива історична пам’ять. У ній відображено світогляд наших предків, їхні радощі й тривоги, любов до рідної землі, родинні цінності та багатовікові традиції. Саме тому збереження фольклорної спадщини є надзвичайно важливим: вона допомагає пізнати історію рідного краю, формує національну свідомість і забезпечує нерозривний зв’язок поколінь.

З нагоди Дня етнографа 17 липня у Кременецькому краєзнавчому музеї буде представлена одноденна тематична виставка «Пісенна культура Кременеччини у записах етнографів минулого століття», підготовлена за матеріалами фондів музею.

На виставці представлені друковані копії записів народних пісень Кременеччини, здійснених етнографами у ХХ столітті. Головною цінністю експозиції є не самі копії, а тексти народних пісень, які зберегли для нас дослідники. Вони дають можливість сучасному відвідувачеві ознайомитися з багатою пісенною спадщиною нашого краю, відчути її самобутність, простежити особливості народної творчості та усвідомити важливість праці етнографів, завдяки яким ця духовна спадщина не була втрачена.

Кременецький краєзнавчий музей дбайливо зберігає ці унікальні фондові матеріали, адже саме музеї є осередками збереження історичної та культурної пам’яті. Ознайомлення з такими пам’ятками сприяє усвідомленню багатства української народної культури та важливості її збереження для майбутніх поколінь.

Запрошуємо всіх охочих відвідати тематичну виставку та відкрити для себе неповторний світ пісенної спадщини Кременеччини, який і сьогодні залишається невичерпним джерелом духовності, історичної пам’яті та національної ідентичності.

День Української Державності: музей як хранитель історичної пам’ятіЩороку 15 липня Україна відзначає День Української Де...
15/07/2026

День Української Державності: музей як хранитель історичної пам’яті

Щороку 15 липня Україна відзначає День Української Державності – свято, що нагадує про понад тисячолітню традицію українського державотворення. Його витоки сягають доби Київської Русі, а дата пов’язана з днем вшанування святого рівноапостольного князя Володимира Великого – правителя, який заклав підвалини розвитку держави та визначив її цивілізаційний шлях.

Державність – це не лише кордони, закони чи державні символи. Передусім це історична пам’ять, культура, мова, традиції та духовна спадщина народу. Саме вони формують національну ідентичність і забезпечують неперервність поколінь.

Особлива місія у збереженні цієї спадщини належить музеям. Кожен музейний предмет – це мовчазний свідок своєї епохи. Археологічні знахідки, старовинні документи, предмети побуту, народний одяг, зброя, ремісничі вироби, фотографії та особисті речі наших земляків дають змогу простежити багатовіковий шлях українського народу до власної державності.

Музей не лише зберігає пам’ятки минулого, а й допомагає сучасникам осмислити їхнє значення. Через експозиції, виставки, екскурсії, наукові дослідження, лекції та культурно-освітні заходи відвідувачі переконуються, що українська державність не виникла раптово. Вона формувалася століттями – від княжої доби й козацької держави через визвольні змагання ХХ століття до відновлення незалежності України та її сучасної боротьби за свободу.

Для Кременеччини історія державотворення має особливе значення. Наш край був свідком визначних історичних подій, а його жителі в різні часи робили вагомий внесок у боротьбу за волю, незалежність і збереження української держави. Саме тому збереження культурної спадщини рідного краю є важливою складовою виховання поваги до історії та відповідальності за майбутнє України.

Сьогодні, коли український народ знову боронить свою державу, музейні колекції набувають ще більшої ваги. Вони є матеріальним свідченням багатовікової історії України, її самобутньої культури та незаперечного права на власну державність. Кожен експонат нагадує, що сучасна Україна є продовженням тисячолітньої традиції державотворення.

У День Української Державності ми вшановуємо всіх, хто протягом століть творив, захищав і розбудовував нашу державу. А музеї залишаються простором, де оживає історія, минуле зустрічається із сучасністю, а пам’ять стає міцним фундаментом майбутнього.

Збережімо нашу історичну спадщину, адже пам’ять про минуле є основою сильної, незалежної та незламної України. 🇺🇦

28 червня Україна відзначає День Конституції -свято, яке символізує тяглість української державної традиції та утверджен...
28/06/2026

28 червня Україна відзначає День Конституції -свято, яке символізує тяглість української державної традиції та утвердження принципів правової держави. Водночас український конституціоналізм має значно глибшу історію. Однією з його найважливіших сторінок стало ухвалення 29 квітня 1918 року «Статуту про державний устрій, права і вольності Української Народної Республіки». Документ закріплював принцип народовладдя, гарантії прав і свобод громадян та визначав засади функціонування української держави.

Ідеї Української революції знайшли своє продовження і на Кременеччині. Одним із головних осередків українського національного життя стала Кременецька українська приватна гімназія ім. І. Стешенка. Заснована у 1918 році, вона виховала покоління молоді, яке пов’язувало своє майбутнє з українською культурою, освітою та державністю. Серед її учнів -письменник Улас Самчук, поетеса Марія Кавун ,а також десятки педагогів, священників, науковців і громадських діячів, які формували українське життя Волині в міжвоєнний період.

Важливу роль у розвитку українського руху на Волині відіграв Борис Козубський -адвокат, громадський і політичний діяч. Він послідовно відстоював права українського населення, підтримував діяльність українських культурно-просвітніх організацій, сприяв розвитку освіти та представляв інтереси волинських українців у політичному житті. Його праця стала прикладом служіння громаді та ідеї української державності.

Історія Кременця переконує, що державотворення відбувається не лише через політичні рішення. Воно формується у школах, громадських товариствах, культурних установах і в діяльності людей, які зберігають національну пам’ять та працюють для розвитку своєї країни.

Конституція визначає правові засади держави. Освіта виховує громадян, здатних ці засади захищати. Саме тому пам’ять про діячів Української революції, Бориса Козубського та Кременецьку українську приватну гімназію ім. І. Стешенка залишається важливою складовою історії українського державотворення.

Address

Кременець
47000 - 47009

Opening Hours

Monday 10:00 - 17:00
Tuesday 10:00 - 17:00
Wednesday 10:00 - 17:00
Thursday 10:00 - 17:00
Friday 10:00 - 17:00
Saturday 10:00 - 17:00
Sunday 10:00 - 17:00

Telephone

0354622738

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Кременецький краєзнавчий музей posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share