15/08/2026
Археологія Кременеччини: крізь тисячоліття до нас
Виставка «Археологічна спадщина Кременеччини» у залі археології Кременецького краєзнавчого музею
До Дня археолога, який щороку відзначають 15 липня, у залі археології Кременецького краєзнавчого музею представлено виставку «Археологічна спадщина Кременеччини».
Кременеччина має надзвичайно багату археологічну спадщину. Її пам’ятки зберігають свідчення життя людей, які мешкали тут у різні історичні епохи від найдавніших часів до періодів, що вже наближаються до писемної історії. Особливе місце серед них посідає гора Куличівка в Кременеці одна з найвідоміших археологічних пам’яток краю, дослідження якої тривали десятиліттями.
Важливий внесок у вивчення археології Кременеччини зробили видатні дослідники Волині. Серед них Олександр Цинкаловський, український історик, археолог, етнограф, музеолог, дослідник Волині. У 1937 році на горі Куличівка він виявив крем’яні знаряддя праці первісної людини. Його дослідження стали одним із перших важливих кроків до систематичного вивчення цієї пам’ятки.
Згодом Куличівкою зацікавився відомий археолог Михайло Островський. А з 1968 року тут розпочалися стаціонарні археологічні розкопки, які тривали понад двадцять років — до 1989 року. Дослідження проводилися Волинсько-Подільською палеолітичною експедицією. Саме завдяки цим роботам було зібрано значний матеріал, що дозволяє краще зрозуміти життя найдавнішого населення Південно-Західної Волині.
Окрема частина виставки присвячена Володимиру Савичу відомому українському археологу, історику, досліднику пам’яток доби пізнього палеоліту Південно-Західної Волині. Значна частина його наукової діяльності була пов’язана з археологічними дослідженнями Тернопільщини. Науковець брав активну участь в експедиціях, досліджував археологічні пам’ятки та зробив вагомий внесок у вивчення давньої історії нашого краю.
Експозиція дає можливість побачити не лише фотографії археологічних розкопок, а й оригінальні документи минулих десятиліть: інвентарні картки, акти, польові записи, звіти археологічних експедицій. Серед них — матеріали розкопок у селі Людвищі та на Замковій горі Шумського району, датовані 1947 роком, а також документація археологічних досліджень Раковецького могильника.
Цінним джерелом інформації є фотоматеріали, на яких зафіксовано перебіг археологічних робіт. На світлинах можна побачити дослідників під час розкопок, самі археологічні об’єкти, учасників експедицій та екскурсії школярів на гору Куличівка. Ці фотографії мають особливу цінність, адже зберігають не лише наукову інформацію, а й атмосферу археологічних досліджень минулого століття.
Окрему увагу привертають зображення та матеріали, пов’язані з археологічними знахідками: крем’яними знаряддями праці, кам’яними виробами, керамікою та іншими предметами, які допомагають відтворити побут і заняття давніх мешканців Кременеччини.
Археологія це своєрідний діалог із минулим. Археолог не має можливості поговорити з людиною, яка жила тут тисячі років тому, але може «прочитати» її історію за залишеними нею слідами: уламком посудини, кам’яним знаряддям, місцем давнього поселення чи поховання.
Саме тому виставка «Археологічна спадщина Кременеччини» — це не просто зібрання старих фотографій, документів і знахідок. Це розповідь про працю кількох поколінь дослідників, про відкриття, які змінювали уявлення про минуле нашого краю, і про величезну цінність археологічної спадщини, яку ми маємо зберегти для майбутніх поколінь.
Запрошуємо кременчан та гостей міста відвідати Кременецький краєзнавчий музей, завітати до зали археології та познайомитися з виставкою «Археологічна спадщина Кременеччини». На вас чекають унікальні археологічні матеріали, давні документи, фотографії розкопок та історії людей, які присвятили своє життя дослідженню минулого нашого краю.
Бо кожна археологічна знахідка це маленький фрагмент великої історії. І коли ці фрагменти складаються разом, перед нами постає Кременеччина такою, якою її бачили люди багато століть і тисячоліть тому.